Презентація "Жанрова різноманітність творчої спадщини Лесі Українки"

1 Жанрова різноманітність творчої спадщини Лесі Українки. Хто вам сказав, що я слабка,що я корюся долі?Хіба тремтить моя рукачи пісня й думка кволі? Леся Українка

Ле́ся Украї́нка (справжнє ім'я Лари́са Петрі́вна Ко́сач-Кві́тка; 13 лютого 1871, Звягель, нині Новоград-Волинський — 19 липня 1913, Сурамі, Грузія) — українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.

Хіба жила на світі ще така жінка, в серці якої поєдналися б така мужність, така геніальність, такий вогонь і розум, така пристрасна любов і відданість народові та батьківщині? Ні, другої такої на світі не було. Леся – неповторна! Л. Смілянський. Лесю Українку називають у народі дочкою Прометея, бо саме вона перейнялася творчістю Тараса Шевченка і понесла далі естафету правди, добра й людяності.

Сила Лесі Українки — у прокладанні нових шляхів сильного почуття і безкомпромісної думки у світі половинчатості, пристосовництва. Сила її — в непохитному протистоянні цій метушні всепоглинаючої стихії, що нівелювала людей і м’яла їм крила. Так в чому сила цієї тендітної жінки, що прожила таке коротке, але важливе для українського народу життя?Ця незламність і жага до життя чітко зображена в останній строфі “Contra spem spero!”

Перша збірка віршів Лесі Українки – «На крилах пісень» – надрукована у Львові в 1893 році. Вона включає 69 віршів раннього періоду її творчості (до 1892 р.) і три поеми. Друга збірка – «Думи і мрії» – надрукована також у Львові в 1899 році. Вона включає 50 віршів 1893 – 1899 років і дві поеми. Третя збірка – «Відгуки» – надрукована у Чернівцях в 1902 році. Вона включає 30 віршів 1900 – 1902 років і одну драматичну поему. Окрім цих поетичних збірок, Леся Українка написала ще 115 віршів, які не увійшли до складу збірок. Всього вона написала біля 270 віршів (не рахуючи поем і віршованих драматичних творів).  

Надія. Ні долі, ні волі у мене нема,Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на Вкраїну,Поглянути ще раз на рідну країну,Поглянути ще раз на синій Дніпро, –Там жити чи вмерти, мені все одно;Поглянути ще раз на степ, могилки,Востаннє згадати палкії гадки…Ні долі, ні волі у мене нема,Зосталася тільки надія одна. Писати поезії Леся Українка почала рано, 9-літньою дівчиною (вірш «Надія»). Леся написала цей перший у своєму житті вірш під впливом звістки про долю своєї тітки  Олени Антонівни Косач. Закличний голос Лесі Українки пролунав «останнім акордом» (на 42-му році життя). Останні сили покидали вже її, коли вона писала казку «Про велета». І встане велетень з землі,розправить руки грізніі вмить розірве на собіусі дроти залізні, –в якій вселяла віру в перемогу добра.

Основні мотиви поезії У поетичній спадщині Лесі Українки домінують патріотичні та громадянські мотиви. Окрім того, поетеса порушує у своїй ліриці питання ролі і призначення поета та поетичного слова, філософські питання буття. Мотив вияву палкої любові до рідної землі; пейзажна й інтимна лірика — це високохудожні твори, які хвилювали і хвилюватимуть читачів. До тебе, Україно, наша бездольная мати,Струна моя перша озветься.І буде струна урочисто і тихо лунати, І пісня від серця поллється. Леся Українка у гуртку “Плеяда”

12.01.20218 У листі до М. Павлика Леся писала: “На самих ліричних віршах вже не втриматися – тісно робиться!”. Тим-то у ліричних поезіях Лесі Українки наявні елементи епосу – сюжетність, оповідь. Більшість поем написано на середньовічні теми і сюжети. Епічні віршовані твори поетеси об՚єднує гострота драматичних конфліктів, напружена гострота думок і почуттів, ліричний пафос, афористичність вислову, а також новаторське тлумачення традиційних у літературі тем і образів.Ізольда Білорука. Віла-посестра. Роберт Брюс, король шотландський“Се ви питаєте за тих…”Подорож до моря. Русалка. Давня казка. Одно слово

Драматургія Лесі Українки — найвищий злет творчого генія поетеси. До кращих драматичних поем і соціально-філософських драм Лесі Українки належать: «Одержима» (1901), «Осіння казка» (1905), «В катакомбах» (1905), «Кассандра» (1907), «У пущі» (1897—1909), «Камінний господар» (1912), «Оргія» (1913). «Лісова пісня» — найвидатніша драма Лесі Українки, твір, що принісїй найбільшу славу і радість. Головна героїня драми-феєрії Мавка – не тільки поетичний образ казкової істоти, а й філософське узагальнення всього прекрасного, вічно живого.

Окремої увагу заслуговує драма”Бояриня”. У ній відображена доба Руїни й гетьманування Петра Дорошенка. який вів боротьбу за визволення українського народу з-під гніту російського царату та хотів об'єднати Україну. Леся Українка в драмі проводить паралель між долею Оксани та долею України: і молода жінка, і її рідний край боролися до останнього, намагаючись протистояти поневолювачам, але таки змушені були скоритися Драма Лесі Українки, написана майже століття тому, не втратила своєї актуальності і в наш час. Леся Українка в драмi «Бояриня» закликає не залишати рiдної землi, рiдного народу, не цуратися рiдної мови та звичаїв, а робити все можливе, щоб бути справжнiм українцем, патрiотом рiдної землi.

Прозові твори Лесі Українки – це результат не тільки її активного творчого росту, а й внутрішнього розвитку, духовного зростання, результат напружених і болючих роздумів над проблемами людського буття. Перші оповідання із сільського життя («Така її доля», «Святий вечір», «Весняні співи») змістом і мовою пов' язані з народними піснями. У жанрі казки написані «Чотири казки зеленого шуму», «Лелія», «Біда навчить», «Метелик», «Про Оха – чародія». Гострим драматизмом відзначаються повісті «Жаль» і «Приязнь». Аналізуючи прозу Лесі Українки, Б. Якубський говорить про схильність письменниці до гумору, іронії, сатири, що, власне, було властиво й самій.

Безпардонний патріотизм Голос однієї російської ув’язненої Не так тії вороги, як добрії люди   Два направления в новейшей итальянской литературе Малорусские писатели на Буковине Новые перспективы и старые тени. Заметки о новейшей польской литературе«Михаэль Крамер» Последняя драма Гергардта Гауптмана. Свою мету критика-публіциста Леся Українка вбачала головним чином у вмінні знайти провідну тему сучасного мистецтва, спрямувати його на служіння самим прогресивним ідеалам людства, зробити літературу і мистецтво дієвою зброєю в боротьбі. Літературно-критичні та публіцистичні статті

Ні! я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає… Леся Українка ________________________________________________________Леся Українка прожила недовгий вік, але це було прекрасне життя людини, що весьсвій хист, кожну хвилину свідомого існування віддала народові в боротьбі за його соціальне і національне визволення. Слово було для неї зброєю у боротьбі, а без боротьби вона не бачила життя.

Дякую за увагу!Підготувала вчитель української мови та літератури. КУ «Пологівська ЗОШ І-ІІІ ст. №4»Сливка Світлана Вікторівна