Урок «Загальна характеристика голонасінних»
Мета уроку:
Освітня: Продовжити формувати знання учнів про відділи рослин на планеті; ознайомити з голонасінними рослинами, їх будовою, середовищем існування та поширенням у природі.
Розвиваюча:Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти, аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, пам’ять.
Виховна:Виховувати бережливе ставлення до природи рідного краю та розвивати екологічне мислення.
Тип уроку: Засвоєння нових знань.
Форма уроку: Синтетична.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
Хід уроку:
Поторення вивченого (перевірка домашнього завдання)
Тести онлайн:
https://naurok.com.ua/test/plauni-hvoschi-paporoti-49296.html
Тема сьогоднішнього уроку: «Голонасіні рослини, загальна характеристика, значення в природі»
Розповідь учителя, з елементами бесіди:
Існує тільки дві групи росли, які здатні розмножуватися насінням (голонасінні та покритонасінні). Зазвичай насінина покрита зверху стінкою плода, (звідси назва-покритонасінні), а в голонасінних вона лежить відкрито на лусках шишок.
Відділ Голонасінні включає в себе : (схема на дошці)
Клас Саговникові (саговник поникаючий)
Клас Гнетові (ефедра, вельвічія)
Клас Хвойні (сосна, ялина, ялівець, тис, модрина, туя, кипарис, секвоя)
Клас Гінкгові (гінкго білоба)
Саговникові:
Деревоподібні дводомні рослини, довгожителі, вік досягає до 5000 років. Найдавніші представники флори, ровесники динозаврів. Природний ареал цього роду: Азія, Індонезія, Австралія. В Україні зустрічається в Криму.
Ефедра: невеликий чагарник, схожий на хвощ, має червоні ягоди їстівні, зустрічається в Криму
Вельвічія дивна: (цариця пустель)
- мешканець пустель Південно-Західної Африки, вперше її побачили в пустелі Наміб;
- живе близько 2 000 років;
- майже все стебло занурене у піщаний грунт і підіймається над його поверхнею лише на 30 см;
- має всього два листки довжиною 3-4 м, які зберігаються все її життя і за товщиною нагадують фанеру;
- здалеку вельвічія схожа на клубок змій.
Гінкго дволопатеве: (розповідь легенди про китайського імператора, та нагадати, ліки які з нього виготовляють)
- це дерево поширене в Японії. Китаї, Кореї;
- в Україні вирощується в ботанічних садах і дендропарках;
- учені називають його «живим викопним», оскільки це єдиний представник свого класу;
- дерево високе до 30 м, листопадне;
- насінину із сріблястим придатком називають в Японії «сріблястий абрикос»;
- відвар його листків вживають для поліпшення роботи мозку;
- листочок плоский з двома лопатями, формою нагадує серце.(згадати тип жилкування)
Загальна характеристика Хвойних : (рослини мають хвою-видозмінені листки, тонку кору у дерев, наявні смоляні ходи в деревині, здатні виділяти смолу, яка має бактерицидну дію, травянистих рослин серед них не має, квіток не мають, шишконосні рослини, серед них є вічнозелені і листопадні рослини ( модрина ))
Модрина- однодомна рослина, з мякою хвоєю, хвоїнки зібрані в пучки, світлолюбива, шишки довгий час можуть не відкриватися.
Тис ягідний:
цікаві легенди про рослину (розповідь учнів)
http://www.rakhiv.in/NewsOpen/id_news_977026
- його називають «негний-дерево»;
- росте в горах Карпат і Криму;
- могутнє дерево в кілька обхватів, висотою до 30 м;
- деревина міцна, з неї робили гарматні ядра;
- має міцну бурувато-червону деревину, що не гниє;
- кора червонувато-сіра, гладка або пластинчаста;
- має малинові шишкоягоди, яким ласують птахи;
- має отруйну хвою, кору і деревину
-виготовляють протипухлинні засоби
Найбільш відомими рослинами серед Хвойних є: сосна та ялина.
Цікава легенда про сосну (розповідь учня)
http://irinakvitneva.blogspot.com/2013/10/blog-post_26.html
Заповнення таблиці : «Сосна – ялина»
Сосна – світлолюбна рослина, має міцний корінь, який проникає глибоко в грунт, грунти як правило піщані, ялина – тіньовитривала, має поверхневий корінь.
Розглянути малюнки:
Хвоя (сосна: хвоїнки по-дві зібрані до купи, 5-7 см довжина, розміщені на пагонах по колу, світло- зеленого кольору)
Ялина (одна, чотиригранна хвоїнка – на пагоні почергове розміщення, розміром 1-3 см, більш насиченого зеленого кольору)
Шишки в ялини: продовгуваті світло коричневі, покривні луски більш ніжні; в сосни: яйцевидно-конусовидної форми, покривні луски тверді.
Запилення відбувається за допомогою вітру.
Сосна, як і ялина однодомна рослина (червоні жіночі шишки виділяють клейку речовину, до яких прилипає пилок із жовтих (чоловічих) і доволі довго проростає (12 місяців). Спочатку шишка зеленіє, коли достигла стає коричневою, її луски відкриваються і насіння висипається, (кожна насінина має крильця) і розноситься вітром.
Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Гра «Розминка».
Відгадати правильність написання представників голонасінних та визначити їх клас.(роздати картки)
- анлия – ялина – Хвойні (приклад);
- дерефа – -----------------;
- итс – ---------------------;
- воксея – -----------------;
- нікгог – ----------------;
- никвосаг – --------------;
- насос – -------------------;
- ячівільве – ---------------;
- уят – ----------------------.
Гра вкажи правильну відповідь: «так-ні» (дидактичні картки)
1. Голонасінні бувають деревами, кущами, квітами
2. Спори висипаються з шишок
3. Насіння наявне лише у деяких голонасінних
4. В Україні найпоширеніші хвойні голонасінні
5. У хвойних листки перетворені на голковидні хвоїнки
6. Насіння незахищене, а лежить на лусочках шишок
7. Шишки бувають чоловічими і жіночими
8. Для запилення потрібна вода
9. Молоді чоловічі шишки бурі, а жіночі – жовті
10. Стовбури голонасінних не мають кори
11.Голонасінні ніколи не утворюють насіння
12. Насінина містить зародок нової рослини
13. До голонасінних відносять ялину та сосну
14. Хвоя-це орган спороношення хвойних рослин
15. У ялини ніколи не утворюється пилок
16. Насіння сосни утворюється в шишках
17. Серед голонасінних немає лікарських рослин
18. Голонасінні вічнозелені рослини
19. Ялинові ліси ніколи не утворюються в степах України
Гра «Не вірю: поясни» ( вибрати правильні твердження)
1. Поодинокі квітки сосни звичайної тремтять на вітрі.
2. У полі виросла ялина і бджола її запилювала.
3 Скинула сосна листя влітку.
4. На ялині виросло багато плодів-горішків.
5. Ягода в кедру смачна, зелена і кругла.
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Розповідь про значення голонасінних:
- ліси – основне джерело кисню та летких фітонцидів
Що таке фітонциди?(розповідь), пригадати про утворення озону у соснових лісах
- домівка для багатьох тварин;
- використання деревини як сировини;
- виготовлення паперу та штучного шовку;
- сировина для хімічної промисловості (скипидар, спирт, ацетон, смола…);
- використання в озелененні.
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Додаткове завдання:
Давайте згадаємо деякі народні прикмети:
- хвоя модрини перед ясною погодою розгортається, ширшає, а перед негодою – стискається, стає круглішою;
- на сосні багато шишок – добре вродить ячмінь;
- на смереках рясно шишок – запасайтесь на зиму добрими кожухами;
- затріщали смереки – буря недалеко;
- бічні гілки сосни дугоподібно згинаються в бік стовбура – на відлигу, розгинаються – на мороз;
- лусочки соснових шишок розкриті – триватимуть сухі, гарячі дні, а стуляться докупи – настане волога погода;
- сухі гілочки ялини висипають білу порошу – чекайте погоду хорошу.
Додатковий матеріал:
Секвоя вічнозелена:
- найтовстіше дерево в світі, товщина стовбура 11-36 м;
- висота сягає 100 м;
- назва походить від імені вождя індіанського племені, що очолив боротьбу з колонізаторами;
Кедр:
- це священне дерево в Індії та Лівані;
- висота сягає 50 м, крона шатроподібна;
- росте на Південному березі Криму;
- нерідко йому приписують насіння, що насправді належить сосні сибірській;
- росте в Гімалаях на висоті 2 00 м;
V. Узагальнення та систематизація знань.
VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання: опрацювати параграф підручника 44, дати відповіді на запитання в кінці параграфа