Твори Остапа Вишні І період творчості 1919 “Демократичні реформи Денікіна” 1921 “Чудака, їй богу!” 1923 “Вишневі усмішки сільські” 1924 “Кому веселе, а кому сумне”, “Ріп’яшки” 1925 “Вишневі усмішки кримські” 1926 “Лицем до села”, “Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився” 1927 “Вишневі усмішки театральні” 1929 “Вибрані твори. Усмішки” Т.1 1930 “Вишневі усмішки закордонні” ІІ період творчості 1944 “Зенітка” 1945 “Самостійна дірка” 1949 “Весна-красна” 1950 “Вишневі усмішки” 1952 “Мудрість колгоспника” 1954 “Вибране” 1956 “Нещасне кохання” Твори в 2-х томах
Жанри малої прози Остапа Вишні Фейлетон невеликий за обсягом жанр художньо-публіцистичної літератури злободенного змісту, який характеризують сатири стичність, динамізм викладу, невимушена композиція, пародійність, застосування поза літературних жанрів тощо. Гумореска невеликий віршовий, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, що відрізняється від сатири легкою, жартівливою тональністю. Сміх постає у вигляді доброзичливої, емоційно-забарвленої критики в дотепній, парадоксальній, іронічній, гротескній, пародійній формі. Памфлет злободенний, гостро сатиричний твір, основний викривальний пафос якого спрямований на нещадне осміяння суспільно шкідливих соціально-політичних явищ, організацій та впливових осіб. Усмішка різновид гуморески, синтез гумористичного оповідання, анекдоту і фейлетону, характеризується лаконізмом, дотепністю, обов’язковою присутністю автора, поєднанням побутових замальовок, жанрових сценок з частими авторськими відступами. Автобіографічний твір твір, в основу якого автор кладе факти свого власного життя. Саме ці факти визначають дію твору, його сюжетну лінію, етапи становлення суспільно-класової свідомості головного героя.
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ГУМОР Різновид комічного, відображення смішного у життєвих явищах і людських характерах; не заперечує об’єкт висміювання; добродушний сміх недоліків позитивних явищ, окремих смішних рис в характері людини. САТИРА Особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в гострому осудливому осміянні негативного; спрямована проти соціально шкідливих явищ, які гальмують розвиток суспільства, має гострий непримиренний характер. САРКАЗМ Їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті та гнівного презирства; не має подвійного, прихованого дна, завжди виражається прямо; притаманне поєднання гніву, ненависті з гіркою посмішкою. ІРОНІЯ Художній троп, який виражає глузливе-критичне ставлення митця до предмета зображення. Це насмішка, замаскована зовнішньою благопристойною формою. ПАРОДІЯ Засіб художньої виразності, побудований на імітації манери поведінки, манери мовлення, творчої манери з метою викриття того чи іншого явища, рис характеру; завжди передбачає об’єкт висміювання, його впізнавання. На цьому будується комічний ефект пародії ПАРАДОКС Вислів, судженні, ситуація, вчинок тощо, які суперечать здоровому глуздові, не відповідають усталеним нормам, традиційним уявленням; завжди містить у собі елемент несподіваності, незвичайності, будується на запереченні традиційного, усталеного, правильного. АЛЕГОРІЯ Образне інакомовлення, яскраве втілення в конкретному образі абстрактного поняття чи думки ГРОТЕСК Переважно сатиричний, заснований на фантастиці засіб зображення явищ дійсності, поданих у спотворено-комічному, навмисне перебільшеному чи зменшеному вигляді, де поєднується реальне з вигаданим, страшне або трагічне з комічним, величне з огидним, відживаюче, з тим, що народжується.
Тематика творів Остапа Вишні, пов'язана із злободенними проблемами часу Українське село у віковічних злиднях Доля інших народів Розвиток української культури (література та театр) Потяг неосвічених людей до нового життя Партійна ідеологія Проблема розвитку національної мови Природа як джерело краси і натхнення Відродження національної гідності українського народу
Художні компоненти “Мисливських усмішок” АВТОРСЬКИЙ ЛІРИЧНИЙ ВІДСТУП поза сюжетний елемент у епічному та ліро-епічному творі, коли письменник тимчасово перериває опис подій, а починає від себе коментувати їх, вступає в пряму розмову з читачами чи персонажами, висловлює свої захоплення чимось чи осуджує його, робить екскурси в минуле тощо. АНЕКДОТ стисле й гумористичне чи сатири стичне оповідання про характерний випадок у побутовому чи суспільному житті з несподіваним і дотепним закінченням. ГІПЕРБОЛА надмірне художнє перебільшення якихось рис людини, ознак предметів чи явищ з метою увиразнення та яскравішої оцінки їх. ДОТЕП Кмітливий влучний вислів із жартівливим відтінком ЕПІТЕТИ (від грець. «додаток, прикладка»)- художнє означення, що виділяє і образно змальовує якусь характерну рису чи ознаку людини, предмета, явища, викликає емоційно-оціночне ставлення до них. ПЕЙЗАЖ Словесне зображення природи –поля, лісу, села, міста, гір, ріки, моря, неба. ПЕРСОНІФІКАЦІЯ Предметам, явищам і абстрактним поняттям надаються властивості людини, вони олюднюються з метою яскравішого зображення. ПІСНЯ Невеличкий ліричний вірш, що має куплетну побудову й призначення для виконання співом ПОРТРЕТ Зображення зовнішності людини – обличчя, постаті, одягу, манери триматися, жестів тощо. Дається зорове уявлення про персонажа. ПОРІВНЯННЯ Пояснення якоїсь особливості, риси чи ознаки одного предмета за допомогою чимось подібного до іншого предмета, у якому потрібна авторові риса виступає особливо яскраво
Групи усмішок за сюжетно-композиційними та структурними особливостями Усмішки ознайомлювального характеру Автор, вдаючись до жартівливих та іронічних порад, відкриває “секрети” полювання, веде мову про особливості мисливської зброї “ЗАЄЦЬ”, “РУЖЖО” Усмішки, що змальовують вихід на природу, пізнання до кінця її незбагненного буття “ВАЛЬДШНЕПИ”, “ПЕРЕПІЛКА” Усмішки, що відображають “можливі” мисливські успіхи, засуджують браконьєрів та звіроловів “ДИКА КОЗА”, “БЕНГАЛЬСЬКИЙ ТИГР”
ПЕРЕДМОВА. Любителі природи й полювання віднайдуть тут неповторну правду і яскравий сміх, що чується крізь рядки. Ті читачі, що схильні захоплюватися політикою, прочитавши два невеличкі твори із другого розділу зрозуміють, політика і сатира на них вічна і незмінна. ЗМІСТ РОЗДІЛ І. 1.”Відкриття охоти” 2. “Заєць” 3. “Дикий кабан, або вепр” 4. “Як варити і їсти суп із дикої качки”. РОЗДІЛ ІІ “На конкурс” 2. “Кого до Рад вибирати”