Життя та творчість видатних живописців (Т. Шевченка, М. Пимоненка , О. Мурашка ) Тиражна графіка. Мета: ознайомити учнів із розвитком живопису та тиражноїграфіки XIX — початку XX ст., творчістю видатних графіків і живописців (Т. Шевченка, М. Пимоненка, О. Мурашка та ін.); розвивати зацікавленість мистецтвом, спостережливість, інтерес до культурної спадщини; виховувати любов до мистецтва, дбайливе ставлення до пам'яток української культури.
У травні 1843 р. Шевченко оформлює академічнувідпустку і вирушає до України. Його ім'я вже має на батьківщині певну популярність. Підприємець і меценат Г. Тарновський купує його картину «Катерина», створену на тему однойменної поеми Т. Шевченка, поклавши початок своєї української колекції. «Катерина» — єдина написана олією картина академічного періоду, що збереглася.
Повернувшись у 1845 р. після закінчення Академії до України, він працює художником в Археографічній комісії. Але через 2 роки його заарештовують за участь у таємній організації Кирило-Мефодіївському товаристві. Шевченка засудили на довготривале заслання рядовим солдатом в Оренбурзький окремий корпус. Його тримали під наглядом і забороняли писати й малювати. Але завдяки допомозі та сприянню місцевої прогресивно налаштованої інтелігенції він зміг упродовж 10 років заслання напівлегально займатися творчістю. Завдяки клопотанню перших людей Росії та України Т. Шевченка було звільнено (1857).
Останні роки життя Тараса відзначені найбільшими досягненнями в поезії, живописі та графіці. Загальновизнаними були його успіхи в гравюрі. У вересні 1860 р. Академія мистецтв удостоїла Т. Шевченка звання Академіка гравюри. Узимку 1861 р. різко погіршилось здоров'я Шевченка, підірване засланням; 10.03.1861 р. він помер.
Найширше втілення у творчості Пимоненка Миколи Корнійовича отримала селянська тема. Він народився у 1862 р. в Києві. З дитинства хлопчик їздив із батьком (який розписував сільські храми Київщини), розтирав йому фарби, ґрунтував дошки і навчився від нього грамоти. Незабаром і сам Микола почав робити пейзажні й портретні зарисовки, які виходили напрочуд досконалими.
Теми для побутових картин він бере із життя малоросіян, які оточують його. Цікавий перелік назв його картин на щорічних академічних виставках : «Висватана» (1886) , «У Чистий четвер» , «У розлуці» , «На канікулах», «Художник» (усі — за 1887), «Святочне ворожіння» (1888), «Опанас Іванович і Хавронья Никифорівна» (1889). У 1891 р. за картини «Весілля у Київській губернії» і «Ранок Христове Воскресіння»
З дитинства Олександр захоплювався малюванням. Йому пощастило бачити, як народжуються розписи Володимирського Собору в Києві, споглядати за роботою таких видатних майстрів, як В. Васнецов, М. Нестеров. У 19 років він вступає до Вищого художнього училища при Петербурзькій Академії, а у 21 — стає студентом майстерні І. Рєпіна.
Його вбили у червні 1919 р. неподалік від дому. Це не було випадковістю: так починався час розправи над національним мистецтвом, де О. Мурашко став першим у списку розстріляних майстрів. О. Мурашко був не тільки талановитим художником, енергійною і творчою людиною. Він вивів українське мистецтво на європейський рівень.
Яскравим представником українського графічного мистецтва є Георгій Нарбут, який народився 25.02.(09.03). 1886 р. на хуторі Нарбутівка (біля Глухова; нині Сумська область) у сім'ї дрібного службовця. Ще в дитинстві Георгій вирізав витинанки — фігурки з паперу, що були прикрасою народного житла.