Прийоми викреслювання контурів технічних деталей

Спряження Лекція №2 Тема: Основні відомості про оформлення креслень. Прийоми викреслювання контурів технічних деталей Дисципліна: Основи нарисної геометрії та інженерна графіка. Виконала: викладач Трубнікова Надія Володимирівна

Спряження та правила їх виконання. Поверхні багатьох деталей на кресленнях зображають лініями, які плавно переходять одна в одну. Плавні переходи визначаються конструктивними властивостями деталей, їх технологію виготовлення, функціональними призначеннями і т. д. Плавний перехід прямої лінії або дуги в іншу називаються спряженням. Для побудови спряження необхідно знайти його центр, з якого надалі буде проводена дуга спряження (рис. 1).

Побудова спряження кола та прямої. Точку, з якої проводять дугу плавного переходу однієї лінії до іншої, називають центром спряження. Перехід від одного кола до іншого буде плавним тоді, коли ці кола дотикаються. Точка спряження двох кіл ле­жить на прямій, що сполучає центри спряжуваних кіл. Отже, побудова спряження завжди зводиться до визна­чення центра і точок спряження. Побудувавши центр спря­ження циркулем, розхил якого дорівнює радіусу спряжен­ня, між точками спряження проводять дугу. Вона і буде утворювати плавний перехід від однієї лінії контура зобра­ження до іншої.

Різні варіанти спряження кіл між собою на відстані. Дві прямі, що перетинаються, можуть утворювати прямий, гострий і ту­пий кути. Для всіх трьох випадків спосіб побудови один і той же. Він полягає ось у чому. Дуга плавного переходу від одні­єї прямої до іншої має радіус R. Якщо це дуга кола, то для її проведення слід знати положення центра цього кола.

Послідовність побудови спряження двох кіл. Зовнішнє спряження. Послідовність виконання:1. З центра О1 проводять допоміжну дугу радіусом R + R1.2. З центра О2 проводять допоміжну дугу радіусом R + R2.3. У точці перетину допоміжних дуг міститься центр спряження О.4. З’єднують центр спряження О з центром спряжуваного кола О1. На перетині прямої ОО1 з дугою кола одержують точку А.5. З’єднують центр спряження О з центром спряжуваного кола О2. На перетині прямої ОО2 з дугою кола одержують точку В.6. Поставивши опорну ніжку циркуля в точку О, розхилом циркуля, що дорівнює радіусу спряження R, між точками А і В проводять дугу, яка утворює плавний перехід від дуги одного кола до дуги іншого кола.

Послідовність побудови спряження двох кіл. Внутрішнє спряження. Послідовність виконання: З центра О1 проводять допоміжну дугу радіусом R – R1. З центра О2 проводять допоміжну дугу радіусом R – R2. У точці перетину допоміжних дуг міститься центр спряження О. З’єднують центр спряження О з центром спряжуваного кола О1. На перетині прямої ОО1 з дугою кола одержують точку А. З’єднують центр спряження О з центром спряжуваного кола О2. На перетині прямої ОО2 з дугою кола одержують точку В. Поставивши опорну ніжку циркуля в точку О, розхилом циркуля, що дорівнює радіусу спряження R, між точками А і В проводять дугу, яка утворює плавний перехід від дуги одного кола до дуги іншого кола.

Послідовність побудови спряження двох кіл. Змішане спряження. Послідовність виконання:1. З центра О1 проводять допоміжну дугу радіусом R + R1.2. З центра О2 проводять допоміжну дугу радіусом R – R2.3. У точці перетину допоміжних дуг міститься центр спряження О.4. З’єднують центр спряження О з центром спряжуваного кола О1. На перетині прямої ОО1 з дугою кола одержують точку А.5. З’єднують центр спряження О з центром спряжуваного кола О2. На перетині прямої ОО2 з дугою кола одержують точку В.6. Поставивши опорну ніжку циркуля в точку О, розхилом циркуля, що дорівнює радіусу спряження R, між точками А і В проводять дугу, яка утворює плавний перехід від дуги одного кола до дуги іншого кола.

Спряження перпендикулярних прямих.

Спряження прямих, які перетинаються під тупим кутом

Спряження прямих, що перетинаються під гострим кутом

Спряження двох паралельних прямих. Через точки спряження 1 і 2 проводимо перпендикуляр h. Ділимо його пополам. В центрі перпендикуляра ставимо циркуль, відстань між голкою і олівцем рівна h/2.

Розберемо, як треба робити креслення за завданнями на тему "Спряження" на прикладі варіанта «Ушко»

2) За завданням нам треба побудувати 6 отворів на осьовій окружності. Ділимо її на 6 рівних частин за допомогою циркуля. Беремо радіус кола, ставимо голку циркуля в верхню точку перетину кола й осьової лінії, робимо засічки. Потім робимо аналогічні побудові з нижньої точки.1) Згідно розмірів, наносимо осьові лініі та окружність, на якій лежать центри отворів.

3) Через отримані засічки проводимо осьові лініі та будуємо кола отворів.

4) Будуємо кола, які на кресленні буде видно повністю. Якщо є такі радіусі, що дають тільки дуги - будуємо кола тонкими лініями, та будемо наводити дуги після побудови спряжень.

5) З правої сторони кола спрягаються з прямою. проводимо тонкою лінією цю пряму.

6) Для того, щоб отримати точки спряження, опустимо перпендикуляри з центрів кіл на пряму. Між точками наводимо пряму основною товстою лінією.

7) Спряжемо кола, що розташовані у верхній частині креслення. Це зовнішне спряження двох кіл. З центра першого кола описуємо дугу радіусом, що дорівнює сумі радіусів першого кола та радіуса спряження  (r1+r2).  З центра другого кола описуємо дугу радіусом, що дорівнює сумі радіусів другого кола та радіуса спряження. Точка перетину цих двох дуг є центром спряження.

8) Щоб знайти точки спряження,  з'єднуємо центр спряження з центрами першого і другого кіл, та наводимо дугу  між отриманними точками.

9) Зробимо спряження кіл у лівій частині креслення. Це внутрішне спряження кіл. З центра першого кола  описують дугу , радіус якої дорівнює різниці радіусів  спряження та радіуса першого кола, а з центра другого кола  описуємо дугу, радіус якої дорівнює різниці радіусів спряження та другого кола (r1-r2). Точка перетину цих дуг є центром спряження.

10) Щоб знайти точки спряження, з'єднують центр спряження з центрами першого та другого кола. Точки перетину кіл з цими прямими (ті, що лежать далі від центру спряження) є точками спряження. Від точки до точки наводимо дугу спряження. Допоміжні побудови можна не стирати, якщо робити їх олівцем з твердістю 4 Т та більше. Можна робити допоміжні побудові за допомогою голки циркуля. Нанесіть розміри. Креслення готово