Урок 2. Тема: Іван Франко. «Захар Беркут». Змалювання героїчної боротьби русичів-українців проти монголо-татарських нападників

Урок 2. Тема: Іван Франко. «Захар Беркут». Змалювання героїчної боротьби русичів-українців проти монголо-татарських нападників                                                 

Мета: формувати предметні компетентності:   опрацювати ідейно-художній зміст повісті; дослідити, як у творі зображується героїчна боротьба проти монголо-татарських нападників;

формувати ключові компетентності: розвивати навички аналізу епічного твору, уміння підтверджувати власну думку цитатами з тексту, узагальнювати і робити ґрунтовні висновки;  давати розгорнуту відповідь на поставлені запитання, розвивати логічне та творче мислення, увагу, спостережливість;

формувати емоційно-ціннісне ставлення: виховувати почуття патріотизму, гордість за наших предків, які мужньо обороняли руські землі від зовнішніх ворогів; зацікавлювати учнів нашим історичним минулим; викликати інтерес  творчого спадку Івана Франка, формувати активну громадянську позицію, життєву та соціальну компетентність

Цілі:

Учні знатимуть:зміст та історичну основу, жанр повісті на історичну тему «Захар Беркут»;

Учні вмітимуть:переказувати і коментувати зміст повісті «Захар Беркут», визначати тему повісті; висловити власні думки, почуття, творчо мислити, робити висновки; добирати цитати для характеристики та підтвердження власних думок.

Методи і прийоми: розповідь, бесіда, робота з текстом, літературний диктант, літературне моделювання,  демонстрація фільму, словникова робота,  рольова гра, проблемне питання

Засоби навчання:  портрет І.Франка, окреме видання повісті «Захар Беркут», світлини карпатських пейзажів, карта України, малюнки учнів на тему: «Краєвиди Тухольщини», літературний диктант, літературна модель, презентація «Історичний коментар», фільм 4 «Захар Беркут»,

Коваленко Л.Т.Українська література. Піручник для 7-го класу; К., 2016

Тип уроку: комбінований

                                                                          Епіграф:      

За рідний край і життя віддай.

                                                                                                 (Народна мудрість)

Перебіг уроку

1. Оголошення теми і мети уроку.

2. Актуалізація опорних знань

• Літературний диктант «Що я знаю про життя і творчість

І. Франка»

1.          Назвати  село, де народився І. Франко?   (Нагуєвичі).
2.          Коли народився майбутній письменник? (27 серпня 1856 року).
3.          Професія батька письменника –… (коваль).
4.          Що перейняв Іван Якович від матері? (Любов до народної пісні).
5.          Іван Франко розпочав навчання, коли йому виповнилося... (шість років).
6.          Де здобував початкову освіту  Франко? (в селі Ясениця-Сільна )
7.          Де далі навчався майбутній письменник?( в Дрогобицькій  нормальній школі та Дрогобицькій гімназії).
8.          В якому навчальному закладі сидів І. Франко на ослячій лаві?                                                                                     (в Дрогобицькій гімназії)
9.          Скільки книг нараховувалося у його власній бібліотеці? (близько 500 книжок)
10.     Яке було улюблене заняття під час навчання в Дрогобицькій гімназії? (читання книг та збирання фольклору – 800 пісень)
11.     Якою мовою проводилось навчання в початковій школі в селі Ясениця-Сільна ? (Німецькою мовою).
12.     У яких вищих навчальних закладах навчався І. Франко? (Львівський університет та Віденський)
13.     Майже завжди Іван Якович носив вишивану... (сорочку).
14.     Скільки раз арештовували І. Франка? (три – 1877 р., 1880 р., 1889 р.)
15.     Як тюрма позначилась на здоров’ї І. Франка? (Захворів на сухоти та важку недугу — пропасницю)
16.     Які таланти проявив І. Франко протягом життя? (Людина багатогранного таланту. Поет, прозаїк, драматург, вчений, етнограф, фольклорист, історик, філософ, соціолог, економіст, журналіст, перекладач, громадсько-політичний діяч).
17.     Які твори написав І. Франко?
18.     У якому місті похований видатний письменник? (У Львові, на Личаківському кладовищі).

3. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

• Розповідь учителя з елементами бесіди

Найвідомішим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість "Захар Беркут", написана на конкурс, оголошений редакцiєю журналу "Зоря" (1882) i надрукована в цьому ж журналi 1883 року. Протягом шести тижнів у рідному селі Франко писав повість “Захар Беркут”.

Твір цей історичний.  У повістi зображено боротьбу наших пращурів проти монголо-татарськоï навали на Карпатську Русь 1241 р. Основні події твору відбуваються в селі Тухлі, яке існує й нині, розташоване в мальовничій, по­рослій густими лісами місцевості, недалеко від міста Стрия на Львівщині. (Показуємо на карті. Можна продемонструвати презентацію «Історичний коментар»)

Повість І. Франка «Захар Беркут», яку ми сьогодні розпочнемо вивчати, розповідає про одну таку громаду, що жила в Тухольській котловині Карпат. про її героїчну боротьбу проти монгольського нашестя.

 Приблизно сімсот років тому наші прадіди-хлібороби нікому не сплачували данини, об’єднувалися у громади, мали своє народне самоврядування. А коли на їхні вільні землі прийшли загарбники, вони мужньо захищали рідний край. Письменник відкрив завісу в далеке минуле - XIII століття, оживив давні події, напов­нив їх оптимістичним звучанням, адже був упевне­ний, що наш народ - творець історії - колись-таки стане господарем свого життя, заснованого на прин­ципах рівності, волі, братерства і злагоди.

• Бесіда

• Про що розповідає І. Франко в І розділі повісті “Захар Беркут”?  (Знайомить із головними героями Максимом і Мирославою. Полювання тухольців. Максим Беркут рятує життя Тугару Вовку і Мирославі.)
• Чому твір на історичну тему починається з побутової сцени полювання? (Автор хоче заінтригувати читача.)

• Робота з текстом ( зачитати початок ІІ розділу)
• Бесіда

• Як називається художній засіб – опис природи? (Пейзаж)
• З якою метою автор зображує пейзаж?
• Як далі зав’язується конфлікт твору?
• Чи прийшов на громадську раду Тугар Вовк?
• Хто вплинув на нього?

• Робота з текстом ( зачитати початок ІV розділу)

• Як діяв Тугар Вовк, коли монголо-татари підійшли до Тухлі?
• Як діяли тухольці?
• Розповісти яке рішення прийняла громадська рада?
• До чиїх порад прислухалися тухольці?
• Чим закінчилося зіткнення монголо-татар з тухольцями?
•   Завдяки чому перемогли тухольці?

• Демонстрація фільму 4 «Захар Беркут» (тухольці звалюють сторожа, обороняються, скидаючи каміння в кітловину) - 5'12 хв
• Робота з текстом ( розділ ІХ) – зачитати  останнє звернення Захара Беркута до тухольців)

• Чи містить воно головну думку повісті «Захар Беркут»?
• У чому сила народу? (У єдності)

• Проблемне питання

•     У чому ж сила тухольців? Адже і досвіду в них менше, і озброєні гірше, і за кількістю вони поступаються монголам?..

• Робота над літературною моделлю «Сила тухольців»

• Висновки про перемогу тухольців (орієнтовні відповіді учні):

• у всіх жителів Тухольщини була одна думка: «…вийти громадою перед тіснину і боронитися від монголів до остатньої краплі крові»  - проявили  патріотизм,  готовність на самопожертву;
• тухольська громада хоча вагалась, але прислухалась і виконувала накази старійшин;
• не бажали русичі іти з ворогом на будь-які компроміси;
•  «побідили … громадським ладом, …згодою і дружністю»;
• тухольській громаді вдалося не відбити, а розбити ворога;
• вони  перемогли, бо захищали не тільки свою свободу й незалежність, а й інтереси сусідніх громад

•            Бесіда (Учні дають відповіді на запитання, підтверджуючи власну думку цитатами з тексту)

• Якої шкоди завдали татари Русі?

Учень. «Широкою рікою плили по Русі пожежі, руїни та смерть. Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбити її народне життя. Найперші міста: Київ, Канів, Переяслав упали і були зруйновані до основи; їх слідом пішли тисячі сіл і менших городів».

• У чому були причини завоювання татарами більшої частини Русі?

Учень. «...Русь була роз’єднана і роздерта внутрішніми міжусобицями. ...Слабі твердині падали, більше через зраду і підкупство, ніж силою поборені»

• Якою ви уявляєте громаду Тухлі? Як про неї сказано у творі?

Учень. «Мов одна душа стояла тухольська громада дружно в праці і вживанні, в радощах і горі. Громада була для себе і суддею, і впорядником у всьому. Громадське поле, громадські ліси не потребували сторожа — громада сама, вся і завсіди, бачно берегла своє добро. Бідних не було в громаді, земля достачала пожитку для всіх, а громадські шпихліри та стодоли стояли завсіди отвором для потребуючих».

• Про що свідчить опис знамені громади Тухлі?

Учень. «З одного здорового пня вироблений весь той суцільний ланцюг, сильний і немов замкнутий у собі, а прецінь свобідний в кожнім поєдничім колісці, готовий прийняти всякі зв’язки. Сей ланцюг – то наш рід, такий, який вийшов з рук добрих, творчих духів. Кожда колісця в тім ланцюзі  – то одна громада, нерозривно, у самої природи зв’язана з усіма іншими, а проте свобідна сама собі, немов замкнена сама в собі, живе своїм власним життям і вдовольняє своє потреби. Тільки така суцільність і свобода кожної поодинокої громади робить усю цілісність суцільного і свобідного. Нехай тілько одно колісце трісне, розпадеться само в собі, то й цілий ланцюг розпадеться, одно цілий його зв’язок розірветься»

• Як у творі описано жорстокість монголів?

Учень. «...Палали інші світила, страшні, широкі, бухаючи огняною загравою: се горіли околичні села і слободи, окружаючи широкою огненою пасмурою монгольський табір. Там бушували загони монголів, рубаючи та мордуючи людей, забираючи в неволю та нищачи до основи все, чого не можна було забрати»

Учень. «Зі страшним криком кинулися перші ряди монголів на хати, щоб, по свойому звичаю, різати, грабувати… З лютим криком кидалися монголи від хати до хати, вивалюючи двері, руйнуючи плоти й ворота, розбиваючи діжки і плетінки, розвалюючи печі».

  Учень. «Разом з усіх боків запалала Тухля, прориваючи огненними язиками грубу пітьму, що залягла над нею. Дим бовдурами покотився низом і вкрив долину. Стріхи тріщали, зли­зувані кровавим полум'ям. Хрускіт упадаючих кроквів і стін котився глухо по долині; стіжки збіжжя й сіна виглядали, мов купи розжареного вугля; дерева горіли, мов  свічки…»

• Як боярин охарактеризував руський народ монгольському бегадиру?

Учень. «Дух бунту і непокори живе в народі. Серце його тужить за давніми порядками, де не було ні князів, ні власті, де кожда громада жила для себе, а против спільного ворога всі дружилися по добрій волі і вибирали та скидали свого старшину. Народ глядить на бояр, мов пастухи на вовка, і скоро би тілько побачив, що бояри тягнуть у сторону великого Чінгісхана одверто, то побив би їх камінням. Коли ж за приближенням вашої сили бояри піддадуться вам і віддадуть вам засіки, народ пирсне, як полова від вітру»

Учитель. Читаючи твір І. Франка, не можна не захоплюватися тухольцями, їхнім непереможним духом, вірністю, патріотизмом. Для боротьби з монголами тухольцям необхідно було мати єдність, згуртованість, віру – запоруку перемоги. А найголовніше ­– любити свою землю, бути її великими патріотами.

• Словникова робота (робота з діалектизмами у тексті) – у підручнику під рубрикою «Будь уважним до слова» - С. 44, 51, 57

• Хто такий патріот?
• Що таке патріотизм?

• Словникова робота

Патріот – той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви і подвиги.

 Патріотизм – (із давньогрецької. Πατριώτη )– «земляк, співвітчизник», (від πατήρ) «батько» - любов до  своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви і подвиги.

• «Трибуна відвертості»

• Що значить для кожного із вас ці слова – «патріотизм», «патріот»? Хто для вас є патріотом, кого ви можете назвати?
• Чи є патріотом Максим Беркут, Мирослава, Тугар Вовк, Захар Беркут? Чому?
• Чи вважаєте ви себе патріотом України? В чому виявляється ваш патріотизм?
• Які приклади патріотизму в сучасній історії України ви можете навести? Дайте їм власну оцінку. 

Учитель. Проблема патріотизму була, є і завжди буде актуальною. І захист Вітчизни – це священний обов’язок кожного громадянина. Про це записано в Конституції України.

Україна – це наша рідна земля. Це та земля, якій протягом усього періоду існування довелося винести стільки страждань, стільки ганебних, підлих зрад, зазнати стільки голодних років.

Сьогодні також наша Вітчизна у смертельній небезпеці. Тому кожному з нас необхідно плекати в собі патріотичні почуття, гартувати волю і силу, вірити у світлу долю рідної України, шукати приклади героїзму і патріотизму в історичному минулому та літературних творах.

•              Чи можна повість «Захар Беркут» І.Франка вважати за жанром історичною? Дайте відповіді на запитання (Так чи ні):
•                   Сюжет побудовано на історичному матеріалі?
•                   В художній формі відтворено певний період історії ?
•                   Виведено образи вигадані та історичні?

Учитель. Отже, це є історична повість. У підручнику є цей матеріал на С. 38, опрацюєте його детальніше вдома.

ІV. Домашнє завдання. Перечитати VII розділ. Зробити висновки (стисло, в письмовій формі). Дібрати матеріал для цитат­ної характеристики образу Захара Беркута.

V. Підсумок уроку