Урок 3. Тема: Захар Беркут – мудрий ватажок тухольської громади
Мета: формувати предметні компетентності: працювати над ідейно-художній змістом повісті; дослідити, як у творі зображується Захар Беркут, схарактеризувати образ Захара Беркута;
формувати ключові компетентності: розвивати вміння підтверджувати власну думку цитатами з тексту;
формувати емоційно-ціннісне ставлення: виховувати почуття почуття патріотизму, обов’язку, відданості своєму народові, гордість за наших предків, які мужньо обороняли руські землі від зовнішніх ворогів, любові до вітчизни, поваги до батьків, бажання прислухатися до порад мудрих людей; виховувати в учнів позитивні людські якості,формувати активну громадянську позицію
Цілі :
Учні знатимуть:зміст повісті «Захар Беркут»;
Учні вмітимуть:характеризувати образ Захара Беркута, висловити власні думки, почуття, творчо мислити, робити висновки; добирати цитати для характеристики та підтвердження власних думок
Методи і прийоми: розповідь, бесіда, робота з текстом, літературний диктант, літературне моделювання, демонстрація фільму, словникова робота, рольова гра, проблемне питання інтерактивна технологія «Мікрофон», «Лінія цінностей», повідомлення учня.
робота з тестом,
Засоби навчання: окреме видання повісті «Захар Беркут», ілюстрації до повісті, літературна модель, фільм 5 «Захар Беркут», КоваленкоЛ.Т.Українська література. Піручник для 7-го класу. – К., 2016,
Тип уроку: комбінований
Перебіг уроку
1. Оголошення теми і мети уроку.
2. Актуалізація опорних знань
— Де і коли відбуваються події, описані у творі?
— Навіщо письменник звертається до минулого? (Хотів у високохудожній формі розповісти про славні сторінки історії українського народу як приклад для наслідування сучасників.)
— Що, на вашу думку, спонукало І. Франка до написання повісті «Захар Беркут»? (Зацікавлення історичним минулим рідного краю.)
Учитель. Закінчується наша уявна подорож сторінками захопливої повісті Івана Франка “Захар Беркут”. Ми побували у XIII столітті, познайомилися з мешканцями старовинного села Тухля, які у хвилину небезпеки виявили велику силу духу, твердість і стійкість.
Повідомлення учня.“Тухольці - центральний персонаж твору”.
Справді, героєм повісті Івана Франка є передовсім тухольська громада. Це мужні патріоти й лицарі, активні борці з монгольськими загарбниками.
На початку повісті розповідається про їхню працьовитість: спільними зусиллями тухольці протоптували у твердих скелях вигідні стежки, робили в горах дорогу, засівали зерном поля, будували на річці загати, перегороджуючи шлях ворогові, і боролися до останнього за свою волю. Такий народ вартий щасливого життя і талановитого вождя. Письменник вірить у силу українського народу, який колись доб’ється кращого майбутнього: “Щаслив, кому судилося жити в ті дні! Се будуть гарні дні, дні весняні, дні відродження народного!”
3. Формування нового матеріалу
Учень-лінгвіст. Довідка: Ім'я Захар має давньоєврейське походження від імені Зехарья. Значення цього імені дослівно перекладається як «Яхве (Бог) згадав» або «той, кого згадав Бог». Одним із значень є словосполучення «пам'ять Господня».
Учень-лінгвіст. Довідка: Латинська назва птиці беркут Aquila chrysaetos, що в перекладі означає Золотий орел. Орел – символ, який є атрибутом сонячних богів у багатьох культурах, полуденне сонце, духовне начало, висота, вознесіння, звільнення від уз.
“Все, що мав у житті, він віддав
Для одної ідеї,
І горів, і яснів, і страждав,
І трудився для неї”?
Учень. «Захар Беркут - се був сивий, як голуб, звиш 90- літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів... Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази. Незважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний. Правда, він не робив уже коло поля, не гонив овець у полонину, ані не ловив звіра в лісових нетрях, - та, проте, працювати він не переставав. Сад, пасіка й ліки - се була його робота... Ніякий знахар не вмів так скоро і так гарно зарадити, як Захар Беркут.» (Розділ ІІІ) – С.46
Учень. “Життя лиш доти має вартість, - говорив він частенько, - доки чоловік може помагати іншим. Коли він стає для інших тягарем, тоді він уже не чоловік, завада, тоді він уже жити не вартю Хорони мене, Боже, щоб я коли-небудь мав статися тягарем для інших і їсти ласкавий, хоч і як заслужений хліб!”
Ті слова - то була провідна, золота нитка в життю Захара Беркута. Все, що він робив, що говорив, що думав, те робив, говорив і думав з поглядом на добро, на добро в громаді. Громада - то був його світ, то була ціль його життя. (Розділ ІІІ) – С.47
Учень. « ...Ще бувши молодим парубком, задумав навчитися лічити рани і, покинувши батьківський дім, вибрався в далеку, незнайому дорогу до одного славного ворожбита, який, чутка була, вмів замовляти стріли й кров. Але примова того лікаря показалася пустою... Захар Беркут покинув ворожбита і пішов дальше розпитувати ліпших лікарів. Довго блукав він по горах і долах, аж поки по році блукання не зайшов до скитських монахів. Між ними був один столітній старець, що довгі часи пробував на Афонській горі у греків і читав там багато старих грецьких книг. Той монах умів чудово лічити рани і брався навчати своєї штуки кожного, хто проживе з ним рік у добрій злагоді і покажеться йому чоловіком щирого серця й чистої душі... Сивобородий, понурий дід Акинтій прийняв його без суперечки - і Захар вибув не рік, а цілі три роки. Він вернувся зо скита новим чоловіком: його любов до громади стала ще гарячішою і сильнішою, його слова плили кришталевою, чистою хвилею, були спокійні, розумні і тверді, як сталь, а против усякої неправди острі, як бритва.
Сімдесят літ минуло від того часу. Мов стародавній дуб-велетень, стояв Захар Беркут серед молодого покоління і міг тепер бачити плоди своєї довголітньої діяльності.
(сивий, як голуб, 90-літній старець; найстарший віком у цілій тухольській громаді; батько вісьмох синів, високий ростом, поважний поставою, був іще сильний і кремезний незважаючи на глибоку старість, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази, хоча загнати ворога в кітловину, знищити; віддає перевагу дружбі)
Учитель. Захар Беркут не погоджується обміняти Максима на вільний прохід ворогів. Яку проблему яскраво висвітлює автор у цьому епізоді? (Проблему вибору людини у вирішальній ситуації)
Учень. «...Случалися каліцтва, рани, на які, певно, ніякий знахар не вмів так скоро і так гарно зарадити, як Захар Беркут».
Учень. «Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим. Коли він стає для інших тягярем, тоді він уже не чоловік, а завада, тоді він уже жити не варт». (Розділ ІІІ) – С.47
Учень. Тугару Вовку, коли той забажав стати воєводою над тухольською громадою, каже: «До чистого діла треба чистих рук»;
«Ми приймемо тебе до нашої громади як рівного між рівними».
Учень. «Він як заговорить, то немов Бог тобі в серце вступає». (Розділ ІІІ) – С.47
Учень. «Беркути додержують слова навіть ворогові і зрадникові. Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров`ю».
Учень. «Нинішня наша побіда – велике діло для нас. Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас». (Розділ ІХ) – С.67
Захар Беркут - відвага, перемога, гордість, велич, сила, патріотизм, співвітчизники, любов, надія, мужність, відданість, свобода, духовність, світло, пам'ять, історія, височінь.
4. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель. У повісті «Захар Беркут» автор гостро ставить проблему вибору людини у вирішальній ситуації.
« Я зрозумів (зрозуміла), що робити вибір – це …»
«Кожна людина має право на свій вибір, але він, на мою думку, повинен бути…»
Учитель. Розбираючи художній образ центрального героя ми обговорювали проблему вибору людини у вирішальній ситуації. Прошу зайняти певну позицію. Якщо ви згодні з жертовністю, то станьте поруч зі мною. Але якщо ви думаєте, що жертовність не потрібна, станьте поруч із учнем, який мені допоможе. Однак, якщо ви не повністю погоджуєтесь із тією чи іншою позицією, то станьте десь між нами. Поговоріть з тим, хто знаходиться з вами поруч, щоб з'ясувати, чи дотримуються вони такої ж думки. Якщо ні - їм необхідно пересунутися у тому чи іншому напрямку вздовж лінії. Коли ви зайняли позицію - перевірте, чи правильно ви її зайняли. Обговоріть з сусідами. Складіть твердження, що представляє погляди вашої групи. Виберіть представника, хто оголосить позицію.
5. Підведення підсумку уроку. Рефлексія і оцінювання.
6. Домашнє завдання. 1. Напишіть міні – твір за повістю І.Франка «Захар Беркут» на тему: «Сила народу - в єдності». 2. Кожній групі підготувати характеристику образів Максима і Мирослави за планом, підтверджувати думки цитатами.