•    Це свято було прийняте Генеральною Асамблеєю ООН у 2016 році з метою забезпечення повного і рівного доступу до науки для жінок і дівчат і їх участі в ній. 

•    День жінок і дівчат у науці повинен нагадувати всім нам про те, що жінки грають важливу роль у науковому і технологічному співтоваристві, а також заохочувати жінок і дівчат до участі в науці.

•    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш наголосив з цього приводу: "Давайте домагатися того, щоб кожна дівчинка, де б вона не знаходилася, мала можливість реалізовувати свої мрії, досягати розквіту сил і вносити свій вклад в забезпечення сталого майбутнього для всього людства".

•    Заснуванню цієї дати передувала прийнята 20 грудня 2013р. резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Наука, техніка та інновації в цілях розвитку», в якій зазначався рівний доступ жінок і дівчат будь-якого віку до досягнень і розвитку науки, техніки та інновацій як      запорука      забезпечення гендерної рівноправності в даній сфері. Уже через два роки  на черговому пленарному     засіданні      Генеральної асамблеї     ООН      резолюцію (70/212) проголосили 11 лютого Міжнародним днем жінок і дівчат у науці.

Майбутнє будь-якої країни визначається не тільки показниками економічного розвитку, а й рівнем інтелекту нації.

Ø   

Ø    Україна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу.

ØВ Україні серед науковців – 46% жінок.

Це доволі високий показник у порівнянні з іншими європейськими країнами. 

За цим показником нашу країну випереджають 11 держав Європи: 

•    Північна Македонія (53,4%), 

•    Латвія (52,2%), 

•    Сербія (51,4%), 

•    Чорногорія (49,9%), 

•   

До країн з найменшою часткою жінок у науці належать:

•    Нідерланди (26,4%), 

•    Чехія (26,6%), 

•    Німеччина (27,9%),  • Люксембург (28,1%),

•    Франція (28,3%).

•    Дочку лорда Байрона називають першим програмістом планети.

Вона вдосконалила опис принципу роботи обчислювальної

машини, розробленої Чарльзом

Беббіджем. А також запропонувала кілька термінів, таких, як «робоча комірка» і

«цикл», що пізніше міцно увійшли в лексикон програмістів. 

•    Марія Склодовська-Кюрі.

Перша жінка, яка отримала

Перша жінка, що отримала докторський ступінь та перша

жінка-професор, що викладала у Сорбоні. 

•    Відома актриса і одна із найвродливіших жінок Європи Геді Ламар (1914-2000) серйозно займалась біофізикою. До речі, її винахід виявився необхідним для бездротового зв’язку від докомп’ютерної ери і до сьогодні! У наші дні її винахід використовується у мобільних телефонах, Wi-Fi, GPS. Також вона запатентувала винахід, за допомогою якого можна керувати торпедами на відстані.

•    До      слова,      батько      винахідниці родом      зі

            Геді Ламар (1914-2000),                     Львова!!!

                      галузь: біофізика                             

•    Однак жінки у науці в XXI столітті стикаються з дискримінацією та домаганнями. Жінки в галузях природничих, технічних, інженерних та математичних наук публікують менше наукових праць, отримують менші виплати за свої дослідження і не просуваються кар'єрними сходами так, як чоловіки.

•   

•   

Грошову премію у розмірі 

150 000 грн отримують 

3 фіналістки кожного року

•   

•    Українки успішно працюють у різних галузях наук. 

•    Наразі Україна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу. Найбільше жінок-науковців у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук. У галузі технічних наук їх всього - 34,1%.

•    Професорка кафедри математичного аналізу та теорії  ймовірностей докторка фізико-математичних наук Ніна Вірченко – одна з найвідоміших українських математикинь. 

•    У 1964 вона захистила кандидатську, а у 1988 – докторську дисертацію в Києві. 

•    Вона авторка понад 500 наукових і науково-методичних праць, зокрема 20 книг, виданих українською, російською, англійською та японською мовами. 

•    Ніна Вірченко визнана не лише в Україні, але і за кордоном – вона членкиня Австралійського,

Ніна Вірченко – математикиня                 Американського,     Бельгійського,     Едінбурзького, Лондонського математичних товариств. Зрештою, це і не дивно, адже математика не знає кордонів і визнає всі досягнення, де б їх не було здобуто.

Катерина Ющенко  кібернетикиня

•    Катерина Ющенко – кібернетикиня. Вчена створила формальну мову адресного програмування – і це стало першим фундаментальним досягненням наукової школи теоретичного програмування. Саме на створеній нею мові у світі розробили перші програми розпізнавання образів: простих геометричних фігур, рукописних та друкованих літер і цифр. Дослідниця започаткувала першу школу теоретичного програмування.

•    Українська    астрономка,     геліофізикиня,   докторка    фізикоматематичних    наук,   авторка       56   наукових    праць   Ніна Мороженко присвятила все своє життя вивченню будови нашого світила і процесів, які на ньому відбуваються. Адже все, що відбувається на Сонці, впливає на багато сфер людської      діяльності. Без        вивчення   сонця   неможливо зрозуміти не тільки те, яке майбутнє чекає на нашу цивілізацію, а і те, що відбувається в космосі – на далеких зорях, до яких так прагне дістатися людство. Наукові праці Ніни Мороженко щодо природи сонячних протуберанців були першими у світі і дали старт науковим дослідженням геліофізиків з багатьох країн. Суттєвий вклад української дослідниці в фізику сонця в котрий раз демонструє, що фізика _Ніна Мороженко – фізикиня не є суто «чоловічою» наукою.

•    Епідеміологиня, професорка, докторка медичних наук Наталія Виноград завідує кафедрою епідеміології Львівського національного медичного університету. Вона – експертка Всесвітньої організації охорони здоров'я з реагування на епідемічні загрози та Міністерства охорони здоров'я України з епідеміології, радниця МНС України з питань протиепідемічного захисту населення та біобезпеки. Погодьтеся, актуальнішого фаху у 2020-2021 роках годі й шукати. Колись – звичайна дівчинка з села на Хмельниччині, а тепер авторка 305 наукових праць, а також 8 авторських свідоцтв на винаходи та патенти України, доводить, що

Наталія Виноград – епідеміологиня             для дівчини, яка знає, чого вона хоче, немає нічого неможливого. 

•    Елла Лібанова – науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академкиня Національної академії наук України, докторка економічних наук, професорка, заслужений економіст України. Академік-секретар відділення економіки Національної академії наук України і, до речі, перша і єдина членкиня президії

Національної академії наук за 102 роки її роботи. Викладає соціальну статистику на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Запровадила методику вимірювання людського розвитку на рівні областей, яку використовує Держкомстат для щорічних

Елла Лібанова – економістка розрахунків.

•    Нана Войтенко – професорка, докторка біологічних  наук, нейробіологиня, завідувачка відділом сенсорної сигналізації Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця

НАН України. Понад 20 років займається дослідженнями болю. Що ми знаємо про біль? Для більшості людей на Землі біль – це те, чого вони воліли б позбутися якнайшвидше, якщо його відчувають. Нана Войтенко займається саме природою болю, як він виникає і поширюється в центральній і периферичної нервових системах людини. В умовах лабораторії Войтенко і її колегам вдалося розробити експериментальне лікування, що впливає тільки на ті клітини, які беруть участь в больових синдромах. Крім

_Нана Войтенко – біологиня                        того, Нана Войтенко активно популяризує науку: вона є лекторкою «Днів науки», а також організаторкою «Тижня знань про мозок».  

•    Ольга Броварець – українська біофізикиня, докторка фізико-математичних наук, лауреатка премії Scopus Awards Ukraine року в номінації «Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій» і премії Президента України для молодих вчених, а ще – провідний науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Ольга – наймолодша докторка наук в Україні, вона стала докторкою у віці 29 років. Зараз Ользі 34 роки і вона продовжує вивчати біофізику: її відкриття дають розуміння механізмів розвитку раку та багатьох інших

_Ольга Броварець – біофізикиня             хвороб,     до яких      призводять      мутації.       Саме      Ольга вирахувала закономірність, за якою відбуваються мутації в ДНК, що призводять до раку і безлічі інших хвороб.

•    Марія Байляк – докторка біологічних наук, доцентка кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Науковиця Марія Байляк вивчає біохімію і досліджує вплив різних рослин, речовин на процеси старіння. Відкриття   Марії    Байляк стосуються,       наприклад, підвищення стресостійкості        та   загального   стану живих організмів, а ще anti-aging речовин. Завдяки своїй інтенсивній роботі Марія входить у Топ-10 успішних українських жінок-вчених.

Марія Байляк – біологиня

•    Українська вчена у галузі теоретичної фізики, популяризаторка науки, громадська діячка, кандидатка фізико-математичних наук Юлія Безвершенко входить до списку ТОП-20 українських жінок в STEM за 2018-2019 роки. Юлія займається математичними методами, які застосовуються до задач динаміки квантових систем у зовнішніх полях та керування квантовими системами. Вона впевнена і доводить це на практиці, що теоретичною фізикою можна займатись із пристрастю. 

•    За словами Юлії, свого часу вона почула від свого наставника важливу річ – бути собою можна у

Юлія Безвершенко – фізикиня

будь-якій діяльності! Тому не треба боятися стереотипів та упереджень інших. 

•    Докторка технічних наук, професорка кафедри спеціалізованих комп’ютерних систем ІКТА, авторка понад 400 наукових праць, понад 100 з яких індексовані наукометричними базами, переможниця численних конкурсів, лауреатка багатьох премій.

•    У       26   років    захистила   кандидатську, у   34   – докторську.

•    Уже кілька років Галина Клим належить до найбільш впливових і найбільш цитованих науковців світу. 

•    Галина Клим продовжує досліджувати перспективні наноматеріали і ті, що мають більш практичне спрямування, зокрема матеріали для оборонного

                               ^{Галина Клим}   обладнання, здебільшого сенсорні, й імплементує їх

Галузь: Сенсорика.

                    Матеріалознавство.                            у потужні інформаційно-вимірювальні комплекси.  

•    Українська вчена, докторка природничих наук. Математикиня з України Марина В'язовська, яка зараз працює у Швейцарському федеральному технологічному інституті, отримала «Премію Салема 2016», яка є надзвичайно престижною для математиків. Комісія присудила премію Марині В'язовській за її відкриття світового рівня. Українка розв'язала задачу, над вирішенням якої вчені працювали понад 400 років: пакування куль у 8-вимірному просторі та, у співавторстві, — в 24-вимірному. Раніше задачу пакування куль було розв'язано лише для просторів із трьома і менше вимірами.

Наука – важка і серйозна сфера,  яка потребує високих розумових здібностей,  сконцентрованості та відданості своїй справі. 

Інакше кажучи, вона просто створена для жіноцтва.