24 вересня о 18:00Вебінар: Використання елементів проєктної діяльності в умовах змішаного навчання

Природознавство 5 клас. Календарно-тематичне планування

Про матеріал

Календарно-тематичне планування уроків природознавства для учнів 5 класу розроблене відповідно програми на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. № 462) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (2016 р.), з урахуванням методичних рекомендацій щодо викладання предмету у 2018/2019 н.р

Перегляд файлу

Природознавство 5 клас

(70 год, 2 год на тиждень)

Дата

Зміст

Очікувані результати

ВСТУП (6 год)

 

 

  1. Науки, що вивчають природу.

 

  1.   Методи вивчення природи. Практичне заняття 1.

 

  1.   Обладнання для вивчення природи. Практичне заняття 2.

 

  1.     Значення природничо-наукових знань для людини

 

  1.     Навчальний проект «Жива і нежива природа навколо нас»

 

  1.     Узагальнення та систематизація знань

 

Практичні заняття

 

  •              1 Ознайомлення з довідковими виданнями з природничих наук різних типів: енциклопедіями, словниками, довідниками величин, атласами географічних карт, визначниками рослин і тварин, науково-популярною літературою природознавчого змісту, хрестоматіями з природознавства, інтернет-ресурсами тощо.
  •              2 Ознайомлення з простим обладнанням для  природничонаукових  спостережень і дослідів.

 

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

називає: природничі науки (біологію, фізику, хімію, географію, астрономію, екологію) та їх внесок у вивчення природи;  методи вивчення природи (спостереження, експеримент, вимірювання);

наводить приклади:  методів і обладнання для  вивчення природи, їх використання  

 

Діяльнісний компонент

розповідає про  вчених-натуралістів (23) та їхній внесок у вивчення природи;

про методи вивчення природи;

пояснює прикладне значення досягнень у галузі природничих наук;

розрізняє в описі досліду або спостереження мету, умови його проведення та отримані результати;

обирає обладнання, необхідне для проведення вимірювання і спостереження, і пояснює свій вибір;

знаходить необхідну інформацію в довідкових виданнях із природничих наук;

дотримується правил безпечного використання лабораторного обладнання

 

Ціннісний компонент

оцінює роль природничих наук у створенні технологій, що покращують життя людини;

висловлює свою точку зору на проблему «Для чого необхідно вивчати природу?»;

усвідомлює роль природничих наук і власні можливості в пізнанні природи

 

РОЗДІЛ І.          ТІЛА, РЕЧОВИНИ ТА ЯВИЩА НАВКОЛО НАС (15 год)

 

 

1 Тіла навколо нас. Характеристики тіла, їх вимірювання.

 

2 Практична робота 1 Вимірювання маси та розмірів різних тіл

 

3 Речовини. Фізичні властивості речовин.  

 

4 Властивості твердих тіл, рідин і газів.

 

5 Атоми й молекули.

 

6 Дифузія.

 

7 Підсумковий урок

 

8 Різноманітність речовин. Неорганічні та органічні речовини у найближчому оточенні людини.

 

9 Чисті речовини і суміші.

 

10 Способи розділення сумішей. Практичне заняття 3

 

11 Явища природи.

 

12 Фізичні явища, їх різноманітність. Практичне заняття 4.

 

13 Хімічні явища, їх ознаки. Горіння. Гниття.   

 

14 Повторюваність явищ. Взаємозв’язок явищ у природі

 

15 Підсумковий урок

 

 

Практичні роботи

  • 1 Вимірювання маси та розмірів різних тіл.

Практичні заняття

  • 3 Розділення сумішей фільтруванням.  
  • 4 Дослідження залежності швидкості випаровування рідини від   температури та площі поверхні.

 

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

називає: найменші частинки речовин; характеристики тіла (форма, розміри, маса, об’єм); прилади та інструменти для   вимірювання розмірів і маси тіл; фізичні властивості  речовин (колір,  блиск, запах, агрегатний стан); властивості газів (не зберігають форми, займають весь представлений їм простір); властивості рідин (не зберігають форму, зберігають об’єм, текучі); властивості твердих тіл (зберігають форму та об’єм); способи розділення сумішей (відстоювання, фільтрування, випаровування); ознаки хімічних явищ; умови, за яких відбувається горіння;

наводить приклади: тіл і речовин, що оточують людину; чистих речовин і сумішей (2–3); неорганічних та органічних речовин (2–3); явищ у природі, техніці, побуті; явищ природи, пов’язаних зі зміною сезонів; явищ природи, що повторюються; використання сумішей

 

Діяльнісний компонент

розрізняє: тіла живої і неживої природи; фізичні, хімічні та біологічні явища;

пояснює: відмінність між твердим, рідким, газуватим станом речовин; чистих речовин – від сумішей; значення органічних речовин для живої природи; значення горіння і гниття;

описує за запропонованим планом тіла і речовини; явища природи (23);

порівнює тіла й речовини за 34 ознаками;

характеризує: горіння як приклад хімічних явищ;

вимірює масу й розміри тіла, використовуючи відповідні прилади;

уміє розділяти суміш фільтруванням;

установлює зв’язки між явищами природи (на прикладах вивчених і за аналогією);

застосовує знання для безпечного поводження з тілами й речовинами в ситуаціях повсякденного життя;

дотримується правил: безпечного використання хімічного посуду

 

Ціннісний компонент

усвідомлює важливість акуратності, ретельності і точності при фіксуванні даних;

робить висновок про різноманітність тіл і явищ природи;

обговорює питання безпечного використання речовин;

оцінює ризики ситуацій повсякденного життя, пов’язаних із фізичними явищами, використанням тіл і речовин;

розуміє значимість потреби в безпеці

РОЗДІЛ ІІ.          ВСЕСВІТ (8 год)

 

 

 

1 Небо і небесна сфера. Небесні світила.

Видимі рухи світил.

 

2. Поняття сузір’я. Значення зоряного неба в історії людства.

 

3. Небесні тіла.

 

4 Зоря – самосвітне небесне тіло.  Відмінності між зорями. Міжзоряний простір.

 

5 Планети. Сонячна система. Відмінності між планетами.

 

6 Зоряні системи галактики.

Всесвіт і його складові.  Практичне заняття 5.

 

7 Людина і Всесвіт. Астрономія наука, що вивчає Всесвіт. Методи та засоби астрономічних досліджень

 

8 Навчальний проект «Наш дім – Сонячна система»

 

9 Підсумковий урок

 

 

 

Практичні заняття

  • 5 Визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба.

 

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

називає: сузір’я (2–3); найвідоміших астрономів (Птолемей, М. Коперник, Г. Галілей, Е. Габбл), дослідників космосу (Ю. Гагарін, Н. Армстронг, Л. Каденюк);

наводить приклади: впливу космічних чинників на Землю; небесних тіл, що складають наш Всесвіт

Діяльнісний компонент

описує: загальну будову Сонячної системи; відмінності між планетою і зорею;

порівнює: за розмірами і температурою Сонце з іншими зорями;

характеризує: особливості астрономічних досліджень; місце людини у Всесвіті;

пояснює на моделях форму і будову Землі, рух Землі навколо власної осі і навколо Сонця, будову Сонячної системи;

причину видимих рухів світил;

розрізняє: небесні тіла (планета, зоря, галактика); типи планет, туманностей, зір і галактик; зорі та планети на небесній сфері;

показує на карті зоряного неба: Полярну зорю, сузір’я Великої та Малої Ведмедиці

 

Ціннісний компонент

Учень / учениця

усвідомлює необхідність вивчення Всесвіту;

виявляє ставлення до розвитку астрономічних і космічних досліджень;

оцінює значення: зоряного неба в історії людства; телескопічних спостережень

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ.                   ЗЕМЛЯ ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ

Тема 1. Земля як планета (16 год)

 

 

1 Форма і розміри Землі.

 

 2 Внутрішня будова Землі.

 

3 Рухи Землі. Пори року.

 

4 Місяць супутник Землі. Сонячні та місячні затемнення.

 

5 Способи зображення Землі. Практичне заняття 6.

 

6 Підсумковий урок

 

7 Ґрунт, його значення і властивості.

Догляд за ґрунтом.  

 

8 Повітря суміш газів. Значення повітря.   Властивості повітря.

 

9 Вода на Землі.

 

10 Властивості води. Три стани води. Кологообіг води.

 

11 Вода розчинник. Розчинні й нерозчинні речовини. Практичне заняття 7.

 

12 Вивчення розчинності речовин: глини, олії, лимонної кислоти. Практичне заняття 8.

 

 13 Розчини у природі. Практичне заняття 9.

 

14 Значення води у природі.

Використання води людиною

 

15 Підсумковий урок

 

 

Практичні заняття:

  •                  6  Знаходження на карті та глобусі екватора, полюсів, півкуль материків і частин світу; географічних об’єктів.
  •                  7 Дослідження розчинності речовин (цукру, солі, лимонної кислоти, олії).
  •                  8 Вивчення розчинності речовин: глини, олії, лимонної кислоти.
  •                  9 Дослідження впливу різних температур на розчинення цукру (солі) у воді.
  •                  10 Дослідження нагрівання тіл (різних за кольором і прозорістю) променями Сонця.

 

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

називає: форму й розміри Землі; рухи Землі; фази Місяця; способи зображення Землі; материки та частини світу; склад ґрунту, повітря; властивості ґрунту, повітря, води;  

наводить приклади: розчинних і нерозчинних речовин; розчинів у природі; використання води і розчинів людиною

 

Діяльнісний компонент

описує: внутрішню будову Землі; результати власних спостережень і дослідів;

пояснює: зміну дня і ночі; зміну пір року; зміни фаз Місяця; нерівномірність розподілу сонячного світла і тепла на поверхні Землі; причини сонячного і місячного затемнення; колообіг води у природі; значення води, повітря, ґрунту;  значення сонячного світла і тепла для живої природи;

розрізняє: фази Місяця на зображеннях; способи зображення об’єктів на географічних картах;

показує на глобусі та географічній карті: материки і частини світу; найбільші географічні об’єкти, екватор, півкулі, полюси;

складає план досліду і проводить його;

застосовує знання для орієнтування на місцевості, ощадливого використання води у побуті;

використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях; знання про властивості ґрунту для вирощування рослин;

розраховує можливий економічний ефект від використання продукту групового проекту

 

Ціннісний компонент

усвідомлює, що планета Земля, її ресурси є цінністю для кожної людини;

висловлює судження щодо бережливого ставлення до навколишнього середовища;

оцінює значення природничих наук для охорони природи;

розуміє обмеженість ресурсів для задоволення потреб людини

Тема 2. Планета Земля як середовище життя організмів (15 год)

 

 

1 Організм і його властивості. Клітинна будова організмів.

 

2 Різноманітність організмів:
Рослини, Тварини. Практичне заняття 11.

 

3 Різноманітність організмів: Гриби, Бактерії. Практичне заняття 11 (продовження)

 

4 Ознайомлення з найпоширенішими й отруйними рослинами, грибами і тваринами своєї місцевості. Практичне заняття 12.

 

5 Умови життя на планеті Земля.

 

6 Середовище життя. Чинники середовища. Вплив на організми чинників неживої природи.

 

7 Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища.

 

8 Підсумковий урок

 

9 Різноманітність середовищ життя і пристосування організмів до життя в кожному з них.   

 

10 Наземно-повітряне середовище.

 

11 Водне середовище життя. Ґрунтове середовище життя.

 

12 Вплив на організми чинників живої природи. Взаємозв’язки між організмами.

 

13 Співіснування організмів. Угруповання організмів.

 

14 Екосистеми.  

 

15 Рослинний і тваринний світ своєї місцевості. Екскурсія

 

16 Підсумковий урок

 

Практичні заняття

  •               11 Визначення назв найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин за допомогою атласів-визначників, електронних колекцій.
  •               12 Ознайомлення з найпоширенішими й отруйними рослинами, грибами і тваринами своєї місцевості

Екскурсія (відповідно до місцевих умов)

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

називає: властивості організмів; відмінності рослин, тварин, грибів, бактерій; умови життя на планеті Земля; чинники середовища; основні середовища життя;  склад екосистеми;

наводить приклади: пристосування організмів до періодичних змін умов середовища (листопад, зимова сплячка, зміна забарвлення хутра, перельоти птахів;); співіснування організмів; природних і штучних екосистем

 

Діяльнісний компонент

описує: пристосування організмів до чинників неживої природи; пристосування організмів до середовища життя; результати власних спостережень і дослідів;

пояснює: як відрізнити живий організм від неживого природного тіла; вплив чинників середовища на живі організми; зв’язок  грибів, бактерій, рослин, тварин у природі; роль рослин, тварин, грибів, бактерій в екосистемах;

розпізнає: найпоширеніші рослини і тварин своєї місцевості; отруйні рослини, гриби, тварин своєї місцевості;

уміє визначати назви рослин, тварин, грибів за допомогою атласів-визначників;

використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання, вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях

 

Ціннісний компонент

оцінює значення природних і штучних екосистем у природі та житті людини;

усвідомлює, що кожний організм та їхня різноманітність є цінними для кожної людини

 

Навчальний проект «Вирощування найвищої бобової рослини»

 

  •             висловлює припущення і здійснює його перевірку у процесі роботи над проектом;
  •             добирає необхідні ресурси, визначає способи фіксування даних;
  •             проводить експеримент і тривалі спостереження, фіксує їх хід за допомогою цифрових пристроїв, вносить дані в журнал спостережень, заповнює таблиці, будує графіки, формулює аргументовані висновки;
  •             рівномірно розподіляє навантаження між членами групи, враховуючи інтереси кожного; спонукає інших до якісної роботи, допомагає іншим;

планує роботу групи, узгоджує створення підсумкового звіту/презентації про хід і результати виконання проекту; спільно усією групою презентує результати роботи, само- і взаємооцінює діяльність із виконання проекту і презентації, висловлює в ролі доброзичливого критика оцінку презентування інших груп

 

Тема 3. Людина на планеті Земля (7 год)

 

 

1 Людина частина природи. Зв’язок людини з природою.

 

2 Зміни в природі, що виникають унаслідок природних чинників і діяльності людини.  

 

3 Екологічні проблеми та їх розв’язування (збереження біологічного різноманіття, боротьба зі знищенням лісів і опустелюванням, захист планети від забруднення різних видів). Практичне заняття 11

 

4 Навчальний проект «Смітити не можна переробляти»

(про «друге життя» побутових речей)

 

5 Охорона природи.  Червона книга України.

 

6 Складання Червоної книги своєї місцевості. Практична робота 2.

7 Заповідники, заказники, національні парки та їхнє значення для збереження природи Землі

 

8 Підсумковий урок

 

Практичні роботи

2 Складання Червоної книги своєї місцевості.

Практичні занятття

13 Дослідження екологічних проблем своєї місцевості.

 

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

називає: джерела забруднення навколишнього середовища; важливі екологічні проблеми своєї місцевості; природоохоронні об’єкти й території свого регіону;

наводить приклади: впливу людини на природу і природи на людину; рослин і тварин своєї місцевості, які занесено до Червоної книги України

 

Діяльнісний компонент

пояснює зв’язок людини з природою; зміни в природі, що викликані природними чинниками і діяльністю людини; призначення Червоної книги і природоохоронних територій;

аналізує позитивні і негативні наслідки взаємодії людини і довкілля;

дотримується екологічних норм поведінки у природі

Ціннісний компонент

усвідомлює власну відповідальність за збереження природи;

оцінює значення природничих наук для охорони природи;

обговорює питання економного використання енергоносіїв;

 

висловлює судження щодо необхідності охорони природи і раціонального використання природних ресурсів;

виявляє бережливе ставлення до природи

 

Навчальний проект «Смітити не можна переробляти»

(про «друге життя» побутових речей)

 

  •     висловлює ідеї щодо створення корисних речей із вживаних;
  •     аргументовано пояснює екогогічні наслідки перетворення вживаних речей на нові корисні, наводить приклади;
  •     висловлює обгрунтовані пропозиції щодо спільної роботи групи, доброзичливо обговорює ідеї інших;
  •     коструює продукт проекту;
  •     розраховує можливий економічний ефект від використання продукту групового проекту;
  •     вносить дані в таблиці;
  •     формулює аргументовані висновки щодо екологічних наслідків;

визначає важливість власної цілеспрямованої екологічної діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
24 серпня 2018
Переглядів
707
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку