Будова тіла кішки. Породи кішок.

ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ БУДОВИ ТІЛА КІШКИ

Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Ссавці (Mammalia) Ряд: Хижі (Carnivora) Родина: Котові (Felidae) Підродина: Малі кішки (Felinae) Рід: Кіт (Felis) Карл Лінней, 1758

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ Зовнішня будова Tілo ссавців складається з голови, шиї, тулуба, кінцівок та хвоста. Шкіра відносно товста.У шкірі розташовані холодов,і теплові, дотикові рецептори, потові, жирові пахучі залози. На голові розташовані вуха, очі. Опорно-рухова система Опорно-рухова система ссавців складається зі скелета та мязів. Скелет складається з черепа, хребта, пояса кінцівок і вільних кінцівок. У хребті виділяють 5 відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий і хвостовий. Мускулатура складна.Виконує різноманітні функції. Схема будови скелета кота Схема будови черепа ссавців

ТРАВНА І ДИХАЛЬНА СИСТЕМИ Дихальна система Повітря (через ніздрі та носоглотку) → гортань → трахея → бронхи → легені. Ссавці мають голосовий апарат. Травна система Ротова порожнина (губи, язик) → глотка → стравохід → печінка → шлунок → підшлунова залоза → тонка кишка (дванадцятипала кишка) → товста кишка → пряма кишка → задньопрохідний отвір Схема будови дихальної системи ссавців Схема будови травної системи кота

КРОВОНОСНА СИСТЕМА Кровоносна система ссавців досконала, замкнена. Серце чотирикамерне. Для ссавців характерні 2 кола кругообігу. Артеріальна та венозна кров в організмі не змішуються. Від лівого шлуночка відходить одна дуга аорти, яка повертає вліво (ліва дуга аорти). Вона продовжується у спинну аорту, що тягнеться вздовж хребта. Отже, у ссавців, як і в птахів, до органів іде артеріальна кров. Венозна кров від пе­реднього відділу тіла збирається у передні порожнисті вени, від заднього і середнього — у задню порожнисту вену. Наявна ворітна система печінки. Мале коло кровообігу подібне до такого у птахів. Еритроцити крові без'ядерні, дуже малі; в 1 мм3 крові їх буває до 8,4 млн. Завдяки цьому загальна поверхня еритроцитів дуже ве­лика, що значно збільшує їхню кисневу ємкість.

НЕРВОВА СИСТЕМА Нервова система Головний мозок ссавців значно більший за об'ємом, насамперед передній мозок та мозочок. У цих тварин добре розвинена кора півкуль, яка в більшості ссавців вкрита борознами та звивинами, що збільшують її поверхню. У ссавців добре розвинені нюх, слух і зір. У них є також органи дотику, смаку та рівноваги. Органи дотику ссавців - довгі чутливі волосинки та нервові закінчення у шкірі. Надзвичайно розвинена нервова система та різно­манітні органи чуттів зумовлюють складну поведінку ссавців, яка ґрунтується на поєднанні інстинктів та умовних рефлексів. Видільна система ссавців складається з парних нирок, сечоводів, сечового міхура, сечостатевого каналу. 1 — передній мозок; 2 — епіфіз; 3 — гіпофіз; 4 — середній мозок; 5 — мозочок; 6 — довгастий мозок; 7 — проміжний мозок; 8 — мантія; 9 — смугасте тіло Схема будови нервової системи ссавців

КІШКИ Ссавці м'ясоїдних, від яких і походять сучасні кішки, населяли землю 40-45 мільйонів років тому. Виявлені при розкопках останки далеких предків кішок налічують близько 12 мільйонів років, а тварини, які по суті нічим не відрізнялися від сучасних кішок, з'явилися від З до 5 мільйонів років Кішки (Felis) - рід хижих ссавців з сімейства котячих. У застарілих систематиках до нього зараховували всіх представників малих кішок, проте в сучасній класифікації безпосередньо до кішок відносяться лише деякі малі види, що мешкають в Євразії і Африці. Коти завжди вражали людей. Географія їх походження, цікаві долі, незвичайні породи та неповторні характери. Кожна порода – це ціла історія. Кішок ділять на 4 категорії% персидських та екзотичних, напівдовгошерстних, короткошерстних, сіамських та оріентальних короткошерстних. Свійська кішка Біологічна класифікація Домен:Еукаріоти (Eukaryota) Царство:Тварини (Metazoa) Тип:Хордові (Chordata) Клас:Ссавці (Mammalia) Ряд:Хижі (Carnivora) Родина:Котові (Felidae) Рід:Кішка (Felis)

БРИТАНСЬКА КОРОТКОШЕРСТНА КІШКА Має   велику   популярність   і    широке    поширення    у  Великобританії. Офіційно визнана лише в 1984 році.      Буває від середніх до великих розмірів . Рухлива, активна, зі спокійним характером. Дуже прив'язана до  хазяїв,  особливо  до  дітей. Невибаглива і легко пристосовується до умов життя.      Шерстний  покрив  короткий,  густий,  з  добре   вираженим   густим підшерстям, трохи відстає від поверхні  тіла.  Не  вимагає  частого розчісування.      Масть може бути одноколірною, рівною (біла, чорна, блакитна  й  ін.) без  малюнка  і  двоколірною  (черепахова  з  білими  плямами,  чорна  зі сріблистою мордою і боками й ін.). При будь-якій масті, крім  сріблистої  і смоук, вовна повинна бути рівномірно пофарбована до коренів. По забарвленню  вовни розрізняють 62 різновиду кішок.

БЕНГАЛЬСЬКА КІШКА Тіло бенгальської кішки довге, досить м'язисте, особливо це відноситься до котів, які помітно відрізняються від кішок. Лапи у них міцні, задні трохи довше передніх, що додає стрімкість ході. Вони також прекрасні стрибуни. Хвіст у них досить довгий, товстий, такий, що стоншується до закругленого кінчика. По відношенню до тіла голова у них не дуже велика. Вона навіть менше, ніж у американської короткошерстної кішки, і не така широка. Зате вона довша, але не витягується до кінчика мордочки. У профіль помітний легкий нахил від верхівки до лоба і від лоба до носа, міцного і широкого. Вушки короткі, широкі. Якщо дивитися в профіль, то вушка направлені вперед. Голова сидить на досить довгій, товстій і сильній шиї.

МЕЙН-КУН Порода мейн-кун походить з північних штатів США, де виникла як дика тварина. Побутує кілька міфів про цих великих котів. Наразі – це одна з найвідоміших котячих порід у світі. Одна дивовижна історія оповідає, що цей кіт – помісь кота та єнота. Звісно, з біологічного погляду це неможливо. Порода виникла в разі схрещення звичайної американської кішки та ангори. Порода отримала назву від бассейна ріки Мейн Практично всі, кому довелося спілкуватися з мейнськими єнотовим котами, помічають такі їхні риси, як благородство, тактовність, стриманість і силу характеру. Вони самостійні та незалежні, мають спокійний і врівноважений характер. У мен-кунів гарна пам’ять. Вони можуть запам’ятати багато слів та інтонацій і розуміти людину за ледь помітним жестом або поглядом.

РЕГДОЛ «Ragdoll» англійською – лялька з тканини. Американські селекціонери назвали так виведену породу, попри те, що здатність розслаблятися до стану фактично ганчір’яної ляльки властива всім котам. Поширені багато теорій щодо походження цієї породи. Та існує одне спільне уявлення, що кровно вона пов’язана з персами, бірманськими та сіамськими котами. Регдол – кіт з розвиненими м’язами, широкою грудною клітиною, міцними лапами, великою головою та яскраво-блакитними очима на милій мордочці.

СІАМСЬКА КІШКА Кішки цієї породи за походженням вважаються за вихідців з сіаму (Таїланд). Сучасні сіамські кішки елегантні, витончені, у них довгий тонкий хвіст і довгаста голова.Середнього розміру тіло, витончено гнучко,рухливо, з довгими, відносно тонкими кінцівками з овальними маленькими лапками. Передні кінцівки коротше задніх. У кішок цієї породи довга і тонка шия, довгий, прямій, загострений на кінці хвіст. Добре розвинене підборіддя. Вуха широкі, великі, прямі, стоячі, широко посаджені. Широко розставлені очі, по відношенню до носа розташовані навскіс, що і надає мордочці типову форму азіатських порід. Колір очей інтенсивно блакитний, яскравий, блискучий погляд, вираз очей уважно-осмислено. Дуже коротка шерсть, але ніжна на дотик, гладенька. Відмінність між кольором шерсті і відмітин на шерсті має бути чіткою і помітною.

АНГОРСЬКА КІШКА Ця порода сформувалася на  території  Туреччини.  Предком  вважається перська кішка. Можливо, вона появилася від схрещування домашньої  місцевої і кавказької дикої (лісової). Свою назву успадкувала від м. Ангора (нині - Анкара). Стандарт поки що не затверджений і дана порода поки що відсутня  в описі порід Міжнародної федерації.      Кішки мають красиву зовнішність,  з ніжним  і  ласкавим  характером, дуже прив'язані до своїх господарів . Тямущі, швидко  сприймають і засвоюють бажання і вимоги  людини.  Одночасно  їм  властиві деяка повільність і флегматичність.

СФІНКС Сфінкс - рідкісна порода в Північній Америці, в Европі її багато хто не визнає. Тіло у сфінксів м'язисте, довге, кінцівки тонкі, середнього розміру, витончені, довгий хвіст. Клиноподібної форми голова, з трохи виступаючими скулами, лоб злегка опуклий, вуха великі, широко посаджені із закругленими кінчиками. Шкірний покрив майже весь, окрім голови, гладкий, з натягнутою шкірою. У котенят дуже м'яка на дотик з шерсть, з часом коротка шерсть у них випадає чим старше котеня, тим менше у нього короткої шерсті, лише на кінцівках можуть бути помітні окремі, невеликі ділянки з шерсткою. В породи сфінкс можна зустріти представників дуже різного забарвлення шерсті, існують навіть вигляд з білими плямами на череві і рожевими відмітинами на шиї. Чистокровність породи визначається симетричним розташуванням відмітин.

СВЯЩЕННА БІРМАНСЬКА КІШКА      Кішка по розмірах  займає  середнє  положення  між  перською  і сіамською. Дуже ласкава, допитлива,  прив'язана  до  господарів (особливо до дітей), спокійна, має тихий  голос  і  рідко  його подає. Однак може  бути  впертою  і  навіть  нестерпною,  коли  прагне досягти своєї мети. Масть частіше буває бежевою чи білою із золотавим відливом.  Живіт  при цьому абсолютно білий.  По  кольору  вовни  розрізняють  чотири  різновиди породи. Очі круглі чи злегка овальні, широко розставлені, блакитні.

ДОМАШНЯ КІШКА Домашніми називають кішок, які розмножувались стихійно. Ці кішки можуть мати будь-яке забарвлення та структуру шерсті, бути повними або стрункими, темпераментними або спокійними.