Урок 3. Тема: Захар Беркут – мудрий ватажок тухольської громади

Урок 3. Тема: Захар Беркут – мудрий ватажок тухольської громади

Мета: формувати предметні компетентності:  працювати  над ідейно-художній змістом повісті; дослідити, як у творі зображується Захар Беркут,  схарактеризувати образ Захара Беркута;

формувати ключові компетентності: розвивати вміння підтверджувати власну думку цитатами з тексту;

формувати емоційно-ціннісне ставлення: виховувати почуття  почуття патріотизму,  обов’язку, відданості своєму народові, гордість за наших предків, які мужньо обороняли руські землі від зовнішніх ворогів, любові до вітчизни, поваги до батьків, бажання прислухатися до порад мудрих людей;  вихо­вувати в учнів позитивні людські якості,формувати активну громадянську позицію

Цілі :

Учні знатимуть:зміст повісті «Захар Беркут»;

Учні вмітимуть:характеризувати образ Захара Беркута, висловити власні думки, почуття, творчо мислити, робити висновки; добирати цитати для характеристики та підтвердження власних думок

Методи і прийоми: розповідь, бесіда, робота з текстом, літературний диктант, літературне моделювання,  демонстрація фільму, словникова робота,  рольова гра, проблемне питання   інтерактивна технологія «Мікрофон», «Лінія цінностей», повідомлення учня.

робота з тестом,

Засоби навчання:  окреме видання повісті «Захар Беркут», ілюстрації до повісті, літературна модель, фільм 5 «Захар Беркут», КоваленкоЛ.Т.Українська література. Піручник для 7-го класу. – К., 2016,

Тип уроку: комбінований                                                                       

Перебіг уроку                     

1. Оголошення теми і мети уроку.

2. Актуалізація опорних знань

• Бесіда з класом.

— Де і коли відбуваються події, описані у творі?

— Навіщо письменник звертається до минулого? (Хотів у високохудожній формі розповісти про славні сторінки історії українського народу як приклад для наслідування сучасників.)

— Що, на вашу думку, спонукало І. Франка до написання повісті «Захар Беркут»? (Зацікавлення історичним минулим рідного краю.)

Учитель. Закінчується на­ша уявна подорож сторінками захопливої повісті Івана Франка “Захар Беркут”. Ми побували у XIII столітті, познайомилися з мешканцями старовин­ного села Тухля, які у хвилину небезпеки виявили велику силу духу, твердість і стійкість.

• Якими, на ваш погляд, були люди, очолювані муд­рим ватажком Захаром Беркутом?

Повідомлення учня.“Тухольці - цент­ральний персонаж твору”.

Справді, героєм повісті Івана Франка є пере­довсім тухольська громада. Це мужні патріоти й ли­царі, активні борці з монгольськими загарбниками.

На початку повісті розповідається про їхню працьовитість: спільними зусиллями тухольці про­топтували у твердих скелях вигідні стежки, робили в горах дорогу, засівали зерном поля, будували на річці загати, перегороджуючи шлях ворогові, і боро­лися до останнього за свою волю. Такий народ вар­тий щасливого життя і талановитого вождя. Пись­менник вірить у силу українського народу, який ко­лись доб’ється кращого майбутнього: “Щаслив, ко­му судилося жити в ті дні! Се будуть гарні дні, дні весняні, дні відродження народного!”

3. Формування нового матеріалу

• Робота над образом Захара Беркута
• Словникова робота

• Що означає слово Захар?

Учень-лінгвіст.   Довідка: Ім'я Захар має давньоєврейське походження від імені Зехарья. Значення цього імені дослівно перекладається як «Яхве (Бог) згадав» або «той, кого згадав Бог». Одним із значень є словосполучення «пам'ять Господня».

Учень-лінгвіст.   Довідка: Латинська назва птиці беркут Aquila chrysaetos, що в перекладі означає Золотий орел. Орел  – символ, який є атрибутом сонячних богів у багатьох культурах, полуденне сонце, духовне начало, висота, вознесіння, звільнення від уз.

• До якого персонажа можна віднести слова:

“Все, що мав у житті, він віддав

Для одної ідеї,

І горів, і яснів, і страждав,

І трудився для неї”?

• В ім’я якої ідеї “горів” і “страждав” вождь тухольської громади?

• Робота над дібраним матеріалом для цитат­ної характеристики образу Захара Беркута

Учень. «Захар Беркут - се був сивий, як голуб, звиш 90- літній старець, найстарший віком у цілій тухольській гро­маді. Батько вісьмох синів... Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перека­зи. Незважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний. Правда, він не робив уже коло поля, не гонив овець у полонину, ані не ловив звіра в лісових не­трях, - та, проте, працювати він не переставав. Сад, пасіка й ліки - се була його робота... Ніякий знахар не вмів так скоро і так гарно зарадити, як Захар Беркут.» (Розділ ІІІ) – С.46

Учень. “Життя лиш доти має вартість, - говорив він частенько, - доки чоловік може помагати іншим. Коли він стає для інших тягарем, тоді він уже не чоловік, завада, тоді він уже жити не вартю Хорони мене, Боже, щоб я коли-небудь мав ста­тися тягарем для інших і їсти ласкавий, хоч і як заслуже­ний хліб!”

Ті слова - то була провідна, золота нитка в життю За­хара Беркута. Все, що він робив, що говорив, що думав, те робив, говорив і думав з поглядом на добро, на добро в  громаді. Громада - то був його світ, то була ціль його життя. (Розділ ІІІ) – С.47

Учень. « ...Ще бувши молодим парубком, задумав навчитися лічити рани і, покинувши батьківський дім, вибрався в далеку, незнайому дорогу до одного славного ворожбита, який, чутка була, вмів замовляти стріли й кров. Але при­мова того лікаря показалася пустою... Захар Беркут поки­нув ворожбита і пішов дальше розпитувати ліпших лікарів. Довго блукав він по горах і долах, аж поки по році блукання не зайшов до скитських монахів. Між ними був один столітній старець, що довгі часи пробував на Афонській горі у греків і читав там багато старих грець­ких книг. Той монах умів чудово лічити рани і брався навчати своєї штуки кожного, хто проживе з ним рік у добрій злагоді і покажеться йому чоловіком щирого сер­ця й чистої душі... Сивобородий, понурий дід Акинтій прийняв його без суперечки - і Захар вибув не рік, а цілі три роки. Він вернувся зо скита новим чоловіком: його любов до громади стала ще гарячішою і сильнішою, його слова плили кришталевою, чистою хвилею, були спокійні, розумні і тверді, як сталь, а против усякої не­правди острі, як бритва.

Сімдесят літ минуло від того часу. Мов стародавній дуб-велетень, стояв Захар Беркут серед молодого по­коління і міг тепер бачити плоди своєї довголітньої діяль­ності.

•                   Які ключові слова характеризують образ Захара Беркута?

•                 Робота в зошиті, модель

(сивий, як голуб, 90-літній старець; найстарший віком у цілій тухольській громаді; батько вісьмох синів, високий ростом, поважний поставою, був іще сильний і кремезний незважаючи на  глибоку старість, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази, хоча загнати ворога в кітловину, знищити; віддає перевагу дружбі)

• За що ж громада поважає Захара Беркута? Чому не користується такою пошаною Тугар Вовк?

•            Демонстрація фільму 5 «Захар Беркут» (про Захара Беркута та Тугара Вовка, який  пропонує обміняти Максима на вільний прохід кількох монголів на чолі з Бурундою ) – розділ ІХ 16'29 хв

• Яка риса характеру проявляється у цьому епізоді? (Громадські інтереси ставить вище особистих, мудрість)

Учитель. Захар Беркут не погоджується обміняти Максима на вільний прохід  ворогів. Яку проблему яскраво висвітлює автор у цьому епізоді? (Проблему вибору людини у вирішальній ситуації)

• Зачитування цитат

Учень. «...Случалися каліцтва, рани, на які, певно, ніякий знахар не вмів так скоро і так гарно зарадити, як Захар Беркут».

Учень. «Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим. Коли він стає для інших тягярем, тоді він уже не чоловік, а завада, тоді він уже жити не варт». (Розділ ІІІ) – С.47

Учень. Тугару Вовку, коли той забажав стати воєводою над тухольською громадою, каже: «До чистого діла треба чистих рук»;

«Ми приймемо тебе до нашої громади як рівного між рівними».

Учень. «Він як заговорить, то немов Бог тобі в серце вступає». (Розділ ІІІ) – С.47

Учень. «Беркути додержують слова навіть ворогові і зрадникові. Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров`ю».

Учень. «Нинішня наша побіда – велике діло для нас. Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Доки будете жити  в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас». (Розділ ІХ) – С.67

• Робота над створенням літературної моделі (якщо учні не можуть самі справились із завданням, звертаємось до готової літературної моделі №4 (Моделювання на уроках літератури у7 класі)

• Порівняйте свої моделі і створену мною, які якості героя ми ще не згадали?

• Робота з презентацією

• Створення асоціативного ланцюжка  до образу Захара Беркута

Захар Беркут - відвага, перемога, гордість, велич, сила, патріотизм, співвітчизники, любов, надія, мужність, відданість, свобода, духовність, світло, пам'ять, історія, височінь.     

• Бесіда

4. Закріплення вивченого матеріалу

1.               Знайдіть і зачитайте, чим полюбляв займатися Захар Беркут і у чому він досягнув досконалості. Про що свідчать такі захоплення?

2.                 Що зумовило Захара Беркута займатися лікарською справою? Як ця справа пов’язана із його життєвою філософією? («Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим»).
3.               Яким повернувся Захар Беркут до громади після трирічного перебування у скиті? («...Його любов до громади стала ще гарячішою і сильнішою, його слова плили кришталевою чистою хвилею, були спокійні, розумні і тверді, як сталь, а проти усякої неправди острі, як бритва. ...Пізнав світ, був і в Галичині, і в Києві, бачив князів і їх діла, пізнав вояків і купців»).
4.               Чого прагнув Захар Беркут для своєї громади?  («...Добре уладнення і розумне ведення та розвивання громадських порядків, громадської спільності та дружності». «...Віддати ціле своє життя на поправу й скріплення добрих громадських порядків у своїй рідній Тухольщині»).
5.               Яка і для чого проводилася церемонія Захаром Беркутом перед початком проведення копних зборів? («Потім устав із свого місця найстарший у зборі, Захар Беркут, і повільним, але твердим кроком виступив під липу і, доторкнувшися її рукою, наблизився до пливучої з її коріння нори і, припавши на коліна, помазав собі нею очі й уста. Се була звичайна, стародавня церемонія, що знаменувала очищення уст і прояснення ока, потрібне при таким важкім ділі, як народна рада. Потім він сів на підвищенім місці, звернений лицем до народу, тобто до східної сторони неба». )
6.               Як висловився Захар Беркут Тугар Вовку про бажання боярина бути господарем тухольської громади? («Батьки наші казали нам: шкірного і непотрібного члена громади, розбійника, конокрада або постороннього, що без волі громади забирав би громадські землі, з родиною такого прогнати з границь громадських, а дім його розвалити і зрівняти з землею»)
7.               У чому вбачав Захар Беркут причини поразки русичів у боях з монголами? («Сила їх велика, а нещасні порядки на наших долах дозволили їм зайти аж у серце нашого краю, перед поріг нашої хати. Князі й бояри потратили голови або зраджують край свій очевидячки».
8.          До чого закликає Захар Беркут посланців? («Доки в руках бояр засіки і проходи, доти ви й дихнути безпечно не можете. Кожної хвилі сей прехитрий рід може продати вас. Пора вам не дрімати, але вдарити в дзвони і громадами поскидати з себе ті пута, в які обпутали вас боярська неситність і княжа сваволя».

• Підсумуємо, сформулювавши громадянські й життєві позиції Захара Беркута.
• Словникова робота (робота з діалектизмами у тексті)

Учитель. У повісті «Захар Беркут» автор гостро ставить проблему вибору людини у вирішальній ситуації.

• Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення

« Я зрозумів (зрозуміла), що робити вибір – це …»

«Кожна людина має право на свій вибір, але він, на мою думку, повинен бути…»

• «Лінія цінностей».

Учитель. Розбираючи художній образ центрального героя ми обговорювали проблему вибору людини у вирішальній ситуації. Прошу зайняти певну позицію. Якщо ви згодні  з жертовністю, то станьте поруч зі мною. Але якщо ви думаєте,  що жертовність не потрібна, станьте поруч із учнем, який мені допоможе. Однак, якщо ви не повністю погоджуєтесь із тією чи іншою позицією, то станьте десь між нами. Поговоріть з тим, хто знаходиться з вами поруч, щоб з'ясувати, чи дотримуються вони такої ж думки. Якщо ні - їм необхідно пересунутися у тому чи іншому напрямку вздовж лінії. Коли ви зайняли позицію - перевірте, чи правильно ви її зайняли. Обговоріть з сусідами. Складіть твердження, що представляє погляди вашої групи. Виберіть представника, хто оголосить позицію.

5. Підведення підсумку уроку.  Рефлексія і оцінювання.

• Чи справдились ваші очікування від сьогоднішнього уроку?

6.  Домашнє завдання. 1. Напишіть міні – твір за повістю І.Франка «Захар Беркут» на тему: «Сила народу -  в єдності». 2. Кожній групі підготувати характеристику образів Максима і  Мирослави за планом, підтверджувати думки цитатами.