ПРОЄКТНА ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

ПРОЄКТНА ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Застосування проєктів не є принципово новою технологією навчання. Виникла така технологія спочатку у США у 20-х роках нашого століття. Сьогодні проєктні технології набирають обертів. Їх ефективність та сучасність у викладанні і навчанні доведені на практиці. Така форма роботи відображає  ключові компетентності та наскрізні вміння, допомагає реалізувати частково програму ранньої профорієнтації учнів, аби в майбутньому випускники свідомо обирали професію і навчальний заклад.

Навчання на основі проєкту передбачає:

• учні застосовують знання та навички для вирішення реалістичних  

проблем у реальному світі;

• підвищується рівень відповідальності учня за виконаний обсяг роботи;
• вчителі виконують ролі тренерів та фасилітаторів дослідження,   

проводять рефлексії;

• часто учні працюють у парах або групах.

Під час дистанційного навчання діти позбавлені необхідної рухової активності. Тому уроки фізичної культури вчитель має спланувати на користь фізичного розвитку учнів. У цьому випадку допомагає впровадження методу проєктів.                           

Які переваги даної технології на уроках фізичної культури? По-перше, це інтегрованість навчання, по-друге, розвиток особистісних компетентностей, по-третє, заощадження часу як для здобувачів освіти, так і для вчителя.

На уроках фізичної культури під час дистанційного навчання застосовую такі види проєктування: за характером діяльності школярів – інформаційне і практично орієнтоване; за змістом – предметне і міжпредметне; за тривалістю – короткочасне (тиждень), середньої тривалості (місяць), довготривале (розділ програми, семестр або навчальний рік); за метою – підсумкове і поточне; за кількістю учасників – індивідуальне, парне, групове.

Етапи діяльності в процесі створення спільних проєктів;

• підготовка й визначення теми та мети проєкту (мотивую учнів на

результативність даного проєкту, надаю допомогу у постановці завдань для досягнення фізичних показників);

• опрацювання дидактичний матеріалу;
• захист проєктів та колективний аналіз (обговорення спільно з

учнями, презентованих проєктів навчальної діяльності).

Використання технологій проєктів на уроках фізичної культури під час дистанційного навчання стає для учнів більш захопливим: самостійний збір учнями теоретичного матеріалу із заданої теми, теоретичне обґрунтування необхідності виконання того або іншого комплексу фізичних вправ або опанування тих або інших фізичних умінь і навиків для власного вдосконалення, виховання вольових якостей. В учнів при розробці власного проєкту закладаються основи знань у вживанні технік підтримки здоров'я і фізичного загартування. Інформація, яку здобувачі освіти збирають самостійно,  дозволяє усвідомити життєву необхідність ведення здорового способу життя, рухових умінь, загартування організму.

Одним із таких  став проєкт у 5 класі «Здорові діти і фізична культура». Мета даного проєкту: усвідомлення учнями провідної ролі фізичної культури  у зміцненні їх здоров’я.  За терміном – це короткотривалий проєкт (близько місяця – кінець жовтня – листопад). Він передбачає такі етапи: підготовчо-організаційний (розподіл класу на мікрогрупи по 2 учні, мотивація учнів); діяльнісний (розподіл комплексів фізичних вправ оздоровчої спрямованості (ранкової гімнастики, фізкультхвилинок, індивідуальних тренувальних вправ для третьої групи –  дітей з проблемами здоров’я); рефлексійно-оцінювальний (презентація учнями результатів  своєї проєктної діяльності в кінці листопада на початку грудня, відзначення учасників, оцінювання).

Таким чином модель особистісно орієнтованого навчання – це  короткий шлях від початкових умов до запланованих результатів. У змісті такої моделі закладено комплекс методів і засобів навчання, але головне місце в ній належить особистості учня. Саме учень повинен стати суб’єктом процесу пізнання. Тому методи й засоби навчання проєктної технології, на мій погляд, мають бути спрямовані на вирішення головної мети – розвиток особистості школяра через залучення його до проєктної діяльності, що передбачає самостійну роботу над проєктом, особливо під час дистанційної та змішаної форми  навчання.