Презентація "Жінки Першої світової"

Жінки у Першій світовій війні. Добровольчий ударний жіночий батальйон смерті .

Жіночі батальйони — військові формування (ударних жіночих « батальйонів смерті»), до складу яких входили виключно жінки, були створені Тимчасовим урядом, головним чином з пропагандистською метою — підняти патріотичний настрій в армії і присоромити власним прикладом солдатів-чоловіків, які відмовилися воювати. 19 червня 1917 р. у Росії за пропозицією 28-річної Марії Бочкарьової (з дому Фролкової) сформовано з’єднання, яке не мало аналогів у світі – жіночий батальйон смерті. На кашкетах вони мали череп із схрещеними кістками. 25-річна жінка побажала записатися до лав діючої армії. Коли Марії відмовили, вона відправила телеграму царю й отримала позитивну відповідь. Так вона попала на фронт/ Адамова голова, комбінація кісток та черепа, використовується як символічне позначення отрути, загрози чи смерті

Головнокомандуючий Добровольчого ударного жіночого батальйону смерті Марія Бочкарьова Подібного жіночого військового формування не знала жодна армія світу. Саму Марію Бочкарьову боялися і ненавиділи, нею захоплювалися і пишалися.

Відбір жінок для вступу в армію Для "смертниць" не робили поблажок: підйом о п'ятій ранку, заняття до десятої вечора, проста солдатська їжа. Жінкам голили голови. "Бьёт морды, как заправский вахмистр старого режима", – скаржилися на Бочкарьову жінки з 4-го взводу командувачеві Петроградського військового округу. "Смертниці" жили в казармах, де частину приміщень займали чоловіки. Початковий ентузіазм і дисципліна стали швидко занепадати.

У першому й останньому бою ­жіночого "батальйону смерті" Бочкарьової, що відбувся в липні 1917-го під Сморгонню на Гродненщині, нинішня Білорусь, батальйон втратив половину людей. Смертницям надалі доручали охорону поїздів і лазаретів. У січні 1918-го "бабську армію", як часто називали жіночий батальйон, розпустили. Після Жовтневого перевороту Марія Бочкарьова воювала в білій армії ­адмірала Олександра Колчака. Більшовики її розстріляли 16 травня 1920-го в Красноярську.

Шаховська Євгенія Михайлівна

Легендою російських збройних сил стала княжна Євгенія Шаховська — єдина жінка, що служила в авіації під час Першої світової. Народившись у знатній родині й закінчивши Смольний інститут, мала гарні вокальні дані, захоплювалася спортом, автомобільними гонками і стрільбою з вогнепальної зброї. Пізніше захопилася авіацією. У червні 1912 р. успішно склала іспит і отримала диплом авіатора. З початком війни намагалася потрапити у фронтовий авіазагін льотчицею, але її прохання було відхилене. В подальшому, не залишаючи мрії про службу в авіації, працювала сестрою милосердя на санітарному потязі. Після прискореної підготовки у військовій авіашколі Шаховській присвоїли звання прапорщика інженерних військ і направили в 1-й авіазагін. Вона літала на літаку «Фарман-16». Через деякий час княжну Шаховську за сфабрикованою контррозвідкою справою засудили до страти за звинуваченням у шпигунстві на користь Німеччини. Проте Микола II замінив розстріл ув'язненням у монастирі. Після лютневих подій 1917 р. Є. Шаховську звільнили.

Таким чином, роки Першої світової війни докорінно змінили більшість стереотипів, які склалися в суспільстві; постало питання щодо посилення ролі жінки в суспільно-політичній і військовій сферах життя Російської імперії. Перша світова війна викликала справді революційні зміни в становищі жінок.