Про діагностування як засіб у системі формування фахової компетентності педагогів (з досвіду роботи)

Про діагностування як засіб у системі формування фахової компетентності педагогів (з досвіду роботи)

Волкова Л.Л., заступник директора з НВР Енергодарського навчально – виховного комплексу №1 (методична служба)

Практика свідчить, шо важливий напрямок роботи предметних методичних об’єднань  діагностування педагогічних працівників, яке є складником системи методичного моніторингу.  Результати діагностик не лише констатують рівень професійної компетентності, а й  дозволяють виявити проблеми і утруднення, прослідковувати  динаміку змін з метою надання, за потребою, адресної управлінської, методичної та психологічної допомоги.

У вересні 2019 р. на засіданнях предметних МО в Енергодарському навчально – виховному комплексі №1 було здійснено діагностування педагогічних працівників з теми: «Діагностичне опитування педагогів щодо рівня організації освітнього процесу». Бланк опитувальника  містив 38 позицій, які, з одного боку, стосуються  рівня організації освітнього процесу, а, з другого боку, певних напрямків самоосвітньої діяльності. Узагальнений аналіз бланків опитувальника дав підстави зробити наступні висновки:

• більшість педагогів освічені в галузі методики викладання та проводять уроки відповідно до вимог сучасного освітнього процесу – 78% респондентів дало відповідь: «Володію питанням»;

-   16,5%  педагогів настільки  володіють питанням, що можуть допомогти колегам, особливо, при:

• підборі теоретичного матеріалу до уроку;
• роботі з літературою за спеціальністю;
• розподілі матеріалу теми за уроками;
• складання плану, конспекту уроку;
• організація власної діяльності на уроці.

Однак виявилися питання в організації освітнього процесу, в яких деякі педагогічні працівники (в основному, молоді та малодосвідчені) відчувають утруднення – особливо проблемним виявилося питання щодо оволодіння новітніми методичними прийомами, технологіями  та перспективним досвідом навчання.

З метою надання методичної допомоги педагогічним кадрам щодо мінімізації виявленого утруднення на засіданнях предметних МО, в межах підготовки до засідання настановчої педагогічної ради «Інноваційні педагогічні технології як засіб формування життєвокомпетентної особистості», було заплановано та проведено майстер - клас  з теми: «Техніка оволодіння педагогами новітніми методичними прийомами, технологіями  та перспективним досвідом». Як результат даного заходу  стало колективне складання алгоритму/рекомендацій «Техніка оволодіння педагогами новітніми методичними прийомами, технологіями та перспективним досвідом».

Наступним кроком стало узагальнення пропозицій з боку предметних МО і складання методичних рекомендацій шкільного рівня, що зможуть стати у нагоді педагогам в процесі підвищення професійного рівня.

Алгоритм «Техніка оволодіння педагогами новітніми методичними прийомами, технологіями та перспективним досвідом»

Перший етап (установчий):

- аналіз власної педагогічної діяльності;

- з'ясування проблемних моментів та визначення шляхів їх вирішення;

- вибір новітніх методичних прийомів/освітньої технології/ППД, над вивченням яких треба працювати, щоб вдосконалити творчу лабораторію;

- окреслення мети;

- осмислення послідовності своїх дій.

Другий етап (навчаючий):

1) ознайомлення:

• з відповідною методичною літературою;
• з досвідом педагогів - новаторів, які вже впроваджують визначені новітні  методичні прийомів/ освітню технологію;
•  з понятийным аппаратом;

2) визначення:

-  змісту, організаційних форм, методів і засобів навчання;

- структури і змісту занять, спрямованих на ефективне виконання навчальних завдань.

Третій етап  (практичний):

• тренувальна практика (розробка уроку з подальшою його презентацією);
• апробація та впровадження новітніх  методичних прийомів/ освітньої технології;
• постановка експериментів;
• підбір пакету діагностичного інструментарію та перевірка результатів роботи;
• прогнозування кінцевого результату  ( продукту ) роботи ;
• планування роботи, корекція етапів і способів діяльності.

Четвертий етап - аналіз і узагальнення отриманих результатів.

П’ятий етап  (підсумковий):

• вивчення результатів нововведень та внесення необхідних коректив в зміст діяльності;
• підведення підсумків роботи, узагальнення та  оформлення результатів (головним виступає теоретичне обґрунтування результатів);
• оприлюднення результатів інноваційної педагогічної діяльності;
• формулювання загальних висновків;
• визначення подальших перспектив у роботі.

Алгоритм оволодіння перспективним педагогічним досвідом

І. Вивчення ППД:

 - обґрунтування конкретної проблеми, яка зумовила потребу в вивченні саме цього досвіду;

• спостереження за діяльністю вчителя – новатора;
•  бесіди з автором досвіду з метою виявлення таких елементів у його педагогічній діяльності, які складно визначити, виходячи тільки з відвідувань уроків, позакласних заходів, гурткових, факультативних занять тощо;
•  вивчення шкільної документації (учнівських зошитів, класних журналів, поурочних планів учителя, планів роботи гуртків, факультативів) та матеріалів, які відображають участь вчителя – новатора у методичній роботі, громадському житті ЗЗСО;
• анкетування колег носія перспективного педагогічного досвіду, його учнів, їхніх батьків.

ІІ. Узагальнення ППД:

• визначення засобів, форм, прийомів, методів, за допомогою яких досягнуто позитивного результату;
• вивчення умов забезпечення впровадження ППД в практику;
• з’ясування змістової значущості досвіду й можливих варіантів його реалізації в учнівському колективі з урахуванням найважливіших внутрішньошкільних і позашкільних зв’язків;
• визначення потреб, які можна задовольнити за допомогою даного досвіду, а також окреслення меж його застосування.

ІІІ. Оволодіння ППД:

• апробація досвіду або його елементів;
• з’ясування системи умов у їхній послідовності й взаємозумовленості, яка забезпечує ймовірність досягнення найвищих результатів;
• виявлення труднощів, можливих негативних їхніх наслідків.

ІV. Аналіз впровадження ППД:

• визначення динаміки змін на рівні знань, умінь, навичок, вихованості, розвитку учнів;
• аналіз допущених помилок;
• з’ясування умов, за яких використання досвіду небажане чи неможливе;
• осмислення питань, які не отримали в досвіді професійного вирішення і потребують подальшої поглибленої роботи;
• обговорення  на засіданні професійного об’єднання педагогів  результативності впровадження даної новації.

Рекомендації «Техніка оволодіння педагогами новітніми методичними прийомами, технологіями та перспективним досвідом»:

• усвідомлення необхідності змін та впровадження інновацій;
• пошук та актуалізація нових ідей;
• відвідування різноманітних форм поширення перспективного педагогічного досвіду: презентацій на засіданнях педагогічних рад, розширених засіданнях науково-методичних рад, методичних об'єднань; конференцій, педагогічних читань, майстер-класів, фестивалів педагогічної майстерності тощо;
• ознайомлення з інноваційними підходами у статтях, збірниках із досвіду роботи;
• підготовка суб’єктів інноваційної діяльності до роботи в нових умовах;
• подолання опору та психологічного дискомфорту;
• впровадження - поєднання власного педагогічного досвіду з новим у процесі практичної діяльності з метою переконання у його ефективності;
• використання досвіду –  синтез особистих досягнень із новими ідеями, які стали особистісними;
• освоєння досвіду –  глибоке, ґрунтовне вивчення змісту досвіду, його суті і трансформація нових ідей досвіду у власну методичну систему;
• поширення власного досвіду через різноманітні форми.

 У заключенні зауважу, що вище зазначений досвід роботи методичної служби ЕНВК №1 є прикладом послідовної реалізації операцій технологічної моделі управлінського циклу.  А оскільки методична служба закладу освіти – це складник управлінської системи, впевнена, що подібний підхід сприяє формуванню фахової компетентності педагогів, бо дає можливість чітко відстежити причинно – наслідковий ланцюжок:   виявлення проблемної ситуації                               ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­------ обґрунтування варіантів дії -------- вибір оптимального варіанта------затвердження - рішення. І, якщо виявлена проблема вирішується, це, безумовно, сприяє підвищенню професійного рівня  педагогів.