Презентація "Зміни в драматургії кінця ХІХ - початку ХХ століття"

Зміни в драматургії кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Зарубіжна література,11 клас

Доба романтизму та реалізму. Лірика – це поезія, вірші. Виникла в Давній Греції і названа на честь музичного інструмента ліра. Виконувалась під супровід цього інструмента. Епос – це проза: оповідання, новели, повісті, есе, романи і ін. Найпоширенішими родами літератури були лірика та епос

Драма. Літературний рід, який змальовує світ у формі дії, здебільшого призначений для постановки на сцені

Кінець ХІХ століття Під впливом наукового прогресу, розвитку природознавства, психології та філософії на противагу «старій» з’являється «нова драма»Стара драма – термін для позначення драматичних творів, що були створені до останньої третини ХІХ ст. в межах традицій жанру, стилю, напряму (античні драматичні твори, шекспірівський театр, твори класицизму, романтизму тощо)

Нова драма Художнє явище європейської драматургії кінця ЇІЇ – поч. ХХ ст., що протистоїть традиційній драмі. Його основою є правдиве зображення дійсності, увага до соціально-побутової тематики, достовірне відтворення внутрішнього світу персонажів.

Представники нової драми. Генрік Ібсен (Норвегія)Бернард Шоу (Велика Британія)Герхарт Гауптман (Німеччина)Моріс Метерлінк (Бельгія)Леся Українка. Володимир Винниченко. Микола Куліш

Особливості нової драми Актуальна проблематика (моральні, соціальні теми, які часто до цього замовчувались). Новий тип драматичного конфлікту (внутрішня боротьба героя із самим собою, герой не попадає у виключні ситуації, а створює їх сам). Аналітична композиція драми (своєрідне розслідування обставин життя героя, зав’язка в минулому, за межами драми). Реалістичність мовлення Зростання ролі підтексту, ремарок та пауз. Переважання діалогів над дією. Відкритий фінал. Зміни в сценографії, зростає роль режисера. Драма перестає бути джерелом насолоди. ЇЇ нове завдання – змусити читача або глядача думати.

Генрік Ібсен – засновник «нової драми»Його бачення настільки вплинуло на подальший розвиток драматургії, що Бернард Шоу навіть введе поняття «ібсенізм»