Презентація. "Жанри камерно-інструментальної музики. Ноктюрн".

Музика – це мистецтво, на яке надихають неймовірні емоції, душевні переживання та яскраві фарби уяви.  

Камерна музика (від італ. camera -кімната)вид музичного мистецтва: вокальна, інструментальна, вокально-інструментальна музика, створена для виконання малим складом музикантів у невеликих приміщеннях.

Тема уроку: Жанри камерно-інструментальної музики. Ноктюрн.

Романтизм (фр. romantisme- від «роман», дивне, неймовірне) – стиль, в якому переважає емоційність, фантастичність, чуттєвість, ліричність, мрійливість. Віртуоз (у перекладі з італійської — мужній, доблесний) — артист-музикант, який досконало володіє виконавською технікою свого мистецтва. Один з найяскравіших представників романтичної музики Фредерік Шопен

БАТЬКО ШОПЕНАФРЕДЕРІК ШОПЕНМАТИ ШОПЕНАБУДИНОК, ДЕ НАРОДИВСЯ ШОПЕН5000 ЗЛОТИХ З ЗОБРАЖЕНЯМ ШОПЕНАВИСТУП ФРЕДЕРІКА ШОПЕНАОСТАННІЙ РОЯЛЬ НА ЯКОМУ ГРАВ ШОПЕНФРЕДЕРІК ШОПЕН

Дитинство Народився 22 лютого (за іншими даними, 1 березня) 1810 р. в Желязова-Волі неподалік Варшави в сім'ї вчителя. Музичне обдарування Шопена проявилося дуже рано. У 1817 р. були видані перші полонези юного композитора (всього в період 1817-1846 рр.. Шопеном створено 16 полонезів), і з цього ж часу почалися виступи в концертах як піаніст-віртуоза.

Фредерік Шопен У дитинстві, Фредерік Шопен грав у повній темряві. У момент гри на фортепіано, він гасив всі свічки. Саме таким чином маленький геній міг налаштуватися. Навіть коли він був в гостях і його просили зіграти, він просив погасити свічки в кімнаті. Ця звичка збереглася у нього до самої смерті.

Першим учителем музики для Шопена став чеський музикант В. Живний. А потім, поступив у Вищу музичну школу у Варшаві, він займався у відомого композитора, пізніше - директора Варшавської консерваторії Ю. Ельснер.

У 1827 р. Шопен закінчив навчання і став систематично виступати в концертах, виконуючи і свої власні твори. У 1828 р. композитор здійснив першу гастрольну поїздку до Берліна, а потім до Відня, що принесла йому величезний успіх.

З 1829 р. почала зростати слава Шопена не тільки як геніального піаніста, а й як композитора. Справжній поет фортепіано, він присвятив цьому інструменту майже всю свою творчість. Основні жанри: ноктюрни, етюди, прелюдії, вальси, полонези, мазурки.

У 1830 р. композитор назавжди покинув Варшаву, недовго прожив у Відні, після чого переїхав до Парижа. У французькій столиці навколо Шопена зібрався гурток друзів і однодумців, серед яких були його найближчий друг Ф. Ліст, художник Е. Делакруа, письменник О. Бальзак, поет А. де Мюссе, композитор Г. Берліоз. Особливо близькі стосунки склалися у Шопена з письменницею Авророю Дюдеван, відомої під псевдонімом Жорж Санд. Протягом восьми років вона була подругою композитора.

У 1837 р. Шопен зробив подорож до Англії і Шотландії, що тривало майже рік, а 1838 - 1839 рр.. провів на іспанському острові Мальорка. Кінець життя музиканта був затьмарений хворобою легенів, яка і стала причиною його смерті.

Помер 17 жовтня 1849 в Парижі, похований на кладовищі Пер-Лашез. У заповіті Шопен просив відвезти його серце на батьківщину, до Польщі, що і було виконано. Серце композитора покоїться у варшавському костьолі Святого Хреста.

Жанр камерно-інструментальної музики - «ноктюрн». Розгляньте уважно репродукцію картини українського художника А. Куїн­джі «Місячна ніч на Дніпрі». Темні, майже чорні береги. Темне дзеркало річки. Спокійне небо, і на ньому - величезний зеленуватий місяць. Його відображення чарівної доріжкою перетинає уявну нерухому воду. Дивним спокоєм і тишею віє від цього мальовничого полотна.

А ось іще одна картина — але вже не живописна, а літературна: Спокійна українська ніч. Прозоре небо. Зорі сяють. Дрімоти сну не гонить з віч. Повітря тепле. Ледве мають. Тополі листям срібляні.І місяць ген в височенніНад Білу Церкву випливаєІ гетьмана сади рясніТа замок давній осяває.І тихо – тихо все кругом… Це уривок із поеми О. С. Пушкіна «Полтава» у перекладі відомого українського поета і перекладача Максима Тадейовича Рилиського.

І картину Куїнджі, і уривок із поеми О. Пушкіна «Полтава» можна визначити як свого роду ноктюрн.

Французьке слово nocturne, як і італійське notturno, в буквальному перекладі означає - нічний. Термін цей, споживаний у різних видах мистецтва, з’явився в музиці XVIII століття. Тоді ноктюрнами називали п’єси, призначені для виконання на відкритому повітрі нічної пори.

У XIX столітті склався зовсім інший ноктюрн мрійлива, співуча фортепіанна п’єса, навіяна образами ночі, нічною тишею, нічними думами. І картина Куїнджі, і вірші Пушкіна асоціюються саме з таким ноктюрном. У музиці найбільше відомі ноктюрни Ф. Шопена, вони складають значну частину його творчості.

Ноктюрн - це фортепіанний твір задумливого, мрійливого характеру.

Фредерік Шопен Ноктюрн №2

Його музика віртуозна і у той же час надзвичайно лірична. Вона мелодійна, щира і вишукана. На знак вшанування пам’яті славетного земляка з 1927 року у Варшаві проводиться Міжнародний конкурс піаністів імені Ф. Шопена.