"Пригоди Краплинки". На основі авторської казки Ганни Бєлєнької "Казка про хлопчика Олесика та малу краплинку, або чому паринки летять від землі до хмаринки?"

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА - САДОК) № 236 КОМБІНОВАНОГО ТИПУ" КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Конспект інтегрованого заняття

(старша група)

Тема: "Пригоди Краплинки".  На основі авторської казки Ганни Бєлєнької "Казка про хлопчика Олесика та малу краплинку, або чому паринки летять від землі до хмаринки?"

Приготувала:

вихователь корекційної

 логопедичної групи № 6

Красіна Тетяна Іванівна

м. Кривий Ріг

Мета: - формувати елементарні уявлення про колообіг води, зв'язки в живій і неживій природі, уточнювати та поглиблювати знання дітей про властивості води, її значення для людини і всього живого;

          - розвивати пізнавальний інтерес, увагу, мислення, пам'ять, зв'язне мовлення;

   - виховати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: настільно – друкована гра (розрізні картинки) " Капітошка" , глобус, плакат – схема "Колообіг води в природі", ігрові поля колообігу води та фішки до них, аудіозаписи шуму дощу або моря,  зображення – путаниці "Краплинки".  

Хід заняття

І Організаційний момент:

Вихователь збирає дітей в коло і пропонує привітатися:

Я всміхаюсь сонечку, (діти підіймають ручки долоньками догори і посміхаються)

Здрастуй золоте!

Я всміхаюсь квіточці, (діти присідають, а потіп встають, імітуючи руками ріст квіточки)

Хай вона росте!

Я всміхаюсь дощику, (діти посміхаються і на долонці імітують стук краплинок)

Лийся мов з відра.

Ми всміхнемось друзям, (ставлять руки на пояс і посміхаються сусідам праворуч і ліворуч)

Зичим їм добра! (ручки виносять перед собою )

ІІ Мотивація:

Вихователь: Діти, сьогодні ми з вами дізнаємося про один з основних компонентів природи, без якого уявити життя на землі було б не можливо. Без нього людина не може прожити навіть 3 дні. А дізнатися про що ми будемо говорити ви зможете зібравши картинку з частин.

Настільно – друкована гра (розрізні картинки) "Копітошка"

Діти збирають картинку з 3- 4 частин, а сильнішим можна запропонувати зібрати зображення з 5-6 частин.

Вихователь: Діти, так хто у нас з'явився на картинці? (Відповіді дітей. Якщо відповіді немає, то вихователь допомагає, орієнтуючи на мультик)

Вихователь: Так, це – Капітошка! А ким був Капітошка ми дізнаємося відгадавши загадки:

Відома здавна рідина,

Усяк ії вживає.

Буває хмаркою вона,

Сніжинкою буває,

Бува, як скло,

Крихка, тверда,

Звичайна... Підкажіть... (вода).

Нею умиваються,

У ній всі купаються,

Одяг перуть, їжу варять,

Буває рідка, буває і тверда.

Ви впізнали, це... (вода).

Вихователь: Правильно, дітки, в загадках йшлося про воду. І наш герой є ніщо інше як крапелька води!

ІІІ Основна частина :

Вихователь: Ми сьогодні поговоримо про водичку.  Вода—найпоширеніша речовина у природі.  Вона покриває більшість нашої планети (демонструє глобус і звертає увагу дітей, що більша його частина блакитна), більша частина організму людини складається теж з води.

Все живе на Землі потребує води, інакше – загине. Про неї є навіть прислів’я: «Хліб — батько, вода — мати», «Будь здоровий, як вода». 

Вихователь: Вода подорожує світом знаходячись то в синьому морі, то в легкій хмаринці, то в тілі людини чи тварини. Мандрівка краплинки здійснюється по колу, тому й називається колообігом води (вихователь демонструє схему колообігу води в природі)

Вихователь: Я вам пропоную відправитися в мандрівку разом з краплинкою із чудової казки Ганни Бєлєнької. (Діти сідають за столи, де перед ними ігрові поля колообігу води , краплинки, хмарки, сонечка)

Вихователь: Перед вами спеціальні поля та фішки: крапельки, сонечка та хмаринки. Кожен із вас спробує пройти разом з краплинкою її шлях і дізнатися дуже багато цікавого. (Вихователь на великому ігровому полі, який розміщується вертикально і так, щоб його бачили всі присутні, відтворює дії відповідно до змісту казки. Діти повторюють за ним)

Казка про хлопчика Олесика та малу краплинку, або чому паринки летять від землі до хмаринки?

Ганна Бєлєнька

 У великому місті разом з татом і мамою жив собі хлопчик. Звичайний хлопчик, якому невдовзі мало виповнитися 5 років. Звали його Олесь, але всі називали його Лесиком….

 Маленький Олесь був жвавим і допитливим. Він прагнув дізнатися про все: звідки у кран потрапляє вода? Де у сірникові ховається вогонь? Куди летить вітер? Як глибоко сягає коріння дерев? І ще багато – багато питань роїлося в його голові.

 Одного весняного дня він вийшов на прогулянку і помітив, що повітря… тремтить. Так – так, тремтить і підіймається в гору. Олесь заплющив очі і знову розплющив. Тремтить ! Летить вгору! Тоді він високо підстрибнув і спробував схопити рукою те повітря, що коливалося і піднімалося від землі до неба. Плюх! Приземлився він у калюжу. Навколо високо піднялися бризки талої води. Одна з них сягнула підвіконня. На неї впав промінчик сонця – і маленька крапелька засяяла як діамант. Примруживши очі, Олесь подивився на неї і усміхнувся. І раптом, сам не чекаючи, сказав:

• Привіт!
• Привіт! – відповіла Краплинка, - що ти ловиш?
• Повітря, бо раптом все відлетить кудись, - відповів здивований хлопчик.
• А ти що, вмієш говорити?
• Вмію, та не всі вміють слухати, - відповіла Краплинка.
• А те, що ти ловиш, зовсім і не повітря, а такі ж Крапельки, як я, тільки менші. Це паринки летять від землі до хмаринки.
• Навіщо? – здивувався Лесик.
• Якщо хочеш, я розкажу, - засміялася весела Краплинка і засяяла ще дужче.
• Хочу, хочу! – заквапився Олесь, бо ж не щодня можна поговорити з чарівною краплинкою, та й цікаво. Він підійшов близько – близько, так, що крапелька була тепер на рівні очей. Він бачив її усю – таку маленьку, прозору, трохи видовжену з одного боку і ширшу з другого. Сонячний промінь відбився у ній, як у люстерку, і розсіювався навколо ще меншими різнокольоровими промінчиками.
• Тоді слухай, - сказала сяюча Краплинка. Олесь затаїв подих, і Краплинка почала:
• Подивись, весна – це час води. Розтанув сніг і крига. Он скільки струмочків і калюж навколо. І у всіх своя робота. Струмки поспішають до річки, тала вода напуває землю, а частину води кличе до себе Сонце, яке випаровує воду, і вона найдрібнішими й найлегшими своїми часточками летить до нього. Там, у небі, щоб не загубитися, ці частинки збираються у білі хмаринки. Люди дивляться на них і розуміють, що якщо з'явилися на небі ці білі мандрівниці, отже, сніг зійшов з полів, і зима вже не повернеться. Вітер відносить хмари туди, де не вистачає води, і вона дощем проливається на землю. Кожна крапля – велика мандрівниця. Я теж люблю подорожувати. Колись я була росинкою, потім подорожувала на хмарі, разом із іншими сестричками носила кораблі в синьому морі.

Олесь уважно подивився на краплинку і запитав:

• То бути краплинкою весело?

Замовкла весела Крапелька і наче трохи потьмяніла.

• Ні, не завжди, - відповіла вона за мить, - я була і сльозинкою, і краплинкою поту, і тяжким зітханням.

Минулої зими я оселилася на вашому подвір'ї, і, коли була сніжинкою, великий пес хотів мене з'їсти. Тепер я знову перетворилася на краплю і хочу піднятися вгору.

• Залишайся, - попросив Олесь, - поговоримо, ти розкажеш мені , де була і що бачила.
• Я повернуся, - пообіцяла Краплинка, - і, як буде дощик, постукаю у твоє віконечко. Чекай. І краплинка зникла. Тільки ледь затремтіло повітря.

Коли за мить мама визирнула у вікно, то побачила, що її непосида Олесь тихо стоїть біля підвіконня і дивиться на білі хмарки, що пливуть у небі.

Вихователь: Діти, ось і закінчилась наша цікава подорож з краплинкою.  Мандруючи разом з нею ми багато чого дізналися. Давайте згадаємо  нашу подорож (бесіда за питаннями):

• Як звали хлопчика, який зустрів Краплинку? (Олесь або Лесик)
• Що він робив на подвір'ї? (Підстрибував і хапав руками повітря )
• Який об'єкт неживої природи випаровує воду? (Сонце)
• Що утворюють малесенькі краплиночки води у небі? (Хмарки)
• Що рухає хмарки по небу? (Вітер)
• А куди він їх несе? (Вітер відносить хмари туди, де не вистачає води, і вона дощем проливається на землю)

Вихователь:                                          

Швидко час біжить – минає,

Казочка нас залишає,

Бо й цікавій казці, діти,

Часом треба відпочити.

Ви – молодці, дуже гарно справились з завданнями. Давайте трішки відпочинемо і пограємося. (Вихователь запрошує дітей встати в коло або довільно)

Фізкультхвилинка

Хмарка сонечко закрила, 
Слізки дрібнії зронила. 
Ми ж ті слізки позбираєм, 
У травичці пошукаєм. 
Потанцюємо ще трішки, 
Щоб спочили ручки й ніжки. 
Всі веселі? 
От чудово!

  І тепер до праці знову

 (повторюємо 2 рази під музичний супровід)

Вихователь: А тепер давайте спробуємо знайти нашу Крапельку – мандрівницю, яка сховалася на картинці, та зафарбувати її. (Образотворча діяльність дітей під аудіозапис звуки дощу або шуму моря)

І V Підсумок заняття :

Вихователь: Які ви молодці, підніміть кожен свою крапельку й подивіться який рясний дощик іде в нашій групі.

В природі подорожує вода,

Вона не зникає ніколи:

То в сніг перетвориться, то в лід,

Розтане - і знову в похід!

По гірських вершинах,

Широких долинах,

Раптом у небо злетить,

Хмаркою обернеться,

І дощем прольється!

 (Вихователь роздає дітям наліпки сонечок та краплинок)