Презентація "Життя та творчість Осипа Маковея"

«Полетів би я на Українуне конем, а бистрим самоходом,щоб натішитись своїм народом, щоб поглянути на ту країну,що так довго у неволідожидала щастя й доліі діждалася спасення,свого воскресення…»

Маковей Осип Степанович    Народився 23 серпня 1867р. м. Яворів, нині Львівської області —помер 21 серпня 1925р., м. Заліщики, нині Тернопільської області . Український поет, прозаїк, публіцист, критик, літерату-рознавець, перекладач, редактор багатьох періодичних видань, педагог, громадсько-політичний діяч.  

Після успішного закінчення Яворівської початкової (польської) школи(1874 – 1879 р.), хлопець став учнем єдиної тоді у Галичині української академічної гімназії у Львові (1879-1887 р.).

1887-1893 р. Осип Маковей – студент філософського (філологічного) факультету Львівського університету. Брав активну участь у діяльності «Академічного братства», наполегливо працював над самоосвітою, багато читав, вивчав життя, продовжував писати.

Редакторська діяльність З березня 1891р. до травня 1892 р. – співредактор газети «Діла». З червня 1892 р. до березня 1895 р. – співредактор в редакції «Народна часопись» (українського додатку урядової «Газети народової», що видавалася польською мовою).

Творчість ….. перша збірка віршів «Поезії» (1895р.) збірка «Подорож до Києва» (1897 р.) сатирична поема «Ревун» (1911 р.) багато поетичних циклів у періодиці: «Сум і глум» - 1896 р.«Гірські думи» - 1899 р.«Строфи» - 1911 р..

Після закінчення університету Осип Маковей присвятив себе  журналістиці. Був співробітником львівської газети «Зорі» в 1895—1897 р., працював головним редактором газети «Буковина», яка набула під його керівництвом широкої популярності у слов'янському світі. Тут публікувалися буковинські автори Ольга Кобилянська, Євгенія Ярошинська, Іван Бажанський та інші.

Наприкінці 1897 р. запрошений на посаду редактора новоствореного львівського часопису «Літературно-науковий вістник», де співпрацював з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Володимиром Гнатюком, Михайлом Грушевським.

Навесні 1899 р. отримав державну стипендію для молодих письменників у Віденському університеті, де займався науковими дослідженнями.

В лютому 1903 р. - Наукове товариство імені Шевченка обрало його дійсним членом філологічної секції. Довелося скласти спеціальний іспит (1905р.) на диплом учителя німецької, польськой й української мови та літератури в середніх школах цісарської Австро-Угорщини У липні 1918 р. Маковей повернувся в Заліщики. Відбудовує школу, займається громадською роботою, організовує у Заліщиках товариство взаємодопомоги «Сила» (1919-1939р.), яке захищало й допомагало родинам, потерпілим від війни та окупаційної влади.

Праці О. Маковея Проживаючи в Заліщиках О. Маковей написав ряд оповідань, нарисів, фейлетонів і поем: “Як Шевченко шукав роботи”,( 1919р.) “Криваве поле” (1921р.) “Примруженим оком”(1923р.) та ін…

В лютому 1921 р. польська влада заарештувала Осипа Маковея за «українізацію» своєї гімназії й на декілька тижнів ув'язнила в Чортківській тюрмі. Але конкретних звинувачень проти нього не було, тому невдовзі його випустили.

Поетичні твори Осипа Маковея. Сільська осінь. Метеор. Степовий ранок

В степу цвітуть маки червоні В степу цвітуть маки червоні, Маки червоні польові. Мов жар, горять на степу лоні Їх короговки вогневі. Дажбога люблені вибранці, Ввібравши спеку пелюстки, Горять удень вони, а вранці Обвіє вітер їх листки. Хотів би й я отак згоріти Під сонцем радісним життя: Ввесь жар його у себе впити І з першим вітром одлетіти В країну темну небуття.

Ти мов сон Ти  — як сон, ти  — як весняна казочка,Бо ти й казка моєї сумної душі,Що до мене часом прилетиш, мов та пташечкаІ щебечеш мені у вечірній тиші. Я тебе так люблю, моя мріє вечірняя,Осолоди життя і кринице краси,І бажаю тебе, моя любочко вірная,Як бажає потоптана травка роси. Приходи ти до мене щодня так тихесенько,Як той запах квіток, що із вітром летить,І співай мені все свою пісню милесенькоІ пести, як дитина старого пестить. І закрий мені очі рукою маленькою,Нехай я на минуле життя не дивлюсьІ, втомившись журбою тяжкою-гіркенькою,У просторах незнаних світів загублюсь.

Понад хмари Понад хмари! Понад хмари, брате!Вийди в гори з навісної хати! На верхах самітних там ще тихо,Не зайшло туди ще людське лихо. Не встають там ще весняні чари,Вітер там горою, низом хмари. Але кращі там сніги лискучі,Ніж на долах повінь, град і тучі. Краща студінь, пустка там сонлива,Ніж весна на долах нещаслива. Тихий світ там буде твій учитель,Сам ти свій суддя і потішитель. 1899

Я рад би все забути… Я рад би все забути,що трапилось мені,і знову хлопцем бутиу рідній стороні. Нехай би жив і бідно,та знав уже свій шляхі вік провів свобіднопри плузі на полях. А так я загубивсяі плакати дарма:від роду вже відбився,і вороття нема.1900 р.

Вибрані твори Осипа Маковея

Маковей, О. Вибране / Осип Маковей; передм. О. Кавуненка. — К.: Школа, 2008. — 192 с. У цій книжці представлено найкращі прозові та поетичні твори письменника. У них змальовано життя на Буковині та в Галичині за часів панування там цісарської Австро-Угорщини.

Маковей, О. Вибрані твори / Осип Маковей; передм. О. Засенка. — К.: Дніпро, 1971. — 222 с.  У цій книзі змальовано життя на Буковині та в Галичині. Особливу увагу читача привернуть блискучі сатиричні мініатюри.

Маковей, О. С. Ярошенко: іст. повість, нариси / О. С. Маковей; худож. І. М. Крислач.— Львів: Каменяр, 1989.—262 с. В книгу ввійшли: історична повість «Ярошенко» та нариси із його багатої публіцистичної спадщини. Повість відтворює боротьбу українського і польського народів проти турецьких загарбників у Хотинській війні 1620—1621 р. Нариси відібрані із збірки «Криваве поле»

Вшанування памятіМеморіальні дошки встановлено: У Чернівцях, на будинку колишньої вчительської семінарії (нині педагогічний коледж Чернівецького національного університету) і на будинку на вулиці Богдана Хмельницького, 36, де мешкав письменник.

У Львові, на фасаді колишньої Учительської жіночої семінарії (нині вул. Туган-Барановського, 7), де викладав Осип Маковей. (Скульптор Олег Капустяк).

Садиба Осипа Маковея у Карпатах.

Садиба Осипа Маковея у Карпатах (експонати).

Памятник О. Маковею у Чернівцях.

21 серпня 1925 р. письменника не стало. Він помер на робочому посту директора Заліщицької учительської семінарії. Похований на місцевому кладовищі в м. Заліщики.

Дякую за увагу