“Хай за щире, добре серце не забудуть мене люди…” Уляна Кравченко Література рідного краю. Життя і творчість поетеси Тоді, коли цвів ранній квітень у садах І зеленіло все весняно – В хатині, в Миколаєві маленькім Родилась дівчина Уляна. Вона весну перетворила в пісню, Навчала в школах рідне слово І виганяла темряву з-під стріхи – Франка надія і опора. Оксана Стасів Підготувала Захарів – Боднар Оксана Ярославівна, учитель української мови та літератури Стебницької гімназії № 11 імені Тараса Зозулі Дрогобицької міської ради Львівської області
“Батько мій – Юлій, а мати – Юлія з роду Лопушанських…” Батько, Юлій Шнайдер, з роду німець, був комісаром при старостві Жидачівського повіту. Часто ставав в обороні галичан. Мати, Юлія Лопушанська, походила з родини священника. Гарно співала, вміла майстерно оповідати і прищепила дочці любов до пісні й художнього слова.
*** Коли відсіль прийдеться йти знов далі І покидати дорогі серця Й місця, де проминула часть життя, Коли прийдеться йти, озвуться далі… Письмом сердець записані крижалі, В душі закріплена ця зв’язь тривка; Щось лишить тут зі свого “я” душа І щось візьме відсіль, пішовши далі… Уляна Кравченко