Про діагностування як засіб у системі формування фахової компетентності педагогів (з досвіду роботи)

Про матеріал
Практика свідчить, шо важливий напрямок роботи предметних методичних об’єднань діагностування педагогічних працівників, яке є складником системи методичного моніторингу. Результати діагностик не лише констатують рівень професійної компетентності, а й дозволяють виявити проблеми і утруднення, прослідковувати динаміку змін з метою надання, за потребою, адресної управлінської, методичної та психологічної допомоги.
Перегляд файлу

Про діагностування як засіб у системі формування фахової компетентності педагогів (з досвіду роботи)

 

Волкова Л.Л., заступник директора з НВР Енергодарського навчально – виховного комплексу №1 (методична служба)

 

Практика свідчить, шо важливий напрямок роботи предметних методичних об’єднань діагностування педагогічних працівників, яке є складником системи методичного моніторингу.  Результати діагностик не лише констатують рівень професійної компетентності, а й  дозволяють виявити проблеми і утруднення, прослідковувати  динаміку змін з метою надання, за потребою, адресної управлінської, методичної та психологічної допомоги.

У вересні 2019 р. на засіданнях предметних МО в Енергодарському навчально – виховному комплексі №1 було здійснено діагностування педагогічних працівників з теми: «Діагностичне опитування педагогів щодо рівня організації освітнього процесу». Бланк опитувальника  містив 38 позицій, які, з одного боку, стосуються  рівня організації освітнього процесу, а, з другого боку, певних напрямків самоосвітньої діяльності. Узагальнений аналіз бланків опитувальника дав підстави зробити наступні висновки:

  • більшість педагогів освічені в галузі методики викладання та проводять уроки відповідно до вимог сучасного освітнього процесу – 78% респондентів дало відповідь: «Володію питанням»;

-   16,5%  педагогів настільки  володіють питанням, що можуть допомогти колегам, особливо, при:

  • підборі теоретичного матеріалу до уроку;
  • роботі з літературою за спеціальністю;
  • розподілі матеріалу теми за уроками;
  • складання плану, конспекту уроку;
  • організація власної діяльності на уроці.

Однак виявилися питання в організації освітнього процесу, в яких деякі педагогічні працівники (в основному, молоді та малодосвідчені) відчувають утрудненняособливо проблемним виявилося питання щодо оволодіння новітніми методичними прийомами, технологіями  та перспективним досвідом навчання.

З метою надання методичної допомоги педагогічним кадрам щодо мінімізації виявленого утруднення на засіданнях предметних МО, в межах підготовки до засідання настановчої педагогічної ради «Інноваційні педагогічні технології як засіб формування життєвокомпетентної особистості», було заплановано та проведено майстер - клас  з теми: «Техніка оволодіння педагогами новітніми методичними прийомами, технологіями  та перспективним досвідом». Як результат даного заходу  стало колективне складання алгоритму/рекомендацій «Техніка оволодіння педагогами новітніми методичними прийомами, технологіями та перспективним досвідом».

Наступним кроком стало узагальнення пропозицій з боку предметних МО і складання методичних рекомендацій шкільного рівня, що зможуть стати у нагоді педагогам в процесі підвищення професійного рівня.

 

 

Алгоритм «Техніка оволодіння педагогами новітніми методичними прийомами, технологіями та перспективним досвідом»

 

Перший етап (установчий):

- аналіз власної педагогічної діяльності;

- з'ясування проблемних моментів та визначення шляхів їх вирішення;

- вибір новітніх методичних прийомів/освітньої технології/ППД, над вивченням яких треба працювати, щоб вдосконалити творчу лабораторію;

- окреслення мети;

- осмислення послідовності своїх дій.

 

Другий етап (навчаючий):

1) ознайомлення:

  • з відповідною методичною літературою;
  • з досвідом педагогів - новаторів, які вже впроваджують визначені новітні  методичні прийомів/ освітню технологію;
  •  з понятийным аппаратом;

2) визначення:

-  змісту, організаційних форм, методів і засобів навчання;

- структури і змісту занять, спрямованих на ефективне виконання навчальних завдань.

 

Третій етап  (практичний):

  • тренувальна практика (розробка уроку з подальшою його презентацією);
  • апробація та впровадження новітніх  методичних прийомів/ освітньої технології;
  • постановка експериментів;
  • підбір пакету діагностичного інструментарію та перевірка результатів роботи;
  • прогнозування кінцевого результату  ( продукту ) роботи ;
  • планування роботи, корекція етапів і способів діяльності.

 

 

Четвертий етап - аналіз і узагальнення отриманих результатів.

 

П’ятий етап  (підсумковий):

  • вивчення результатів нововведень та внесення необхідних коректив в зміст діяльності;
  • підведення підсумків роботи, узагальнення та  оформлення результатів (головним виступає теоретичне обґрунтування результатів);
  • оприлюднення результатів інноваційної педагогічної діяльності;
  • формулювання загальних висновків;
  • визначення подальших перспектив у роботі.

 

Алгоритм оволодіння перспективним педагогічним досвідом

І. Вивчення ППД:

 - обґрунтування конкретної проблеми, яка зумовила потребу в вивченні саме цього досвіду;

  • спостереження за діяльністю вчителя – новатора;
  •  бесіди з автором досвіду з метою виявлення таких елементів у його педагогічній діяльності, які складно визначити, виходячи тільки з відвідувань уроків, позакласних заходів, гурткових, факультативних занять тощо;
  •  вивчення шкільної документації (учнівських зошитів, класних журналів, поурочних планів учителя, планів роботи гуртків, факультативів) та матеріалів, які відображають участь вчителя – новатора у методичній роботі, громадському житті ЗЗСО;
  • анкетування колег носія перспективного педагогічного досвіду, його учнів, їхніх батьків.

ІІ. Узагальнення ППД:

  • визначення засобів, форм, прийомів, методів, за допомогою яких досягнуто позитивного результату;
  • вивчення умов забезпечення впровадження ППД в практику;
  • з’ясування змістової значущості досвіду й можливих варіантів його реалізації в учнівському колективі з урахуванням найважливіших внутрішньошкільних і позашкільних зв’язків;
  • визначення потреб, які можна задовольнити за допомогою даного досвіду, а також окреслення меж його застосування.

ІІІ. Оволодіння ППД:

  • апробація досвіду або його елементів;
  • з’ясування системи умов у їхній послідовності й взаємозумовленості, яка забезпечує ймовірність досягнення найвищих результатів;
  • виявлення труднощів, можливих негативних їхніх наслідків.

ІV. Аналіз впровадження ППД:

  • визначення динаміки змін на рівні знань, умінь, навичок, вихованості, розвитку учнів;
  • аналіз допущених помилок;
  • з’ясування умов, за яких використання досвіду небажане чи неможливе;
  • осмислення питань, які не отримали в досвіді професійного вирішення і потребують подальшої поглибленої роботи;
  • обговорення  на засіданні професійного об’єднання педагогів  результативності впровадження даної новації.

 

 

 

 

Рекомендації «Техніка оволодіння педагогами новітніми методичними прийомами, технологіями та перспективним досвідом»:

  • усвідомлення необхідності змін та впровадження інновацій;
  • пошук та актуалізація нових ідей;
  • відвідування різноманітних форм поширення перспективного педагогічного досвіду: презентацій на засіданнях педагогічних рад, розширених засіданнях науково-методичних рад, методичних об'єднань; конференцій, педагогічних читань, майстер-класів, фестивалів педагогічної майстерності тощо;
  • ознайомлення з інноваційними підходами у статтях, збірниках із досвіду роботи;
  • підготовка суб’єктів інноваційної діяльності до роботи в нових умовах;
  • подолання опору та психологічного дискомфорту;
  • впровадження - поєднання власного педагогічного досвіду з новим у процесі практичної діяльності з метою переконання у його ефективності;
  • використання досвіду  синтез особистих досягнень із новими ідеями, які стали особистісними;
  • освоєння досвіду  глибоке, ґрунтовне вивчення змісту досвіду, його суті і трансформація нових ідей досвіду у власну методичну систему;
  • поширення власного досвіду через різноманітні форми.

 У заключенні зауважу, що вище зазначений досвід роботи методичної служби ЕНВК №1 є прикладом послідовної реалізації операцій технологічної моделі управлінського циклу.  А оскільки методична служба закладу освіти – це складник управлінської системи, впевнена, що подібний підхід сприяє формуванню фахової компетентності педагогів, бо дає можливість чітко відстежити причинно – наслідковий ланцюжок:   виявлення проблемної ситуації                               ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­------ обґрунтування варіантів дії -------- вибір оптимального варіанта------затвердження - рішення. І, якщо виявлена проблема вирішується, це, безумовно, сприяє підвищенню професійного рівня  педагогів.

 
 

 

docx
Додано
16 грудня 2020
Переглядів
363
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку