Презентація "Значення археології для дослідження минулого. Як працюють археологи. Культурний шар та археологічна культура"

Значення археології для дослідження минулого. Як працюють археологи. Культурний шар та археологічна культура

Деякі речові джерела збереглися на поверхні ґрунту, наприклад, єгипетські піраміди, руїни окремих давніх міст та храмів. Але чимало історичних пам’яток опинилися під кількома шарами ґрунту, піску або мулу. Вчених, котрі розшукують, розкопують і вивчають давні речі та споруди, називають археологами.

Робота археолога схожа на роботу детектива. За знахідками вони можуть відтворити життя людей в далекому минулому, їх побут, вірування. У пошуках слідів минулого археологи вирушають у далекі експедиції. Для того щоб добувати з-під землі давні речі неушкодженими, вчені розробили певні правила їхнього пошуку та розкопування. Перш ніж приступити власне до розкопок, дослідники проводять археологічну розвідку. Спочатку вони вивчають писемні джерела, де згадується певна місцевість, оглядають місце майбутніх розкопок. Потім археологи закладають пробний розкоп — вузьку траншею, аби виявити, чи є в ґрунті цікаві для них предмети людської діяльності. Після того як в ґрунті знаходять цінні речі, розпочинається великий розкоп.

Утім, археологічні пам’ятки знаходять не лише під шаром ґрунту, а й під водою. Так, під водою опинилася більша частина міста Пантікапей, що розташовувалось в Криму (в районі сучасного міста Керч). Аби дослідити та підняти на поверхню цінні пам’ятки, археологи з аквалангами опускаються на морське дно. Знайдені речі надсилаються до лабораторії, де їх досліджують: визначають їхні вік і призначення, ретельно описують прикмети та ознаки. Іноді з дрібних шматочків збираються і складаються цілі предмети.

Археологія — наука, яка вивчає минуле за речовими історичними джерелами. До речових історичних джерел належать: стоянки давніх людей, їхні поселення, поховання, знаряддя праці, посуд, прикраси, предмети побуту, мистецтва, тобто сліди життя та діяльності людини на Землі. Всі роботи археологи проводять вручну за допомогою лопат, лопаток, ножів і щіток. Щоб відшукати необхідні речові джерела, іноді доводиться перебирати руками тисячі тонн землі. Крім того, археологи точно фіксують і замальовують всі знахідки на папері. Деякі розкопки ведуться десятки й навіть сотні років.

Археологічні пам’ятки доходять до нас найчастіше у вигляді культурного шару, утвореного із “суміші” землі з рештками матеріальної культури давніх людей. Культурний шар рідко коли залягає на поверхні,— як правило, його перекриває пізніший за часом грунт. Культурний шар. Предмети матеріальної культури минулих епох залягають у культурних шарах. Культурний шар вирізняється темнішим кольором, може мати різну товщину і глибину залягання. Особливо товстий культурний шар буває в містах, на городищах, телях. Телі, або тепе, — горби, на яких довго селилися люди — відомі на Балканах, у Середній Азії та в країнах Близького Сходу. Рештки палеолітичних стоянок залягають інколи на глибині до 25 м у глині або лесі. Глибина залягання культурного шару більш пізніх епох невелика (1-2 м). Стоянки, поселення, селища бувають одно-, дво- або багатошаровими. Останні виникають тоді, коли одне й те саме місце заселялося людиною кілька разів. Між культурними шарами або горизонтами такої пам’ятки, як правило, є прошарки ґрунту без знахідок, що називаються стерильними.

Археологічна культура. Пам’ятки майже ніколи не бувають абсолютно відірваними одна від одної. Значні групи синхронних археологічних пам’яток, що мають комплекс спільних ознак у специфічних типах знарядь, жител, поховальних споруд, ритуалів, формах та орнаментації посуду тощо (а також однотипну еволюцію цих ознак) й розташовані на певній обмеженій території, називаються археологічними культурами. Археологічна культура — група споріднених пам’яток, які належать до одного відрізку часу і займають певну територію. Спорідненість пам’яток визначається за комплексами знахідок та іншими проявами матеріальної і духовної культури. Окремі культури називають за назвою місцевості, де було вперше відкрито й досліджено її пам’ятки (трипільська, черняхівська), за типом поховань (ямна, катакомбна, зрубна), за формою або орнаментом кераміки тощо.

Отже, Археологія - поняття дуже ємне, що включає кілька взаємозалежних позначень. Насамперед, це та частина історії та культури людства, яка представлена дійшли до нас археологічними пам'ятками і предметам минулого, це самостійна та історична наука, що вивчає археологічні пам'ятники і отримані в основному в ході розкопок археологічні матеріали. Вона має свій об'єкт вивчення (історію), предмет вивчення (археологічні пам'ятники), свої методи вивчення матеріалів минулого (розкопки та різні методи дослідження) і кадри фахівців (археологів). Нарешті, це навчальна дисципліна історичної освіти, що стосується тих періодів історії людства, які можна вивчати, тільки знаючи археологію.