Природа – це казка, яку треба читати серцем»

Театралізоване свято  на тему: «Природа – це казка, яку треба

                                                                    читати серцем»
На столах – композиції з квітів. На імпровізованій сцені – інтер’єр кімнати маленької Іди. Звучить мелодія "Вальс квітів" П.І Чайковського. Виходить маленька Іда.

Слайд 1 Зображення квітів(конвалії, маргаритки, нагідки, фіалки)
Іда. Бідні мої квітоньки зовсім зав’яли. Вчора ввечері вони були такі красиві, а тепер опустили голівки! Чому це? Що з ними сталось?
Учень. Знаєш, що? Квіти були вночі на балу, ось тому вони і опустили свої голівки.
Іда. Але ж квіти не танцюють!
Учень. Танцюють! Вночі, коли навколо темно і ми всі спимо, вони так весело танцюють, що просто дивина! 
Іда. А дітям можна прийти на бал?
Учень. Чому ж ні, адже танцюють маленькі маргаритки і конвалії.
Іда. А де танцюють найгарніші квіти7
Учень. Ти ж була за містом, там, де великий палац, в якому влітку живе король, і де такий чудовий сад з квітами? Ось там і бувають справжні квіткові бали.
Іда. А король не розсердиться, коли дізнається, що квіти танцюють?
Учень. Та ж про це ніхто і не знає!
Іда. І я теж зможу їх побачити?
Учень. Звісно. А зараз мені треба йти. Тож лягай спати. На добраніч, Ідо!
Іда. На добраніч. (Іда виймає з коробки свою ляльку.) Тобі доведеться встати, Софі, і полежати цієї ночі у ящику: бідні квіти захворіли, їх потрібно вкласти у твоє ліжечко, - може, вони одужають. (Іда вклала ляльку і сама лягла на ліжечко. Звучить "Вальс квітів", на сцену виходять дівчатка у костюмах квітів і танцюють.)
Ведучий. Діти , ви.звичайно, впізнали героїню чудової казки Г.-Х. Андерсена "Квіти маленької Іди". І, звісно, ви пам’ятаєте, як танцювали на балу і блакитні фіалки, і оранжеві нагідки, і маргаритки, і конвалії… А вранці, коли Іда прокинулась, квіти були мертві. У казки сумний кінець. Адже вік у квітів недовгий. Та, незважаючи на це, вони радують нас впродовж нашого життя.
Адже, справді, квіти – це дарунок, квіти – це прикраса. Квіти мають свою історію, квіти мають свою душу. І, напевно, нема в світі людини, яка б була байдужою до цього творіння природи. 
Слайд Зображення троянди
Хочу я троянди, що цвіте в саду…
Скільки я для неї дивних слів знайду!

Слайд Купави
Хочу я купави. Їй я розкажу,
Чом я над сагою цілу ніч ходжу.

Слайд Фіалка
А фіалці тихій в сутіні лісів
Вже давно мережку із пісень я сплів.

Слайд Волошка
І волошкам синім в полі, серед трав,
Я казки чудесні і легенди склав.
Ведучий 

      Так писав видатний український поет Олександр Олесь. Оспівували квіти художники, композитори, поети, фотографи. Адже квіти – це завжди краса, не буває некрасивих квітів.

Слайд Картини Катерини Білокур

      Усьому світові відома українська художниця Катерина Білокур. На її полотнах можна побачити химерне розмаїття квітів, якого в природі насправді не існує. Це казкове плетиво кручених паничів, рож, маків, півоній. красоль, чорнобривців зворушує серце. Квіти Катерини Білокур Наповнені сонцем, радістю, мелодіями веселкових барв. І це зовсім не випадково. Адже натхнення давали художниці квіти рідної землі. А майже кожна квітка має свою історію. І в історії квітів – частина історії людства.
Сценка
(Заходять дві дівчинки – продавці квітів. В руках у них кошички, а в кошиках айстри, жоржини, хризантеми, чорнобривці.)
Перша дівчинка. Пані, купіть жоржини.
^ Друга дівчинка. Або айстри чи хризантеми.
Перша дівчинка. А ще чорнобривці чудові.
Пані. Я куплю усі ці чудові квіти, але за однієї умови.
Дівчатка. Якої?
Пані. Ви розкажете мені про кожну з цих квіток.

Слайд Жоржина
^ Перша дівчинка. Ну, що ж, тоді я перша. Цю красиву квітку звуть жоржиною.
Але вона має ще одне ім’я – Далія. Її батьківщина Мексика. Майже 200 років тому два іспанські мандрівники привезли до Мадриду соковиті бульби і подарували їх королю. Той звелів посадити бульби в саду. Восени рослини зацвіли червоним цвітом. Квіти ці дуже сподобались королю. Королівський ботанік описав цю рослину і дав їй ім’я на честь короля Далія. А ім’я жоржина дав  німецький вчений на честь російського мандрівника Георгі.

Слайд Айстра
^ Друга дівчинка. А ось айстра говорить сама за себе. Адже айстра з латинської означає зірка. І справді, ці чудові квіти схожі на зорі. 
Айстри осінні, печалі квіти, 
Тихі, задумливі ваші кущі;
Тихо гойдаєтесь. сумно схиляєтесь
Осінню пізньою ви до землі.
Сонечко ясне вас не пригріє,
Осінь печальная ваша весна,
Дивлюсь на вас. і серденько мліє
Сумом огорнута моя душа.
Сад весь осипався, все одцвіло…
Листя зів’яле вдалину рознесло…
Лише самотні айстри осінні
Чекають даремно весну.

Слайд Чорнобривці
Перша дівчинка. Серед осіннього розмаїття улюблена квітка нашого народу – чорнобривці. Скромні квіти , вони завжди нагадують нам про найдорожчу людину – про маму, про найріднішу землю –про батьківщину.
(Пісня "Чорнобривці", муз. В. Верменича, сл. М. Сингаївського.)
Пані. Ну, що ж я купую ці квіти. Але плата моя буде незвичайна. Що варті гроші? Я дарую вам весну!
Дівчатка. Весну? Це ж як подарувати можна весну?
Пані. Для мене все можливо. Все дуже просто – чарівниця я.

Слайд Струмок і звучить музика( Звучить музика А.Вівальді "Пори року". Виходять діти у костюмах весняних квітів.)
Пані        Саме так. Я – чарівниця. Послухайте лишень. Чуєте ви дзюркотання струмка? 

Слайд Конвалія
Конвалія.  Я – Конвалія. Люди здавна полюбили мене. Перекази слов’ян розповідають про безнадійне кохання водяної царівни Волхови до відважного купця Садко. Дізнавшись, що Садко полюбив просту дівчину Любаву, заплакала з горя царівна. Сльози покотилися з її синіх. як море, очей. Перлинами падали вони у траву і перетворювались на ароматні сріблясті квіти, які назвали конваліями.
У народів Західної Європи конвалія – це житло й маленьких лісових чоловічків – ельфів, і намисто Білосніжки, яка, тікаючи від злої мачухи, згубила його в лісі, і воно перетворилося на срібні дзвіночки. А ще я занесена до Червоної книги.

(Заходить Лікар Айболить.)

Лікар. Сестра нарцисів, лілій ніжних
І неповторна серед них
Цвіте прекрасна білосніжна
Конвалія в лісах моїх.
Мов наречена з тонким станом,
Стоїть, всміхається мені;
І запах ніжний, незрівнянний,
П’янкий, мов чари весняні.
       Так, конваліє, це саме про тебе ці рядки. Але ти настільки скромна, що не признаєшся, яка ти корисна. У часи середньовіччя ти була символом лікарського мистецтва, емблемою медицини. У народній медицині конвалію застосовували при захворюваннях серця, нервової системи, захворюваннях очей, при безсонні, головному болю, нежиті.
Конвалія. Лікарю, ти згадав про мою сестру – Лілію.

Слайд Лілія
Лікар. Так, містичну і лікувальну славу мала вона у слов’ян. Відваром здолай-трави, як її ще називали, лікували зубний біль і отруєння. А ще давні слов’яни вважали її важливим оберегом під час подорожей. Квітко русалки, розкажи про себе.
Лілія. Я прийшла із глибин.

Я цвіту до пори…
Як дитя я в колисці сповита.
Не зірви ти мене, не зірви –
Я навчу тебе сонце любити!
Як цінуєш красу, я тобі принесу
Срібні води і пісню, юначе,
А загубиш мене – і пригорнеться сум,
І душа твоя гірко заплаче.
Коли ж дівчина ти, я – сестра. Пощади.
Захисти у хвилину загрози!
Я дівочість твою вбережу від біди,
Я за тебе щодень у тривозі.
Я самітня така. Не гойдай сповиток…
Наді мною лиш неба хустина.
А як ніч без зірок, так вода без квіток,
І ріка – не ріка, а пустиня.
Я із казки прийшла.
Я цвіту до пори…
Як дитя. я в колисці сповита.
Не зірви ти мене, не зірви.
Я навчу тебе сонце любити.
Слайд Нарцис
Нарцис. А про мене сам перський цар Кір дав визначення:"безсмертної краси – творіння насолоди." А Магомет сказав: " У кого є дві хлібини – нехай продасть одну, щоб купити нарцис, бо хліб – пожива для тіла, а нарцис – пожива для душі. Мною захоплювалися Шекспір, Шеєлі.

(Звучить пісня Г.Татарченка на слова В.Крищенка "Білі нарциси".)
Ведучий.  В Нарциса закохалась дочка цариці неба Юнони Ехо(Луна). Але Нарцис залишався байдужим до її страждань. Тоді Ехо у відчаї звернулась до богів, благаючи змилосердитись і покарати Нарциса за його незворушність. І розчулені боги почули її молитву і покарали його.
Сталось так, що Нарцис, відчуваючи спрагу, зупинився край чистого, мов дзеркало, спокійного плеса. Нагнувся над ним, щоб напитися. і ту, вперше в житті, побачив у воді своє відображення й так був зачарований, що закохався в себе. Не в змозі більше ні на хвилину відірвати від того чарівного нетривкого образу погляду, почав марніти, бліднути й хиріти від кохання. Проте милосердні боги не дали йому вмерти і перетворили його на чарівну квітку, яка чудесно пахне, а голівка її так і хилиться донизу, ніби намагаючись ще іще раз помилуватись собою… Так розповідає древня грецька легенда, сумна і прекрасна легенда про кохання. Принаймні про нарциси як про квіти кохання співається у пісні українського поета-пісняра Вадима Крищенка.
Ведучий. Відгомонить весна і настане літо. І поповниться наш букет. вплетуться у віночок літні квіти: білі ромашки, синьоокі волошки, червоні маки, різнобарвні мальви і півонії і, звичайно, цариця квітів троянда.

Слайд Ромашка
Ромашка. Вони не вражають красою,
Ростуть у полях, на лугах,
З голівок їм, вмитих росою,
П’є воду комаха і птах.
Чому ж ми так ніжно торкаєм
Їх білі легкі пелюстки
І посмішка тепла блукає,
І тулимо їх до щоки.
Ромашки - це перше кохання,
Що квітне на грудях землі,
Це ніжне зітхання і часті прощання,
Юначі найперші жалі.
Так люди, здається, звичайні,
Розкриються раптом у повній красі.
Не зовнішність в них примічаєм –
Тонкі переливи душі.

Слайд Маргаритка
Маргаритка. Я – Маргаритка, Ромашки сестричка. А ще мене називають Сто -кротка. Про мене існує багато легенд. Ось лише одна з них. Коли Пресвята Діва Марія ще дитиною дивилась вночі на небо, всіяне блискучими зорями, то висловила бажання: як добре було б, аби всі ці чудесні зірки стали земними квітами й вона могла гратися ними. Тоді зорі, почувши її, одразу ж відбились у блискучих краплях роси на земних рослинах, і коли вранці сонце осяяло землю, то вся вона була всіяна, немов зірочками, білими квітами. Пресвята Діва була в захопленні, прикрасилась ними й мовила, що вони довічно будуть її улюбленими квітами і хай віднині називаються квітами Марії. І відтоді ці квіти супроводжують щастя, саме тому в маргаритки й запитують про нього, лічачи та обриваючи її пелюстки.

Слайд Волошка
Волошка. У полі, при дорозі, волошки зацвіли,
Їх вітер колихає під пісню ковили.
Віночки з них сплітають і так рвуть залюбки
Маленькі сині квіти, тендітні пелюстки.
Їм небо дарувало свою глибоку синь,
Їм жайворон співає про поля широчінь.
В букетах швидко в’януть волошки на столі –
Тендітні сині квіти, пелюсточки малі.
Їх росяні тумани вмивають на зорі.
Їх сонце зігріває ласкаве угорі.
Земля дає їм силу боротись за життя,
Маленькі сині квіти – беззахисне дитя.
Слайд Троянда
( Виходить цариця квітів Троянда.)
Троянда  Я – Троянда, цариця квітів. Я знайшла собі прилисток у давньому Ірані, країні персів. Зі слів одного поета до Аллаха одного разу з’явились всі діти Флори з проханням призначити нового володаря замість сонливого лотоса, котрий був дивовижно гарний, але забував про свої обов’язки правителя. Тоді Аллах призначив правителькою білу непорочну троянду з гострими шипами, що оберігають її. Коли соловейко побачив цю чарівну нову царицю квітів, то був так заворожений її красою, що в захопленні притис її до грудей… Але гострі шипи вп’ялись йому в серце, і яскраво-червона кров бризнула з люблячих грудей нещасного і зросила пелюстки дивовижної квітки. Ось чому безліч зовнішніх пелюсток зберігають рожевий відтінок.
(Звучить пісня А.Горчинського на слова Л.Татаренка "Червона троянда".) 
Троянда. Я бачу, тут зібрались найкращі піддані мої. Звичайно, що не всі. Адже в моєму царстві безмежний океан квіток. Вплітайтеся у барвистий сонячний вінок, складайтеся в букети. Даруйте радість людям і в будень, і у свято.

Слайд Різні квіти
Ведучий. Всі готувалися до свята старанно і завзято. Погляньте навкруги - 
які чудові квіти довкола розцвіли. Ці малюнки малювали, витинанки 
витинали, стібок за стібком у вишивці клали ваші руки працьовиті. І хоча за вікном уже пізня осінь, не за горами вже й зима, у нас цвітуть квіти, тішать нас, милують око. Ми живемо на планеті Земля. На найкрасивішій у Всесвіті планеті. Там, далеко серед зір, вона видається блакитною. А як хочеться, щоб вона була різнобарвною, веселковою.
Квіти. Це дуже просто! Ми прикрасимо Землю квітами! 

(Учні прикрашають карту світу квітами, сходять зі сцени)

Ведучий. Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала, хвилювала людину. Шепіт прозорої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів — усе це дороге серцю. Ні з чим незрівнянна природа рідного краю!
Учениця. Природа і Вітчизна — невіддільні. У кожного з нас залишився в серці дорогий куточок, де минуло дитинство: зелена левада, луки з пахучою скошеною травою, сонячний сосновий бір або тінявий гай з суничними галявинами; широке поле, де так легко й солодко дихати, стежина, обіч якої ростуть волошки й маки і по якій, здається, не йдеш, а летиш, неначе птах...

Слайд Небо, хмарки
Учень.
Безмежно з дитинства кохаю 
красу свого рідного краю — 
Дніпра голубінь неозору, 
сосну в надвечір’ї прозорім. 
І місяць у хмарках сріблистих, 
і свіжість весняного листя, 
і синій промінчик волошок 
в пшеничному морі колосся.

Слайд Ліс
Учениця.
У ліс завітаю я знову 
на тиху сердечну розмову; 
як пахне достигла суниця 
і сонцем пропалена глиця! 
Я чую зозулі кування, 
берізок тремтливих зітхання, 
тонкі білокорі сестриці 
сплели свої віти в косиці. 
Учень. Здавна люди вірили в богів — покровителів усього живого на землі. Так покровителькою рослин вважалася богиня Флора, тварин — Фауна. Тому рослинний світ називають флорою, а тваринний — фауною.
    (На сцену виходить Природа,Флора та Фауна)

Учениця.
Були у матері Природи 
дві донечки такої вроди: 
хто їх побачив хоч на мить, — 
не міг забути й розлюбить.
Голубооку звали Флора. 
У неї очі, наче зорі;
Завжди замріяна, тендітна, 
ласкава, ніжна та привітна. 
А Фауна — швидка, як вітер, 
могла за птахом полетіти, 
і за оленями стрибати
та з білочками пустувати.
Обидві світ живий любили, 
відтак його боготворили; 
тож вирішила мудра мати 
в придане їм дарунки дати. 
Мрійливій Флорі — світ рослинний, 
а жвавій Фауні — тваринний, 
щоб берегли і доглядали, 
від всього злого захищали. 
Живуть в легендах і понині 
живого світу дві богині.

Слайд Рослини, природа
Флора: 
Я володарка рослинного світу.
Чи знаєте,що мені треба?
Чистого дощика й синього неба
Треба чути і бачити влітку
Як заливається жайвір над житом.
Флора, Я давня богиня.
Зелен роду берегиня

І вродлива, й сановита
Вся квітками оповита
Розвиваю квіти всюди
Аби радість мали люди.

Слайд Тварини

Фауна:
Я богиня тваринного світу,
Треба,щоб в лісі лиса і лося
Місця живого хоч трошки знайшлося,
Треба ще рибок малих і великих
В чистих-пречистих озерах і ріках.
На засмічений ліс, як погляну
Бачу зламані гілки маленькі
Бачу птахів і звірів нещасних
Обливається кров’ю серденько.

Слайд Рослини з тваринами

Флора:
Я надію на краще маю
Буде стрімкий пташиний політ
І калина і проліски в гаю
Ще цвістимуть нам тисячі літ.

Фауна:
У птахів і у різних звіряток
Стане краще життя на землі
І ніхто не зламає їм хаток
Бо то друзі найкращі твої.

Природа:
Кожній стеблині радіти
Сад зелений садити
Хай оживе вода Дніпрова
Правічні височать дуби
І хай полин-трава-чорнобиль
Не стане іменем біди.

Слайд 3бережімо природу!

Фауна:
3бережімо природу! Не треба нищити первозданну благодать. Залишимо помилуватися нею і нашим нащадкам. Щасливі ми, що народилися і зростаємо на такій чудовій українській землі, серед неповторної краси природи!

Слайд Планета Земля

Учень читає вірш, тримаючи глобус у руці.

 Ріки і гори, моря і поля –

Це наша рідна планета Земля.

Будь їй ти другом, люби, бережи,

Приклад у цьому усім покажи.

 Тільки лиш для цього

Треба бути чемним,

Матінку – планету

Не псувать даремно.

Тільки лиш для цього

Будь планеті другом,

Щоб світило завжди

Сонечко над лугом.

Квіти хай квітнуть, співають пташки,

Хай всіх привітно стрічають стежки.

Кожна стежинка в майбутнє веде –

Радість і щастя планеті несе.

 

Звучить голос Землі:

-Мені радісно чути вас і прикро.

Голос Землі (помало виходить в зал)

 Це було давно. Я прокидалася кожного ранку і була дуже щасливою. Невже я колись могла радіти, могла любити? А все ж таки любила, любила весь світ, все навколо: сонце, небо, травицю, дзюркіт річок, співи пташок. Я любила створену природу, як турботлива мати, любить свою дитину.

       Якою ж я була прекрасною у той час!

Перша людина з`явилася на світ. Спочатку вона почувала себе частиною природи, але розум, який я вклала в його мозок виявився спрямований не тільки на створення, але й на руйнування. Людина почала поневолювати мене, рослини, тварин. Вона розкопує мої надра на шматки та дістає нутрощі, наповнєю мою прозору кров отрутою, перетинає мої вени греблями, отруює мене шкідливими газами, ранить атомними вибухами. На що перетворилася колись прекрасна Земля? Невжеж я створила і виплекала власного губителя. У вас є ще небагато часу, щоб врятувати мене і самих себе. Я вірю в ваши сили, в ваш розум і добрі серця.

Слайд Люди! Зупиніться! Подумайте! Не спустошуйте Землю!

       Люди! Зупиніться! Подумайте! Не спустошуйте Землю! Чи ж не я вас породила, чи не я вам сили даю? Викохую для вас кожен кущик, кожну квіточку. Всі свої багатства віддаю до останку. За що раните мене, чом не шануєте?

       Не брудніть мене, не засмучуйте, бо я – ваша мати, і хто ви без мене?

     (Планета Земля починає плакати)

Сценка (Флора і Фауна)

- Що трапилося з нашою планетою? Чому вона плаче?

- З планетою трапилася біда, її здоров`ю загрожує небезпека. Наша планета ЗАХВОРІЛА!!!

-Що ж нам треба робити. Щоб вирішити цю проблему з хворобою нашої планети? Чому вона плаче? Давайте заглянемо на кадри!

Слайд Знищення лісу

    Ведучий: Люди знищують гарні ліси – одне з див природи. У лісах є2/3 всіх видів рослин, тварин, грибів, які є на Землі. Густа, пишна рослинність лісів виділяє в повітря особливо багато кисеню. Тому їх називають «легенями» нашої планети. Люди знищують їх заради деревини, заради того, щоб звільнити місце для доріг, будівель. Кожен день у лісі під пилою падає… 5 млн дерев!

Слайд Пожежа в лісі

Також багато лісів знищується пожежами. Тому треба бути дуже обережними в лісі, коли відпочиваєте.

Треба любити, садити ліси

Ліс любити, синку, треба

Не лише за тінь, росу.

Не тому, що він для тебе

Дарував свою красу.

Ліс – багатство, слава краю.

Він могутній він живий.

Він од посух заступає

Лан широкий степовий…

Ліс – то сила для людини,

Ліс – окраса всіх країн.

Ліс – безсмертний!

Але ж люди берегти повинні ліс!

Ведучий

 Все на землі, все треба берегти,

І птаха, й звіра, і оту тваринку,

 Не чванься тим, що цар природи ти,

 Бо, врешті, ти – лише її частинка.

Слайд Знищення птахів

Ведучий

       За підрахунками вчених за три з половиною століття з планети безповоротно щезли сорок шість видів ссавців і дев`яносто чотири види птахів. Під загрозою знищення зараз біля 1000 видів тварин.

Слайд Червона книга

Багато їх занасено в «Міжнародну Червону книгу» - це документ совісті людини.

Тріпоче серце пійманої птиці,

В руках моїх не чує доброти.

Я дам тобі водиці і пшениці,

Моя пташино, тільки не тремти!

Хіба потоки загубили воду?

Хіба в полях уже зерна нема?

Пусти мене, мій хлопче на свободу,

І все, що треба, я знайду сама.

Пусти мене! Мені, дитино мила,

Дорожча воля, ніж зерно твоє.

Слайд Сміття

Ведучий: Природа Землі схожа на організм, тільки дуже великий. Дихальна система постачає в організм кисень, так і ліси збагачують киснем повітря землі. Кров живить всі клітини організму, так ріки і моря несуть воду і поживні речовини до всього живого.  Кажуть, що земля – годувальниця, ось чому необхідно берегти грунт. А ось ще одна проблема: куди дівати сміття? При спалюванні його, нерідко утворюються шкідливі речовини, забруднюючи повітря. А коли закопують – знищують грунт і підземні води. Сьогодні частину сміття переробляють. Вчені знаходять нові способи переробки сміття.

Слайд Гарна природа

 Учениця

Я хочу, щоб яскравим цвітом

Планета чарувала нас.

Щоб так було не тільки літом,

А й взимку, у негоди час.

Я хочу. Щоб красу уміли

Сприйняти серцем люди всі.

Щоб цінували й розуміли,

І поклонялися красі.

Природа

-Хто ж винен у причинах хвороби планети? (Людина)

-Мабуть, люди забули про одну з мудрощів Маленького принця, що ми назавжди у відповіді за тих, кого приручили, за тих тварин, рослин, які живуть поруч з нами, за ту річку, яка біжить у нашому місті, за ту планету, на якій ми щасливо живемо.

Усі ми, жителі планети Земля, дуже схожі на Маленького принца. Бо у кожного з нас теж тільки одна планета. Ми не можемо собі обрати іншу, так як і Земля не може собі обрати інше людство. Нашу блакитну планету часто порівнюють з величезним космічним кораблем, який летить  по просторах Всесвіту. А людство – екіпаж цього корабля. Красиве і мудре порівняння. Але ми всі повинні осмислити, що у нашого космічного корабля немає аварійного виходу!

Природа:

Фізхвилинка – тренінг

1.Якщо ви не смітите на вулицях – підстрибніть тричі.

2.Якщо ви смітите на вулицях – сплесніть у долоні.

3.Якщо ви не спалюєте листя у дворі – присядьте.

4.Якщо ви не розбиваєте скляні пляшки – підніміть руки догори.

5.Чи розмовляєте з батьками про екологічні проблеми міста? – погладьте сесе по голівці.

6.Чи болить душа, коли бачите зламану гілку? – покладіть руку на серце.

7.Чи хочете дружити, бути в злагоді з природою? –посміхніться.

         

 

Слайд  ЛІКУВАТИ ПЛАНЕТУ ТРЕБА ВСІМ РАЗОМ!

Так, наша планета захворіла і сталося це з вини людства. І тепер «хвороба» загрожує самій людині.

          Збережіть мені сонце

І неба блакить,

            Не руйнуйте природу,

     Вона не простить.

              Зробіть же щось, люди,

    Я прошу, зробіть.

                                                        Бо я молода,

         Мені хочеться жить!

Отже, якщо ми хочемо вилікувати природу, треба знати правду про її хвороби. Якою б страшною ця правда не була. Людина повинна бути лікарем Землі, й вірним сином, який збагачує свій дім.

У природи немає кордонів і тільки всі разом люди можуть врятувати планету і себе.

 

-Діти,  наша планета посміхається?

-Вона зрозуміла, що у неї з`явилися справжні господарі, які вилікують її і перетворять на квітучий сад.

Наша Земля така, як казка,

Он в небі сонечко пливе.

Тож бережи її будь ласка,

Все в неї гарне і живе.

Он квітка полум`ям палає,

І ясне сонечко блищить.

Чарівна пташечка співає.

Все в дивосвіт прийшло, щоб жить.

 

 

 Ведуча:

Весна іде, і нас вона зове

Світанки сині в поле зустрічати.

Та правило святе повинні знати ми:

Що треба все садить, а не ламати.

Коли зустрінеш ти комашку десь –

Ступай легенько, щоб її не затоптати.

Якщо ж не ми, то хто ж у цім житті

Малих істот цих буде захищати?

Слайд Калина

 Ведучий:

Калину посади ти під вікном своїм,

До неї птахи будуть прилітати.

Повір, мій друже, з вдячністю вони

Для тебе будуть весело співати.

 

 Пісня “Калинка моя, калинка”

 

Цвіте калина біля хати,

Як символ щастя і добра.

Ти не посмій її ламати,

Нехай чарує всіх вона.

Слайд Природа

 Ведуча:

Сьогодні свято наше від душі

Присвячуємо Тобі, Природо рідна.

Відкрий нам двері в Храм свій чарівний,

Й нехай увійде у нього той, хто цього гідний.

Слайд Пташиний збір

(Виходять маленькі діти)

Коли потраплю на пташиний збір,

То інтереси їх я буду захищати.

Права їм дам найкращі на землі,

Щоб високо вони могли літати.

Слайд Соловейко

 2-й учень:

Від соловейка виступлю і .

Ми знаєм, як чудово він співає.

Пора йому присвоїти звання,

Нехай чарує нас й ніколи не зникає.

Слайд Лелека

 3-й учень:

А я лелеку буду захищать,

Що в’є гніздо біля моєї хати.

Нехай ніхто ніколи у житті

В них не посміє хоча б раз стріляти.

Ці птахи милі спокій бережуть,

Дарують мир і злагоду в родині.

Не смійте, люди, їх сполохати хоч раз,

Щоб не накликати журби в свою країну.

Слайд Синичка

  4-й учень:

Синичку буду захищать і снігурів,

Цих птахів мусим взимку накормити.

Як важко їм в цю пору – голод, сніг,

Повинні ми їх захищати і любити.

Повинні ми їх захищати і любити.

Слайд Лебеді

 5-й учень:

Ще слово я за лебедів скажу,

Вони цінують вірність і кохання.

Нехай у парі проживуть життя,

Щоб браконьєр не вбив їх на світанні.

Ці птахи ніжні, наче білий цвіт,

Милують око щирою красою.

Нехай живуть, не знаючи журби,

Людей дивуючи всіх вірністю й любов’ю.

 6-й учень:

Повірте, друзі, птахів ми усіх

Повинні захищати і любити.

Без них життя немає на землі,

Скажіть-бо, люди, як без птахів жити?

 Слайд Чорнобиль 

Ведучий

 Багато лиха приніс нам Чорнобиль – велика світового масштабу аварія на

АЕС. Ніч 26 квітня 1986 року вразила собою увесь навколишній світ,

приголомшила жителів планети страшенним стогоном невідомої раніше біди,

трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління. А

скільки біди маємо від необдуманого, необґрунтованого використання хімії

в народному господарстві. Тож, маємо все робити, щоб залікувати ці рани

і господарювати так, щоб подібне не повторилося.

 

  Учень:

Трагедія чорна створилася там.

І ще кінця пеклу отому не видно.

Хворіє старий і дитина свята –

І всім нам, далеким, і боляче й стидно.

А втім. Доторкнула Чорнобиля даль

Мої чарівні прикарпатські села.

О люди! Не даймо ступати біді!

Рятуймо від мук, покоління грядуще!

 

Забруднилася земля, забруднилася земля

І чисте повітря.

Нещасливий ти , нещасливий  я

На планеті грішній.

 

Стогне пташка і трава, стогне пташка і трава,

Бо їм також важко

Загубилась у траві, загубилась у траві

Маленька мурашка.

 

Джерельце також просить допомоги

І річка, що міліє на ходу.

Природо, я в боргу перед тобою,

Тому ніколи я тебе не підведу.

Щоб гідно на планеті жити

Її природу треба нам любити.

Слайд Нехай земля квітує всюди,

Природу збережімо, люди!

 

Ведуча:

Нехай земля квітує всюди,

Природу збережімо, люди!

 

 Ведучий:

Будемо жити з тобою у згоді,

Моя рідна красуне – природо!

 

       Задумайтесь над тим, що ми тут говорили,

 І щоб ви в житті із совістю дружили

 Вам у походи ходити

 І мандрувать, любі діти.

 Вмійте ж природу любити,

 Кожній стеблинці радіти.

 В полі, у лісі, над яром –

 Квіти, дерева і трави…

 Цвіту не вирви задаром,

 Гілки не втни для забави.

 Оберігаймо і стежиночку в гаї.

 Все те окрасою буде

 Нашого рідного краю.

 

Хто,як не ми, поможем цій землі.
Вона стократ віддячить нам розмаєм.
Задумайтесь великі та малі
Яке багатство та красу ми маєм.

Прозорому всміхайтесь ранку,
Радійте кожному світанку,
Милуйтесь квітами у полі
І буде всього в нас доволі,
Звірят і птаство не чіпайте,
Дерева молоді саджайте.

3бережімо природу! Не треба нищити первозданну благодать. Залишимо помилуватися нею і нашим нащадкам. Щасливі ми, що народилися і зростаємо на такій чудовій українській землі, серед неповторної краси природи!