Природоохоронна акція "Годівничка"

Кіровоградська обдасть Олександрівський район. Підлісненська філія КЗ «Олександрівське НВО№2»Годівничка. Природоохоронна акція. Вихованець гуртка «Юні лісівники» Олександрівської станції юних техніків При Підлісненській філіїУчень 5 класу Полтавський Сергій. Керівник Охріменко Надія Василівна

Будь-яка тварина – це багатовіковий витвір еволюції, і кожна з них має однакове з нами право жити й виконувати юпевну роль у взаємозв’язаному світі О. Скарлатто

Нелегко прийшлось цієї зими птахам . Проте на допомогу їм прийшли небайдужі люди. Учні Підлісненської філії прийняли активну участь у Всеукраїнській природоохоронній акції «Годівничка»,Яка тривала із грудня 2018року по березень 2019року. Під час цієї акції учні нашої школи:-ознайомилися з видовим різноманіттям зимуючих птахів своєї місцевості;- отримали необхідні знання з біології птахів, аспектів їх підгодівлі;-оволоділи методиками вивчення, спостереження та обліку зимуючих птахів;-навчилися гуманному птахів, мотивції до їх охорони.Із настанням холодів на подвір′ї школи та в шкільну саду були розвішені годівнички. Всі годівнички зробили учні школи. Вдома також були порозвішувані годівнички. Свої спостереження учні проводили як дома так і в школі. Проводячи спостереження учні вивчали орнітофауну своєї місцевості,складали каталоги птахів які зимують у нас ,досліджували яку їжу полюбляють. У підгодівлі птахів брали участь всі учні школи. У школі відбулося «Свято зимуючих птахів» де учні не лише розповідали про зимуючих птахів але й звернули увагу на їх охоронуі на те , що у важкий період необхідно допомагати пернатим друзям. Адже вони весною і влітку віддячать за турботу про них, знищуючи велику кількість шкідників огородів і садів. Отже:-на подвір′ї школи є 36 годівничок;-до підгодівлі залучено 20 учнів;-велися щоденники спостережень;-проведена оцінка кормів для птахів;-проведено конкурс на кращу годівничку;-прведено конкурс на зібрання загадок про птахів;-проведено позакласний захід «Птахи-чудові синоптики»;-проведено конкурс на краще фото птахів взимку.

Птахи-частина природи ,без них її краса була б неповною. Птахи- це пісня і політ. Це голоси наших лісів, полів. Гір та пустель. Їхні пісні звучать на Землі цілий рік цілий рік Їхні голоси ми чуємо вдень і вночі. Тому птахів треба охороняти й берегти. Про них треба піклуватися і допомагати у скрутні хвилини. ПТАХИЇх можна побачити і почути скрізь: у парках , скверах,садах,лісах,на полях,біля водойм, у містах і селах або просто на вулиці. Птахи – діти повітря, підкорювачі повітряного океану. Вони можуть піднятися вище гір і хмар, перелетіти пустелю, море, океан. На нашій планеті понад 86 ОО видів осілих, перелітних,зимуючих та залітних птахів.

Загадки про зимуючих птахів. Сіра шубка із пір’їн,на морозі жвавий він. Не орел цей стрибунець. Хто це діти?-…Тук-тук-тук чути стук, та цей звук не від рук. Птаха дзьобом стовбур б’є , лікарем для лісу є. Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі,бачить серед ночі. У червонім фартушку птах стрибає по сніжку і розпитує синичку про найближчу годівничку. Як зима – вона на гілці, і співа, мов на сопілці… Жовті груди, чорні крила, кусень сала сама з’їла.

ПТАХИ-ЧУДОВІ Синоптики. Сорока сховалася під стріху-чекай хуртовину. Ворони гучно каркають ,в снігу купаються-перед завірюхою. Сова кричить до холоду. Зимою ворони літають і кружляють зграями – буде мороз. Граки рано прилетіли-на теплу весну. Птахи відлітають пізно – зима буде теплою. Снігурі під вікном цвірінькають – на відлигу. Птахи настовбурчили пір’я – буде негода. Горобці ховаються в укриття – на мороз або заметіль. Синиця до хати – зима у двір

В Україні  відома народна орнітомантія у вигляді ворожіння «на курку» та «півня»: як вони дзьобають зерно, коли і як співають, якого кольору курка потрапить в курнику вночі в руки та ін. Ознакою великого нещастя вважалося, якщо курка зненацька заспіває півнем. Чи знаєте ви ?Значення птахів у природі:птахи відіграють дуже важливу роль, як складова частина природних угруповань організмів;птахи беруть активну участь у коло обігу речовин;за допомогою птахів запилюються більшість квіткових рослин;хижі птахи поїдають мишоподібних гризунів – шкідників сільськогосподарських  рослин. Значення птахів в житті людини:використовують, як продукт харчування;для отримання теплого, легкого пуху;естетичне використання.

Чисельність зимуючих птахів залишається недостатньо вивченою не лише в Україні ,але й у більшості європейських країн. Це зумовлене труднощами проведення польових досліджень у цей період, відсутністю уніфікованих методик , а також особливостями біології зимуючих птахів. В Україні в зимовий період зареєстровано 228 видів птахів , серед яких 201 вид (48,5% від всього складу орнітофауни ) вважається постійно або періодично зимуючим. Серед них 37 видів (18,4% від складу зимуючих занесені до національної Червоної книги. Багато птахів залишаються зимувати у нас. Найважливіші та найтяжчі зимові місяці для птахів –грудень і січень, саме тоді потрібна увага людини, і справа тут не тільки в морозі. Птахам важко пережити скорочений світловий день , знайти їжу , засвоїти її, щоб пережити довгу зимову ніч. Виявляється що в грудні птах робить у середньому за світловий час доби біля 800 рухів, а в січні-1200, тобто додається час , а тому й збільшується шанс дістати їжу та вижити взагалі. Тому взимку залишається одна надія на людину. Які ж птахи залишаються зимувати у нас?Дослідивши орнітофауну своєї місцевості, опрацювавши довідникову та енциклопедичну літературу склали каталог зимуючих птахів своєї місцевості.

Синиця Невеликі за розмірами птахи,живляться комахами та дрібними безхребетними. Спина зелена ,надхвістя сіре. На голові чорна «шапочка». Білі «щоки» облямовані чорним. Низ жовтий , із широкою (у самців)чорною смугою посередині. Крила й хвіст блакитно сірі з бурим. Поширена по всій УкраїніГніздиться в дуплах або шпаківнях, іноді в норах, щілинах будівель,старих гніздах великих птахів. Гніздо мостить з корінців , травинок,моху , вистеляючи шерстю та пір′ям. За літо буває дві кладки. Кладка з 10-14 білих з червоно – коричневими плямами яєць наприкінці квітня. Менш ніж через два тижні вилуплюються пташенята, які через два тижні вилітають з гнізда. Живиться комахами, павуками ,взимку насінням. Восени і взимку збирається зграями і мандрує разом з іншими видами синиць.. Вид вимагає особливої турботи. Необхідно не тільки охороняти гнізда і самих птахів, а, насамперед, збільшувати число нових місць гніздівлі. Для цього на деревах розвішувати дуплянки та синичники. Синиця – це комахоїдний  птах, проте кращою зимовою підкормкою для неї є насіння проса, соняшнику, пшениці або шматочок сала на мотузці. Звичайний вид нашої місцевості. Гніздиться в лісопарковій зоні, на зиму збирається в міських парках, поблизу сіл, особливо там, де птахів регулярно підгодовують. (Рагиs)-рід птахів родини. Синицеві(Pardae).

Ворона чорна(Corvus corone)-ВИД ПТАХІВ РОДУ ВОРОН (Corvus)Часто чорну і сіру ворон розглядають як підвиди одного виду –в цьому випадку чорну ворону називають corvus corone corone , а сіру corvus corone cornix. Оперення чорне. Довжина тіла біля 50 см.ЇЇ ареал складається з двох незв′язних частин- вона поширена на заході Європи і в Азії. У проміжку між ними живе сіра ворона.Існують свідчення що ще в ХІХ столітті чорна ворона траплялася на Україні. Суворо-чорний зовнішній вигляд цього птаха не говорить про те, що вони не люблять розважатися. Кататися в снігу, грати з усім тваринним світом — це їм до душі. Ворони дуже розумні. Так, при небезпеці для їхніх діток, вони можуть кидати каміння з гнізд прямо на людей. Щоб не кортіло. Ворони дуже волелюбні пернаті. Однак, перебуваючи в неволі вони звикають до того, хто про них піклується. Чорні птиці моногамні по природі. Виростаючи і покидаючи батьківський будинок, вони туляться з іншими воронами і шукають свою другу половину. А як тільки їх «жертва» знайдена — живуть разом до кінця своїх днів. Термін, який може прожити ця пташка варіюється від 17 до 40 років. Все залежить від того, які умови будуть.

Горобець хатній. Найпоширеніший вид горобців(Passer)hjlbyb. Родини горобцевих (Passeridae). Це один із найпоширеніших птахів , що живуть по сусідству із житлом людини (звідси її видова назва хатній). Довжина тіла 16см ,маса тіла 23-35 г. Загальне забарвлення оперення зверху коричнювато - буре, іржавого кольору із чорними плямами , знизу білувата або сіра. Щоки білі, вушна область блідо-сіра. Крила з жовтувато-білою поперечною смугою. Харчується в основному рослинною їжею, лише навесні частково комахами, якими також вигодовує пташенят. У раціон горобця входять насіння сільськогосподарських культур, відходи різних продуктів, які він підбирає в поселеннях людини, хлібні злаки на полях, ягоди вишні, смородина, виноград в садах, навесні пуп'янки квітів. За відсутності поблизу полів вилітає харчуватися на луги, узлісся і в степи, де збирає насіння дикорослих трав і комах. Взимку коли сніг покриває поля, комахи ховаються на зиму, рослинної їжі практично немає. Їх раціон досить убогий. Без допомоги людини маленьким пташкам не впоратися. З задоволеннямпернаті поглинають пшоно, соняшникове насіння,висушені ягоди. З не меншим задоволенням вони поїсть шматочок сиру або вареної ковбаси. Готову кашу, що залишилася від сніданку, також можна запропонувати горобцям. Потрібно пам′ятати що годівниця для горобців повинна бути маленькою, тоді її не будуть розоряти великі птахи.

Дятел. Дя́тел звича́йний, або дя́тел вели́кий строка́тий (Dendrocopos major)птах досить великого розміру; один із найвідоміших представників родини Дятлових. Дятел відіграє важливу роль в екосистемах лісу, забезпечуючи дуплами дрібних птахів, таких як синиці і мухоловки. Він у великій кількості поїдає лісових шкідників: попелиць, гусінь метеликів і комах, які живляться деревиною — вусачів, златок, короїдів, мурах тощо[2 Якщо навесні та влітку основу раціону складають тваринні корми, то восени і взимку птах переходить на рослинну їжу. У хвойних лісах його основним кормом є насіння сосни, ялини і модрини. Сезон розмноження триває з кінця березня по червень. Будівництву гнізда передує галаслива, демонстративна поведінка птахів, супроводжувана криками, стукотом і шлюбними іграми. У кладці зазвичай 5—7 блискучих білих яєць. Висиджують по черзі обидва птахи, близько двох тижнів. Пташенят спочатку не чутно, але ближче до вильоту вони стають галасливими і висовуються з гнізда. Виліт молодих відбувається, як правило, у червні, у віці близько 3 тижнів.

Снігур. Снігу́р (Pyrrhula pyrrhula) — птах ряду горобцеподібних, родини в'юркових. В Україні осілий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в Карпатах та Поліссі; мігрує і зимує на всій території. Довжина тіла 15 — 19 см, вага 22 — 33 г. У дорослого птаха верх голови, вуздечка і підборіддя чорні, з металічним полиском; спина і частина верхніх покривних пер крил сірі; поперек білий; щоки і низ тулуба червоні, за винятком білої задньої частини черева і білого підхвістя; вздовж основи другорядних махових пер проходить широка біла смуга; махові і стернові пера чорні; дзьоб чорний; ноги темно-бурі. У дорослого птаха спина сірувато-бура; щоки і низ тулуба бурі. Молодий птах подібний до дорослого, але верх голови, вуздечка, підборіддя і смуги на крилах буріУсю осінь і зиму снігурі тримаються зграйками. У гніздовий період — парами Снігурі розташовують свої гнізда на густих горизонтальних гілках, частіше подалі від стовбура на висоті від 2 до 5 метрів. Будують гнізда із щільно переплетених тонких ялинових гілок та іншого сухого гілля та вистеляють рослинним матеріалом з невеликою кількістю шерсті та пір'я. Гнізда класичні, чашоподібні. Зазвичай кладка становить 4-6 яєць світло-блакитного відтінку з рисками, плямами та крапками темних кольорів. Яйця висиджує тільки самиця упродовж 13-15 днів, а пташенят годують рослинною їжею, і тільки іноді, комахами. За сприятливих умов пара за сезон вигодовує 2 виводки. Взимку живиться ягодами, бруньками і насінням деревних порід.

Сойка. Сойка (Garrulus glandarius) — лісовий птах родини воронових. В Україні осілий, кочовий вид. Довжина тіла близько 34 см, вага 147—196 г. В природі сойка уникає відкритих місць, більше полюбляє перельоти з крони на крону. По землі пересувається невпевненими стрибками, тому внизу довго не затримується. Також сойка має здатність переймати звуки інших птахів (іноді і ссавців). В Україні — осілий птах Полісся, Лісостепу, Карпат і Криму; в час зимових мандрівок залітає і в степові райони. Вже у квітні сойки починають будівництво гнізда на листяному або хвойному дереві у яке відкладає 5—8 яєць. Висиджують яйця як самець так і самиця протягом 16—17 діб. Через три тижні пташенята покидають гніздо. Сойка живиться рослинною та тваринною їжею. Сойка вважається одним з найбільших ворогів дрібних птахів, вона розоряє їхні гнізда, випиває яйця та викрадає пташенят. Коли дозрівають жолуді сойка запасає їх на зиму. Набравши їх повний дзьоб, вона відлітає подалі від дуба і ховає під мох, опале листя чи хвою. Взимку сойка викопує жолуді з-під снігу і споживає їх. Але про деякі сховища вона забуває. Жолуді лежать там до весни, а потім з них виростають молоді дубки. Розумові здібності сойок виходять за рамки інстинкту. Коли їх узяти з гнізда ще не облітаними, пташенята швидко звикають до людей і при наполегливому вишколі можуть заговорити, як папуги

СОВАСова́ сі́ра (Strix aluco) — птах родини Совові (Strigidae). Довжина 41—66 см, вага 450—1200 г. Птах середніх розмірів, приблизно з ворону сіру з короткими крилами і коротким заокругленим хвостом. На голові 2 широкі продовгуваті смуги білого забарвлення з рябизною. Очі доволі великі, чорні. Між очей над дзьобом валики з білого пір'я у вигляді півмісяців. Дзьоб сірий. Забарвлення буває сірим і рудим. Крик самця у шлюбний період: «ху-ху-хуу». Крик самки: «кувіі-кувітт»; біля гнізда «бек-бек». Живляться мишовидними гризунами, рідше — комахами, птахами та жабами. Взимку починають харчуватися маленькими пташками навіть воронами .

Зима для птахів – це велике випробовування. Дехто відлітає в теплі та багаті на корм краї, а ті , що залишаються зимувати, по-різному пристосовуються до зменшення, а то й до майже повного зникнення кормів. Тож саме вони потребують найбільшої допомоги.

«Допоможемо взимку птахам!»Створення годівнички власними руками.

Сильні морози і глибокий сніг зробили життя птахів дуже важким, але моя годівничка допоможе птахам перезимувати!

Найголовніше, щоб у годівничці завжди був корм, а її конструкція не так важлива. Проте слід враховувати складні погодні умови, корм має бути захищеним від опадів та вітру. Годівнички мають надійно кріпитися до дерев чи підвіконня, не слід розміщувати годівниці на землі чи низько над нею, щоб не приваблювати котів

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Дата. Час. Погодні умови. Корм. Які птахи, кількість прильотів. Примітки       Спостерігаючи за птахами в годівниці, свої спостереження заносилися в теплицю. Несмажене насіння соняшника та гарбуза полюбляють синиці. Просо та пшоно їдять синиці й горобці, крихти сухого білого хліба – чудовий корм для всіх зимуючих птахів, а крихти чорного хліба шкідливі. Насіння кінського щавлю їдять снігурі. Ще вони полюбляють ягоди калини та горобини. Сире м’ясо і сало приваблює синиць, а варена вівсяна крупа – майже всіх. Узимку дрібні птахи щодня мають з’їдати біля чверті їх власної ваги для того, щоб вижити. Від так вони значною мірою залежать від їжі наданої людиною.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} соняшниковеспшонохлібсалоягоди. Синиця551141 Дятел501140 Снігур551005 Горобець хатній555511 Оцінка зимових кормів для птахів  Спостереження за птахами. Підгодовування птахів дає можливість спостерігати за ними. Спостерігати за птахами в годівниці дуже цікаво. Серед птахів, що відвідують годівнички налічується десь до десяти видів. Крім горобців та голубів, що з’являються численними зграями, найчастіше прилітають синиці, дятли, снігурі

Провівши спостереження та дослідження я дізнався дуже багато цікавого про пернатих друзів . А найбільшим моїм здивуванням виявився факт існування пам′ятника горобцю. Виявилося що перший пам’ятник , горобцю ,за його боротьбу з комахами-шкідниками був зведений в США, в Бостоні, в XIX столітті. Це відбулося незабаром після того, як горобці були завезені в США для боротьби з гусеницями. У 60-х роках минулого століття в Китаї було знищено кілька мільярдів горобців, так як вважалося, що вони шкодять посівам. Це послужило причиною екологічної катастрофи, адже із зменшенням поголів’я горобців безконтрольно розплодилися комахи, які знищили набагато більше посівів , ніж птахи.

Переконався в тому ,що корм бажано закладати в годівниці в одні і ті ж години щоденно. Якщо птахи не підгодовувати більше тижня вони залишають цю ділянку і перелітають в інші місця . До годівниць крім голубів,що з′являються численними зграями найчастіше прилітають синиці, дятли та снігурі.