Презентація "Жан де Лафонтен"

Жан де Лафонтен (1621 – 1695) Байка «Зачумлені звірі» Зарубіжна література6 клас

Епіграф. Байки не такі прості, як здаються: в них учитися можна навіть у тварин… Наша хитрість – повчати, даруючи насолоду. Жан де Лафонтен

Жан де Лафонтен – відомий французький байкар. Жан де Лафонтен народився у 1621 р. у французькому містечку Шато-Тьєрі провінції Шампань, в сім'ї, що належала до стародавнього роду. Батько був чиновником, перебував на посаді доглядача вод і лісів. Початкову освіту Лафонтен здобув у сільській школі. У дев'ятнадцятилітньому віці готувався до прийняття духовного сану, однак молитви і богослов'я мало цікавлять талановитого юнака, значно більше часу він приділяв читанню галантних романів. Не бажаючи ставати священиком, Лафонтен відмовився від духовної кар'єри і зайнявся правом.

Юнаком він поїхав до Парижа, де вивчав історію, літературу, багато читав, писав вірші. Але справжньої слави він зажив як байкар. Перші 6 книг під назвою “Байки Езопа, перекладені на вірші добродієм де Лафонтеном” з’явилися у 1668 році. Всього поет видав 12 збірок байок. Остання, дванадцята, книга була надрукована 1694 p. Всі книги байок поєднані цілісним художнім задумом: висміяти вади сучасного суспільства, представити читачеві різні його верстви у сатиричному зображенні.

Особливості байок де Лафонтена Віршована форма Дотепні, образні подробиці з життя французького народу Використовував сюжети байок Езопа, Федра Розробляв й оригінальні сюжети Сюжети байок жваві, динамічні, нагадують невеличкі сценки з життя Герої говорять вишуканою літературною мовою, освічені Яскраві діалоги Художні засоби: алегорія, антитеза, сатира. Байкарська спадщина: 238 байок у 12 збірках («стоактна комедія» французького життя).

Байка «Зачумлені звірі» (1678)

Байка «Зачумлені звірі»Небесна кара, що її за гріх. Великий наслано на всіх,Чума — нещадна, люта сила,Спроможна все живе за день. До решти винищити, впень,Нещадно звірину косила. Не кожен хворий помирав,Та кожен дні лихої скрути. Хотів як-небудь перебути. Було звіроті не до справ: Уже не йшли на полювання. Ні хитрі лиси, ні вовки,І велелюбні голубки. Забули вже за любування. Лев скликав раду і сказав:"Напевно, кару Бог послав. Нам за чиюсь тяжку провину. У кого з нас найбільший гріх,Хай жертвує собою й від загину. Рятує всіх.Історія нас вчить: зі скрути. Не вийти без належної покути. Покаймося ж, мов на духу, при всіх. У всіх своїх тяжких провинах. Я маю на душі великий гріх: Я стільки з'їв овець невинних!Куди подітись від гріха?Того ще мало: Я, бувало,З'їдав і пастуха. Я жертвую собою, як немаєУ вас гріхів. Та закликаю вас. Покаятись, як я, бо вмерти маєНайбільший грішник серед нас".

Байка «Зачумлені звірі»"О царю! — каже Лис. — Сумлінність ваша може. Всім бути за взірець. Але хіба то гріх? Та, може,Ви, ївши тих дурних овець,Їм честь велику виявляли. А щодо пастухів — який то гріх?Вони нам стільки дозволяли,Що краще б їх поїсти всіх". Підлесники аплодували,А потім тигри та вовки. Себе картали залюбки. Та всіх їх так атестували,Що хижаки, розбійники — і ті,Здавалося, були святі,Та встав Осел: "Пригадую, давненькоІшов я лугом, травка зелененька,А я голодний — біс і спокусив: Я, грішний, жмутик і вкусив,А, щиро кажучи, не мав же права"."Ганьба! Ганьба!" — зарикала орава. А Вовк довів — учений писарчук! —Що цей Осел — падлюка із падлюк,Паршивий і коростявий — причина. Всіх напастей і лих. Та мало вішати таких!Він їв чужу траву! Проклята твар злочинна!Від них завжди чекай біди.І заревла громада: "Браво!"Отак і в нас: є гроші — маєш право,Немає — то під суд іди. Переклад І. Світличного

Аналіз байки«Зачумлені звірі» — одна з найвідоміших байок Жана де Лафонтена. У ній засуджуються характерні вади того­часного суспільства. На прикладі взає­мин Лева з іншими звірами Лафонтен показав, як зазвичай складаються сто­сунки короля (царя) з тими, хто його оточує. Нещирі й улесливі придворні виправдовують будь-які дії короля, оскіль­ки самі є такими ж грішниками, а в усіх бідах завжди звинувачують простих людей. Герої: Лев – цар, монарх, король, у нього вся влада; Лиси, тигри, вовки – королівське оточення, що мають владу і гроші; Осел – простодушний представник народу, бідняк. Тема:   розповідь про те, як лісові звірі обирали під час чуми «найбільшого» грішника. Мораль: Отак і в нас: є гроші — маєш право, Немає — то під суд іди.Ідея:  засудження несправедливості суспільства, у якому одним можна все, а іншим — нічого.

Джерел. А: Лафонтен Жан де. Біографіяhttps://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=5683 Зачумлені звірі. Жан де Лафонтенhttps://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=4998«Зачумлені звірі» аналіз та мораль https://dovidka.biz.ua/zachumleni-zviri-moral-i-analiz https://svitliteraturu.com/load/zarubizhna_literatura/6_klas/bajki_zh_de_lafontena/15-1-0-1325 Презентацію підготувалавчитель української мови і літератури та зарубіжної літератури. Ліцею №9 імені Олега Ольжича Коростишівської міської ради Житомирської областіКучерук Олена Миколаївна