Урок позакласного читання "Тарас Шевченко й музика"

Щиголева Юлія Валеріївна,

учитель української мови  та літератури

Світлодарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Бахмутського району Донецької області

Тема: Урок позакласного читання. Тарас Шевченко й музика.

Мета: формувати компетентності: предметні: розуміти великий духовний імпульс, який подала діяльність Шевченка в боротьбі за політичну незалежність і культурне збагачення України; ключові:  оцінювати  й характеризувати  внесок Т. Шевченка в скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ; уміти  користуватися різними джерелами інформації; узагальнювати  й систематизувати її, усвідомлювати  важливу роль Т.Г. Шевченка в історико-культурному поступі України.

Тип уроку: комбінований (змішаний) урок, інтегрований.

Обладнання:  портрети Шевченка, кобзарів та композиторів ; мультимедійний проектор, таблиця музичних термінів, ілюстрація до поезії «Садок вишневий коло хати».

Методи та прийоми: «Незакінчені речення», бесіда, анаграми, слухання музики, робота з інтерактивним плакатом «Шевченко і музика», технологія «Хмари»,  асоціативне гроно

Використаний музичний матеріал.

Національна заслужена капела бандуристів України ім. Г.Майбороди  "Реве та стогне Дніпр широкий"

Марта Шпак "Зоре моя вечірняя"

Михайло Гришко - Стоїть явір над водою  

Вокальний квінтет "Алілуя"   Садок вишневий коло хати.

Всесвітня капела бандуристів «Думи мої, думи мої».

Форми роботи: фронтальна, індивідуальна, колективна.

Перебіг уроку

І. Організаційно-мотиваційний етап

1. Оргмомент.

2. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Асоціативне гроно до слів «музика» та «поезія». (Орієнтовні відповіді до слова «музика»: натхнення, кохання, почуття, душа, безмежжя, мелодія, гармонія; до слова «поезія»: рима, ритм, мелодійність, ліризм, задушевність, образність)

Бесіда.

Яке місце у вашому житті відведено музиці?

Які ваші музичні вподобання?

Уявіть себе композитором, що, співпрацюючи з поетами, пише пісні. Як ви працюєте: пропонуєте поетам скласти вірші під написану вами мелодію чи навпаки, пропустивши через себе чиюсь поезію, записуєте нотами мелодію, що виникла у вашій уяві під час знайомства з поезією?

Живе й могутнє слово Тараса Григоровича надихає до творчості багатьох композиторів у різних країнах — в Україні, Канаді, Росії, Америці, Франції... Але кожен із митців знаходить такі поетичні рядки, які найбільше торкаються саме його серця й збуджують невтомну думку. Сьогодні ми ознайомимося з деякими поезіями Шевченка, що надихнули  українських композиторів на створення пісень. Серед цих музичних діячів композитори, чиї прізвища зашифровані в анаграмах.

 Анаграми , у яких зашифровані імена композиторів: Кос-Анатольський, Гладкий, Демуцький, Яворський, Вербицький, Лятошинський, Людкевич, Козак, Леонтович, Стеценко, Лисенко, Степовий, Шамо.

ІІ. Виконавчо-діяльнісний етап

1. Актуалізація опорних знань учнів.

Робота з хмарою слів: згадати важливі події життя та творчості Шевченка. https://drive.google.com/open?id=1ug_AoXatUA7hWekzdZ0TD-VEl7htNo4W

Слово вчителя Відомо, що Т. Г. Шевченко зростав на кобзарських піснях та думах. Вони ще в ранньому дитинстві полонили майбутнього поета й супроводжували його впродовж усього життя. І не випадково, що збірник своїх творів з поваги до творців і виконавців історичних пісень і мелодійних речитативів-дум він назвав «Кобзарем».

Шевченко захоплювався неповторною iндивiдуальнiстю кожного кобзаря, і був просто закоханий у їхні спiви та пiдносив їх навіть над поемами Гомера.

Хто такі кобзарі?

3. Сприйняття навчального матеріалу.

3.1 Слово вчителя.

Одним із таких кобзарів був Никін Іванович Прудкий https://uk.wikipedia.org/wiki/Прудкий_Никон_Іванович. У 1920-х роках він був єдиним кобзарем у штаті створеного тоді Шевченківського заповідника. І хоч згодом така посада була скасована, але Никін Іванович продовжував багато років співати на Шевченковій могилі в Каневі, виконуючи  пісні та думи з життя українського народу, пісні на слова Т. Г. Шевченка, власні композиції. Після війни за сфабрикованим звинуваченням був ув’язнений на п’ять років, і лише у 1961 році повністю реабілітований. Навіть переселившись в похилому віці до Черкас, він продовжував приїздити на Тарасову гору.

Надовго запам’яталися відвідувачам з різних куточків України й закордонним гостям виступи біля Шевченкової могили славетного українського кобзаря Олексія Сергійовича Чуприни https://uk.wikipedia.org/wiki/Чуприна_Олексій_Сергійович. Під час Великої Вітчизняної війни під акомпонимент своєї бандури він співав у Курську, Харкові, Братиславі, Будапешті, Празі, Порт-Артурі. А пiсля вiйни щолiта кожного ранку майже три десятирiччя вiн пiднiмався на високу днiпровську кручу до усипальницi Кобзаря. У його репертуарі були народні пісні, твори композиторів, кантати.

О. С. Чуприна був членом Всеукраїнської спілки кобзарів, учасником з’їздів кобзарів та інших кобзарських заходів. Виступав на Вересаєвих святах, грав на відкритті пам’ятника Т. Шевченку у Львові. Похований, за його заповітом, з кобзарськими почестями в Каневі неподалік Тарасової гори. У канівському музеї Т. Г. Шевченка зберігається його бандура, на лицевому боці якої зображена хата Шевченка і його могила, а на зворотному – позначені всі бойові й мирні дороги, якими йому довелося пройти.

3.2  Яким твором починаються сучасні видання «Кобзаря»?

Чи доводилося вам чути, як грають кобзарі, бандуристи?

Сьогодні у вас є нагода послухати  класичне виконання прологу до балади «Причинна» у виконанні Національної  капели бандуристів України ім.Г.Майбороди

Композитор Данило Крижанівського Мелодія пісні була музичними позивними національного українського радіо (нині «Радіо Україна»)

Слухання музики   https://www.youtube.com/watch?v=TjeNIQeNWtk

3.3 Сторінка теорії музики.

Слово вчителя Перед вами перелік музичних термінів, що визначають характер музики.(Див. додаток. ). Назвіть термін, що, на вашу думку,  відповідає характеру щойно прослуханої композиції Крижанівського.

.

3.4 Учень (заздалегідь підготовлений) Особливо тісна дружба пов’язувала Т.Г.Шевченка із своїм земляком, відомим українським композитором, співаком і драматургом Семеном Семеновичем Гулаком-Артемовським. Другові-земляку С. С. Гулак-Артемовський присвятив свою пісню «Стоїть явір над водою». Прикметно, що він був одним із небагатьох, хто не відцурався Т. Г. Шевченка, коли поет був на засланні, і підтримував його матеріально.

Слухання музики   https://www.youtube.com/watch?v=NdsIJx9flRQ

Визначення характеру музики.

3.5  Чи знаєте ви, що означає слово Тарас?

(Заздалегідь підготовлений учень дає  інформаційну довідку)

 Ім’я Тарас — це українська форма грецького імені, що означає «бунтівник», «бунтівник», «баламут», «неспокійний». З дитинства маленький Тарас відрізняється рухливістю і впертістю. Він абсолютно не піддається впливу і завжди робить по-своєму, навіть якщо вдавав, що абсолютно з усім згоден.

 Найчастіше ми знаємо Тараса Шевченка саме бунтарем, борцем. Чи спадало вам на думку, що його поезії  можуть бути ніжними, ліричними, задушевними? Щосуботи у композитора Гордія  Гладкого збиралась молодь. Це були місцеві семінаристи, з яких утворився хор. Цей імпровізований колектив був першим виконавцем творів композитора. Тут були і хорові обробки українських народних пісень, і власні твори Гладкого на слова Т.Г.Шевченка: «Зоре моя вечірняя», «Ой по горі ромен цвіте», «Утоптала стежечку» та інші. Прослухаймо сучасне виконання композиції Гордія Гладкого «Зоре моя вечірняя». https://www.youtube.com/watch?v=Fz6F74QgVRc

Визначення характеру музики.

3.6  Бесіда

https://twitter.com/radadomu/status/972336471242928128

Який вірш Шевченка проілюстровано?

Яким настроєм пройнятий вірш?

Який музичний інструмент найорганічніше передав би характер поезії?

У 1868 цей вірш поклав на музику Микола Лисенко.

У 1875 Петро Чайковський склав музичний твір «Вечір» на переклад вірша Шевченка російською.

У середині XX ст. цей вірш поклав на музику А. Кос-Анатольський.

Український композитор ХХ ст. Богдан Вахнянин написав хоровий твір на цей вірш.

У 1964 році білоруський композитор Анатолій Богатирьов написав романс для голосу з фортепіано.

Упродовж усього свого життя М. Лисенко звертався до поезій Т.Г.Шевченка. Його цикл, який називається «Музика до «Кобзаря», містить 87 творів різних жанрів і форм. «Кобзаря» Шевченка для композитора завжди був вірним супутником, об’єктом творчої уваги та натхнення. На слова Тараса Шевченка Лисенко створив також 56 романсів, 19 хорів, 9 вокальних ансамблів і 3 кантати. Його називали «Шевченком у музиці». У 1861 році студент Київського університету Микола Лисенко зустрічав труну з тілом Тараса Шевченка, яка довго мандрувала з далекого Петербурга «на Вкраїну милу».

 Пісня надзвичайно популярна  серед співаків. Підтвердженням цього факту  є сучасне аранжування музики Лисенка. Сучасні митці Ольга Соловйова та Анна Інєватова. створили мультфільм “Садок вишневий коло хати”. Музичним оформленням стало акапельне (без музичного супроводу) виконання  пісні в сучасній обробці вокального квінтету «Алілуя».

https://amazing-ukraine.com/multfilm-sadok-vyshnevyi-kolo-khaty-t-h-shevchenko/

Визначення характеру музики.

3.7 Творчість Т.Шевченка та музика, особливо пісня, тісно пов’язані. Про це свідчать такі факти:

1. Т.Г.Шевченко посідає І місце у світі  за кількістю пісень, написаних на його слова.

2. На 240 творів «Кобзаря», композиторами складено понад 500 музичних творів.

3. Сьогодні продовжують створюватися пісні на слова Шевченка   -   вже в нових стилях та новими засобами.

Отже, для кожного покоління Т.Г.Шевченко – сучасник.

Пропоную ознайомитися з  унікальною акцією.  Близько 300 виконавців з 11 країн світу, створивши в інтернет-просторі віртуальну Всесвітню капелу бандуристів, виконали пісню на слова Тараса Шевченка «Думи мої, думи мої». https://www.youtube.com/watch?v=v-46tRDsAUg

Підсумкове слово вчителя.

  Тарас Григорович Шевченко — постать велична й унікальна. Серед світових геніїв важко назвати ім'я  поета, вірші якого перелилися б таким широким потоком у музичні твори й охопили майже всі музичні жанри: пісні й романси, хорові мініатюри й розгорнуті хори, монументальні кантати, інструментальні п'єси, симфонічні поеми, опери, ораторії, балети. Інтерпретація поезій Т.Г.Шевченка в музиці розпочалася ще за життя поета й триває в наші дні. Досить нагадати, що на початку XX століття 227 поезій «Кобзаря» було втілено у 1500 музичних творів.

Учень.

Не вмре повік Шевченкове ім 'я!

Йому, як сонцю, вічно пломеніти!

І буде пісня зроджена твоя,

Мов океан розбурханий, гриміти!

Живи, поете, в бронзі і в граніті,

Живи, поете, в пам 'яті людській,

Живи в піснях, живи у «Заповіті»,

У слові праведнім, у славі віковій! 

    Валеріан Гапріндашвілі

ІІІ. Контрольно-корекційний етап

1. Підбиття підсумків.  Робота з хмарою «Шевченко в музиці»: знайти й назвати прізвища українських композиторів.

https://drive.google.com/open?id=1iNjfg0Suv6xbqNnWrhbu9bmLL5rS9sqr

Учитель. Отже, сьогодні на уроці ми побували в чарівному саду, наповненому музикою, налаштували струни свого серця на високі почуття.

2. Рефлексія. Незакінчені речення.

Я сьогодні на Шевченка глянув по-новому: …

Сьогодні на уроці незвичайним було …

Сьогодні на уроці цікаво…

Сьогодні на уроці я зрозумів..

Найбільше враження на мене справило…

3. Оцінювання.

4. Домашнє завдання

Обов'язкове

• написати відгук «Вслухаючись у музику Шевченкових поезій»(зразок за посиланням)

https://drive.google.com/open?id=1mfvIkmVWN-pbsaXyiQ2IOj5Z-0yF7IxA

За бажанням (на вибір)

• ознайомитися з інтерактивним плакатом «Шевченко і музика» https://www.thinglink.com/scene/1141478433503576066

Додаток.

Таблиця музичних термінів

• Adagio (итал.) — повільно, спокійно.
• Allegro (итал.) — швидкий темп, «весело».
• Аffannato (ит.) – тривожно
• Аffetto (ит.) - почуття; Сon affetto (ит.), affettuoso - з почуттям
• Con energia (ит.) — енергійно, рішуче
• Con entusiasmo (ит.) — захопливо
• Con fervore (ит.) -з жаром, почуттям
• Con foco (ит.) - з вогнем
• Con rabbia (ит.) - гнівно
• Con sdegno (ит.) – гнівно
• Con severità (ит.) - серйозно
• Con solennità (ит.) - урочисто
• Con tranquillità (ит.) - спокійно, безтурботно
• Con vigore (ит.) - бадьоро, енергійно
• Con violenza (ит.) - буйно, несамовито
• Fougueux (фр.) — бурхливо, рвучко
• Funesto (ит.) — похмуро, скорботно
• Innocente (ит.) — невинно, просто
• Inquieto (ит.) — неспокійно, тривожно
• Indignato (ит.) — обурено
• Irato (ит.), con ira – гнівно
• Lene (ит.), con lenezza — м’яко, тихо, ніжно
• Lieto (ит.) — весело, радісно
• Magnificent (англ.) — чудово, пишно, велично
• Noble (фр.), Noblement — з гідністю
• Passionato — пристрасно.
• Risoluto — мужньо, безумовно, рішуче, твердо.
• Semplice — природно, щиро, просто.
• Vittorioso — переможно.