Тема _{заняття}. Жінки в науці

Мета заняття. Ознайомити здобувачів освіти з історією виникнення Міжнародного дня жінок та дівчат у науці. Ознайомити здобувачів освіти з жінками-науковицями, яку відіграли значну роль у світовій науці, зокрема математиці; представити українських          жінок-науковиць. Сприяти   формуванню толерантного ставлення до жінок та дівчат у науці, сформувати розуміння важливості розвитку науки та рівного доступу до неї, мотивувати здобувачів освіти до участі у науководослідній діяльності.

Форма заняття. Заняття-конференція

Ведучий 1

11 лютого у всьому світі відзначається Міжнародний день жінок та дівчат в науці (International Day of Women and Girls in Science). На адресу науковиць – аспіранток, доценток, професорок та академкинь, лунають привітання, щирі побажання і це приємно, оскільки це означає визнання жінки, її здобутків та в цілому її вкладу в розвиток науки, яка тривалий час вважалась виключно сферою чоловічих інтересів і пошуків.

Ведучий 2

•  Це свято було прийняте Генеральною Асамблеєю ООН у 2016 році з метою забезпечення повного і рівного доступу до науки для жінок і дівчат і їх участі в ній. 

•  День жінок і дівчат у науці повинен нагадувати всім нам про те, що жінки грають важливу роль у науковому і технологічному співтоваристві, а також заохочувати жінок і дівчат до участі в науці. Ведучий 1

•  Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш наголосив з цього приводу: "Давайте домагатися того, щоб кожна дівчинка, де б вона не знаходилася, мала можливість реалізовувати свої мрії, досягати розквіту сил і вносити свій вклад в забезпечення сталого майбутнього для всього людства".

Ведучий 2

• Заснуванню цієї дати передувала прийнята 20 грудня 2013р. резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Наука, техніка та інновації в цілях розвитку», в якій зазначався рівний доступ жінок і дівчат будь-якого віку до досягнень і розвитку науки, техніки та інновацій як запорука забезпечення гендерної рівноправності в даній сфері. Уже через два роки  на черговому пленарному засіданні Генеральної асамблеї ООН резолюцію (70/212) проголосили 11 лютого Міжнародним днем жінок і дівчат у науці.

Ведучий 1

Майбутнє будь-якої країни визначається не тільки показниками економічного розвитку, а й рівнем інтелекту нації.

Ø     За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у

світі – жінки

Ø     Україна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу

Ø     В Україні серед науковців – 46% жінок

Ведучий 2

Це доволі високий показник у порівнянні з іншими європейськими країнами. За цим показником нашу країну випереджають 11 держав Європи: 

Північна Македонія (53,4%), Латвія (52,2%), Сербія (51,4%), Чорногорія (49,9%), Литва (49,5%). 

До країн з найменшою часткою жінок у науці належать 

Нідерланди (26,4%), Чехія (26,6%), Німеччина (27,9%), Люксембург (28,1%) та Франція (28,3%).

Ведучий 3

• Жінки почали займатися наукою ще з давніх часів. В історії відома перша у світі жінка-математик, яка жила ще за півтисячоліття до нашої ери в Стародавній Візантії і звали її Гіпатія. Грецька математикиня, астрономиня та філософікиня Гіпатія Олександрійська (370-415 рр.), яка отримала свої знання від свого батька – філософа та математика Геона, і була однією з найвидатніших вчених свого часу. Гіпатія займалась обчисленням астрономічних таблиць, зробила величезний внесок у створення астролябії (одного з найстаріших астрономічних інструментів, приладу для вимірювання координат небесних тіл), написала коментарі до творів Аполлонія (щодо конічних перетинів) і Діофанта (з арифметики). Також непересічному розуму Гіпатії приписують винайдення (удосконалення) приладу для отримання дистильованої води і для вимірювання її густини. Загалом вона користувалась в Стародавньому світі беззаперечним авторитетом та повагою, брала активну участь в громадському житті міста, читала лекції в Олександрійській школі. Але то були виключення із загального правила і які часто не сприймались і не вітались.

Ведучий 4

Англійську математикиню Августа Ада Кінг, графиня Лавлейс (18151852) – дочку лорда Байрона називають першим програмістом планети. Вона вдосконалила опис принципу роботи першої обчислювальної машини, проект якої був розроблений Чарльзом Беббіджем, і написанням першої програми для неї в 1840-х. Програмою став алгоритм обчислення чисел Бернуллі, саме завдяки йому дівчина вважається першим програмістом в історії. А також запропонувала кілька термінів, таких, як «робоча комірка» і «цикл», що пізніше міцно увійшли в лексикон програмістів. На честь Ади Лавлейс названа мова програмування «Ада».

Ведучий 3

Слід також згадати найвідомішу жінку-науковицю у галузях фізики і хімії, засновницю науки про радіоактивнність Марію Склодовську-Кюрі (1867-1934). Разом із чоловіком вчена відкрила хімічні елементи радій і полоній. Марія

Склодовська-Кюрі стала першою жінкою, що отримала Нобелівську премію, і першим двічі лауреатом цієї нагороди (з фізики – 1903, з хімії – 1911), є єдиним науковцем в історії, відзначеним цією нагородою у двох різних галузях природничих наук. 

Перша жінка, що отримала докторський ступінь та перша жінка-професор, що викладала у Сорбоні.

Ведучий 4

• Надзвичайними математичними здібностями вражала світ відома актриса і одна із найвродливіших жінок Європи Геді Ламар (1914-2000). Геді серйозно займалась біофізикою. До речі, її винахід (у парі з композитором Джорджем Антейлом) виявився необхідним для бездротового зв’язку від докомп’ютерної ери і до сьогодні! У наші дні її винахід використовується у мобільних телефонах, Wi-Fi, GPS. Також вона запатентувала винахід, за допомогою якого можна керувати торпедами на відстані. До слова, батько винахідниці родом зі Львова!!!

Ведучий 1

•  Однак жінки у науці в XXI столітті стикаються з дискримінацією та домаганнями. Жінки в галузях природничих, технічних, інженерних та математичних наук публікують менше наукових праць, отримують менші виплати за свої дослідження і не просуваються кар'єрними сходами так, як чоловіки.

•  Після народження дитини жінки в науці частіше стикаються з дискримінацією. За довгі проміжки відсутності активної наукової діяльності деякі установи штрафують своїх співробітників, понижуючи їх рейтинг. В одному британському університеті дослідили це питання і виявилося, що 100 % оштрафованих науковців є саме мами з маленькими дітьми.

Ведучий 2

Незважаючи на перешкоди, жінки від 300-х років нашої ери і до сьогодення своєю працею доводять, що жінка може все!

Робота жінки готувати, як Марія Кюрі, яка приготувала кілька наукових відкриттів, які змінили світ.

Жінки занадто дбайливі, як Джейн Гудолл, яка дбала про шимпанзе і здійснила прорив в антропології. 

Жінки ставлять собі зависоку планку, як Мей Джеймісон, яка стала першою темношкірою астронавткою. 

Жінки повинні дбати про дітей, як Ліхад Аль-Газалі, яка виявила і дослідила ряд нових генетичних дефектів у немовлят.

Жінки надають забагато уваги деталям, як Марія Тереза Руіз Гонсалес, чия увага до деталей дозволила відкрити нові зірки.

Жінки повинні поважати традиції, яка Юю Ту, яка отримала 

Нобелевську премію за ліки від малярії, розроблені на основі давніх китайських трактатів.

Ведучий 1

• У 2018 році була запроваджена українська премія, яка є частиною глобальної Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО ―Для жінок у науці‖. Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) та заохочення їх до розвитку української науки.

Ведучий 2

•  Українські жінки теж ніколи не відставали від світових тенденцій, нам дійсно є ким пишатись. Причому на цей час в Україні жінок у науці 46% — майже вдвічі більше, ніж в середньому у світі. Значно менше за своїх закордонних колег українські дослідниці жаліються і на гендерні упередження.

•  Українки успішно працюють у різних галузях наук. 

•  Наразі Україна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу. Найбільше жінок-науковців у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук. У галузі технічних наук їх всього - 34,1%.

•  І сьогодні учасники нашого зібрання представлять нам успішних українських вчених-жінок. Учасник конференції 1

•  Професорка кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей докторка фізико-математичних наук Ніна Вірченко – одна з найвідоміших українських математикинь. 

•  Доля Ніни Вірченко не була простою: у віці 18 років у 1948 році її засудили до 10 років таборів ГУЛАГу за підготовку «політичної змови, заколоту» та участь в «українсько-націоналістичній банді». Роки у таборах не зупинили майбутню докторку від досягнення мрій – у 1964 вона захистила кандидатську, а у 1988 – докторську дисертацію в Києві. 

•  Вона авторка понад 500 наукових і науково-методичних праць, зокрема 20 книг, виданих українською, російською, англійською та японською мовами. 

•  Ніна Вірченко визнана не лише в Україні, але і за кордоном – вона членкиня Австралійського, Американського, Бельгійського, Едінбурзького, Лондонського математичних товариств. Зрештою, це і не дивно, адже математика не знає кордонів і визнає всі досягнення, де б їх не було здобуто.

•  Її життєве кредо ―УЖМА‖ розшифровується як ―Україна, жінка, математика, астрономія‖.

Учасник конференції 2

Катерина Ющенко ще у 1955 році винайшла одну з перших у світі мов програмування високого рівня під назвою «Адресна мова». Цей винахід мав великий вплив на розвиток технологій та програмування, а його конструкції входять до деяких сучасних мов програмування. 

Важливість «Адресної мови» в її новаторському підході до програмування. У ній замість чисел вказувалися адреси комірок пам’яті. Це дозволяло писати програми, які б не залежали від місця розташування пам’яті компʼютера. Розробка українки та її колег випередила на два роки мову Fortran, на три — Cobol, і на п’ять — ALGOL, які працювали за схожим принципом. 

У Всесвітньому музеї інформаційних технологій в Англії вхід до галереї історії програмування прикрашає її портрет. Якби не пані Катерина, то ми б, можливо, не знали і половини того, що нам відомо про космос, не мали б на руках смартфонів та портативних зарядок.

Учасник конференції 3

• Українська астрономка, геліофізикиня, докторка фізико-математичних наук, авторка 56 наукових праць Ніна Мороженко присвятила все своє життя вивченню будови нашого світила і процесів, які на ньому відбуваються. Сонце хоча і найближча до нас зірка, але приховує в собі ще чимало цікавих загадок. Адже все, що відбувається на Сонці, впливає на багато сфер людської діяльності. Без вивчення сонця неможливо зрозуміти не тільки те, яке майбутнє чекає на нашу цивілізацію, а і те, що відбувається в космосі – на далеких зорях, до яких так прагне дістатися людство. Наукові праці Ніни Мороженко щодо природи сонячних протуберанців були першими у світі і дали старт науковим дослідженням геліофізиків з багатьох країн. Суттєвий вклад української дослідниці в фізику сонця в котрий раз демонструє, що фізика не є суто «чоловічою» наукою.

Учасник конференції 4

•  Епідеміологиня, професорка, докторка медичних наук Наталія Виноград завідує кафедрою епідеміології Львівського національного медичного університету. Вона – експертка Всесвітньої організації охорони здоров'я з реагування на епідемічні загрози та Міністерства охорони здоров'я України з епідеміології, радниця МНС України з питань протиепідемічного захисту населення та біобезпеки. Погодьтеся, актуальнішого фаху у 2020-2021 роках годі й шукати. Колись – звичайна дівчинка з села на Хмельниччині, а тепер авторка 305 наукових праць, а також 8 авторських свідоцтв на винаходи та патенти України, доводить, що для дівчини, яка знає, чого вона хоче, немає нічого неможливого.  Учасник конференції 5

•  Елла Лібанова – науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академкиня Національної академії наук України, докторка економічних наук, професорка, заслужений економіст України. Академіксекретар відділення економіки Національної академії наук України і, до речі, перша і єдина членкиня президії Національної академії наук за 102 роки її роботи. Викладає соціальну статистику на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Запровадила методику вимірювання людського розвитку на рівні областей, яку використовує Держкомстат для щорічних розрахунків.

Учасник конференції 6

• Нана Войтенко – професорка, докторка біологічних наук, нейробіологиня, завідувачка відділом сенсорної сигналізації Інституту фізіології ім. А. А. Богомольця НАН України. Понад 20 років займається дослідженнями болю. Що ми знаємо про біль? Для більшості людей на Землі біль – це те, чого вони воліли б позбутися якнайшвидше, якщо його відчувають. Нана Войтенко займається саме природою болю, як він виникає і поширюється в центральній і периферичної нервових системах людини. В умовах лабораторії Войтенко і її колегам вдалося розробити експериментальне лікування, що впливає тільки на ті клітини, які беруть участь в больових синдромах. Крім того, Нана Войтенко активно популяризує науку: вона є лекторкою «Днів науки», а також організаторкою «Тижня знань про мозок». 

Учасник конференції 7

• Ольга Броварець – українська біофізикиня, докторка фізикоматематичних наук, лауреатка премії Scopus Awards Ukraine року в номінації «Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій» і премії Президента України для молодих вчених, а ще – провідний науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Ольга – наймолодша докторка наук в Україні, вона стала докторкою у віці 29 років. Зараз Ользі 34 роки і вона продовжує вивчати біофізику: її відкриття дають розуміння механізмів розвитку раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації. Саме Ольга вирахувала закономірність, за якою відбуваються мутації в ДНК, що призводять до раку і безлічі інших хвороб.

Учасник конференції 8

• Марія Байляк - докторка біологічних наук, доцентка кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Науковиця Марія Байляк вивчає біохімію і досліджує вплив різних рослин, речовин на процеси старіння. Відкриття Марії Байляк стосуються, наприклад, підвищення стресостійкості та загального стану живих організмів (а отже, і нас з вами, і це хороші новини: стресостійкість ще нікому не заважала), а ще anti-aging речовин. Завдяки своїй інтенсивній роботі Марія входить у Топ10 успішник українських жінок-вчених.

Учасник конференції 9

•  Українська вчена у галузі теоретичної фізики, популяризаторка науки, громадська діячка, кандидатка фізико-математичних наук Юлія Безвершенко входить до списку ТОП-20 українських жінок в STEM за 2018-2019 роки. Юлія займається математичними методами, які застосовуються до задач динаміки квантових систем у зовнішніх полях та керування квантовими системами. Вона впевнена і доводить це на практиці, що теоретичною фізикою можна займатись із пристрастю. 

•  За словами Юлії, свого часу вона почула від свого наставника важливу річ – бути собою можна у будь-якій діяльності! Тому не треба боятися стереотипів та упереджень інших. 

Учасник конференції 10

• Галина Клим – докторка технічних наук, професорка кафедри спеціалізованих комп’ютерних систем, авторка понад 400 наукових праць, понад 100 з яких індексовані наукометричними базами, переможниця численних конкурсів, лауреатка багатьох премій.

• У 26 років захистила кандидатську, у 34 – докторську

•  Уже кілька років Галина Клим належить до найбільш впливових і найбільш цитованих науковців світу. 

•  Галина Клим продовжує досліджувати перспективні наноматеріали і ті, що мають більш практичне спрямування, зокрема матеріали для оборонного обладнання, здебільшого сенсорні, й імплементує їх у потужні інформаційновимірювальні комплекси.  

Учасник конференції 11

Марина Вʼязовська – сучасна українська науковиця. Вона стала другою в історії жінкою, яка отримала медаль Філдса – найпрестижнішу премію для математиків у світі. Вʼязовська змогла розвʼязати задачу про гарматні ядра на кораблі, яку 400 років тому поставив Йоганнес Кеплер.

У задачі йдеться, що найефективніший спосіб вмістити якусь кількість сфер в просторі – це побудувати з них піраміду. За таким принципом розкладають апельсини чи яблука в супермаркетах. В такому випадку усі сфери займають 75% доступного об’єму. Вʼязовська перенесла умови задачі у восьмивимірний простір і довела, що сфери можуть бути упаковані ще ефективніше. Так вони займатимуть лише 25% доступного об’єму. 

Це відкриття виявилось дуже корисним для фахівців, які працюють з кодом виправлення помилок. Їх використовують в мобільних телефонах і навіть на космічних кораблях. 

Ведучий 1

Можна навести ще дуже багато прикладів жінок, які зробили вагомий внесок у розвиток науки. 

Статистика також засвічує, що останнім часом жінок в науці побільшало.

Ведучий 2

 Наука – важка і серйозна сфера, яка потребує високих розумових здібностей, сконцентрованості та відданості своїй справі. Інакше кажучи, вона просто створена для жіноцтва.