Найчастіше і першою, і другою стравою був куліш-юшка із пшона, заправлена смаженим салом. У величезних казанах цю юшку варили запорізькі козаки. За простотою приготування кулешу ховаються століття пошуку найкращого співвідношення кількості пшона, м'яса і води.
Урок виробничого навчання
з елементами конкурсних завдань
на тему:
«Приготування кулешів»
Розробила:
майстер в/н
Одукалець О.В.
Кулеші – одна з найдавніших страв, яку готували й споживали слов’янські народи в кінці ХІХ ст. Це була щоденна страва українців, друга після борщу. Кулеші готували також на сніданок і на вечерю. Круту кашу засмачували смальцем, олією, маслом, молоком, запивали кисляком. Круту кашу (найчастіше пшоняну або кукурудзяну), запечену з молоком, цукром і яйцями, готували на родинні урочистості (хрестини, весілля).
Кулеші з гречки й пшона були поширені на всій території України, кукурудзяний – на південному заході України і в Карпатах, гороховий – у деяких районах Полісся і Західного Прикарпаття, ячмінний – на всій території України, але переважно на Лівобережжі. Пшеничний куліш була менш популярний, оскільки пшеницю майже повністю переробляли на борошно. Найулюбленішою на всій території України була гречана каша: «Гречана каша-то матір наша, а хлібець житній – то батько рідний», - стверджує народне прислів’я.
На сьогоднішній день кулеші найбільш повноцінна та корисна страва для людей різного віку. Починаючи з раннього дитинства в добовий раціон кожного організму повинні входити різного виду кулеші. Кулеші можна готувати не тільки на кухні, а й у різних походах. Саме цей нестандартний урок розкриває сутність приготування кулешів у походніх умовах. А також учні під час дослідницької роботи відшукують рецепти страв, які характерні для козацтва, використовувалися у походах та готувались у природних умовах.
Цінність цього уроку – учні мають можливість приготувати кулеші на природі, взнати цінність та поживність кулешів, приготовлених саме способом, яким готували їх козаки. Під час уроку проводились різноманітні конкурси, тематика яких пов’язана із козацтвом: виконувались козацькі пісні, декламувались вірші, загадувались загадки. Один із основних конкурсів - розпалювання багаття. Найважливіший конкурс – приготування кулешів на вогнищі. Урок згуртував учнів, навчив їх працювати в команді, зацікавив нестандартним методом приготування кулешів на багатті. Учні взнали історичні дані про козацтво.
Тема уроку: Приготування кулешів.
Мета уроку: навчальна - сформувати на основі теоретичних знань практичні навики по приготуванню кулешів.
виховна - виховувати любов до історії рідного краю, культури, моральних цінностей, здорового способу життя.
розвиваюча - розвивати практичні навики професійного приготування кулешів в польових умовах.
Тип уроку: урок – дослідження з використанням конкурсів.
Міжпредметні зв’язки: народознавство, українська література, історія України.
Матеріально-технічне забезпечення уроку: крупи, гриби, ножі, котли.
Дидактичний матеріал: технологічні картки, реферати, реклама, загадки, прислів’я, пісні, вірші.
Місце проведення: поляна.
Хід уроку
Перевірка наявності учнів ( доповідають капітани команд).
Перевірка готовності учнів до уроку і їх зовнішнього вигляду.
Сьогодні у нас нетрадиційний урок виробничого навчання – «Приготування кулешів». На сьогоднішньому уроці ви повинні сформувати на основі теоретичних знань практичні навики по приготуванню кулешів у природніх умовах; виховувати любов до історії рідного краю, культури, моральних цінностей, здорового способу життя.
Інструктаж з охорони праці протипожежної безпеки
В суху пору року і в пожежонебезпечних місцях слід бути особливо обережним при поводженні з вогнем: очищати місце призначене для вогнища, від сухої трави, листя, гілля та іншого сміття; не розкладати вогнище поблизу звисаючих крон дерев, в хвойних молодняках, серед сухого очерету, не залишати вогнище без нагляду; не залишати місць відпочинку, не впевнившись, що вогнище погашено.
При розкладанні вогнища треба намагатись, щоб з підвітряного боку від багаття, тобто там, де летять іскри, була поблизу вода, або була відкрита місцевість. При сильному вітрі бажано з навітряної боку вогнище захистити стійкою спорудою з жердин вбитих в землю і вкритих плитами дерну. В суху пору року біля багаття завжди повинен бути черговий. Невеликі займання, наприклад, які виникли в результаті викиду з вогнища жаринок, необхідно гасити негайно, заливаючи водою, засипаючи піском, землею, покриваючи брезентом, затоптуючи взуттям, збиваючи мокрими ганчірками, віниками, в крайньому випадку одягом. Бити краще збоку, за напрямком вогню, з невеликими притисканнями після удару. Зупинити розповсюдження вогню значно легше, ніж гасити велику пожежу.
Головне при виявленні пожежі - не впадати в паніку!
Короткі відомості про історію виникнення козацтва та кулешів.
(Інформація учня)
Запорізька Січ проіснувала приблизно два з половиною століття. Скільки легенд і переказів пов’язано з кулінарними традиціями славних запорожців! Наприклад, на одному з дніпровських порогів у гігантському гранітному казані, видовбаному в самому тілі каменя, козаки готували на всю Січ знамениті галушки. Висушена, копчена, в’ялена риба слугувала не тільки їжею в зимовий час і в далеких походах, а й була ходовим товаром.
Усупереч усталеній думці, м'ясо та м’ясні продукти не були головною стравою запорожців. Основну частину їхнього раціону складали крупи, з яких готували супи, каші, щедро присмачені тваринним або рослинним жиром. «Енеїда» Івана Петровича Котляревського зберегла для історії старовинні назви страв, популярних на Січі: «зубці» (ячмінна каша з конопляним насінням), «путря» (ячмінна каша, настояна житнім солодом), «кваша» (перша страва з житнього та гречаного борошна і солоду, у яку додавалися фрукти) та інші.
З’явившись у Запорізькій Січі, козацький куліш не поширився далі Східної України, зате на батьківщині його досі їдять із задоволенням.
Козаки, люди вільні й волелюбні, завжди віддавали перевагу простій їжі, яка давала їм сили, була смачною, корисною.
Найчастіше і першою, і другою стравою був куліш – юшка із пшона, заправлена смаженим салом. У величезних казанах цю юшку варили запорізькі козаки. За простотою приготування кулешу ховаються століття пошуку найкращого співвідношення кількості пшона, м’яса і води.
Кулеші - одна з найдавніших страв, яку готували і споживали слов'янські народи ХІХст. Менш поширеною, ніж борщ і капусняк, національною українською стравою є куліш – страва і перша, і друга водночас. Куліш готували і в домашніх умовах, і в полі під час польових робіт. Готували його і чумаки в далекій дорозі. Тому він одержав ще одну назву – «польова каша». Промите пшоно засипали в киплячу воду, для смаку додавали картоплю, корінь петрушки, зелень. Готовий куліш заправляли салом з цибулею і часником. Особливо смачним був куліш з м’ясом або рибою. Готовим куліш вважався тоді, коли пшоно розварювалося цілком і утворювалася кашоподібна маса. Куліш в основному варили з пшоном, а на Полтавщині й Чернігівщині – із гречкою. На півдні Поділля готували кукурудзяний куліш, на Правобережному Поліссі іноді варили з пшона куліш на молоці (молочний куліш). Смачним вважали густий куліш.
Сьогодні ми готуємо кулеші: куліш козацький, куліш з грибами, які готували в походах українські козаки. Коротко зупинимось на історії виникнення козацтва.
У XV - ХVІст.- народ український був пригнічений з усіх боків. Панське і католицьке панування, здавалося, навіки пригнітили народ сей і він здавалося, мусів уже скоро зникнути, вмерти.
Та народ сам спромігся на сили; скоро розпочалася нова, вже кривава боротьба, піднята самим народом - боротьба не тільки проти кривд церковних, а проти цілого польського панування на Україні. Боротьбу тую розпочали українські козаки.
Боротьба за права українського народу почалася перше всього в формі боротьби за права і інтереси православних людей. Бо віра православна була ознакою українця, як віра католицька була ознакою ляха. Боронячи свою віру, українець тим самим боронив свою народність, свою освіту, культуру, книжку, права свої у державі.
Виникло козацтво в степах України вниз по Дніпру. В степу було багато диких звірів, лікарських рослин, а у лісах грибів, у річках – риби, які використовували при приготуванні їжі з метою лікування і профілактики від недуг, а також для збагачення їжі вітамінами. Так, як козаки вели похідне життя, то і їжу готували на відкритому вогні в природних умовах, використовуючи в їжу все, що дала матінка природа. Ось і сьогодні на уроці ми приблизимо себе в ті умови, в яких готували собі їжу козаки.
Під час готування їжі козаки ставали на відпочинок, під час якого підправляли збрую на конях, гострили шаблі, латали свій одяг, не забуваючи в цей час про пісню і гостре слівце
Учні, вам було задано провести дослідницьку роботу: відшукати рецептури страв, характерних для козацтва, які передавались через багато поколінь і дійшли до нашого часу.
Заслухаємо рецептуру, відшуканих вами страв:
На попередньому уроці вам було задано завдання:
Урок будемо проводити, оцінюючи, як виконано завдання кожною командою. В кінці заняття ми оголосимо бали, і команду яка переможе.
Для оцінювання конкурсів буде працювати журі, яке складається з майстрів в/н та викладача професійно-теоретичної підготовки.
На сьогоднішньому уроці будуть проводитись конкурси:
а) виконання козацьких пісень;
б) розгадування загадок;
в) декламування поезій;
г) зачитування приказок та прислів’їв.
д) презентація плакатів із їх захистом.
Окрім того, перед тим як почати готувати кулеші, ви повинні підготувати на поляні вогнище та встановити казани для приготування страв.
Дорогі учні, сьогодні ми з вами будемо готувати каші не так, як завжди в лабораторії, а на природі, використовуючи відкритий вогонь. Але перед тим, як приступити до роботи, ви представите свої команди:
1-ша команда «Козаки Поділля»;
2-га команда «Запорожці»
І- ий конкурс: Розпалювання багаття.
Умови конкурсу: спритніше, швидше, професійніше запалити багаття – 5 балів.
ІІ - ий конкурс: Приготування кулешів.
Умови конкурсу: Правильне визначення співвідношення рідини з крупами, дотримання послідовності операцій, безпечних умов праці, технології приготування, вимог гігієни і санітарії, виходу страв і температура подачі – 25 балів.
Команда «Козаки Поділля»
Інструкційно-технологічна картка
Куліш козацький
Рецептура:
Пшоно – 1 кг
вода – 4 літри
цибуля – 500 г
сало – 500 гр
сіль - 40 г
часник - 2 зубки
зелень, лавровий лист, червоний стручковий перець.
Технологія приготування
Повісити над вогнем казанок і налити в нього води. Крупи промити в декількох водах, щоб після зливання вода стала прозорою. Коли вода в казанку закипить, всипати промиті крупи. Довести до кипіння. Від сала відокремити шкірку й опустити в казанок (її не їдять, а використовують для навару). Посолити куліш і накрити кришкою. Вогонь відрегулювати так, щоб куліш не википав, а тушкувався.
Дрібно нарізати сало і цибулю. Підсмажити сало до стану шкварок. Потім додати до сала цибулю й обсмажити до золотистого кольору. Покласти обсмажені продукти в куліш.
Трошки сала перетерти з часником і додати в куліш за 5 хвилин до закінчення варіння.
Після зняття з вогню покласти в куліш червоний стручковий перець, лавровий лист, зелень кропу і петрушки.
Команда «Запорожці»
Інструкційно-технологічна картка
Куліш з грибами
Рецептура:
гриби -500 гр.
пшоно – 200 гр.
цибуля – 150 гр.
сіль за смаком
перець за смаком
вода – 2,5 літри
картопля – 500 гр.
олія - 40 г.
зелень петрушки – 50 гр.
Технологія приготування
Сушені гриби промити і відварити до готовності, відвар злити, а гриби дрібно посікти.
У грибний відвар покласти промите пшоно, варити 15-20 хвилин, потім додати картоплю і варити до готовності. Підсмажену на олії цибулю змішати з грибами і покласти в куліш. Перемішати і довести до кипіння.
Подаючи куліш, посипати дрібно нарізаною зеленню петрушки.
Поки готуються кулеші, команди виконують конкурси – домашнє завдання
ІІІ –ій конкурс: Виконання козацьких пісень.
Умови конкурсу: краще виконання пісні, зміст - 5 балів
Команда «Козаки Поділля»
Ой на горі та женці жнуть
Ой на горі та женці жнуть,(2)
А по під горою,
Яром -долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Козаки йдуть
ПопередуДорошенко,(2)
Веде своє військо,
Військо запорізське
Хорошенько.
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Хорошенько!
А по заду Сагайдачний,(2)
Що проміняв жінку
На тютюн та люльку,
Необачний.
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Необачний!
Гей, вернися, Сагайдачний!(2)
Візьми свою жінку,
Віддай тютюн-люльку,
Необачний!
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Необачний!
Мені з жінкою не водиться, (2)
А тютюн та люлька
Козаку в дорозі
Знадобиться!
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Знадобиться!
Гей, хто в лісі, озовися
Та викрешим вогню,
Та закрутим люльку,
Не журися!
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Не журися!
Команда «Запорожці»
Із сиром пироги
1. Ішов козак по стежці
Помежи терени,
Та здибав він дівчину,
Що несла пироги.
Приспів:
Ой чули, чули, чули, чи чули, чули ви:
«Любив козак дівчину, із сиром пироги»
2. Дівчино моя люба,
Чи знаєш мої сни?
Що я тебе кохаю,
Як з сиром пироги.
Приспів:
3. Дівчина як почула
Козацькі мрії - сни,
І зразу запросила
На свіжі пироги.
Приспів:
4. Прийшли вони до лісу
І сіли як могли,
Дівча його цілує,
А він їсть пироги.
Приспів:
5.Аж раптом із-за лісу
Взялися вороги,
Козак із переляку
Сховався в бур'яни.
Приспів:
6. А то були мисливці,
Ніякі вороги,
Взяли собі дівчину,
Із стром пироги.
Приспів:
7. Ой хлопці ви молодці,
Лихії вороги,
Візьміть собі дівчину,
Віддайте пироги.
Приспів:
ІV – ий конкурс: Розгадування загадок.
Умови конкурсу: розгадати правильно загадку – 5 балів
Команда «Козаки Поділля»»
Відповідь: віл
1.міняйли
2. ухідники
3.чумаки Відповідь: чумаки
Команда «Запорожці»
3.Назвати найкислішу рослину України:
1. щавель
2. кропива
3. лобода
Відповідь: щавель
4. Назвати найсолодший коренеплід в Україні:
1. пастернак
2. цукровий буряк
3. морква
Відповідь: цукровий буряк
V – ий конкурс: Декламування поезій
Умови конкурсу: краще продекламувати поезію – 5 балів.
Команда «Козаки Поділля»
Люблю я Бога й Україну,
Прекрасну землю, рідний край,
До тебе пісня серця лине
Душевних струн, музика, грай!
Спасибі, Боже, за Вкраїну,
За милість і любов до нас,
За хліб святий, за небо синє
У цей складний нелегкий час.
Всі ті, кому Ти не байдужий,
Хто наш змінити хоче світ, Із Богом в серці, любий друже,
Творім добро - й одержим плід.
Дай відсіч злу, яке чатує
Та губить душі і серця,
Святий Отець з небес почує- Любов велика у Отця. Він допоможе, тільки з Богом Одержим перемогу ми. Зніміть кайдани зла лихого І станьте Божими дітьми!
Люблю я Бога й Україну! Я вірю, друже, й ти це знай. Щаслива буде неодмінно Моя земля, мій рідний край!
Команда «Запорожці»
Дай, Отче, мудрості мені, Врожаю на духовній ниві! Хто копить цінності землі, Той не завжди щасливий.
Багатий сріблом дорожить,
Бо ненаситним є.
Готовий ближнього згубить
Він за майно своє
Ти дай мені хороших слів
Для друзів і сім'ї, А також дай спокійних снів, Продовж літа мої.
А мудрість дана мені Тим, хто створив мене, Буде тим скарбом золотим, Що й злодій обмине.
Не поржавіє, міль не з'їсть
Та й кажуть недарма Що гроші - то неначе гість. Тут є, а тут нема
VІ –ий конкурс: Зачитування приказок та прислів’їв.
Умови конкурсу: доречність змісту приказок та прислів’їв темі козацтва, виразне їх зачитування – 5 балів.
Команда «Козаки Поділля»
1. Ей ти, діду Хвирліяю, продай нам олію.
Команда «Запорожці»
4. Де ся тії часи діли, що самі ковбаси до губи летіли.
5. На Поділлю хліб по кілю, а ковбасами хлів загороджений.
VІІ – конкурс: Презентація плакатів, їх захист.
Умови конкурсу: вдала тематика, краще зображення її змісту, оригінальніший захист – 5 балів.
Команда «Козаки Поділля»
Уривок з «Енеїди» І.П. Котляревського
Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря ланців,
П’ятами строї накивав
Команда «Запорожці»
Лист запорожців турецькому султану
«Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар. Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський козолуп. Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам’янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за те ось куди нас!..
Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошом запорозьким».
Під час обходів допомагаю учням у виправленні помилок допущених під час самостійної роботи.
Заключний інструктаж
- Підведення підсумку уроку.
- Аналіз помилок, допущених учнями.
- Оголошення оцінок за кожний конкурс і органолептичну оцінку якості кулешів.
Оцінювання конкурсів
Назва команди
Конкурси |
№1 |
№2
|
№3 |
№4 |
№5 |
№6 |
№7 |
№8 |
|
Запорожці |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Козаки Поділля |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Органолептична оцінка якості страв
Назва страви |
Смак |
Запах |
Колір |
Консистенція |
Загальна оцінка |
1. Куліш козацький |
|
|
|
|
|
2. Куліш з грибами |
|
|
|
|
|
- Оголошення команди переможця.
- Домашнє завдання.