Застосування інноваційних та здоров’язберігаючих технологій на уроках фізичної культури як засіб формування фізичного, морального та психічного здоров'я підростаючого покоління в

Застосування інноваційних та здоров’язберігаючих технологій на уроках фізичної культури  як засіб формування фізичного, морального та психічного здоров'я підростаючого покоління в умовах дистанційного та змішаного навчання

Пріоритетним завданням системи фізичного виховання у світлі Рекомендацій Національної доктрини розвитку освіти в Україні та в низці Дотичних державних документів і програм позначено формування відповідального ставлення людини до власного здоров'я як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності. Таким чином, для забезпечення ефективного функціонування системи фізичного виховання школярів в умовах радикальної мінливості українського суспільства виникає гостра проблема пошуку новітніх оптимальних та ефективних систем фізичного виховання і оздоровлення молодого покоління.

Сьогодні у школі гостро стоїть проблема збереження здоров'я учнів, і тому за напрямком до традиційної освітньої системи виділяють здоров'язберігаючі технології, які належать до групи педагогічних технологій на основі посилень соціально-виховних функцій освітньої установи.

Здоров'язберігаючі технології – це технології, що не викликають у суб'єктів освіти специфічних захворювань: неврозів, дидактогенії, вигоряння особистості вчителя. Ці технології є природовідповідними, інтерактивними, такими, що мають потенціал оздоровлення.

Поняття “здоров’язберігаючі технології” об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження, зміцнення здоров’я учнів. Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:

      · сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

      · оптимальну організацію навчального процессу  (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);

      · повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Впровадження здоров’язберігаючих освітніхтех технологій пов’язано з використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та  забезпечення безпеки життєдіяльності.

Здоров’я людини – один із найважливіших показників економічного, соціального та морального благополуччя суспільства. Водночас сучасні соціально-економічні та екологічні кризи в країні зумовили значне погіршення здоров’я населення, особливо дітей.

      Проблема збереження, зміцнення та відтворення здоров’я особистості розглядається з різних наукових позицій у працях філософів, медиків, психологів, соціологів (М.Амосов, Г. Апанасенко, Г.Борисов, М. Віленський, О. Газман, М.Гончаренко, Г.Зайцев, Д. Ізуткін, В.Казначеєв, Ю.Лисицин, С.Попов, В.Петленко, А.Степанов, Т.Сущенко, Г. Царегородцев,  А.Щедріна та ін.). Концептуальні основи здоров’язберігаючого виховання закладені в працях К.Бондаревської, І.Брехмана, Є.Бойченко, О.Дубогай, З.Малькової, Л.Новікової, Н.Полєтаєвої, М.Таланчука, Л.Татарнікової.

      Проблема збереження та зміцнення здоров'я населення й особливо дітей залишається однією з найбільш актуальних для держави.

Ця проблема актуальна й для Дерезуватської гімназії Первомайського ліцею. Про це свідчить погіршення стану здоров’я учнів. Це свідчить про те, що здобувачі освіти віддають перевагу проведенню дозвілля, не пов`язаному з руховою активністю, а швидше вибирають комп`ютерні ігри, прослуховування музики, перегляд телепередач, спілкування з друзями. Таким чином, послаблюється природна потреба в рухах.

Маючи проблему у відхиленні здоров’я учнів, я почав шукати нові підходи до збереження та зміцнення здоров’я дітей. Тому протягом п’яти років успішно впроваджую в процес фізичного виховання сучасні інноваційні технології: фітнес-джгути, оздоровча атлетична гімнастика, дихальна гімнастика, фітнес, паверліфтинг, кікбоксинг, самбо та інші, які дають змогу учням усіх медичних груп активно працювати на уроці. За цей час уже склалася цілісна система використання інноваційних технологій у навчально-виховному процесі за такими напрямками:

      · уроки з використанням фітнес-джгутів та тренажерів;

      · використання оздоровчих програм для занять із учнями підготовчої та спеціальної медичної групи;

      · організація занять у позакласний час на секції пауерліфтингу, фітнесу, кікбоксингу;

      · підготовка та участь у змаганнях з пауерліфтингу;

Фізичне виховання дітей і молоді України є важливим компонентом гуманітарного виховання, спрямоване на формування у них фізичного та морального здоров’я, удосконалення фізичної і психічної підготовки до ведення активного життя, професійної діяльності та захисту Батьківщини; базується на принципах індивідуального й особистісного підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого застосування різноманітних засобів і форм фізичного вдосконалення.

Щоб виховати здорову людину, здатну творчо підходити до вирішення покладених на неї завдань, треба піклуватися про це вже з початкової школи. І важливим аспектом у цьому є уроки фізкультури, оскільки в Україні склалася критична ситуація зі станом здоров'я підростаючого покоління. Переконаний, щоб змінити цю ситуацію, треба працювати творчо, по-новому; знаходити нові форми роботи та засоби педагогічної діяльності; виходити за межі відомого в практиці роботи вчителів. Треба досконало знати й донести до школярів, які фізичні вправи розвивають серцево-судинну та дихальну системи; які психічні й духовні якості розвиваються в процесі занять фізичними вправами.

      Для цього вивчаю дані особистості кожної дитини. Враховую, як анатомо­фізіологічні, так і синсетивні особливості учнів. Використовую ефективні вправи для формування стопи, правильної постави, дихання. Даю консультації учням та батькам з питань оздоровлення, загартовування, правильного виконання фізичних вправ для підвищення рухової активності, розвитку сили та зміцнення здоров'я у вихідні дні та в період канікул. Систематично співпрацюю з батьками, повідомляю їм про рівень фізичної підготовленості дітей, враховуючи індивідуальні схильності школярів, умови та можливості занять фізичними вправами, спільно з батьками обираю оптимальні варіанти розвитку особистої фізичної культури дітей.

Головним гальмом на шляху вдосконалення системи фізичного виховання є зміщення цілей навчання. Багато вчителів, замість того, щоб спрямовувати свої уроки на гармонійний розвиток дітей і зміцнення здоров'я, орієнтують їх на виконання нормативів. Це не помилка, але, «видавлюючи» з дитини метри, секунди, бали, вони часто забувають, що вона передусім є особистістю з індивідуальною орієнтацією організму.

      З огляду на це, моєю метою роботи над даною темою є створення умов для поліпшення фізичної підготовки учнів, розвитку сили, стану їхнього здоров'я, розкриття творчої особистості кожного школяра, підвищення інтересу до уроків фізичної культури.

Набутий досвід дозволяє мені зробити висновок, що фізичне виховання має ґрунтуватися на розвитку загальної фізичної підготовки з одночасним удосконаленням природних нахилів дитини до певного виду спорту на основі принципу природовідповідності. Потребує перегляду ставлення до оцінки як засобу педагогічного оцінювання. Оцінка з фізичної культури — дуже тонкий інструмент, що впливає на психічний стан і соціальний статус учня. Її несправедливість особливо небезпечна, тому результати рухових тестів на уроці фізичної культури я оцінюю з урахуванням діапазону реальних можливостей представників кожного конституціонального типу. Така система оцінювання є ефективною, поліпшує психологічний та емоційний стан дитини, підвищує рівень самооцінки.

      Основною формою навчання та виховання в школі є урок. Найчастіше при проведенні  уроків застосовую такі форми і методи:

      • колове тренування (тренування з використанням різного обладнання, спрямоване на розвиток всіх груп м`язів, шляхом послідовного виконання вправ із заданною кількістю повторів і фіксованим відпочинком між підходами);

      • рухливі ігри (задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду);

      • робота в малих групах (використовується для вирішення складних завдань у тих випадках, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи);

      • робота в парах (учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими);

      • метод аутогенного тренування (метод психологічного розвантаження та зняття нервового навантаження шляхом частого повторення спеціальних оптимістично-мобілізуючих формул);

      • створення «ситуації успіху» (це суб'єктивний психічний стан задоволення своєї фізичної, розумової праці чи моральної напруги);

      Одним із інноваційних підходів до організації уроків фізичного виховання, які я використовую, - це заняття на тренажерах . Цінність використання тренажерів, які позитивно діють на фізичний та психоемоційний стан учнів, полягає в тому, що ці заняття комплексно впливають на організм: зміцнюють усі м’язові групи, розвивають рухливість суглобів, сприяють підвищенню еластичності зв'язок і сухожиль, підвищують рівень розвитку аеробних можливостей, зміцнюють серцево-судинну й дихальну системи, розвивають м’язову силу, гнучкість, координацію рухів, сприяючи підвищенню рівня фізичної підготовленості, збагачують фонд рухових навиків. Оздоровчий ефект занять на тренажерах полягає в загально-фізіологічному впливі на організм, підвищенні обміну речовин, профілактиці захворювань серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату, корекції постави й покращенню психоемоційного стану.

      Один комплекс на тренажерах – це повне заняття. Учні виконують протягом семи  занять. Деякі вправи, в міру їх засвоєння, змінюю:або ускладнюю, або полегшую.  При розподілі вправ, звертаю увагу на дозування фізичного навантаження.

Щоб заняття з використанням тренажерів були безпечними, даю поправки дітям щодо техніки виконання вправ. Час від часу нагадую дітям про правильне положення тіла під час виконання всіх рухів.

      Очевидна користь тренажерів є в поліпшенні роботи ендокринної системи, стимуляції діяльності гіпофіза й надниркових залоз, нормалізації водно-сольового, жирового, вуглеводного та білкового обміну в організмі.

Сьогодні кожен юнак хоче мати атлетичну статуру та красивий вигляд. Саме тому на уроках фізичної культури використовую важку атлетику (поверліфтинг). Вваю, що дуже важливо за допомогою фізичних вправ зберегти рухову активність суглобів і м’язів. Методику і систему тренувань учнів з паверліфтингу я починаю впроваджувати з дванадцяти років. Перші комплекси вправ дуже прості: учні виконують 5-6 тижнів у 6 класі, потім навантаження зростає. Наступний комплекс учні виконують 3-4 місяці у 7 класі. І так з кожним роком навантаження збільшується. І вже, починаючи з 7 класу, учні виконують вправи з гантелями і штангами. Так, починаючи  з 7 класу системи тренувань складаються для кожного учня індивідуально , тому що візичні та фізіологічні здібності дітей різні. В одного учня – показники з однієї системі тренувань (сила, витривалість), швидко зростають; в іншого –  залишаються на місці, і для цих дітей систему тренувань потрібно змінювати (підбирати).

Важливим аспектом фізичної підготовленості дітей є вміння регулювати темп власного дихання. Загальновідомо, що дихальний процес невід’ємно  пов'язаний з кровообігом, обміном речовин та енергією в організмі. Правильне дихання є чинником нормального функціонування адаптивних механізмів, регуляції рівнів працездатності.

Особливу увагу приділяю роботі з дітьми, які за станом здоров'я віднесені до спеціальної медичної групи. Вони відвідують уроки та виконують спеціальні вправи, що розроблені згідно з медичними діагнозами. Фізичне тренування й загартування організму дітей з відхиленням у стані здоров'я регулярно здійснюється на всіх етапах їхнього розвитку. Фізична культура сприяє не тільки повному одужуванню, а й функціональній та фізичній реабілітації, відновленню здоров'я.

Поряд із загальнорозвивальними вправами застосовую спеціальні вправи: коригувальну, дихальну гімнастику, вправи на розслаблення, ігри на повітрі.

      На уроках з учнями цієї групи не можна включати:

      • елементи змагань (хто далі, хто швидше, складання контрольних нормативів);

      • вправи швидкісного характеру;

      • вправи силового та швидкісно-силового характеру;

      • вправи зі статичним напруженням.

Такі вправи викликають задишку, швидке серцебиття і, нерідко, — прогресування захворювання та розвиток серцево-судинної недостатності, порушення діяльності центральної нервової системи.                                                         Отже, вправи повинні бути такими, які приносять насолоду, втіху, самовпевненість, добре самопочуття. Насамперед, слід змінити ставлення учнів до свого здоров'я та сформувати установку на тривале здорове життя, показати значення самої людини, її свідомості й мислення в досягненні гармонії між тілом і духом.

      Але для забезпечення фізичного розвитку та рухової підготовленості учнів одних уроків фізичної культури, передбачених навчальним планом, недостатньо. З метою підтримки високої працездатності організму потрібна щоденна м'язова робота. Отже, потрібні допоміжні форми фізичного виховання. Важливу роль у цьому відіграє позакласна фізкультурно-оздоровча робота.

   Цілеспрямоване фізичне виховання через раціональне поєднання урочних і позакласних форм занять, під час яких відбувається засвоєння основ фізичної культури та формування вмінь і навичок щодо організації самостійних занять фізичними вправами, дасть змогу забезпечити безперервне зростання показників фізичного розвитку й рухової підготовленості учнів та формування основ здорового способу життя.

      При організації позакласної роботи з кікбоксингу «Муайтай» в школі ставлю завдання:

      - зміцнення здоров'я, загартування, підвищення працездатності учнів;

      - розвиток сили і корекція фізичних і рухових можливостей учнів;

      - удосконалення життєво важливих рухових навичок і вмінь, способів регуляції ру­хів, застосування їх у різних складних умовах;

      - формування звичок здорового способу життя, позитивного ставлення до фізичної культури, мотивів і цілей активної рухової діяльності;

      - розвиток емоційної сфери, вольових і моральних якостей, естетичне виховання;

      - розширення комунікативних можливостей учнів у процесі позакласних занять фізичними вправами;

      - виховання потреби в систематичних заняттях фізичними вправами, прагнення до фізичного вдосконалення.

      Характерною рисою позаурочних форм занять є їхня добровільність. Тому я намагаюсь піклуватися про те, аби викликати в учнів інтерес до занять. Це передусім власні досягнення, участь у змаганнях. Важливо, щоб кожен учень міг проявити себе незалежно від рівня своєї підготовленості.

      Система фізичного виховання школярів в умовах сучасного навчального закладу повинна бути побудована таким чином, щоб фізичні вправи були доцільними не тільки з точки зору фізіологічної та функціональної, а й виховної та естетичної підготовки. А це означає, що всі зусилля повинні бути спрямованими на благородну справу, заради якої варто жити.

  У 2020 році пандемія COVID-19 унеможливила очне навчання, а дистанційне навчання стало єдиною доступною формою в системі середньої освіти. Принципи дистанційного навчання та його особливості стали серйозними викликами для системи освіти в цілому. Тому дистанційне та змішане навчання – одні із форм, які виникли й удосконалювалися разом із розвитком інтернет-технологій, і насьогодні мають чіткі характерні ознаки, принципи і певні методичні напрацювання. Дотепер дистанційне навчання було камерною формою, зазвичай, для дорослих людей або учнів, які прагнули поліпшити та поглибити свої знання, вміння у певній галузі. А зараз це вимоги часу.

Отже, переді мною постало питання: яким чином спланувати заняття фізичної культури та спортом в умовах пандемії та під час дистанційного навчання? Як організувати дистанційну роботу в умовах карантину?

Для фахівців фізичної культури це досить складне завдання, тому що виконання фізичних вправ самостійно потребує неабияких психологічних та

фізичних зусиль учнів. На мою думку, «виграють» ті учні, які систематично отримували від учителя фізичної культури домашні завдання та старанно їх виконували.

Заняття фізичною культурою не лише поліпшує спортивну форму, але й піднімає настрій та допомагає позбавитися поганих думок.

На мою думку, має бути особистий приклад вчителя. Знімаючи відеоролики  тренування із пауерліфтингу чи вправи на свіжому повітрі, надсилаю у чати учням. Вважаю, що учні мають чітко усвідомлювати й знати правила самостійних занять фізичними вправами, дотримуватися правил самоконтролю під час виконання практичних завдань; виконувати фізичні вправи протягом дня (ранкова гімнастика, руханка, фізкультурні паузи під час роботи за комп’ютером, смартфоном тощо).

Провожу роз’яснювальну роботу з батьками щодо організації дистанційної роботи з фізичної культури.

На своїх онлайн-заняттях наголошую, що  виконання фізичних вправ має бути тільки за умови гарного самопочуття, дотримуючись усіх вимог карантинних заходів. Також сплановую тренувальні вправи, враховуючи місця проживання учнів (приватний будинок, наявність власного подвір’я тощо), використання нестандартного обладнання для занять в домашніх умовах (м’ячі, тренажери, гантелі, скакалки тощо). Систематично пропоную учням цікаві практичні та теоретичні завдання. І невід’ємною складовою дистанційного та змішаного навчання є забезпечення зворотного зв’язку з учнями та батьками.

Якщо вчитель якісно організує дистанційне навчання, учні краще адаптуються до занять фізичними вправами під час уроків фізичної культури в школі.

Як допоміжний інструмент, використовую освітні онлайн-платформи: Youtube, Всеукраїнська школа онлайн. Дистанційні урок типу «Футболіст навчається вдома», «Нападаючий удар у волейболі», «Вправи для розвитку сили», «Ранкове тренування для дівчат», «20 фізичних вправ для верхньої частини тіла в домашніх умовах», «Методика  навчання передач у волейболі», «Фізичні вправи під час карантину» сприяють формуванню фізичного, морального та психічного здоров'я здобувачів освіти в умовах дистанційного та змішаного навчання.

Систематично серед колег-педагогів проводжу роз’яснювальні бесіди й настанови щодо застосування під час онлайн-уроків з різних предметів фізкультхвилинок, розминок для очей, рухів голови, тулуба тощо.  

Під час змішаного та дистанційного навчання не варто забувати і про вимоги до дистанційних занять удома, слід пам’ятати, що до занять із комп’ютерною технікою, виконання фізичних навантажень допускаються лише ті учні, що не мають медичних протипоказань. Виконання учнями всіх фізичних вправ вдома дозволяється тільки за присутності батьків чи дорослих членів сім’ї (з 18 років) (ст. 34 Цивільного кодексу України). Вчитель не має права вимагати від учня під час виконання домашніх завдань відео-фото матеріали.  Тільки за згодою батьків і учнів. (ст. 307 Цивільного кодексу України).

 Оцінювання досягнень здобувачів освіти здійснюю на суб’єкт-суб’єктивних засадах, враховуючи індивідуальний обсяг рухової діяльності, фізичний розвиток учнів, особисті досягнення, їх пізнавальну діяльність. Адже воно підлягає формувальному та підсумковому оцінюванню у реальному часі.  Тому бальне оцінювання вважаю необов’язковим – головним критерієм є засвоєння матеріалу.