Займенник — це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?
Морфолог чн ознаки займенника Ус займенники зм нюються за в дм нками: хто — кого, кому, ким, (на) кому.
Деяк займенники зм нюються ще й за родами та числами: чий — чия, чиє, чиї.
Синтаксична роль займенник в У реченн займенник найчастше виступає: п дметом: вчора я ходив у школу. означенням: зараз розповм про свої плани.
додатком: ось тебе не бачу. обставиною: сдай же й ти коло мене.
Із поданих речень випишіть займенники. Розуміння шукайте в собі. У нашого Омелечка невеличка сімеєчка. Тільки він та вона, та старий, та стара. Хто говорить— сіє, хто слухає— жне. Приємне слово— всім до любові, а мова гірка— кожен тіка. Сідай же й ти коло мене. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.Що собі не мило, й людям не зич. Вашими устами та мед пити.
“Розкрий дужки“
Спишіть словосполучення, поставте займенники у потрібному відмінку.
Спитав у (він), передав через (вони), глянув (вона) у вічі, прийшла до (вона), перед (він), люблю (вони), сміявся з (вони), бачилась із (вони), збудив (вона), згадав про (він), надіявся на (вони), допоможу (вона).
Перевір себе!
Спитав у нього, передав через них, глянув їй у вічі, прийшла до неї, перед ним, люблю вас, сміявся з них, бачилась із ними, збудив її, згадав про нього, надіявся на них, допоможу їй.
“Визначальник“
Визначте відмінок і число займенників.
Перший сніг
Нарешті наступила зима, яку ми так давно чекали.
Вулиці почали потихеньку засипатись дрібним сніжком. Падав красивий, пухнастий, густий сніг, лоскочучи мої рожеві щоки та ніс.
Сніг(він) легенько похрустував під ногами. Навіть в повітрі відчувався запах снігу. Всі раділи снігу. Я просто обожнюю зиму за її казковість,чарівність, дивовижність...
Перевір себе!
1.Мудрим ніхто не народився,а навчився.
2.Людей питай,а свій розум май.
3.Кожне діло любить свого майстра.
4.Гірка наука, зате плоди її солодкі.
5. Гречана каша сама себе хвалить.