Природа надихає. С. Жупанин «Намалюю вітер тихий...». В. Ткаченко «Лісове коріння». Робота з картиною

ТЕМА: Природа надихає. С. Жупанин «Намалюю вітер тихий...». В. Ткаченко «Лісове коріння». Робота з картиною (Ч. 2, с. 151-152). Презентацію підготувала Вчителька учнів 3 класу Миколаївського ліцею Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області НЕЛЛА ГЕЙВИЧ

Як побачити невидиме? Сьогодні ми станемо художниками, які малюють словами, та розвідниками, що шукають таємниці в лісі

Скоромовка від Степана Жупанина: Це фото; автор: Невідомий автор; ліцензія: CC BY-SA Напекли млинців, Покликали горобців. Горобці прилетіли, Всі млинці з’їли.

Заплющте очі й послухайте звуки вітру. Якого кольору цей вітер? Він білосніжний, як у саду, чи золотавий, як у полі? Чому ви обрали саме цей колір? https://surl.li/ipkmrr Якби ви були художниками, що б ви зобразили на своїй картині поки звучить цей вітер? Що він зараз гойдає: тоненьку травинку, важкі яблука чи старе лісове коріння?

Відомий закарпатський дитячий письменник, поет та вчитель. Степан Ілліч Жупанин (1936–2005) Писав про красу рідної природи, про звірят, Карпатські гори та школу. Його вірші дуже добрі, світлі та легкі для вивчення. Написав понад 25 збірок для дітей. Найвідоміші з них: «Бджілка», «Лісова абетка», «Світлячок». Багато його віршів стали відомими піснями, бо вони дуже музикальні. Степан Ілліч також дуже любив складати для дітей загадки та скоромовки. Нагороди: Лауреат літературної премії імені Лесі Українки.

Знайди пару Вітер золотавий Вітер білосніжний

Літературна експедиція: В. Ткаченко «Лісове коріння» ВІДГАДАЙ ЗАГАДКУ: Царства темного жильці, повзуть в різні кінці, неустанно воду п'ють, всім рослинам життя дають.

Валентина Ткаченко «Лісове коріння» (с. 152) (Кого побачила авторка в корінні?)

Катерина Білокур — чарівниця з Богданівки Вона ніколи не ходила до школи й навчилася малювати сама. Незвичайні пензлі майстриня робила власноруч із котячої шерсті та тонких гілочок. Дуже любила природу і ніколи не зривала квіти для натхнення — вона малювала їх живими, сидячи поруч із ними в саду. 1900 – 1961

с. 151-152 Катерина Білокур Богданівські яблука - Порахуйте, скільки яблук уже "впало" зі столу на землю? Як ви думаєте, чому художниця їх там залишила? Знайдіть на картині квіти, які "вміють"витися (кручені паничі). Якби яблука були не справжніми, а чарівними, яку б силу вони давали тому, хто їх скуштує? Яке яблуко ви б обрали для себе і чому?

Кошик вражень Я дізнався про художницю Катерину Білокур. Я тепер знаю, що вітер може бути золотавим, як пшениця. Мене здивувало, що звичайний пеньок може бути схожим на казкового звіра. Мені запам’яталося, що художниця сама робила пензлики з котячої шерсті. Мені захотілося самому щось намалювати після уроку. Я відчув запах яблук і літа, хоча дивився просто в екран. Я тепер буду уважніше дивитися під ноги, коли піду в ліс або парк.

Мої маленькі дослідники природи! Я вражена тим, як уважно ви дивилися і як глибоко відчували кожен твір. Ви довели, що для справжньої подорожі лісом не обов’язково виходити з дому — достатньо мати добре серце та багату уяву. Катерина Білокур «ЩАСТЯ»

Катерина Білокур «Життя в обіймах квітів» ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!