Презентація "Зовнішня політика: у пошуку союзників. Українсько-московськийдоговір 1654 р."

Зовнішня політика: у пошуку союзників. Українсько-московськийдоговір 1654 р. Розділ 3. КОЗАЦЬКА РЕВОЛЮЦІЯ середини XVII ст.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть: Знати:– хронологічні межі козацької революції середини ХVІІ ст.; Розуміти:– поняття «Військо Запорозьке/Гетьманщина», «козацька держава», «козацька революція», «суверенітет»;– еволюцію повстання Богдана Хмельницького: від боротьби за станові права до війни за суверенну державу;Уміти:– розмістити в хронологічній послідовності рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами;– зіставити і порівняти умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;– проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами, роль козацької дипломатії у боротьбі за державність;–обґрунтувати свої судження про військово-політичну діяльність таких історичних діячів, як Богдан Хмельницький, Іван Богун.

Завдання й цілі козацької дипломатіїУстановіть, з якими державми межувала Українська козацька держава, створена в ході Національно-визвольної війни. Спрогнозуйте, як розвиватимуться відносини Війська Запорозького з сусідніми державами.

Завдання й цілі козацької дипломатії1. Отримання військової допомоги. (Українська козацька держава мала менші можливості для збройної боротьби, ніж Річ Посполита)2. Легітимація гетьманської влади в очах інших правителів Європи. Легітимація влади — це процес набуття владою правової й моральної законності.

Південно-східний напрямок дипломатіїОсманська імперіяофіційні українсько-османські контакти розпочалися влітку 1648 р. у 1649–1650 рр. була домовленість про те, що султан стане зверхником Війська Запорозькогоу 1655 р. відбувся обмін посольствами, проте безрезультатно. Кримське ханство перша держава, яка визнала Українську козацьку державу та надала військову допомогуусі перемоги Б. Хмельницького в 1648–1653 рр. були здобуті за участі кримського війська.

Південно-східний напрямок дипломатіїМолдавське князівство спроба Б. Хмельницького породичатися з представником князівської родини через шлюб Тимоша Хмельницького з Розандою Лупул. Волоське князівство виступало противником посилення українців у Молдові з огляду на ворожнечу з В. Лупулом.*По смерті Т. Хмельницького ці країни перестали відігравати істотну роль у дипломатичних контактах гетьмана, їхні правителі не надали допомоги і польській стороні в 1653 р.

Південно-східний напрямок дипломатіїТрансильванське князівство (Семигороддя)восени 1648 р. розпочалися перемовини з трансильванським князем Юрієм Ракоці про отримання військової допомоги, посольство очолив генеральний писар І. Виговський. Інтенсивність відносин між Військом Запорозьким і Трансильванією змінювалася залежно від перебігу подій Національно-визвольної війни.1656 р. був створений військовий союз Семигороддя, України і Швеції проти Польщі.

Західний напрямок дипломатіїФранція вбачала в Речі Посполитій потенційного союзниканамагання примирити ворожі сторони до гетьмана Б. Хмельницького направлено представникадонесення про Національно-визвольну війну йшли в Париж регулярнозаписки Г. Боплана, П. Шевальє та інших сприяли розширенню знань західних європейців про Україну.

Західний напрямок дипломатіїШвеція була противником Речі Посполитої. Причини ворожнечі полягали в конкуренції за виходи до Балтійського моря і династичні суперечки. у 1650 р. перше українське посольство сягнуло Швеції з пропозицією союзу. у 1654 р. Б. Хмельницький відрядив до короля Швеції Карла Х нове посольство з пропозицією утворити антипольський блок з України, Швеції, Трансильванії, Бранденбургу, Молдови і Волощини. в 1655 р. Швеція оголосила Речі Посполитій війну і доволі швидко окупувала більшу частину країникороль повірив, що може посісти польський престол і тому відмовив Б. Хмельницькому в праві на Галичину і частину Волині.

Західний напрямок дипломатіїБранденбург-Пруссія пов’язана з Королівством Польським давніми васальними зв’язками. Фрідріх-Вільгельм І підтримував польську сторону під час Національно-визвольної війнинаступ Швеції змінив позицію курфюрста, він виступив на боці шведів, в 1655 р. спробував встановити відносини з Військом Запорозьким. у червні 1657 р. його посольство прибуло в Чигирин.

Північно-східний напрям дипломатіїМосковське царствочервень 1648 р. налагодження контактів з Московією серпень 1651- травень1653 рр. відбувався постійний обмін посольствами1 жовтня 1653 р. на Земському соборі в Москві було вирішено підписати угоду з Військом Запорозьким щодо його прийняття під протекцію царя23 жовтня 1653 р. Московія оголосила війну польсько-литовській державі, а до Війська Запорозького було відправлено представницьке посольство на чолі з боярином В. Бутурліним.

ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА 1654 р.18 січня 1654 р. Б. Хмельницький і старшина в церкві Переяслава присягнули на вірність царю. Московський посол передав гетьману від царя символи влади: прапор, боярську шапку, ферязь (парадний одяг можновладців у Московії) і булаву.

Переяславська рада 1654 р. На Генеральный Військовій раді були присутні близько 200 полкових і сотенних старшин, які представляли 12 полків і 166 міст. Тобто не були представлені всі регіони Війська Запорозького. Учасники висловили підтримку діям Б. Хмельницького, але потім відбулися дискусії з приводу присяги. Козацтво, яке було виховане на політичних традиціях Речі Посполитої, де шанувалося європейське право, вважало, що присяга має бути обопільна. Водночас, за московською політичною культурою, цар не присягав.

Українсько-московський договір 1654 р. (Березневі статті) Українська козацька держава зберігала свій устрій і форму правління, повну самостійність у внутрішній політиці. Підтверджувалися всі права і привілеї козацтва, шляхти, духовенства і міщан. Чисельність козацького війська (реєстр) становила 60 тис. осіб. Українська влада зберігала право на політичні відносини з іншими державами, проте мала повідомляти московську сторону про зміст переговорів. Військо Запорозьке не мало права на самостійні відносини з Річчю Посполитою та Османською імперією. Українська козацька держава зобов’язувалася виплачувати визначену суму до московської скарбниці. На Кодаку мали стояти постійні українські гарнізони, а московський уряд повинен був їх забезпечувати всім необхідним. Московія зобов’язувалася дислокувати війська на кордоні між Військом Запорозьким і Річчю Посполитою, поставити гарнізон у Києві та захищати всі кордони української держави. Щодо Кримського ханства, то московський уряд гарантував утримання свого прикордонного населення і особливо донських козаків від нападів на підданих хана.

Українсько-московський договір 1654 р.

Домашнє завдання1. Опрацювати § 25-262. Зіставте умови Березневих статей 1654 р. із попередніми угодами Війська Запорозького з Річчю Посполитою. Результати запишіть у накреслену в зошиті таблицю. У висновку визначте їхні позитивні й негативні наслідки.