поглибити знання учнів про прикметник як частину мови; формувати вміння відрізняти прикметник від інших частин мови; правильно визначати морфологічні ознаки, синтаксичну роль; удосконалювати навички правильного й доречного використання прикметників в усному та писемному мовленні; виховувати любов до рідної землі. Тема уроку:
АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ Прикметник, ти який і чий? Я – рідний, синій та малий, Я- голубий, веселий, шумний, Важкий, дотепний та розумний, Катрусин, батьків, Танін, кішчин Брудний, охайний та розкішний. Що цікавого у цьому вірші ви помітили ? Скажіть, ви зрозуміли про що йде річ ? Чому? Не має у вірші іменників. Про яку частину мови розповідається ?
У кожного свої прикмети є, І їх Прикметник нам назве, Бо тільки він сказати може всім, Високий чи низький цей дім, Що птах літає в синіх ясних небесах, І падолист гуляє тихий по лісах. Цей пан Прикметник всі прикмети знає. От запитай його яке? яка? який? На всі питання відповіді має, Про всі ознаки всім розповідає.
Прикметник як частина мови Відповідає на питання Який? Яка? Яке? Які? Чий? Чия? Чиє? Чиї? Змінюється за родами, числами, відмінками Виступає означенням, присудком За значенням бувають якісні, присвійні, відносні Якісні прикметники мають ступені порівняння: вищий і найвищий Якісні прикметники мають повну і коротку форми Є тверда і м’яка група
ЗНАЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКА в нашій мові Прочитайте текст без прикметників і зробіть висновок Ліс стоїть сумний і мовчазний. Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок стрункої берези. Тонкі осички сумовито риплять на лісній галявині. Навкруги трухлявого пня скупчилися маленькі опеньки. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя старої липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.