Презентація "Особливості оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами « (ООП)»

Особливості оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами « (ООП)» Підготувала Галина КАРДАШ

ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ Закон України «Про освіту» Закон України «Про повну загальну середню освіту» Постанова КМУ «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти» Постанова КМУ «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти» Наказ МОН «Про деякі питання документів про загальну середню освіту» Наказ МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти» Наказ МОН «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році» Наказ МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» Наказ МОН «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» Наказ МОН «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» Наказ МОН «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» Наказ МОН «Про затвердження Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу» Лист МОН «Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» Лист МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» Лист МОН «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році»

ОЦІНКА ТА ОЦІНЮВАННЯ ПІД ЧАС НАВЧАННЯОцінювання під час навчання — це процес спостереження за навчальною і пізнавальною діяльністю учнів, опису, збору, реєстрації та інтерпретації інформації. Оцінка під час навчання — це результат процесу оцінювання, умовноформальне чи кількісне вираження навчальних досягнень у цифрах, буквах, символах.

Обираючи оцінювання, варто пам’ятати, що воно має кілька різних функцій, наприклад:мотиваційна — активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання; діагностична — сприяє визначенню рівня компетентності учнів; прогностична — ставить цілі навчання на майбутнє; виховна — налаштовує дитину на розвиток власної організованості; управлінська — надає необхідну інформацію для ухвалення рішень та інше.

Оцінювання має бути:центральним в онлайн та офлайн практиці вчителя з учнями справедливимрозробленим відповідно до конкретних цілей та зосереджуватись на навчанні учнів об’єктивним частиною планування навчання Оцінювання має інформувати учнів, вчителів і батьків, про досягнення в певний момент часу, щоб відзначити успіх, спланувати підтримку для подальшого прогресу.

Можна використати такі форми оцінювання:ˆ усна (індивідуальне, групове та фронтальне опитування); ˆ письмова (діагностичні, самостійні та контрольні роботи, тестування); ˆ цифрова (тестування в електронному форматі); ˆ графічна (робота з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами); ˆ практична (дослідження, навчальні проєкти, роботи з біологічними об’єктами, виготовлення виробів тощо) та інші. Для оцінювання окремих видів робіт учителі можуть розробити критерії оцінювання результатів навчання учнів на основі критеріїв, затверджених МОН, а також враховуючи особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму закладу освіти, форму організації роботи учнів на навчальному занятті (групова, індивідуальна, фронтальна, колективна).

Оцінка. Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або інших законних представників). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП може здійснюватись за: ТИПОВОЮ ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮоцінка за загальними критеріями. АДАПТОВАНОЮ НАВЧАЛЬНОЮ ПРОГРАМОЮза загальними критеріямиза адаптованими стратегіями та технологіями оцінювання. МОДИФІКОВАНОЮ НАВЧАЛЬНОЮ ПРОГРАМОЮоцінювання на основі індивідуальних завдань та цілей модифікованого змісту навчальних програмвикористання адаптованих стратегій оцінювання

Оцінювання у початкових класах. Однією з ключових змін в оцінюванні є підхід до вираження оцінки в 1-4 класах. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/ курсу запропоновано використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учнів з предмета вивчення, інтегрованого курсу. Крім оцінювального судження про досягнення, вербальна оцінка може ще називати і рівень результату навчання. В практичній діяльності оцінювальне судження називають вербальною оцінкою, оцінювальне судження із зазначенням рівня результату — рівневою оцінкою. Рівні навчальних досягнень однакові для всіх учнів, а критерії оцінювання можуть відрізнятися, в залежності від можливостей дітей. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти й встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень; реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання у 5-11 класах Семестрове та підсумкове (річне оцінювання) здійснюється за 12-бальною системою. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів в закладі освіти розробляються на основі нормативних актів та конкретизації до окремих видів робіт і видів діяльності учнів (за потреби). Основними видами оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів (базова середня освіта) є формувальне, поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне).

ПРИЙОМИ ОЦІНЮВАННЯ ПРИЙОМИ ОЦІНЮВАННЯСХВАЛЕННЯВИСТАВКА ДИТЯЧИХ РОБІТПЕРСПЕКТИВНА ОЦІНКАІГРОВА ОЦІНКАРОЗГОРНУТІ СЛОВЕСНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ

Формувальне оцінювання. Впровадження формувального оцінювання веде до суттєвого поліпшення результатів навчання всіх учнів у класі. Формувальне оцінювання відрізняється від поточного і підсумкового оцінювання, оскільки дає учителю можливість узагальнювати й інтерпретувати інформацію про потреби чи досягнення учнів, отримувати від учнів зворотний зв’язок і завдяки цьому поліпшувати процес навчання й пізнання, оцінювати індивідуальні досягнення учня, не порівнюючи їх з досягненнями інших тощо. Для здобувачів освіти з ООП формувальне оцінювання: здійснюється з метою вивчення можливостей навчання та вказує на наступний крок, який потрібно зробити, аби сприяти навчанню; зосереджується на динаміці викладання та навчання, а не спрямовується на забезпечення підзвітності чи ранжування учнів; дозволяє формулювати цілі навчання та надавати учням зворотний зв’язок, чітко вказуючи, чого вони навчилися, як вони цього навчилися та як їм краще навчатися.

Формувальне оцінювання дає нам можливість:{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}адаптувати освітній процес до можливостей дитинивідстежити особистісний розвиток учня, хід опанування ним навчального матеріалупобудувати індивідуальну освітню траєкторію учня з ООПдіагностувати досягнення на кожному з етапів навчанняможливість самооцінювання

ОЦІНЮВАННЯ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІОцінювання навчальних досягнень учнів з ООП в умовах інклюзивного навчання здійснюється для врахування рівня їхніх досягнень, поступу в опануванні навчальним матеріалом, визначення рівня сформованості умінь та навичок, а також здатності до застосування їх на практиці (оволодіння компетентностями). Особа з особливими освітніми потребами — особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту. (Закон України “Про освіту”)Під час оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП варто зважати на рівні підтримки в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти, що визначають особливості проведення поточного та підсумкового оцінювання, а саме: Рівні підтримки — обсяг тимчасової або постійної підтримки учнів в освітньому процесі відповідно до їх особливих освітніх потреб, що надається в закладі освіти

Оцінювання учнів, що потребують першого рівня підтримки:ˆ на основі загальних критеріїв оцінювання; ˆ на основі загальних підходів оцінювання з урахуванням можливості їх адаптації та з урахуванням особливих освітніх потреб учня.

Оцінювання учнів, що потребують другого рівня підтримки: ˆ на основі загальних критеріїв оцінювання з можливістю адаптації умов проведення оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня; ˆ під час проведення оцінювання враховуються адаптація процедури за часом та змістом (наприклад: збільшення часу на виконання завдань); зміна методів тестування (формування завдань в аудіоформаті, збільшеним шрифтом, шрифтом Брайля тощо).

Оцінювання учнів, що потребують третього рівня підтримки: ˆ на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням ІНП (за наявності) та можливості адаптації умов проведення процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня; ˆ під час проведення оцінювання враховуються адаптація процедури оцінювання за часом та змістом (наприклад: збільшення часу на виконання завдань); ˆ зміна методів тестування (формування завдань в аудіоформаті, збільшеним шрифтом, шрифтом Брайля тощо).

Оцінювання учнів, що потребують четвертого рівня підтримки: ˆ на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням ІНП (за наявності) та можливості адаптації/модифікації умов проведення процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня; ˆ здійснення адаптації процедури оцінювання за часом та змістом відповідно до потреб учня, що включає: Ž використання доступних форм викладу інформації (шрифтом Брайля, письмових чи усних завдань тощо); Ž використання засобів альтернативної комунікації під час формування завдань; Ž адаптація/модифікація завдань з урахуванням способу їх сприйняття учнем; Ž збільшення часу на процедуру оцінювання тощо; Ž відповідність тестів змісту модифікованої програми навчального предмета

Оцінювання учнів, що потребують п’ятого рівня підтримки:ˆ на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням індивідуального навчального плану (за наявності) та можливості адаптації/модифікації умов проведення процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня; здійснення адаптації процедури оцінювання за часом та змістом відповідно до потреб учня, що включає: Ž використання доступних форм викладу інформації (шрифтом Брайля, письмових чи усних завдань тощо); Ž використання засобів альтернативної комунікації під час формування завдань; Ž адаптація/модифікація завдань з урахуванням способу їх сприйняття учнем, збільшення часу на процедуру оцінювання тощо; Ž відповідність тестів змісту модифікованої програми навчального предмета.

ПОРТФОЛІО УЧНЯ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯФормувальне оцінювання не фіксують у класному журналі, тож постає питання: як учителю, який його застосовує, фіксувати інформацію про навчальні досягнення учнів. Учитель систематично накопичує учнівські роботи, що підтверджують їхні досягнення й зростання, а отже, мотивують до навчання. Аби збирати, інтерпретувати й фіксувати інформацію, дослідники та практики радять записувати результати як спостереження за навчанням учня або формувати портфоліо. Портфоліо — це систематичний збір робіт учня, що проводиться з певною метою та містить роботи, що можуть відбиратися вчителем, дитиною та батьками.

ПОРТФОЛІО - це спосіб накопичення і подальшої оцінки навчальних досягнень учнів;- збірка робіт і результатів учня, яка демонструє його прагнення, потенціал, досягнені в різних областях;-cамооцінка своїх досягнень; - підвищення самомотивації;- навички планування і постійних дій;- допомагає педагогам побачити приховані здібності учня.

Адаптація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) — зміна методів і способів навчання, рівня складності завдань з урахуванням індивідуальних потреб учнів з особливими освітніми потребами без зміни загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів навчання. Модифікація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) (далі  — модифікація) — зміна змісту (шляхом спрощення, виключення, об’єднання тощо) навчання з урахуванням особливих освітніх потреб учнів із зміною загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів навчання. (Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти)

У процесі навчання в інклюзивному класі вчитель може використовувати різні методи оцінювання, добираючи їх у залежності від індивідуальних особливостей та освітніх можливостей усіх учнів, теми, змісту. Так, учитель може змінити умови, інструкції, час або місце для виконання завдання: ˆ збільшити час на виконання завдань, чи виконувати кожне завдання в окремо відведений час та ін.; ˆ надати покроковий алгоритм виконання завдань, усну інструкцію підкріпити письмовою та ін. формат завдань та відповідей адаптується відповідно до особливостей сприймання та сильних сторін учня (аудіоформат, збільшений шрифт, шрифт Брайля).

Під час оцінювання рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я

Спостереження веде вчитель або асистент учителя. Під час спостереження фіксуються досягнення, динаміка розвитку, перепони тощо. Результати таких спостережень можуть допомогти вчителю при оцінюванні навчальних досягнень дитини та є предметом подальшого обговорення з учасниками команди супроводу для визначення доцільності стратегій навчання та оцінювання:

Оцінювання результатів навчання учнів з ООП має здійснюватися особами, які провадять педагогічну діяльність. Асистент учителя (у разі наявності) не бере участі в безпосередньому оцінюванні результатів навчання учнів. Він спільно з учителем або самостійно веде спостереження за розвитком учня/учнів з ООП, під час якого фіксує досягнення, динаміку розвитку, перепони тощо. Результати таких спостережень можуть допомогти вчителю при оцінюванні навчальних досягнень дитини та є предметом подальшого обговорення з учасниками команди супроводу для визначення доцільності стратегій навчання та оцінювання. Значення слова «оцінювання» для учнів з особливими освітніми потребами не має обмежуватись виставленням оцінки за 12-бальною системою (шкалою), а проявляється як послідовна змістовна взаємодія між учасниками освітнього процесу (учнем, учителем і батьками) щодо навчальних досягнень

РОЛЬ ПЕДАГОГІЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ Важливим інструментом для оцінювання учнів з ООП є педагогічне спостереження. Це один із методів для збору інформації про навчання учнів, у тому числі й тих, які використовують невербальні форми спілкування, мають складні порушення розвитку. «Зупинись, подивись, послухай» (STOP, LOOK, LISTEN) — це правила спостереження, які впливають на якість спостереження. Завдяки спостереженню педагоги можуть: ˆ дізнатися, що діти знають і можуть робити; ˆ переконатися, що те, що вони надають дітям, як навчають, як взаємодіють з учнями, тісно пов’язано з їхніми здібностями та потребами. Спостереження також може покращити власні знання вчителя та розуміння ним того, як діти розвиваються та навчаються.

ЗАЛУЧЕННЯ БАТЬКІВ ДО ПРОЦЕСУ ОЦІНЮВАННЯ Залучення батьків учнів з ООП у процес оцінювання — важливий спосіб взаємодії з батьками, який має багато переваг для самих учнів. Нерідко батьки просто не знають, яку роль вони можуть відігравати в оцінюванні успішності своєї дитини. Тому одним з важливих факторів успіху оцінювання навчання учнів є регулярне та відкрите спілкування з батьками. Важливо інформувати батьків про особливості оцінювання та причини використання тих чи інших форм чи методів оцінювання навчальних досягнень учнів, зокрема якщо вони відрізняються від тих, які застосовуються до оцінювання успішності інших дітей у класі.

Як залучити батьків учнів з ООП до оцінювання? Знайдіть час для спілкування та спілкуйтесь постійно; акцентуйте увагу на здобутках та прогресі учнів; говоріть про потребу учнів та варіанти їх задоволення. Батьки учнів з ООП є учасниками команди супроводу. Але може знадобитись додатковий час, щоб пояснити процес і особливості оцінювання та показати те, як це допомагає їхній дитині зростати у навчальному, соціально-емоційному чи інших поступах

ОЦІНЮВАННЯ ПІД ЧАС ПЕРЕХОДІВ МІЖ ЛАНКАМИ ОСВІТИ Перехід з одного рівня освіти на інший — це завжди виклик не лише для дитини, а й для усієї сім’ї. Коли б він не відбувався — на етапі переходу від дошкільної до початкової освіти, від початкової до базової середньої освіти, під час планування місця отримання повної загальної середньої освіти  — професійний коледж чи академічний ліцей — ретельне планування та оцінювання є чинниками його успішності та ефективності. Планування перехідних періодів між різними ланками освіти є надзвичайно важливими для усіх дітей, а у випадку дітей з ООП — критичним для подальшого успіху дитини. Вчителю, який розпочне роботу у цьому класі, важливо отримати максимум інформації про дитину з ООП: рівень розвитку, інтереси, здібності, труднощі в освітньому процесі та стратегії їх мінімізації чи подолання, адаптації та модифікації та їх ефективність, навчальні цілі та критерії оцінювання. Більшість цієї інформації міститься в ІПР, з якою має ознайомитися вчитель, який починає працювати з дитиною на тому чи іншому рівні освіти. У випадку створення команди супроводу знайомство з ІПР, яка була створена попередньою командою, є необхідної умовою успішної інклюзії.

Рекомендації для педагогів щодо здійснення успішних перехідних періодів між ланками освіти, особливо важливі під час переходу до дорослого життя:ˆ Проводьте необхідний час з дитиною та її сім’єю, щоб краще зрозуміти їхні бажання та потреби; ˆ Якомога раніше розробіть програму переходу за участю дитини та її батьків, ознайомте з нею відповідних фахівців, як у школі, так і поза школою; ˆ За потреби внесіть зміни до програми переходу разом із учнем чи батьками; ˆ Заохочуйте учнів говорити про свої навички та компетентності; ˆ Надайте учням та їх батькам максимальну інформацію щодо послуг, які можуть їм знадобитися; ˆ Переконайтеся, що індивідуальна програма розвитку та програма перехідного періоду є доступною для учнів з особливими освітніми потребами, зокрема й учнів із труднощами в читані, порушеннями інтелектуального розвитку, порушеннями зору та ін.; ˆ Створіть портфоліо учня, що буде містити результати оцінювання його результатів навчання, навичок щоденного життя, комунікації та самовизначення; ˆ Залучіть інших фахівців відповідно до особливих потреб учня, щоб забезпечити їх під час перехідного періоду.

КОРИСНІ РЕСУРСИ 1.8 цікавих технік, як оцінювати учнів, і що треба врахувати. Режим доступу: https://nus.org.ua/articles/8-tsikavyh-tehnik-yakotsinyuvaty-uchniv-i-shho-treba-vrahuvaty/ 2. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-10 класів з порушеннями інтелектуального розвитку /навчально-методичний посібник/ авт.: О. В. Чеботарьова, Г. О. Блеч, І. В. Гладченко, С. В. Трикоз, І. В. Бобренко, Н. А. Ярмола та ін. — К., ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2019. — 120 с. 3. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку / навч.-метод. посіб. / авт.: Чеботарьова О. В., Трикоз С. В., Блеч Г. О., Гладченко І. В., Бобренко І. В., Королько Н. І., Дмитрієва І. В., Остапенко Л. І., Тарновська Л. І., Гломозда І. В., Чухліб О. А., Стрілець Л. В. К., ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2020. 90 с. 4. Навчання дітей із порушеннями слуху: навчально-методичний посібник / С. В. Кульбіда та ін. — Харків : Вид-во «Ранок», 2019. — 216 с 5. Онлайн-курс «Оцінювання без знецінювання». Режим доступу: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/410 6. Оцінювання за НУШ: що змінилося та як допомогти вчителю? Режим доступу: https://osvitoria.media/experience/otsinyuvannya-zanush-shho-zminylos-ta-yak-dopomogty-vchytelyu/ 7. Як оцінювати дітей з особливими освітніми потребами. Режим доступу : https://nus.org.ua/articles/yak-otsinyuvaty-ditej-zosoblyvymy-osvitnimy-potrebamy/