Прийоми організації інтерактивного читання на уроці англійської мови.

Прийоми організації інтерактивного читання на уроці англійської мови.

Сучасна школа покликана створити умови для розвитку особистості дитини: його інтелектуальних і пізнавальних здібностей, моральних якостей, почуттів, емоцій, творчих здібностей, рефлексії, потреби в самоосвіті. Сьогодні підвищується роль комунікативних дисциплін, зокрема іноземних мов, адже через мову дитина може проявити свою активність та індивідуальність.

Дана стаття присвячена прийомам організації інтерактивного читання на уроках англійської мови в школі. Читання є інтегруючим видом мовленнєвої діяльності. Воно сприяє розвитку мислення учнів, їхніх мовних умінь за рахунок залучення школярів в активний творчий процес мовної діяльності, взаємодія (interaction) з текстом, книгою, вчителем, один з одним. Інтерактивне читання – це процес, при якому для розуміння тексту учні активізують свої минулі знання, пов'язують їх з новою інформацією, отриманої при читанні, взаємодіють з текстом, інтерпретують його, обговорюють, слухають один одного, оцінюють свої почуття з приводу прочитаного. Практика показує, що діти засвоюють мову краще, якщо взаємодіють з усіма аспектами свого оточення. Тому необхідно підключати думки і почуття дитини, використовувати особистий , соціальний і культурний контексти його діяльності.

При організації інтерактивного читання необхідно дотримувати наступні умови:

• Учні повинні читати цікаві автентичні тексти, естетично приємні і відповідні їх віку.

• Учні повинні мати можливість обговорювати, ділитися своїми думками в усній і письмовій формі.

• Завдання, що передують читанню, або наступні за ними, не повинні носити характер штучно створених вправ.

• Вони повинні представляти собою реальні можливості для комунікації.

Для розвитку уміння інтерактивного читання можна запропонувати завдання, залучають учнів до читання (engagement activities). Деякі з цих завдань виконуються до читання тексту, інші можуть бути використані у міру просування читача в тексті, треті є найбільш ефективними після прочитання літературного твору. Їх мета – провести читачів«, через і за текст», дати їм можливість відчути себе зануреними в літературу.

Перша група завдань призначена для активізації минулого досвіду учнів, їх знань в тій або іншій області. Прикладом такого завдання може служити заповнення таблиці «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався» (Know – Want – Learnt Chart)

Друга група завдань фокусує увагу читача на змісті розповіді, включаючи його основні елементи: місце дії (setting), головних героїв (main characters), проблему (problem), дозвіл проблеми (solution), тему (theme) і моральні цінності (moral values). Прикладом завдання такого роду може служити «Рамка оповідання» (Story Frame). Схема містить достатньо інформації для того, щоб учні представили основний зміст твору і змогли його переказати. Її зміст може змінюватися в залежності від типу твору, мовних знань учнів, завдань уроку. При роботі з даною схемою вчитель задає учням запитання, що допомагають їм заповнити її, а потім просить розповісти про прочитане творі.

Третя група завдань розвиває мислення учнів, їх уміння передбачати, аналізувати, порівнювати події розповіді і вчинки героїв. Наведемо для прикладу завдання «Карта Прогнозів» (Prediction Chart). При виконанні даного завдання активізуються знання учнів про події та героїв, з'являються мотиви для продовження знайомства з твором, виникає необхідність довести свої припущення і спростувати неправильні припущення інших. Попередньо вчитель обговорює з учнями назва твору, ілюстрації. Потім вони у письмовій формі висловлюють свої припущення про події глави або уривка, а після прочитання цієї частини роблять висновок про те, що ж дійсно сталося. У міру просування в читанні учні все більше звертають увагу на деталі, співвідносять опис подій. Мета завдання – викликати інтерес до читання, внутрішню мотивацію.

Ще одним прикладом завдання третьої групи може служити «Діаграма порівняння (Compare Chart). Виконуючи це завдання, учні вчаться аналізувати подібності та відмінності у вчинках героїв, їх описах, події, порівнювати декілька схожих оповідань. Діаграма заповнюється індивідуально або в малих групах з подальшим колективним обговоренням або розгорнутим письмовим висловлюванням. Учитель може попередньо провести обговорення питань, які допомагають сформулювати свої думки.

Вибір завдання та форма його проведення визначаються учителем, виходячи з завдань уроку та виду діяльності, типу літературного твору і мовних можливостей учнів.

Однією з умов успішного використання прийомів інтерактивного читання є наявність дискусії, обговорення. Якщо учні залучені в живу дискусію, їх розуміння літературного твору значно посилюється не тільки за рахунок питань, що задаються вчителем, але і за рахунок взаємодії з іншими учнями. Для більш плідного обміну думками під час дискусії вчитель повинен виконувати наступні рекомендації:

• Виступати в ролі організатора обговорення і підтримувати його, забезпечуючи взаємодію.

• Мати заздалегідь заготовлені запитання, щоб викликати коментарі або судження учнів.

• Активізувати різні розумові процеси учнів (аналіз, синтез, порівняння, оцінювання).

• Включати всіх учнів до обговорення, задаючи їм питання і підтримуючи їх, організовуючи фронтальну та групову роботу.

Досвід показує, що учні з великим інтересом читають, обговорюю, аналізують автентичні тексти англійською мовою, інтерпретують слова автора, оцінюють свої почуття з приводу прочитаного. Інтерактивне читання сприяє особистісному розвитку учнів і служить основою навчання говорінню, слуханню і письму.