Природоохоронний проект " Балки Придніпров'я - очима дітей ".

Про матеріал
Головним завданням акції є допомога учням правильно зорієнтуватися у суспільному подій та явищ. Творча діяльність, участь у різноманітність заходах: конкурсах, конференціях, наукових читаннях, виховних заходах,- формує відповідні навички і заохочує до саморозвитку.
Перегляд файлу

                              КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«АУЛІВСЬКИЙ ОПОРНИЙ ЗАКЛАД  ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

І-ІІІ СТУПЕНІВ» АУЛІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

 

 

 

 

 

 

                  Природоохоронний регіональний проект

                             Природоохоронна акція

 

       

 

“ Балки Придніпров'я —

          очима дітей”

 

 

 

 

 

 

Керівник акції:  Підгородецька Олена Валеріївна                                                                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Програма дослідницьких робіт

                        по вивченню стану балок

 

  • Адміністративний район.
  • Загальна фізико-географічна характеристика району з акцентом на рельєф і балково-яружну мережу.
  • Відстань і напрям до найближчих населених пунктів.
  • Місцеві топоніми (гідроніми) балки.
  • Басейн якої річки.
  • Напрям.
  • Довжина (км).
  • Площа водозбору (кв.км).
  • Розгалуженність.
  • Ширина днища, бортів (біля витоків, в середній частині, в гирлі)
  • Наявність та назви джерел, ставків, характер водотоку.
  • Землекористувач балки та прилеглих територій (сільгосп. культури, площі, межі сівооборотів).
  • Характер використання (випас худоби, кількість череди, сінокосіння, строки та способи, рекреація, пали, сміттєзвалища).
  • Наявність та динаміка ярів.
  • Геологічні відслонення.
  • Рослинність: переважаючі трав'яні асоціації, чагарники, склад природних (байрачних) та штучних лісових насаджень
  • Рідкісні рослини (види та кількість)
  • Тваринне населення: нори лисиці, борсука, ховрахів, сліпців, видовий склад земноводних, плазунів, птахів, комах.
  • Опис особистої дослідницької діяльності, щоденник експедиції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

                                                                           

 Головним завданням акції є допомога учням правильно зорієнтуватися у суспільному      подій та явищ.

   Творча діяльність, участь у різноманітність заходах: конкурсах, конференціях, наукових читаннях, виховних заходах,- формує відповідні навички і заохочує до саморозвитку.

   До виконання цієї наукової роботи група учнів вже мала певний досвід: брала участь у фенологічних спостереженнях, заповнювала щоденники досліджень, вела дослідницьку роботу на навчально-дослідницьких ділянках, домашніх теплицях, у різних природоохоронних акціях.

1.Сенін олександр

2.Чаюн Євгенія

3.Сімяник Аліна

4.Новожилова Аліна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

  У зв'язку з високими темпами науково-технічного прогресу, швидким ростом сфер матеріального виробництва порушилися зв'язки між різними компонентами біосфери, які формувалися протягом тривалого періоду історичного розвитку Землі та спільної еволюції живих організмів, що її населяють. У результаті на місці первинних біотопів створюються штучні, менш стійкі та залежні від змін умов довкілля.

   Наслідки впливу людини на навколишнє середовище сумні й тривожні: порушуються природні угрупування й ландшафти, забруднюється атмосфера, моря й прісні водойми, руйнується ґрунтовий покрив, зменшуються лісові ресурси, численність видів рослин і тварин. Хімічні сполуки, які циркулюють в атмосфері, шкодять здоров'ю людини, як і всьому живому.

   Вплив людини на природу значно перевищує здатність біосфери до саморегуляції і ставить загалом під загрозу її існування як системи. Тож людина і суспільство повинні докірно змінити своє ставлення до природи та її ресурсів.

   Природні угрупування балок села досі детально не вивчалися. Видовий склад їх достатньо різноманітний, однак ця територія постійно піддається водній ерозії, наслідком якої є утворення ярів. Не менш важливим чинником зниження чисельності рослин є безконтрольний випас худоби, сінокоси, а особливо — вирубування штучних лісових насаджень, лісосмуг. Унаслідок цього рослини, які раніше росли повсюди, тепер стають рідкісними.                                                                                              

 

 

 

 

4.

Дніпропетровська область має певну географічну специфіку: різноманіття природних умов формує своєрідний вигляд регіону, головною ознакою якого є величезна, могутня ріка Європи — Дніпро.

   Територія Дніпропетровської області займає вигідне географічне положення: це і розташування в середній і південній частотах течії Дніпра, і зосередження на її території чотирьох величезних значущих не менш для України, але і всієї Європи басейнів корисних копалин — Криворізького залізорудного, Західно-Донецького кам'янооо-вугільного, Нікопольського марганцеворудного і Дніпровського буровугільного.                                                                  

   Кліматичні умови.

   Дніпропетровська область розташована в атлантично-кліматичній зоні помірних широт. Клімат області помірно-континентальний. Континентальність збільшується по мірі віддалення від Атлантики. Однією з особливостей клімату території є значні щорічні коливання погодних умов: помірно вологі роки змінюються різко посушливими, а посушливість часто підсилюється дією суховіїв. Область розташована в межах посушливої, теплої агрокліматичної зони. Кількість опадів змінюється з півночі на південь відповідно від 450-490мм до 400-430мм, значна їх частина випадає в теплий період року. Тривалість безморозного періоду від 187днів на півночі області до 228днів на півдні. Період з температурою +10*С складає 178днів за рік.

   Зима в край відносно м'яка, малосніжна, часто бувають відлиги й ожеледиці. Погода взимку переважно хмарна, вітряна, з опадами, часті безхмарні та морозні періоди. Температура січня змінюється від -4,5*С на Пд. Зах. до -6,5*С на Пн. Сх.; при різних вторгненнях античних повітряних мас температура взимку може знижуватись до -30*С.

 

5.

 

 

                                                                

   Постійний сніговий покрив 10-15см утворюється щорічно. Загальна кількість опадів 100-110мм переважно у вигляді снігу.

   Весняна погода здебільшого нестійка, до кінця квітня спостерігаються заморозки. У травні розвивається грозова діяльність. Середня кількість опадів становить від 100-110мм.

   Літо — сезон року жаркий і сухий з частими зливами, сильними вітрами, що і провокують посухи.

   Середня добова температура +22*С. Тропічні та азійські повітряні маси можуть підвищувати температуру до +35*С. Протягом літа може випадати 180-200мм опадів.

   Осінь — зменшується тривалість дня і приток сонячної радіації, похмура погода з туманами і мрякою, наприкінці листопада з'являється перший нестійкий сніговий покрив.

   Рельєф

   Поверхня Дніпропетровської області являє собою хвилясту степову рівнину, одноманітність якої порушується кряжами, широкими степовими балками, річковими долинами, ярами та поодиноко розкиданими могилами.

   У формуванні сучасного рельєфу області головну роль відіграли геологічні процеси далекого минулого і зовнішні сили: текучі води, сонячне тепло, атмосферні опади, вітер, рослинні і тваринні організми.

 

  ґрунти.

   Родючі чорноземні ґрунти становлять велике природне багатство області. Ґрунти утворилися в умовах помірно-посушливого клімату і степової рослинності на карбонатному лесі. Все це зумовило утворення чорноземних ґрунтів.

   Переважаючими ґрунтами в області є звичайні та південні чорноземи. Зустрічаються чорноземно-піщані, чорноземно-лучні, солонцюваті ґрунти й розбиті піски, які покривають незначні площі територій. Найбільш поширені чорноземи звичайні

середньо-гумусні, важко-суглиннові і чорноземи звичайні мало-гумусні важко-суглинні.

   Отже, природні умови Дніпропетровської області є досить сприятливими для більшості видів рослин.                                                                                                                             

Ґрунти, хоча й перебувають у небезпеці, є родючими рельєф переважно рівнинний, що також добре впливає на рослинний світ.   

 

 

 

 

 

 

 

 

6.

   Балка — долина з задернованими схилами, кути нахилу яких       не перевищують 30-35*, днище звичайно плоске, в плані часто звивисте”. Довжина деяких балок

 

досягає  десятків кілометрів, вони утворюють складні розгалужені системи. В умовах степової зони України балки відіграють суттєву ландшафтоутворюючу роль.

   На сьогодні балки часто-густо залишаються останніми притулками для представників флори  і  фауни, утворюючи той животворний каркас, який слугуватиме основою розбудовою екомережі. В балках, неначе в музеях природи просто неба, зберігаються і слугують наочним свідоцтвом прадавньої природи краю ділянки різнотравно-ковилових степів, чагарників, лук, байрачних лісів. Тут не можна знайти відслонення гірських порід. Балки — перші полігони захоплюючих дитячих мандрівок в природу. З утилітарної точки зору в усі часи вони забезпечували потреби селян в сіні та пасовищах.                                                                    

                                                                    

   Дослідницька група учнів Аульської СЗШ дослідила певну площу Вишневської балки, починаючи на південь від села Вишневе та закінчуючи на захід ставок “Весела роща”. Дослідивши територію довжиною 1,5 км.

   Місцезнаходження балки на південний схід від м.Верхівцеве, верхньодніпровського району, та на північ від с. Семенівка і на північний захід від с. Барвінка, Криничанського району. Вишневська балка перебуває у віданні Криничанського району: Семенівська сільська рада — 545,0 га; Новоселівська сільська рада — 70,0 га. Це байрачно — степовий комплекс верхів'їв річки Мокрої Сури. Місце гніздування рідкісних видів птахів, рідкісні рослинні угрупування, місце зростання 11 видів рослин занесених до Червоної книги України. Група почала вивчати балку від Київської траси по дорозі на с. Вишневе.

   Схили балки відрізняються одне від одного висотою, крутизною та характером рослинного покриву.

   Південний схил балки висотою 8-10м з початку маршруту рівномірний без ярів та горбів. Він різнокольоровий від квітучих трав, подекуди ростуть чагарники.

   Північний схил висотою 3-4м. Спочатку рівномірний, з незначною горбистістю. Має зелений колір, з темно-зеленими плямами, які утворюються густими чагарниками. Природних відслоєнь, ерозії ґрунту та урвищ не спостерігається. Виходів підземних вод у вигляді джерел, теж не виявлено. Обидва боки схилів балки закінчуються лісосмугами. Балка дуже звивиста в (бік с. Вишневе).

   Ґрунтовий покрив території балки представлений чорноземами звичайними, які формуються на лісових суглинках рослинним покривом.

   Ґрунт змінюється на різних ділянках балки, внаслідок особливостей зволоження, ґрунт змінюється від лучно-чорноземного до лучного.

   В місці, де з'являєтьсяя ставок утворюються лучно — болотні ґрунти.

   Флора та фауна балки, яка була нами досліджена, дуже різноманітна і зачаровувала нас майже на кожному кроці. Фауна також різноманітна і багата своєю чисельністю. Досліджувались та вивчались різні види рослин, які обстежувались та фотографувались. Особливо звертали увагу на рослини, які занесені до Червоної

книги України. Це первоцвіти:проліски, підсніжники, сон трава, шафран, медунка — 7.                                                                                                                              лікарська.                                                                       

                                                           Рослинність

   Переважають трав'яні асоціації, чагарники.

   Влітку долина балки покривається зеленими травами, між якими цвіте чебрець, шавлія, астрагал, звіробій звичайний, лисо-хвіст, кропива дводомна, ромашка лікарська, конюшина лучна, полинь звичайна. Майорять блакитними кольорами волошки Маршала, петрів батіг.

                                                                          

Подекуди росте молочай  та кінський щавель, лопух павутинний та амброзія полинолиста.

   Лісова рослинність балки представлена чагарниковою — глід, шипшина звичайна, терен, акація біла, дика груша, клен.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.

 

 

 

 

 

9.

 

 

 

10.

 

               

 

                                     

 

 

 

 

 

 

 

Тваринне населення.       

 Найбільш помітні представники це птахи: куріпка, перепілка, жайворонок, боривіняр, вівсянка, польові горобці;

   із ссавців — мишоподібні гризуни, заєць русак, кріт,  сліпак, ховрах;

   із плазунів — ящірка прудка, вуж звичайний, степова гадюка;                                                                    

 із комах — жук-носоріг, жук-олень, коник зелений, метелики (велике і мале павичеве око) лимонниця, адміральська стрічка, махаон.                                                                                                                                                     

 

         Характер використання балки.

   Балку широко використовують для випасання худоби, та сінокосіння. Регулярний випас худоби, впливає на стан рослинності, багато рідкісних рослин пошкоджено.

   Негативним явищем є випалювання на весні сухої трави, де знищується не тільки коріння трави, а й первоцвіти.

 

 

 

 

 

11.

 

                                                                    Наявність ставка.  

   Рухаючись на захід ми підійшли до ставка “Весела роща” - це викуплена місцевість та місце відпочинку і рибальства. Навколо ставка ідеальна чистота. Південна та західна частина берегів закріплена деревами: вербами та горобиною, черемхою, липами. На північному боці ставка  розміщені будиночки для відпочинку, а на березі плетені з лози намети. Водна                  площина займає 12 га, глибина 5м. Ставок утворений підземними водами річки Мала Сура. Вода в ставку чиста, не засмічена.

   Значну частину рослинності ставка становить — очерет звичайний, рогіз, осока, подорожник водяний, камиш озерний, сусак зонтичний. Біля берегів плавають кувшинки.

   На захід від берегів ставка лучна місцевість, де росте кропива собача, конюшина повзуча і лучна, шавлія, в'язіль барвистий, деревій білий, жовтець їдкий, осот польовий, люцерна.

   Тваринний світ складається з різних видів. Це різні комахи, жаби ропухи, ящірка прудка та зелена, вужі, черепахи та велика кількість гадюк

.

   Часто прилітають навесні сірі чаплі, зустрічаються дикі гуси, шпаки, качки, граки

   В ставку живуть молюски: ставковик великий та беззубка.

   Плаває риба: карасі, коропи, красноперка.

   По дзеркальній гладі води бігають водомірки, плавають жуки — плавунці, вужики.

 

   Охорона рідкісних видів рослин та тварин і таких, що зникають, є невід'ємною частиною загальної проблеми — охорони, відновлення, збагачення і раціонального використання Ефективна охорона окремих біологічних видів у природі можлива тільки за умови збереження достатніх ділянок, як середовища життя цих видів. Тому необхідно розширити мережу місцевих заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ.

   Пересічні громадяни не надають особливої уваги збереженню та відновленню природних біотоків, ставлячи на перший план власні економічні проблеми. Отже, через непродумані дії створено умови, які можуть призвести до значного збіднення

 

видового складу природних угрупувань балки. Для її збереження необхідно: детально обстежити природні угрупування;

   заборонити безконтрольний випас худоби, сінокоси, збір лікарської сировини, вирубування лісосмуг, застосовуючи заходи адміністративного впливу до порушників.

 

 

 

 

                                     

 

 

 

12.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13.

 

 

 

14.

 

 

 

 

15.

 

 

 

 

 

 

 

   Висновок: Вивчено екологічні умови, клімат, ґрунти, рельєф, тварини та рослини означених природних угруповань. За результатами досліджень можна стверджувати, що природні умови відповідають особливостям росту і розвитку більшості обстежуваних рослин.                                                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16.

 

 

 

 

 

 

 

Рослинність Вишневської балки

 

 

 

 

17.

18.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РРослинність біля ставка «Весела роща»

 

 

doc
Пов’язані теми
Біологія, Позакласні заходи
Додано
24 березня 2020
Переглядів
1221
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку