Презентація "Зима святами багата"

Зима святами багата

В народі кажуть, що взимку скільки днів, стільки свят. І це правда. Адже, саме зима є найбагатшою на веселі і радісні свята. Кожен зимовий місяць несе своє. Грудень – Катерини, Андрія Первозваного на які, за стародавніми звичаями прийнято було розпочинати Вечорниці. Також Святого Миколая Чудотворця – найулюбленішого свята усіх дітей. Січень приходить до нас із Новим роком, Святвечором,Різдвом Христовим, Щедрим вечором, Василем, Водохрещам. В лютому святкуємо Стрітення на яке, за стародавнім повір’ям вважалося, що зима з весною зустрічаються.

Свято Миколая19 грудня святкують День Святого Миколая. Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися. А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки. 

Новий рік. Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях. Незважаючи на те, що Новий рік - одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої традиції зустрічі Нового року та своя святкова атрибутика. Здавна прийнято на Новий рік прикрашати ялинку, яка символізувала вічну молодість і життя. Люди вітали одне одного з Новим роком,бажали кращого життя і доброї долі.Існує звичай на Новий рік дарувати один одному подарунки.

Святий вечір. Святу Різдва традиційно передує Святвечір - день особливо суворого посту, коли, за церковним статутом, дозволяється приймати в їжу тільки кутю - розмочені й розварені зерна пшениці або рису, а також боби, горох і овочі. Різдвяний піст завершується після настання темряви, або появи на небі першої зірки, яка символізує зірку, що зійшла над Віфлеємом у момент народження Ісуса. У Святий вечір, після заходу сонця вся родина збирається за столом, на якому 12 пісних страв - за кількістю апостолів. Жодне з блюд не повинно залишитися недоторканим: кожне потрібно хоч трохи спробувати. Добре, якщо на столі горить свіча – живий вогонь. Головна страва вечері в Святий вечір - кутя. Традиційно її готують з пшениці, але можна використовувати й інші цільні крупи. Крупинки зерна - це символ людей, склеєних в людство. А в якості клею в куті використовують мед або цукровий сироп.

Різдво Христове. Свято Різдва належить до великих християнських, так званих Дванадесятих неперехідних свят, та має п'ять днів передсвяткування і шість днів після святкування і завершується святом Обрізання Господнього. Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу. На Різдво прийнято співати колядки, в яких прославлялося народження Ісуса Христа – Спасителя нашого. Ще розігрувалися вертепи – сцени народження Ісуса.

Щедрий вечір. За тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем),- Щедрий Вечір. Це - залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем - це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір, або свято Меланки. Якщо перед Різдвом готували Багату вечерю, то напередодні Нового року, себто 13 січня — Щедру. Вона не вирізнялась такою великою кількістю страв, але була вельми калорійною: ковбаси, смажене м’ясо, печеня, локшина і обов’язково млинці як прообраз сонця. У деяких регіонах, зокрема на Поліссі, варили другу кутю, заправляючи її смальцем. Від того вечеря називалася Щедрою, а звідси й Щедрий вечір. В цей день ходили щедрувальники, які у своїх щедрівках зичили господарям достатку, добробуту. А ще, в цей день ходили ряжені, які водили козу і Маланку.

Старий новий рік. Василя. Традиція відзначати старий Новий рік у ніч із 13 на 14 січня виникла після 1918 року, коли було введено нове літочислення. Колись цей день припадав на 1 січня і називався днем Василя. З самого ранку хлопці (дівчата засівати не ходили) набирали в рукавички й кишені зерна (жито, пшеницю, овес) й, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. Спочатку власну домівку, потім у хрещених батьків, родичів, знайомих і сусідів: "Ой роди, Боже, жито - пшеницю, всяку пашницю! Добридень! Будьте здорові. З Новим роком та Василем!... На щастя, на здоров'я, на Новий рік!". Господар щедро винагороджував (особливо перших) засівальників гостинцями й грішми.

Водохреща Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня, тому воно збігається зі святом Богоявлення. Однак, ці свята слід розрізняти. Хрещенням Господнім пов'язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег - з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба. Цього дня вважається, що вся вода цілюща і свяченна. Люди зранку йшли до церкви, де і освячували воду. Говорять, що йорданська вода зцілює всі хвороби і допомагає людині у будь-якому горі. Також вважалося, що та людина, яка скупається в цей день у річці, буде цілий рік здоровою.

Стрітення ГосподнєСлово "стрітення" на старослов'янській мові означає "зустріч", а друге значення цього слова - "радість". Свято Стрітення Господнього було встановлено на честь зустрічі немовляти Христа з праведним старцем Симеоном та пророчицею Анною. Стрітення символізує зустріч Старого і Нового Завітів. У народному побуті Стрітення здавна сприймається як зустріч зими з весною. У стародавніх слов'ян 15 лютого також називали Громницею - вважалося, що це єдиний зимовий день, коли може статися грім. Освячені на Стрітення свічки запалювали і ставили під образами під час грози, щоб вберегти людей від грому й вогню. Стрітенську воду збирали з бурульок і додавали до звичайної води. За повір'ями - така вода цілюща: лікує рани і внутрішні захворювання, рятує від "злого ока Нею кропили вояків перед боєм , пасічники окроплювали нею вулики на початку сезону, а господарі - худобу під час першого вигону на пасовище. Наші предки помічали: якщо на Стрітення з даху вода капає, то зима ще довго буде триматися. Якщо у цей день буде сонце, чекай суворих морозів. Снігопад віщує дощову весну, ясний захід – припинення сильних морозів. Ясна і тиха погода обіцяє хороший врожай.