Урок 2. Тема: Іван Франко. «Захар Беркут». Змалювання героїчної боротьби русичів-українців проти монголо-татарських нападників
Мета: формувати предметні компетентності: опрацювати ідейно-художній зміст повісті; дослідити, як у творі зображується героїчна боротьба проти монголо-татарських нападників;
формувати ключові компетентності: розвивати навички аналізу епічного твору, уміння підтверджувати власну думку цитатами з тексту, узагальнювати і робити ґрунтовні висновки; давати розгорнуту відповідь на поставлені запитання, розвивати логічне та творче мислення, увагу, спостережливість;
формувати емоційно-ціннісне ставлення: виховувати почуття патріотизму, гордість за наших предків, які мужньо обороняли руські землі від зовнішніх ворогів; зацікавлювати учнів нашим історичним минулим; викликати інтерес творчого спадку Івана Франка, формувати активну громадянську позицію, життєву та соціальну компетентність
Цілі:
Учні знатимуть:зміст та історичну основу, жанр повісті на історичну тему «Захар Беркут»;
Учні вмітимуть:переказувати і коментувати зміст повісті «Захар Беркут», визначати тему повісті; висловити власні думки, почуття, творчо мислити, робити висновки; добирати цитати для характеристики та підтвердження власних думок.
Методи і прийоми: розповідь, бесіда, робота з текстом, літературний диктант, літературне моделювання, демонстрація фільму, словникова робота, рольова гра, проблемне питання
Засоби навчання: портрет І.Франка, окреме видання повісті «Захар Беркут», світлини карпатських пейзажів, карта України, малюнки учнів на тему: «Краєвиди Тухольщини», літературний диктант, літературна модель, презентація «Історичний коментар», фільм 4 «Захар Беркут»,
Коваленко Л.Т.Українська література. Піручник для 7-го класу; К., 2016
Тип уроку: комбінований
Епіграф:
За рідний край і життя віддай.
(Народна мудрість)
Перебіг уроку
1. Оголошення теми і мети уроку.
2. Актуалізація опорних знань
І. Франка»
3. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
Найвідомішим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість "Захар Беркут", написана на конкурс, оголошений редакцiєю журналу "Зоря" (1882) i надрукована в цьому ж журналi 1883 року. Протягом шести тижнів у рідному селі Франко писав повість “Захар Беркут”.
Твір цей історичний. У повістi зображено боротьбу наших пращурів проти монголо-татарськоï навали на Карпатську Русь 1241 р. Основні події твору відбуваються в селі Тухлі, яке існує й нині, розташоване в мальовничій, порослій густими лісами місцевості, недалеко від міста Стрия на Львівщині. (Показуємо на карті. Можна продемонструвати презентацію «Історичний коментар»)
Повість І. Франка «Захар Беркут», яку ми сьогодні розпочнемо вивчати, розповідає про одну таку громаду, що жила в Тухольській котловині Карпат. про її героїчну боротьбу проти монгольського нашестя.
Приблизно сімсот років тому наші прадіди-хлібороби нікому не сплачували данини, об’єднувалися у громади, мали своє народне самоврядування. А коли на їхні вільні землі прийшли загарбники, вони мужньо захищали рідний край. Письменник відкрив завісу в далеке минуле - XIII століття, оживив давні події, наповнив їх оптимістичним звучанням, адже був упевнений, що наш народ - творець історії - колись-таки стане господарем свого життя, заснованого на принципах рівності, волі, братерства і злагоди.
Учень. «Широкою рікою плили по Русі пожежі, руїни та смерть. Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбити її народне життя. Найперші міста: Київ, Канів, Переяслав упали і були зруйновані до основи; їх слідом пішли тисячі сіл і менших городів».
Учень. «...Русь була роз’єднана і роздерта внутрішніми міжусобицями. ...Слабі твердині падали, більше через зраду і підкупство, ніж силою поборені»
Учень. «Мов одна душа стояла тухольська громада дружно в праці і вживанні, в радощах і горі. Громада була для себе і суддею, і впорядником у всьому. Громадське поле, громадські ліси не потребували сторожа — громада сама, вся і завсіди, бачно берегла своє добро. Бідних не було в громаді, земля достачала пожитку для всіх, а громадські шпихліри та стодоли стояли завсіди отвором для потребуючих».
Учень. «З одного здорового пня вироблений весь той суцільний ланцюг, сильний і немов замкнутий у собі, а прецінь свобідний в кожнім поєдничім колісці, готовий прийняти всякі зв’язки. Сей ланцюг – то наш рід, такий, який вийшов з рук добрих, творчих духів. Кожда колісця в тім ланцюзі – то одна громада, нерозривно, у самої природи зв’язана з усіма іншими, а проте свобідна сама собі, немов замкнена сама в собі, живе своїм власним життям і вдовольняє своє потреби. Тільки така суцільність і свобода кожної поодинокої громади робить усю цілісність суцільного і свобідного. Нехай тілько одно колісце трісне, розпадеться само в собі, то й цілий ланцюг розпадеться, одно цілий його зв’язок розірветься»
Учень. «...Палали інші світила, страшні, широкі, бухаючи огняною загравою: се горіли околичні села і слободи, окружаючи широкою огненою пасмурою монгольський табір. Там бушували загони монголів, рубаючи та мордуючи людей, забираючи в неволю та нищачи до основи все, чого не можна було забрати»
Учень. «Зі страшним криком кинулися перші ряди монголів на хати, щоб, по свойому звичаю, різати, грабувати… З лютим криком кидалися монголи від хати до хати, вивалюючи двері, руйнуючи плоти й ворота, розбиваючи діжки і плетінки, розвалюючи печі».
Учень. «Разом з усіх боків запалала Тухля, прориваючи огненними язиками грубу пітьму, що залягла над нею. Дим бовдурами покотився низом і вкрив долину. Стріхи тріщали, злизувані кровавим полум'ям. Хрускіт упадаючих кроквів і стін котився глухо по долині; стіжки збіжжя й сіна виглядали, мов купи розжареного вугля; дерева горіли, мов свічки…»
Учень. «Дух бунту і непокори живе в народі. Серце його тужить за давніми порядками, де не було ні князів, ні власті, де кожда громада жила для себе, а против спільного ворога всі дружилися по добрій волі і вибирали та скидали свого старшину. Народ глядить на бояр, мов пастухи на вовка, і скоро би тілько побачив, що бояри тягнуть у сторону великого Чінгісхана одверто, то побив би їх камінням. Коли ж за приближенням вашої сили бояри піддадуться вам і віддадуть вам засіки, народ пирсне, як полова від вітру»
Учитель. Читаючи твір І. Франка, не можна не захоплюватися тухольцями, їхнім непереможним духом, вірністю, патріотизмом. Для боротьби з монголами тухольцям необхідно було мати єдність, згуртованість, віру – запоруку перемоги. А найголовніше – любити свою землю, бути її великими патріотами.
Патріот – той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви і подвиги.
Патріотизм – (із давньогрецької. Πατριώτη )– «земляк, співвітчизник», (від πατήρ) «батько» - любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви і подвиги.
Учитель. Проблема патріотизму була, є і завжди буде актуальною. І захист Вітчизни – це священний обов’язок кожного громадянина. Про це записано в Конституції України.
Україна – це наша рідна земля. Це та земля, якій протягом усього періоду існування довелося винести стільки страждань, стільки ганебних, підлих зрад, зазнати стільки голодних років.
Сьогодні також наша Вітчизна у смертельній небезпеці. Тому кожному з нас необхідно плекати в собі патріотичні почуття, гартувати волю і силу, вірити у світлу долю рідної України, шукати приклади героїзму і патріотизму в історичному минулому та літературних творах.
Учитель. Отже, це є історична повість. У підручнику є цей матеріал на С. 38, опрацюєте його детальніше вдома.
ІV. Домашнє завдання. Перечитати VII розділ. Зробити висновки (стисло, в письмовій формі). Дібрати матеріал для цитатної характеристики образу Захара Беркута.
V. Підсумок уроку