МЕТА: поглибити знання учнів про “театр корифеїв”; розкрити багатоплановість творчого обдаро-вання М.Старицького, ушанувати талант про-заїка, ознайомити учнів зі змістом і проблема-тикою історичної повісті “Оборона Буші”; розвивати вміння характеризувати образи й символи твору, допомогти розкрити символіч-не значення окремих образів, показати духовну міць і красу образів Орисі та її батька, склад-ність характеру Корецького;
формувати вміння висловлювати судження про письменника і його творчість на основі аналізу його біографії й оцінки іншими мит-цями; виховувати почуття гордості за українську інтелігенцію, яка відіграла вирішальну роль у культурному піднесенні України, почуття патріотизму, власної відповідаль-ності за долю батьківщини, усвідомлення того, що найбільша в світі краса – це краса вірності вітчизні, родові, людині.
З перших кроків самопізнання на полі народ-нім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій. Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди.
ПЛАН СЕМІНАРУ Дитинство і юність М.Старицького. Гро- мадсько-політична діяльність Старицького – студента. Роль М.Старицького у становленні «театру корифеїв». Драматургічна спадщина письменника. Огляд поетичного і прозового доробку Старицького. Історико – романтична повість «Оборона Буші»: а) історична основа твору; б) багатопроблемність твору; в) тема та ідея повісті; г) сюжет; ґ) образи твору (Орися, Антось Корецький, сотник Михай- ло Завісний, Ісус Христос), прийоми характеротворення. 6. Оцінка творчості М.Старицького сучасниками (зокрема І.Франком).
ТЕМАТИКА ТВОРІВ М.СТАРИЦЬКОГО Тематика творів Приклади Історичні П'єса і повість “Оборона Буші”, драма “Маруся Богуславка”, повість “Устим Кармелюк”, віршована драма “Богдан Хмельницький” Соціально-побутові Драми “Не судилося”, “У темряві”, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, оповідання Про роль мистецтва, життя інтелігенції П'єса “Талан”, поезії Мелодрами, оперети на побутові теми “Циганка Аза”, “Зимовий вечір”, “Чорноморці”
Історико-культурний заповідник «Буша» Сучасне село Буша знаходиться в Ям- польському районі Вінницької області, нині в ньому мешкає 847 осіб. На тери-торії села розташовано історико-куль-турний заповідник “Буша”. Достеменно відомо, що найтрагічніші події в Бушан- ському замку відбулися 18-20 листопада 1654р., коли під замок-фортецю піді- йшли війська Потоцького і С.Чарнецького й узяли його в облогу. Польським жовнірам удалося винищити більшу частину невеликої козацької залоги, але коли замок майже перейшов у їхні руки, дочка (можливо, дружина) убитого козацького сотника підпалила поро- ховий погріб, висадивши в повітря себе, залишки залоги й чимало атакуючих поляків. До наших днів збереглися рештки фортеці, по- греби й підземні ходи. У заповіднику розміщено три музеї: археоло-гії, етнографії й оборони Буші. Цю місцевість прикрашає парк істо- ричної скульптури, у якому щороку проводяться міжнародні пленери скульпторів-каменярів. Віртуальну екскурсію заповідником “Буша” ви можете здійснити в мережі Інтернет за адресою: http://busha2.narod.ru/
“СЮЖЕТНИЙ ЛАНЦЮЖОК” ПОВІСТІ ПОЛЬСЬКА ШЛЯХТА, НАЙНЯВШИ ТАТАРСЬКІ ЗАГО- НИ,ВИРІШИЛА ПОМСТИТИСЯТЗА УГОДУ УКРАЇНИ З РОСІЄЮ 1654 РОКУ Й ВІДІБРАТИ СВОЇ КОЛИСЬ ЗА- ХОПЛЕНІ ЗЕМЛІ ОПИС МІСТЕЧКА Й ФОРТЕЦІ БУШІ “ОРЛИНЕ ГНІЗДО” ЯКЕ КОЛИСЬ НАЛЕЖАЛО МАГНАТУ ЧАРНЕЦЬКОМУ КОЗАЦТВО ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ОБОРОНИ МОЛИТЬСЯ У ЦЕРКВІ. ПОРТРЕТИ СОТНИКА МИХАЙЛА ЗАВІСНО- ГО МИХАЙЛА ЗАВІСНОГО, ЙОГО ДОЧКИ ОРИСІ КОЗАКИ ВИРІШУЮТЬ ДО ОСТАННЬОГО ОБОРОНЯТИ СВОЄ МІСТО, СВОЇ СВЯТИНІ, ВІРУ
РОЗУМІЮЧИ, ЩО ЇХ ЧЕКАЄ НЕМИНУЧА ЗАГИБЕЛЬ, ОБОРОНЦІ ГОТУЮТЬ ЗБРОЮ – ГАРМАТИ, ЩОБ ЗУС- ТРІТИ ВОРОГА; ФОРТЕЦЮ ЗАЛИШАЮТЬ НА ЖІНОЦ- ТВО, ЯКЕ ОЧОЛЮЄ ОРИСЯ У РОЗМОВІ З ПОСЕСТРОЮ КАТРЕЮ, ДРУЖИНОЮ ХОРУНЖОГО, ОРИСЯ ЗІЗНАЄТЬСЯ, ЩО І В ЇЇ СЕРЦІ ПАЛАЛО КОХАННЯ ДО НАЗВАНОГО БРАТА АНТОСЯ, ЯКОГО БАТЬКО ЗНАЙШОВ МАЛИМ НАПІВЖИВОГО, ВРЯТУВАВ, ВИРОСТИВ І ВИХОВАВ НА ДОБРОГО КО- ЗАКА. АЛЕ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК КОРЕЦЬКИЙ ПЕРЕЙШОВ НА БІК ШЛЯХТИ, ЗРАДИВ, ОРИСЯ, ТЯЖКО СТРАЖ- ДАЮЧИ, ВИКИНУЛА ЙОГО З ДУМОК СПОГАДИ ОРИСІ ПРО ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО В РО- ДИННОМУ КОЛІ. ВОНА, ЯК І КОЛИСЬ ЇЇ МАТИ, ВИРІ- ШУЄ, ЩО КРАЩЕ СМІЛИВО ЗАГИНУТИ, НІЖ ПІДДА- ТИСЯ БЕЗЧЕСТЮ
ПОЛЬСЬКА ШЛЯХТА БЕНКЕТУЄ, ПОХВАЛЯЄТЬСЯ ЗНИЩИТИ, ВТОПИТИ У КРОВІ “БИДЛО, СХИЗМА- ТІВ”. КОРЕЦЬКИЙ СТАЄ НА ЗАХИСТ БІДНОГО НАРО- ДУ, АЛЕ ЙОГО НЕ РОЗУМІЮТЬ, ВИСМІЮЮТЬ І ДО- КОРЯЮТЬ ЙОМУ НЕХТУВАННЯМ ІНТЕРЕСІВ “ОТЧИЗНИ”. ПОЛЬСЬКИЙ ГЕТЬМАН ЛЯНЦКОРОНСЬКИЙ ЗАСТЕРІ- ГАЄ ПОТОЦЬКОГО, ЩО БУША – НЕПРИСТУПНА ФОР- ТЕЦЯ, ЇЇ ШТУРМ МОЖЕ ЗАТЯГТИСЯ Й ВІДВОЛІКАТИ ВІД ОСНОВНОГО. ПОТОЦЬКИЙ І ЧАРНЕЦЬКИЙ НЕ ЗВАЖАЮТЬ НА ЦЕ ЦІЛУ НІЧ КОЗАКИ ГОТУВАЛИСЬ ДО ОБОРОНИ – ЛАШ- ТУВАЛИ ГАРМАТИ, ПРИПАСИ, РОБИЛИ ЗАСІДКИ, ОКО- ПИ. ВОНИ ЖАРТУВАЛИ НАД ВОРОГАМИ І НАД СОБОЮ РОЗУМІЮЧИ, ЩО ЇХНІ СИЛИ НЕРІВНІ Й ЗАГИБЕЛЬ НЕ- МИНУЧА
КОЛИ ПОЛЯКИ Й НІМЦІ ПІШЛИ В НАСТУП, ТО КОЗА- КИ ВІДКРИЛИ ТАКИЙ ВОГОНЬ, ЩО АТАКА ЗАХЛИНУ- ЛАСЯ. ЗАГИНУЛО БЕЗЛІЧ НАПАДАЮЧИХ, ЯКІ ПАДА- ЛИ ТО В СТАВ, ТО З ВИСОКОЇ КРУЧІ, ТИМ БІЛЬШЕ, ЩО ВАЛИ ОКОПІВ ПОКРИЛИСЯ КРИГОЮ ПОТОЦЬКИЙ АЖ СИНІВ З ЛЮТІ Й НАКАЗАВ БУДЬ-ЩО ДО ВЕЧОРА ЗДОБУТИ ФОРТЕЦЮ. КОРПЕЦЬКОГО ПО- СЛАЛИ В РОЗВІДКУ. ВІН ЇХАВ І ДУМАВ ПРО ОРИСЮ, ПРО БЕЗГЛУЗДІСТЬ ВІЙНИ Й ПРО ТЕ, ЩО ЙОГО НАМІ- РИ ВІДМОВИТИ ШЛЯХТУ ВІД ЖОРСТОКОГО СТАВЛЕ- ННЯ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ - МАРНІ КОЗАКИ, ОТЕЦЬ ВАСИЛЬ З ПОЧЕСТЯМИ ПОХОВАЛИ ПЕРШИХ ЗАГИБЛИХ, ЖІНКИ ПРИНЕСЛИ ОБОРОНЦЯМ ЇЖУ. ЛЯХИ ПОЧАЛИ НАЛАШТОВУВАТИ ГАРМАТИ, ЩОБ РОЗБИТИ УКРІПЛЕННЯ В ПЕРЕДМІСТІ. КОЗАКИ ОБСТРІЛЯЛИ ЇХ.
ВЕРНИДУБОВА ВАТАГА ЗРОБИЛА ВИЛАЗКУ Й ПОБИ – ЛА ВОРОЖИХ ГАРМАШІВ, А ГАРМАТИ ПОСКИДАЛА В СТАВ. ЗАБРАВШИ ПОРАНЕНИХ, ПОЧАЛИ ВІДХОДИТИ. КОЗАК, ЩО ЗАЛИШИВСЯ БЕЗ НІГ, І КІЛЬКА ІНШИХ ВЗЯЛИСЯ ПРИКРИВАТИ ВІДСТУП. БИЛИСЯ МУЖНЬО ДО ЗАГИНУ, ЗГУБИВШИ БАГАТЬОХ ВОРОГІВ. УНОЧІ ОРИСЯ З ВІДЧАЮ ЛЕДЬ НЕ КИНУЛАСЯ У ПРІ- РВУ, АЛЕ ПЕРЕДУМАЛА, БО ЇЇ ГОРЕ “НІКЧЕМНЕ, МІ- ЗЕРНЕ ПЕРЕД ВЕЛИКИМ ГОРЕМ … БІДНОЇ КРАЇНИ” ДО МУРІВ ПІД‘ЇХАЛИ ВЕРШНИКИ, СЕРЕД НИХ ОРИСЯ ВПІЗНАЛА КОРЕЦЬКОГО Й ВИСТРІЛИЛА В НЬОГО З ГАРМАТИ ОТЕЦЬ ВАСИЛЬ РОЗПОВІВ ОРИСІ ТАЄМНИЦЮ ПРО ПІДЗЕМНИЙ ПОРОХОВИЙ ПОГРІБ ПІД ЦЕРКВОЮ І ДАВ КЛЮЧІ ВІД ДВЕРЕЙ
У НІЧ ПЕРЕД БОЄМ СОТНИК ЗАВІСНИЙ ДУМАВ ПРО ДОЧКУ І ПРО МОЖЛИВІСТЬ ТОГО, ЩО ВОНА ПОТРА- ПИТЬ ДО ВОРОГІВ, ЯКІ НЕ ПОЖАЛІЮТЬ. ПОДУМАВ НАВІТЬ ПРО ТЕ, ЩО ТРЕБА САМОМУ ЇЇ ВБИТИ, ПОТІМ ВИРІШИВ, ЩО ЇЙ ВИСТАЧИТЬ ДУХУ ЗРОБИТИ ЦЕ. ВРАНЦІ РОЗПОЧАВСЯ ЖОРСТОКИЙ БІЙ. НАСТУПАЮ- ЧИХ БУЛО ТИСЯЧІ. У ЧАС КОРОТКОГО ПЕРЕПОЧИН- КУ КОЗАКИ ВИРІШИЛИ, ЩО, КОЛИ НЕ БУДЕ ВИХОДУ, ВБ‘ЮТЬ ОДНЕ ОДНОГО, ЩОБ НЕ ПОТРАПИТИ НА МУ- КИ ВОРОГАМ ПОЛЯКИ ПОЧАЛИ СПУСКАТИ ВОДУ ЗІ СТАВУ ДЛЯ НАСТУПУ ТАТАР. СОТНИК ДУМАЄ НАД ТИМ, КОЛИ Ж МИНЕТЬСЯ “БРАТЕРСЬКА РІЗНЯ” У СВІТІ
ОРИСЯ З КАТРЕЮ СПУСТИЛИСЯ В ПОРОХОВИЙ ПО- ГРІБ, ПРОКОПАЛИ КАНАВКИ В УСІ ХОДИ Й ЗАСИПА- ЛИ ПОРОХОМ ІЗ ҐНОТОМ. ДО МУРІВ ФОРТЕЦІ НАБЛИЗИЛИСЯ ПАРЛАМЕНТЕ- РИ, СЕРЕД НИХ БУВ І КОРЕЦЬКИЙ. ОРИСЯ СКАЗАЛА, ЩО НІЯКИХ ПЕРЕМОВИН НЕ БУДЕ Й НАКАЗАЛА ВИ- СТРІЛИТИ, АЛЕ ЯДРО НЕ ПОПАЛО – ВЕРШНИКИ БУ- ЛИ НАДТО БЛИЗЬКО. ПАРЛАМЕНТЕРИ ПОСЛАЛИ СТРІЛУ ІЗ ЗАПИСКОЮ, ДЕ ГОВОРИЛОСЯ ПРО ТЕ, ЩО ВІДПУСТЯТЬ ПУСТЯТЬ ЖИВИМИ, ЯКЩО ЗДАДУТЬСЯ Й ПОЛИШАТЬ ЗБРОЮ Й ЗАМОК. КОРЕЦЬКИЙ ЗРОБИВ ПРИПИСКУ ДЛЯ ОРИСІ – ПРОСИВ ОСТАННЬОГО ПО- БАЧЕННЯ, БО НЕ ХОТІВ ГИНУТИ НЕПРОЩЕНИМ
ОРИСЯ ПОРАДИЛИСЯ З НАРОДОМ. ВИРІШИЛИ НЕ ЗДАВА- ТИСЯ. ДІВЧИНА НАКАЗАЛА ВПУСТИТИ ОДНОГО КОРЕЦЬ- КОГО, СКАЗАЛА ЙОМУ ВІДПОВІДЬ ГРОМАДИ. АНТОСЬ РОЗ- ПОВІВ, ЩО ВІН БАГАТИЙ НАЩАДОК, ЩО ЙОГО ВПІЗНАВ ПОТОЦЬКИЙ. ЗАПРОПОНУВАВ УТЕКТИ РАЗОМ. БЕЗ ОРИСІ ЖИТТЯ ЙОМУ НЕМИЛЕ, А ЗАГИБЕЛЬ З НЕЮ – ЩАСТЯ. ДІВ- ЧИНА ДАЄ ЙОМУ КЛЮЧІ ВІД ЛЬОХУ І ПРОСИТЬ ПРИЙТИ ТУДИ ЗА ЇЇ УМОВНИМ СИГНАЛОМ УСІХ КОЗАКІВ ЗА МУРАМИ ПЕРЕБИТО, А СОТНИКА ЗА- ВІСНОГО СХОПИЛИ ТАТАРИ. ТОДІ ОРИСЯ ВИСТРІЛИЛА В БАТЬКА, ЩОБ ПОЗБАВИТИ ЙОГО МУК. КОЛИ ПОЛЬСЬКЕ ВІЙСЬКО ПОЧАЛО ШТУРМУВАТИ МУРИ ФОРТЕЦІ І ПРО- НИКЛО ВСЕРЕДИНУ, ВИЯВИЛОСЯ, ЩО МІСТО ПОРОЖНЄ. УСІ ЛЮДИ ЗАМКНУЛИСЯ В ЦЕРКВІ Й МОЛИЛИСЯ. ОРИСЯ В ПОГРІБІ ЧЕКАЛА АНТОСЯ. КОЛИ ВІН ПРИЙШОВ, ДІВЧИ- НА КИНУЛА ФАКЕЛ У ПОРОХОВУ БОЧКУ, І ВСЯ ФОРТЕЦЯ РАЗОМ З ОБОРОНЦЯМИ Й ЗАГАРБНИКАМИ ЗЛЕТІЛА В ПОВІТРЯ
ТЕМА ТВОРУ – зображення реальної іс – торичної події – героїчної оборони містечка – фортеці Буші, що на Поділлі, під час Націо – нально – визвольної війни в листопаді 1654р. ІДЕЯ ТВОРУ – засудження братовбивчої війни, зради, уславлення любові до рідного краю, вірності своїй вітчизні, єдності (однодум- ності захисників фортеці: якщо боротися – то всім боротися, якщо ж умерти – то всім умер – ти, але не здатися ворогові.
Жанр твору історико – романтична повість Повість Історична Романтична Середній за роз-міром епічний твір; кілька сю- жетних ліній; кілька головних героїв; розлогі описи, докладні характеристики Побудована на історичних фак- тах, подіях; зма- льовані реальні історичні особи (Потоцький, Чар-нецький, Богун, Лянцкоронський) зображено події далекого минуло-го Незвичайні герої, обставини; силь-ні, вольові персо-нажі, здатні до са-мопожертви зара-ди батьківщини й кохання; зв'язок з усною народною творчістю, інте- рес до національ-ної історії, націо-нальних героів
ОБРАЗ ХРИСТА проходить через усю повість, як істина й моральний орієнтир, утілення любо-ві, добра й світла. Він – і натхненник, і помічник оборонців фортеці, для яких на першому місці – захисник віри, а вже через неї – й України: “… покли-кав вас (Господь – Авт.) стати твер-до і купно до останнього подиху за хрест цей і за матір Україну”.
“Можна сміло сказати, що в ту пору на Україні не було поета, що міг би був здобутися на таке сильне та енергетичне слово і не взяти в нім ані одної фальшивої ноти”. І.Франко “Справжній запорожець – вдачею, тем-пераментом, свободолюбними ідеями. Те, що його дужа голова та енергійний вислів обличчя мають у собі із предків-ської козацької спадщини, поєднане див-ним дивом із нахилами інтелігента, чу-лого на нові духовні потреби”. М.Рудницький
Творчість М.Старицького стала єднальною лан-кою між традиційною за стилем українською лі-тературою (романтизм, реалізм) і новою, модерні-стською, яка почала зароджуватись на межі XIX – XX ст. Творчість Михайла Стари-цького – значний крок вперед у розвитку української мови, у поширенні тематичного виднокругу української літе-ратури, у зміцненні в нашо-му письменстві реалізму. М.Рильський М.Старицький, 1904р.