Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища

Урок 53.

Тема: Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища.

Мета: сформувати знання учнів про періодичні зміни умов середовища та пристосування організмів до змін, вчити наводити приклади пристосувань організмів у різних кліматичних умовах;

розвивати спостережливість, пам’ять, увагу, логічне мислення та вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

виховувати пізнавальну активність, інтерес до природничих наук, любов та дбайливе ставлення до природи, сприяти розширенню кругозору.

Тип уроку: засвоєння знань, умінь і навичок.

Обладнання: підручник, зошит, мультимедійне обладнання, презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання. Перевірка присутності учнів на уроці. Самопочуття учнів.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Що називають середовищем життя?

Які чинники неживої природи здатні впливати на життєдіяльність організмів?

Яке значення вологості та температури для організмів?

Чи може береза жити в пустелі?

Чи комфортно буде жити ящірці на Північному або Південному полюсі?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Ми вже знаємо, що організми, які населяють нашу планету досить різноманітні, а зовнішні чинники по-різному впливають на них. Рослини і тварини мають різноманітні зовнішні ознаки та способи життя. Чи пов’язана ця різноманітність з умовами, в яких мешкають організми? Чи можуть організми пристосуватися, якщо звичні для них умови зміняться?

IV. Вивчення нового матеріалу

Сьогодні на уроці ми дізнаємося як організми пристосовуються до змін умов середовища. Запис теми уроку.

Зміни в навколишньому середовищі повторюються через певні проміжки часу (періоди), тому їх називають періодичними. Кожен з вас міг помічати зміни, які відбуваються у природі нашої країни протягом року – змінюються кількість сонячного світла і тепла, температура повітря, кількість опадів. Відповідно змінюються пори року або сезони. Такі зміни називають сезонними.

Чим зумовлені зміни пір року?

Що ще змінюється в залежності від руху Землі?

Внаслідок змін дня і ночі відбуваються добові зміни. При зміні дня і ночі змінюється освітлення, температура і вологість повітря.

Ми можемо сказати, що періодичні зміни умов середовища пов’язані з рухом Землі навколо Сонця та навколо своєї осі.

Чому деякі рослини скидають листя восени?

Пристосування рослин до зміни пір року всі ми можемо спостерігати кожного року. Взимку рослини перебувають у стані спокою. Їхні корені не поглинають воду, по стеблу не рухаються речовини. Навесні, коли земна поверхня отримує більше світла і тепла від Сонця, змінюються і умови середовища – волога у ґрунті стає доступною для коренів рослин. Активізується ріст і розвиток рослин. Восени світловий день коротшає, ночі стають довшими, а температура повітря знижуються. Це впливає на те, що поглинання води з ґрунту коренями рослин уповільнюється. Тому сповільнюється ріст і розвиток рослин. У багатьох рослин восени ми спостерігаємо біологічне явище – листопад.

Якби листяні дерева не скидали на зиму листя, вони б загинули, тому що листя продовжувало б випаровувати воду в той час, коли надходження її з мерзлого ґрунту припинилося. Ялина і сосна легко переносять нестачу води, а хвоя випаровує її набагато менше. Тому таким рослинам не потрібно скидати листя на зиму.

Чи впливають зміни умов середовища на тварин?

У тварин можемо спостерігати пристосування до добових змін середовища. Одні з них пристосувалися до активного життя вдень, інші – вночі. Наприклад, ластівки і горобці – денні птахи, а сови і пугачі – нічні. Завдяки гострому зору і прекрасному слуху сови полюють уночі. Кажани хоч нічні тварини, але, на відміну від сов, орієнтуються вони за допомогою власних звукових сигналів. Такий спосіб орієнтування теж є прикладом пристосування до нічного способу життя.

Чи всі птахи живуть у нас увесь рік?

Журавлі, лелеки, солов’ї восени відлітають в тепліші краї на зимівлю, а навесні знову повертаються. Цих птахів називають перелітними. Яка ж причина таких перельотів? Так птахи пристосувалися до періодичних змін пір року, зменшення кількості насіння і плодів, комах, дрібних тварин, якими живляться птахи.

Проте, не всі птахи відлітають. Птахів, що залишаються зимувати, називають осілими. Ці птахи також пристосовуються до змін пір року. Під шкірою в них накопичується шар жиру, який захищає від холоду та використовується як запас поживних речовин. Ворони, сороки, граки восени оселяються ближче до житла людей, адже там більша ймовірність знайти корм.

Нестача їжі взимку впливає не лише на птахів і тварини по-різному пристосовуються до зимівлі. Їжак і борсук з осені до весни знаходяться у норах, а бурий ведмідь – у барлозі. Цей період у тварин називають сплячкою, під час неї тварини не живляться і не рухаються, а їхнє дихання уповільнюється. Запаси жиру, накопичені тваринами восени, допомагають їм пережити період сплячки.

Чому ящірок і жаб називають холоднокровними тваринами?

Ящірки і жаби взимку перебувають у стані заціпеніння, а навесні починають рухатися у пошуках їжі.

Лисиця теж пристосувалася до зими – до її літнього хутра додається зимовий підшерсток. У пір’яному покриві птахів також утворюється додатковий пуховий прошарок. Заєць змінює не лише густоту своєї шерсті, але й колір, адже з білим хутром йому легше заховатися взимку від хижаків.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. «Аукціон»

Вчитель називає організм і просить  назвати якомога більше пристосувань до умов навколишнього середовища. Перемагає учень, який назве ознаку останнім, а інші не зможуть доповнити.

Організми: кактус, верблюд, береза, пінгвін, верба, жаба, вуж, ряска, лисиця, виноград, заєць, ведмідь, сова, ворона.

2. Виконати завдання за кодом

VІ. Підсумок уроку                                                          

1. Аналіз уроку:

• Що було цікавим на уроці?
• Про що ви дізнались на уроці?
• Чи змінився ваш настрій під час уроку?

VІI. Домашнє завдання: опрацювати § 39, підготуватися до с. р.;

*скласти кросворд на одну із тем, запропонованих на ст. 146.