ПРОЄКТ «Весілля – родинне свято»

 

ПРОЄКТ «Весілля – родинне свято»

МЕТА проєкту: ознайомити учнів з обрядом весілля, весільними прислів’ями та висловами, головними весільними датами, вчити сприймати та розуміти значення фразеологізмів, вміти висловлювати власну думку, збагачувати активний словник учнів, розвивати зв’язне мовлення, пізнавальні уміння та навички; корекція сприймання, мислення, пам’яті, вміння працювати з додатковою літературою; виховання цікавості та поваги до українських традицій та звичаїв.

Обладнання: пісня »Зеленеє жито», «Дякую тобі, мамо», «Всюди буйно квітне черемшина», відеомалюнки фразеологізмів та весільних висловів, малюнки учнів, вироби учнів та батьків (рушники, картини, дерев’яні поробки, подарунки), фразеологічний словник, книга «Закувала зозуленька», гарбуз, гільце, коровай, різнокольорові смужечки, ляльки, цвяхи, молотки.

СТРУКТУРА ПРОЄКТУ

1. Зібрати, систематизувати, узагальнити матеріал про обряд весілля.
2. Тривалість: 4 місяці.
3. Виконавці:учні 5 – 10 класів.
4. Етапи реалізації:

• а) підготовчий ( об’єднання в групи, розподіл доручень);
• б) збір інформації (повторення тем «Синоніми», «Фразеологізми», опрацювання літературних джерел, екскурсії в музей, магазини, до хлібозаводу, фотографування об’єктів);
• обробка інформації.

5. Оформлення результатів, підготовка до представлення проєкту.
6. Презентація проєкту.

Очікувані результати:

• Учні повинні повторити та закріпити знання про фразеологізми, синоніми.
• Пригадати і застосувати отримані знання з уроків СПО, читання про родину, родинні свята; з уроків математики про бюджет родини, з уроків трудового навчання про вміння виготовляти весільні квіти та працювати з молотком та цвяхами.
• Збагатити свій кругозір та словниковий запас через різноманітні завдання та гру «Заховалося слово».
• Вміти висловлювати власні думки, користуватися додатковою літературою, працювати в групах.

 

     Гостей дорогих ми вітаємо щиро, зустрічаємо любов’ю, піснею, миром

Шановні гості, діти, колеги! Ми раді усіх вас вітати у цій світлій, теплій залі. Пропонуємо подивитися нашу проєктну роботу «Весілля – родинне свято».

Як народився цей проєкт? На уроках соціально – побутового орієнтування діти вивчали теми «Моя родина», «Родинні свята»,»Бюджет родини».Учні разом із учителями ходили на екскурсії в магазини, на базар,  дізнавалися, ск. коштують ті чи інші продукти, вчилися економити. Відвідавши хлібозавод, познайомились із технологією виробництва хлібобулочних виробів. 

  У нас у центрі створено  музей народознавства «Червона калина». Тут проходять уроки історії, читання, класні години, на яких учні вивчають звичаї, знайомляться з обрядами, долучаються до народних джерел.

На уроках літературного читання вивчали оповідання Івана Нечуя-Левицького «Микола Джеря» та «Кайдашева сім’я». Так у процесі роботи над цими темами і зародився проєкт. Приємно, що нашим дітям цікаві традиції, звичаї українського народу. Дівчата захотіли більше дізнатися про обряд весілля, а хлопці запропонували свої роботи до цієї теми. Що з цього вийшло – дивіться далі. 

 

Пісня «Зеленеє жито»

 

Весілля – найбажаніше, хвилююче, родинне свято. Це не тільки поєднання родів, а й велична відповідальна подія. Вона іде своїм корінням у далеке минуле.

Тут народна мудрість закладена в кожному звичаї, обряді, і при цьому створюється культ жінки, оспівується її доля перед шлюбом і після шлюбу.

Обряд створення нової сім'ї зберігся до наших днів, але у XXI столітті важко відшукати ті традиції,що шанує народ і знає всю глибину цього явища. Ми  ж сьогодні тільки трішки доторкнемось до історії, заглянемо в минуле та понесемо знання в майбутнє, адже нам хочеться,  щоб ці обряди  не зникали.

 

На святі присутні групи, які працювали над проєктом: «Весілля - родинне свято». Вітаємо групи: «МОВОЗНАВЦІВ, «Економістів», «ВСЕЗНАЙОК», «Дослідників», «Юних майстринь».

 

Група «МОВОЗНАВЦІ» працювала над весільними фразеологізмами. Тому передаємо їм слово.

 

Ці вислови і зараз вживаються у мові. Хочеться більш докладно зупинитися на тих, які нам сподобалися. Сьогодні ви разом із нами довідаєтесь про  значення весільних висловів.  Але перед цим нагадаємо, що ж називається фразеологізмами.

 

Стійкі сполучення слів, які за значенням дорівнюють одному слову, називаються фразеологізмами.

Увага на дошку! Що ж означають   фразеологізми?

Пустити червоного півня - підпалити.

За царя Гороха – давно.

П’ятами накивати – втікати.

Пекти раків – червоніти.

Кури не клюють – чогось багато.

Дякую, діти, за відповіді. Ви гарно попрацювали і тепер показуєте відмінні знання.

Як думаєте, що означає, коли кажуть: дівчина на порі – про повнолітню дівчину, наречену.

Зверніть увагу на екран!

Ось послухайте, як про це каже  фразеологічний словник. СТОР. 74

Багато весільних висловів пов’язано зі словом рушник. Впевнена, що чули такі вислови: готувати рушники - готуватися заміж.

Засилати старостів – свататися.Вернутися з рушниками – засватати.

Стати на рушник – одружуватися, брати шлюб.

Розповіді учнів.

А я приніс весільний рушник своїх батьків. Це вони ставали на нього і давали клятви вірності. Мама береже рушник, це наша сімейна реліквія. На цей рушничок колись стану і я.

 

А я намалювала рушник. На ньому червона калина – символ України. Червоні ягоди калини аж горять.

 

А я намалював весільну сорочку. Колись таку одягали на весілля. Може, колись і мені подарує дівчина таку весільну сорочку.

 

І я намалювала весільний рушничок – символ створення родини. У центрі красива квітка, по краях лінії, що означають життєву нелегку дорогу.

 

 Ось подивіться, це весільне фото моїх батьків. На ньому мої мама і тато. Ще зовсім молоді та щасливі. Вони теж стоять на весільному рушнику. Та у нас, на жаль, рушник не зберігся.

Бесіда з учнями

Чим був рушник в українській оселі?

Рушник з давніх-давен  був обличчям оселі і господині. Ск. і які були рушники, складалася думка про жінку і її дочок.

Що означав рушник?

Рушник означав не тільки працьовитість матері-дочки, а й чистоту почуттів між подружжям, з'єднував у родину сім'ї молодого й молодої, стелився життєвою доріжкою.

Де зберігали рушники?

Рушники зберігали у скрині.

У кожній родині, коли підростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками, їх дбайливо оберігали, ними хизувалися - гостям і сусідам неодмінно показували придане, виготовлене «дівчиною на виданні». Якій матері не хотілося, щоб селом пішла добра слава про доньку «із золотими руками»?

Мама, мамочка, матуся, сива ластівка, ненечка…Всі ці звертання адресовані їй, матері, що дала кожному із нас життя.Це їй співається осанна за все добро, що робить мати для своєї дитини.

 І дівчина, діждавшись сватів, висловлювала подяку матері, батькові обрядовою піснею: »ДЯКУЮ ТОБІ, МАМО». Пропоную і вам послухати деякі рядки цієї задушевної пісні

 

А я недавно була на весіллі і бачила, як молодих зустрічають хлібом – сіллю. Наречені брали хліб, цілували його, а наречена плакала. Чому?

Діти, а хто знає відповідь? Давайте допоможемо Ані.

Дівчата, як думаєте, чому наречена плакала?

Розгляд малюнків. Розповіді учнів

Я намалювала гарбуз.Мені розповідала бабуся, що коли дівчина не хотіла йти за парубка, то вона йому дарувала гарбуз. Мені здалося це дуже смішним. Ось і намалювала гарбуз.

 

Саша, я розумію Ліду. Вона збирається відмовити хлопцю, тому й намалювала гарбуз. А ти чому намалював гарбуз?

 

ОСЬ подивіться, який я намалював гарбуз. Еге ж гарний! Збираюся теж відмовити дівчині, яка посватається до мене.

 

Та хіба ж таке буває?! Це ж дівчата відмовляють хлопцям.

 

А ось і не тільки дівчата. Мені мама подарувала  книжку «ЗАКУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА», трішки почитав її. І ось про що довідався.

Цікаву згадку про один стародавній весільний звичай залишив француз БОПЛАН, який довго жив на Україні. Він твердив, що там можна було не тільки хлопцям свататися до дівчат, але й дівчатам до хлопців, причому дівчатам  рідко давали гарбуза.

 

А я хочу доповнити.  Давайте прочитаю, що написано про гарбуз у сучасному тлумачному словнику.  СТОР. 181.

ГАРБУЗ –1.  городня сланка рослина з великими круглими або овальними плодами. 2. Плід цієї рослини. Давати гарбуза  - відмовляти тому, хто сватається. Скуштувати гарбуза –отримати відмову під час сватання.

Отже, гарбуз – найпоширеніший на Україні символ відмови, але не єдиний.

 

Зверніть увагу на дошку. Що ви бачите на екрані? Перед нами фрагмент відмови на сватанні. Хлопцеві підносять що?  КАВУНА! В деяких регіонах відмовляли не тільки гарбузом, а й кавуном.

 

Гарбуза дати, дістати – відмовити тому, хто сватається. фразеологічний словник. СТОР. 136 ПОКАЗУЮ ГАРБУЗ!!!

РОЗГЛЯД гарбуза.  Давайте порівняємо його з малюнками. Схожі? Чому? Бо є різні види гарбузів.

Ми перегорнули першу сторінку. У ваших розповідях я чула багато нових слів. Пригадаємо?

СЛОВНИКОВА РОБОТА

Шлюб –

КУЛЬТ-

Реліквія –

Мої любі мовознавці, то чого ж ви навчилися, працюючи в проєкті над темою «ВЕСІЛЛЯ – РОДИННЕ СВЯТО».

МИ малювали малюнки, вивчали фразеологізми, весільні вислови, працювали з різними видами словників, дізнавалися про різні звичаї та обряди.         

Бачу, ви притомилися. Тож закрийте очі і подумки полиньте у чарівний світ фантазії. Хай кожний уявить те, що хоче. Дівчата можуть уявити принца на білому коні чи «Мерседесі», а хлопці тендітну принцесу у високому замку. Ми ж, дорослі, на мить перенесемося у далеку юність і ніби знову себе побачимо на весільному рушничку. А допоможе нам у цьому українська лірична пісня…

КВІТКА ЦІСИК «Всюди буйно квітне черемшина»

Давайте повернемося із світу мрій і фантазій. І хай наші мрії не розіб’ються об жорстоку реальність.

 

Українське весілля – це театралізоване дійство, яке супроводжується безліччю обрядів, ритуалів, народних пісень.

З яких частин складається весілля?:

• сватання, заручини, прикрашення гільця,  випікання короваю, власне весілля, після весілля (придани).
• Передаємо слово групі «Юних майстринь». Зараз вони нам покажуть один із етапів весілля – обряд прикрашення весільного гільця.

 

А зараз до роботи ми запрошуємо групу «ДОСЛІДНИКІВ». Учні вивчали весільні  прислів’я. Тільки, діти, доки я до вас ішла, розгубила усі прислів’я, вони розсипались. Допоможете зібрати? Пропоную зіграти всім у гру «РОЗСИПАНІ перли».

Правила гри. Зібрати вислови і пояснити, що вони означають.

Нащо й клад, коли в родині лад.

Засватана дівка усім гарна.

Жінка тримає дім за три кути, а чоловік – за четвертий.

Молодці, гарно попрацювали. Допомогли зібрати народні вислови про родину. Бачу, що до роботи давно вже проситься група «Економістів», які коротко розкажуть нам ще про один із етапів весілля – ВИПІКАННЯ КОРОВАЮ.                                                            ПРИГАДАТИ про синоніми

СЛОВНИКОВА робота: клад – скарб, оселя – хата, хизувалися – вихвалялися, придане – те, що дають батьки нареченій при заміжжі.

 

Дякую за цікаву розповідь. Хочу запитати : «Чого ж ви, діти, навчилися, працюючи в групах?

Збирали весільні прислів’я, вчилися розуміти їхнє значення. Знаємо, з  чого випікають коровай, які продукти для нього необхідні. Переконалися, яка це важка і відповідальна робота.

Молодці, та щоб ви мене остаточно переконали в своїх знаннях, пропоную зіграти в ГРУ «Заховалося слово».  Знайдіть заховане слово, скажіть, що воно означає? 

Арбузпікнавтьбю   - дерев’яна діжка.

 

Доки «ЕКОНОМІСТИ» вираховують, ск. коштує коровай, «ЮНІ майстрині» прикрашають весільне гільце, ми помилуємося виставкою.

РОЗГЛЯД РУШНИКІВ, ВИРОБІВ.

Діти, які ж ви молодці, що приготували ск. різних виробів. Тут я бачу і рушнички, картини, дерев’яні поробки.  То, може,  розкажете про свої роботи?

 

Розповіді учнів.

 

ГРУПА «ВСЕЗНАЙКИ»

 

Весілля було «зеленим»,

Хоч жовто зоріли клени, вітаючи молодих...

І тихо раділа хата, Хоч сльози втирала мати,

Вітаючи молодих...Так солодко цілувались,

Хоч «гірко» чомусь кричали, Вітаючи молодих...

Весілля було «зеленим»...

 

Запрошую до роботи групу «Всезнайок», які ознайомлять нас із основними віхами весілля.

«Зелене» весілля - це початок нової сім’ї, день, коли молоді стають на рушничок щастя. Безпереч­но, щороку кожне подружжя відзначає цей особли­вий для них день - ювілей їхнього спільного життя.

Цікаво, як називають першу, другу, третю... річни­ці весілля, і що прийнято дарувати на ці ювілеї?

 

1 рік - ситцеве (лляне або марлеве) весілля. Жартома, можна подару­вати у цей день одне одному ситцеві хусточки, а в них загорнути щось оригінальне.

5 років - дерев’яне весілля. Це перша серйоз­на дата, наяку можна скликати багато гостей. В цей день дарують вироби, зроблені з дерева.  Дерев’яний посуд не розбивається, і сім’я, котра дожила до п’ятирічного ювілею, - також міцна.

10 років - трояндове весілля, або День Троянд. У гості запрошують усіх, хто був присутній на реєстрації шлюбу. Чоловік дарує дружині букет червоних троянд.

25 років - срібне весілля. Запрошують багато гостей - всю родину. Поряд із золотими обруч­ками подружжя одягає одне одному ще й срібні.

50 років - золоте весілля. Діти дарують батькам на цей ювілей нові обручки, оскільки руки, які носили їх півсторіч­чя, змінилися, а золото стерлося.

Молодці, діти, дякую за цікаві розповіді.

Бачу, що група «Юних майстринь» закінчила роботу і просить слова.

А зараз надамо слово «Економістам», які підрахували, ск. коштує весільний коровай.

 

Діти, весілля мало піднесений, радісний, святковий характер, адже народжувалася нова родина.

Прислухаймося до термінів:

Одруження, шлюб, весілля. Що ви уявляєте, коли чуєте ці слова?

ЯКЕ ВОНО, українське весілля?  Гра «МІКРОФОН»

Веселе, святкове, трішки сумне, дружне, хвилююче, радісне, багатолюдне, довгоочікуване, довгождане, гарне, багате, незабутнє, щасливе, пам’ятне, круте, оригінальне, омріяне.

 

ЗМАГАННЯ

Всі ви станете дорослими, прийде час створити свої родини. Наші випускники стоять на порозі самостійного життя.   Давайте перевіримо, чи готові вони до відповідального моменту в своєму житті, чи їм ще треба підрости.

ДІВЧАТА
З давніх-давен відомо, що жінка — це перш за все мати, покликання якої продовжувати  рід людський. Тому зараз і перевіримо, чи готові ви, дівчата,  до подружнього життя, чи вмієте сповивати немовля.  (Сповивають  дитину).
А тепер подивимось, що вміють майбутні господарі? Адже треба дім будувати. Чи вміють вони хоч цвях забити?

От, молодці, добрі будуть у вас родини.

Підходить до кінця наша робота над проєктом. То чого ж ви навчились, готуючи проєкт «ВЕСІЛЛЯ  - РОДИННЕ СВЯТО»?

• Навчились звивати гільце – символ родини;
• Знаємо, скільки коштує весільний коровай;
• Запам’ятали красиві прислів’я та знаємо значення весільних висловів;
• Дізналися про цікаві річниці весілля;
• Знаємо, що родина тримається на любові, повазі, терпінні, вмінні разом працювати;
• Знаємо, із яких  етапів складається  весілля.
• А ще ми навчилися дружити і стали командою!

 

Молодці. Група вчителів нашого центру приготувала вам сюрприз. Запрошуємо усіх на один із етапів весілля – сватання.