Прислів'я і приказки на уроках української мови та літературного читання в початковій школі

Прислів´я і приказки на уроках української мови та літературного читання в початковій школі.

 У фольклорі при всьому багатстві та розмаїтті його поетичних форм і видів важко знайти більш цікаві жанри, ніж приказки та прислів'я. Вони засуджують лінь, величають працю, зміцнюють віру, справедливість і добро, закликають поважати книгу і знання. У них виражені горе і радість, любов і ненависть, друк і гнів, іронія і гумор, саме тому приказки та прислів'я роблять мова більш точною, виразною і емоційною. Будучи багатим фактичним матеріалом, прислів'я і приказки можуть бути успішно використані на уроках української мови і літературного читання в школі.

 Прислів´я і приказки — жанр, який пройшов довгий шлях розвитку. Про давність його походження говорять елементи міфології та магії, що дійшли до нас у текстах паремій. Як невеликий за обсягом жанр, він дуже швидко реагував на історичні події, зміни в суспільному житті, явища дійсності, і фіксував це у коротких стійких влучних висловах.

Прислів’я та приказки належать до безцінного скарбу  українського народу. Ці короткі влучні вислови образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. У своїй сумі прислів’я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу.

Моральні цінності, вчинки оточуючих, відносини між людьми - все вбирає в себе дитина, спостерігаючи, слухаючи, читаючи. У прислів'ях і приказках відображений весь пізнавальний досвід народу, його морально-етичні, соціально-естетичні, художні та виховні ідеали. Вони зберігають історію руху народу шляхом цивілізації, відображають характер народу, його симпатії і антипатії, зв'язки з сусідніми народами. Прислів'я ввібрали в себе всі тонкощі оцінного ставлення до дійсності, її сприйняття і відображення. Саме цей аспект мовної свідомості фіксується у відомому висловлюванні К.Д. Ушинського про те, "що природа країни, її історія, відбиваючись у душі людини, виражаються в слові. Люди зникали, але слова, створювані ними, що увійшли до скарбниці - рідна мова, залишилися безсмертними"

 У молодшому шкільному віці закладається фундамент моральної поведінки дитини, починає формуватися громадянська орієнтація особистості. Засвоєння етичних норм дітьми молодшого шкільного віку є актуальною і важливою проблемою сьогодення.

 З перших днів перебування в школі дитина вчиться бути ввічливою, дисциплінованою, розпізнавати добро і зло.  Ось чому так важливо вміло організувати систему роботи, щоб кожна дитина могла брати творчу участь у розвитку рідної культури, а через неї – загальнолюдської. В оперативній пам’яті учнів фразеологічних одиниць мало. Через це потрібно на кожному уроці записувати й давати пояснення хоча б 2-3 фразеологізмам ( так радив В.Сухомлинський ).

 Засвоєнню етичних норм дітьми молодшого шкільного віку сприяють такі методи і прийоми, як бесіди на морально-етичні теми, дискусії, виконання етичних вправ, читання і обговорення творів на етичну тематику, перегляд і постановка дитячих вистав, інсценізація художніх творів на етичну тематику, обговорення фрагментів мультфільмів і дитячих фільмів, показ і пояснення способів поведінки в тій чи іншій ситуації, аналіз реальних та уявних ситуацій.

    Дієвим чинником впливу на засвоєння етичних норм молодшими школярами є прислів’я і приказки, які високо шанує сам народ.

На уроках я використовую такі види роботи з прислів’ями та приказками:

•   скласти прислів’я/ приказку зі слів;
•   з’єднати частини прислів’я;
•   пояснити написання слів у прислів’ї;
•   доповни прислів’я/приказку ;
•   написати твір за прислів’ям;
•   дібрати приказки зі словниковим словом;
•   дібрати прислів’я з синонімами (антонімами);
•   роз’єднай прислів’я / приказки;
•   дібрати прислів’я – заголовок до тексту;
•   дібрати прислів’я з певною частиною мови;
•   дібрати прислів’я/приказку на певну тему.

На уроках стараюся використовувати такі завдання, виконання яких буде розвивати в дітей мислення, пам'ять, увагу.

Доповни прислів’я Хто не працює, … Вовків боятися - … Знає кішка … (той не їсть. в ліс не ходити. чиє сало з’їла. )

Ефективним є й такий прийом навчання, як художній аналіз прислів'їв та приказок. Вчитель пояснює етимологію вислову, якщо це доступно розумінню дітей і співвідноситься із життєвою ситуацією.  Смерть на полі, ніж життя в неволі. Сам загибай, а братчика виручай. Аби шия, а ярмо буде.

Підбірка прислів'їв за частинами мови:

Іменник:

Бджола мала, а й та працює. Без діла слабіє сила. Без діла жить — тільки небо коптить.              Без охоти нема роботи.                   Без роботи день роком стає.  Без сокири не тесляр — без голки не кравець.                 Було б корито, а свині знайдуться.                            Від жару і камінь трісне.              Гість лави не засидить.   Знання – дерево, а діло – плоди.              Знання робить життя красним.              Землю прикрашає сонце, а людину — праця.              І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.              Кінь на чотирьох ногах і то спотикається.              Коза на базар не хотіла йти, та її повели.                            На хорошу квітку і бджола летить.                  Науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить.              Не місце красить людина, а людина місце. Не одяг красить людину, а добрі діла.                  Непроханий гість гірше татарина.     Не сокира теше, а чоловік.                Під лежачий камінь вода не тече. Підождіть: прийде коза до воза сіно смикать.   Риба шукає де глибше, а людина — де краще.              Рук робота — свято для душі.              Слова — полова, а праця — диво.                Тиха вода греблю рве.                 Труд чоловіка кормить.    У ледаря що не день, то лінь.              Яка кроква, така й лата, яка праця, така й плата.

Прикметник:

Бджола мала, а й та працює. Білі руки чужі труди люблять. Будь сильний духом, а не новим кожухом.              Б’ють не лежачого, а ледачого.              В умілого і долото рибу ловить.                             Грамотний – видющий і на все тямущий.              Добрий початок — половина діла.              Добра пряха на скіпку напряде.              Доброму коневі — не довгі версти.              Добрий початок — половина діла.              Жвавий, як рак на греблі.              Зароблена копійка краща за крадений карбованець.              Кожна пташка своїм дзьобиком живе.              Лежачого хліба ніде нема.              Маленька праця краща за велике безділля.              На чужий труд ласий не будь.              На хорошу квітку і бджола летить.              Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.               Не святі горшки ліплять, а прості люди.               Під лежачий камінь вода не тече.              Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.              Рання пташка росу оббиває.              Роботящі руки гори вернуть.              Тиха вода греблю рве.                            Тільки сир одкладений гарний, а одкладена робота — ні.              Трудова копійка годує довіку.                            Чужим добром не забагатієш.                            Чесне діло роби сміло!                            Щира праця мозолева.

Дієслово:

Батько хай їде орать — його коні знають, а я піду гулять — мене гості чекають.              Білі руки чужі труди люблять.              Вік живи – вік учись.              Від науки міцніють руки.              Від гніву старієш, від сміху молодієш.              Відчиняй, пане, ворота — йде твоя робота.              Губами говори, а руками роби!              Зробив діло — гуляй сміло.              Коли почав орати, то у сопілку не грати!              Люди не раки: з лиха не почервоніють.              На чужий труд ласий не будь.                     Не бери важкого в руки, а дурного в голову.                 Не нарікай на сусіда, коли спиш до обіду. Не вчи орла літати, а соловейка співати.              Не вчи ученого їсти хліба печеного.  Не кайся рано встати, а кайся довго спати.              Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.              Не дивись на чоловіка, а на його діло.              Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить              Не дивись на чоловіка, а на його діло.              Не кайся рано встати, а кайся довго спати.              Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.              Не одежа красить людину, а добрі діла.  Не святі горшки ліплять, а прості люди.              Не сокира теше, а чоловік.              Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!                Не журись, та за діло берись.  Не за те вовка б’ють, що він сірий, а за те, що вівцю з’їв.                    Працює, як чорний віл.                            Тільки сир одкладений гарний, а одкладена робота — ні  Ремесло не коромисло, плечей не відтягне.              Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає.                  Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.  Старається, як мурашка.              Того руки не болять, що уміють.               Треба нахилиться, щоб з криниці води напитися.              Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.              Хто багато робив, той і багато знає.                Хто що вміє, то і діє.              Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.                 Хто що знає, тим і хліб заробляє. Хто робить, той голим не ходить.              Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти. Чужим добром не забагатієш.              Що ранком не зробиш, то вечором не згониш. Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.                Як без діла сидіти, то можна одубіти.   Як дбаєш, так і маєш.               Як ручки зароблять, так ніжки сходять.                   Як ідеш, дивись під ноги: хоч грошей не найдеш, так носа не наб’єш.                 Як їв — то аж упрів, а як працював — то аж задрімав.

Прислівник:

Або ви тату їдьте в ліс, а я дома зістанусь: або я дома зістанусь, а ви тату їдьте в ліс.   Близько лікоть, та не вкусиш.    Гірко поробити – солодко з’їсти.  Добре чужими руками жар загрібати.   Добре роби — добре й буде!   Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!    Жати у день душно, а вночі кусають комар .    Навіщо робити сьогодні те, що можна зробити завтра.   Недаром говориться, що діло майстра боїться.   Не тепер по гриби ходить—восени, як будуть родить.   Не кайся рано встати, а кайся довго спати.   Одне «зараз» краще трьох «потім».     Один працює умом, а другий горбом.     Очам страшно, а руки зроблять.      Під дощ хати не криють, а коли ясно — і сама не тече.    Тяжко тому жить, хто не хоче робить.     Тихше їдеш — далі будеш.    Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.     Хто робить кревно, той ходить певно.

Числівник:

Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.   Де двоє, там рада, а де третя, там зрада.   За один раз не зітнеш дерева враз.   Краще раз побачить, як тричі почути.   Одне «зараз» краще трьох «потім»    Одна ластівка весни не робить.    Пошануй одежину раз, вона тебе — десять раз.    Робити до сьомої суботи.    Сім раз відмір, один раз відріж.    Хто в біді дав, дав два рази. 

Навчання дітей зв'язної мови має велике значення для їхнього всебічного розвитку і виховання. Розмови, розповіді, перекази художніх творів впливають на моральне виховання дітей, виховують дисциплінованість, товариськість, стриманість тощо. Одночасно формуються творчі вміння дітей, розвиваються естетичні сприймання, виховується виразність мови. Методика початкового навчання не передбачає окремих уроків для опрацювання малих фольклорних жанрів, зокрема прислів‘їв і приказок. Вони вводяться в урок, як супровідний матеріал, хоч і є важливо необхідним для роботи з молодшими школярами.