Причини конфліктів та як налагоджувати доброзичливі стосунки між учителем та батьками учня

Причини конфліктів та як  налагоджувати  доброзичливі стосунки між учителем та батьками учня.

Дуже добре, коли вчителю вдається порозумітися з батьками учнів і створити партнерську взаємодію. Тоді навчальний процес стає приємним та ефективним. А що ж робити, якщо діалог між учителем та батьками загострюється?

Щоб цього уникнути, слід знати причини конфліктів та моделі взаємодії між людьми. Розуміючи їх, легше ефективно комунікувати та впливати ситуацію, яка вже склалася. Перш за все, це збереже нерви й вчителю, й батькам. А ще й продемонструє учням ефективні моделі спілкування.

Причини конфліктів

1. Підвищена тривожність та роздратованість

Спілкуються не просто вчитель та батьки, а, в першу чергу, люди, кожен зі своїм настроєм. Буває, що роздратованість вчителя чи когось із батьків не пов’язана зі співрозмовником, але впливає на нього. Це може спричинити конфлікт.

2. Різні очікування

Для батьків їхня дитина - найкраща та найталановитіша. Завдання вчителя - навчати й об’єктивно оцінювати знання та навички учнів. Різні точки зору щодо успішності учня можуть призвести до ускладнення стосунків. Про спілкування вчителя з батьками, які переоцінюють власних дітей ви можете прочитати у нашій статті, присвяченій цьому питанню.

3. Комунікативні  бар’єри

На заваді доброзичливому спілкуванню вчителя з батьками учнів може стати авторитарність, схильність до узагальнювальних звинувачень та невміння сприймати критику. Батьки учнів можуть емоційно реагувати на будь-які зауваження щодо їхньої дитини.

4. Різні погляди на виховання

Погляди батьків на виховання дитини можуть відрізнятися від погляду вчителя. Зазвичай межі дозволеного дитині стають причиною непорозуміння: від вимог щодо правил дисципліни до оцінювання знань.

5. Неправильне тлумачення поведінки співрозмовника

Буває, що причини тієї чи іншої поведінки співрозмовника ми пояснюємо, виходячи з власного досвіду, та вигадуємо деталі, яких не існує, від причини запізнення батьків на зустріч із вчителем до закритої позиції під час спілкування.  

Моделі взаємодії

Чи ви замислювалися колись, як ми взаємодіємо один з одним? Чому інколи виникають непорозуміння та емоційне напруження? А справа ось у чому. Моделі взаємодії ґрунтуються на тому, що одна й та сама людина, коли перебуває  в певній ситуації, може діяти, відповідно до одного з трьох її станів, які суттєво різняться між собою. Видатний американський психолог Ерік Берн у своїй праці “Люди, які грають в ігри” виділяв у кожної людини незалежно від її віку три стани: Дитини, Дорослого та Батька/Матері.

• Стан Батька/Матері виражається повчальною інтонацією, критикою,  суворою цензурою, директивністю. А також стан Батька/Матері виконує ще й функцію сумління та піклування.  
• Стан Дорослого - позиція реаліста і практика, раціональності та самокритичності, дипломатичності й конструктивності.    
• Стан Дитини проявляється спонтанністю, емоційністю, егоїзмом, творчістю та вразливістю.

Проблеми у спілкуванні вчителя з батьками можуть виникнути, якщо вони перебувають у різних станах. Наприклад, вчитель спілкується з   позиції Дорослого, розраховуючи на конструктивне обговорення проблеми. Натомість хтось із батьків перебуває у стані Дитини та замість партнерського вирішення ображається або несерйозно сприймає слова вчителя.

Як налагодити доброзичливі стосунки з батьками учнів

1. Нами керує те, що ми не усвідомлюємо

Людині дуже складно, коли вона відчуває емоцію, але має її приховувати. Й чим менше ми усвідомлюємо це, тим легше нами маніпулювати. Проаналізуйте, що саме вас турбує у спілкуванні з батьками учнів. Які емоції ви відчуваєте під час такої розмови? Не дайте неусвідомленим емоціям зашкодити вашій роботі!

2. Психологічний захист

Психологічний захист - це запас енергії, яка допомагає долати стресові ситуації. А кожен запас треба поповнювати. Тож, щоб бути не тільки хорошим вчителем, а й отримувати задоволення від роботи, дбайте про свій психологічний захист. Для того, щоб поповнити життєву енергію, дозвольте собі насолодитися життям.  Спитайте себе, чого ви хочете, що може зробити вас щасливою людиною? Присвятіть час собі та своєму хобі. Дуже важливо –  вчасно припинити спрямовувати думки по колу та переключити свою увагу.

3. Уважно слухайте

Й мається на увазі не порада про те, як стати приємним співрозмовником та ставити правильні запитання. Вчитель має звернути увагу не тільки на те, що сталося чи про що було сказано. Зауважте, що залишилося поза межами розмови. Такі моменти можуть бути більш промовистими, ніж цілий виступ  батьків під час бесіди із вчителем. У розмові стає зрозуміло, на що спрямована увага батьків учня (наприклад, вони можуть цікавитися оцінками дитини й жодного запитання – про її взаємини з однокласниками, хоча саме на це добре було б звернути увагу).

Щоб не сталося, поважайте себе та оточуючих – навчайте дітей власним прикладом.