Інтерактивні вправи; народознавчий аспект; міжпредметні зв'язки (українська мова, література, природознавство); збагачення словникового запасу учнів; розвиток логічного мислення
Урок 2
Тема: Прикметники – синоніми, прикметники – антоніми. Прямі і переносні значення прикметників.
Мета: ознайомити учнів з синонімічними та антонімічними значеннями прикметників, вчити вживати прикметники у прямому та переносному значеннях, розкривати багатозначність; розвивати словниковий запас учнів; виховувати любов до праці.
Хід уроку
І. Організаційно-мотиваційний етап
1. Рефлексія
Продзвенів для нас дзвінок,
Починаємо урок.
Попрацюємо старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім дружнім класі
Діти просто молодці!
Я – учень.
Я ходжу до школи.
Мене навчають вчитися.
Я все розумію.
Я все хочу знати.
2. Мотивація навчальної діяльності
Вправа «Мікрофон»
(Учитель ставить запитання, учні, передаючи уявний мікрофон, висловлюють свою думку щодо поставленого запитання)
(Цікавим, навчальним, казковим, продуктивним, веселим, світлим, загадковим, проблемним …)
(Дисциплінованими, уважними, зібраними, активними, вправними, наполегливими …)
Щоб робота в нас кипіла,
Працювати будем
Швидко, дружно, вміло!
3. Створення емоційного фону уроку
Читання вірша вчителем.
Пролетіли в трійці коні-скакуни,
У санях повезли дівчину вони.
Має біле личко дівчина чудова,
Рукавом махнула – у дерев обнова.
Все навкруг іскриться, все переливається,
Білокоса дівчина дітям усміхається.
Ви ж часу не гайте, швидше відгадайте:
Що за трійка мчалась? Як дівчина звалась?
(Зимові місяці – грудень, січень, лютий; Зима)
4. Обговорення ілюстрації із зображенням дівчини-Зими, що їде у санях, запряжених трійкою
- Чи гарна дівчина-Зима?
- З ким її можна порівняти?
(Чаклунка, красуня, фея, царівна)
- Якими прикметниками її можна охарактеризувати?
(Красива, казкова, білосніжна)
5. Розповідь з елементами бесіди про місяць грудень
- А перший місяць зими як називається?
- Чому він має таку назву? (Міркування учнів)
- Марійка Підгірянка пояснює назву місяця грудня так:
А місяць грудень на радість людям
Сніжком присипле замерзле груддя…
- Так, назва цього місяця пов’язана із замерзанням розгрузлих восени доріг, проораних нив, що в цю пору перетворюються на суцільне міцне груддя, й сучасна назва цього місяця походить від «мерзлих грудок на шляхах». Тому в народі казали: грудень на возі витрусить не тільки сіно, а й душу. Ще його в народі прозвали «першозимник».
- Чому? Висловіть свої міркування.
- грудень ще називають шапкою зими, перед новоріччям, заспівом зими; грудень рік закінчує, а зиму починає. Це місяць найдовших ночей у році, найпізніших світанків. Тому грудень ще назвали «похмурим», «ніччю року».
- З груднем в Україну приходить справжня зима. А які свята відзначають грудні?
- Які грудневі прикмети ви знаєте?
ІІ. Організація навальної діяльності
1. Повідомлення теми уроку
Буква до букви – слово вродилось,
Заусміхалось, заколосилось.
Сонце зраділо слову, як брату,
Слово – це щастя, слово – це свято.
- Слова наче кольорові камінчики. І недостатньо їх назбирати у купу…треба ще й вміти складати узори з них, а для цього треба розуміти значення слова.
Сьогодні ми працюємо з прикметниками, близькими і протилежними за значенням, вжитими у прямому переносному значенні. А зараз продовжимо розмову про зиму.
2. Спостереження за прикметниками-синонімами.
- Розгляньте ілюстрації, малюнки, прикріплені на дошці. Яка пора року на них зображена?
- Які ознаки зими?
- Отже, ви побачили, що зима приходить не лише у наше село, місто, а й у ліс, поле, гай, сад. Вона крокує всією нашою країною. Давайте привітаємо її.
Заучування вірша напам’ять.
Здрастуй, зимонько прекрасна!
Білолиця, світла, ясна!
Всі тебе вітають, щиро прославляють!
Снігопад, розумний, цінний, тямущий, духмяний, кмітливий, ласкавий, охайний, ніжний, чепурний, привітний, акуратний.
Холодна (морозна, студена); метелиця (віхола, хуртовина, завія, завірюха, хурделиця, хуга).
3. Спостереження за прикметниками-антонімами
- Пригадайте визначення слів-антонімів
Гра «Додай прикметник»
От випав сніг. Яка обнова!
Зима тоді така … (чудова).
Міста чистенькі, білі села –
Зима і радісна, й … (весела).
Кружляють вальс сніжинки ніжні,
Зима пухка і … (білосніжна).
Вона буває і серйозна:
Сухі і вітряна, й … (морозна).
А як насуне хмара сива,
Зима по-своєму … (красива).
А вранці іній – то обнова!
Яка зима у нас … (казкова).
Гілок од інею не видно,
Тоді вона, звичайно, … (срібна).
Зима буває вередлива,
То часом добра, то … (сварлива).
Яка ж зима, яка вона?
Вона весела і … (сумна).
- В останньому рядочку вірша знайдіть слова-антоніми.
4. Робота з підручником
- Прочитайте прислів’я, подані у вправі 194, вставляючи замість крапок антоніми до виділених слів. Поясніть їх зміст.
- Яку роль відіграють антоніми у прислів’ях?
- До яких частин мови належать ужиті тут антоніми?
- Спишіть прислів’я із прикметниками-антонімами.
Фізкультхвилинка
Взимку холодно у лісі.
Всі дерева голі й лисі.
Білка ж гарне хутро має,
Ще й зарядка зігріває.
Зранку хутко із дупла –
Зігріватись до тепла.
Поскакає по гілках,
Побігає по стежках,
На всі боки прогиналась,
Лосів в лісі роздивлялась.
Плечі добре розрівняли
І за парти посідали.
5. Читання учнями віршів напам’ять
- Багато українських поетів присвятили свої вірші зимі. Хто хоче прочитати один з віршів, які вивчали на уроках читання, позакласного читання?
- Які кольори можна зустріти у зимовій природі? (Білий, блакитний, сірий, жовтий, рожевий, чорний, фіолетовий)
- А чи змінюється колір снігу вранці, ввечері, під час морозу, у відлигу?
6. Це цікаво знати!
- У кожного народу є багато прикмет, за якими визначають погоду взимку.
Дим вгору в’ється – на мороз.
Падає великий лапатий сніг – на негоду і сирість.
Собака качається – на сніг.
Гуска ховає ніс під крило – на мороз.
7. «Гронування». Складання «павутинки»
- Діти, давайте складемо «павутинку» до слова зима
(На дошці плакат з промінчиками. Учні відгадують загадки і прикріплюють до кожного промінчика відгадки, заготовлені вчителем заздалегідь)
Загадки
Білий пух порозсипала.
Він на землю міцно ліг,
Називають його … (сніг).
І ростуть ізверху вниз. (Бурульки)
а) добір відповідних антонімів до кожного прикметника, поданого в словосполученні;
б) з’ясування значення прикметників (прямого і переносного).
8. Закріплення (застосування отриманих знань)
Робота в парах
а) читання словосполучень і з’ясування, з яких частин мови вони складаються;
б) заміна поданих словосполучень словосполученнями прикметників з іменниками (за зразком);
в) словникова робота.
9. Робота з деформованим текстом
- Діти, погляньте на плакат. На ньому записано речення. Зима вирішила побавитися з вами, легенько дмухнула вітерцем – і всі літери переплуталися. Давайте швиденько поставимо їх на місця і прочитаємо речення.
З неба летіла ніжна, гарна, мов зірка, сніжинка.
- До слова гарна доберіть синоніми.
10. Складання речень (за вправою 197)
11. Поетична хвилинка
- А тепер спробуємо скласти вірш про зиму.
(На таблиці запис. Учні добирають до питання слова і складають вірш)
(Що зробила? Що?) сизокрила,
(Який? Чим? Що?) вкрила.
(Звідки? Що роблять? Які?) сніжинки
(Хто? Що зробили? У чиї?) хатинки.
Орієнтований варіант вірша
Прилетіла зима сизокрила,
Білим пухом землю вкрила.
Згори летять білі сніжинки,
І звірі сховались у свої хатинки.
ІІІ. Оціночно-результативний етап
а) Сьогодні на уроці ми працювали над … (прикметником).
б) Виконуючи різні завдання, ми вчилися … (розрізняти і вживати в реченнях прикметники-синоніми і прикметники-антоніми, використовуючи в мовленні прикметники в прямому і переносному значенні)
- Давайте поаплодуємо собі за нашу працю.
- А оскільки наближається новорічне свято, я хочу, щоб ми привітали з ним одне одного.
З наступаючим Новим роком!