Про творчий підхід до формування комунікативної компетентності в освітньому процесі

« Про творчий підхід до формування комунікативної компетентності в освітньому процесі через призму предметів суспільно- гуманітарного циклу». rrrr

Мета: через призму творчих робіт з предметів суспільно-гуманітарного циклу прослідкувати сформованість в учнів основних показників комунікативної компетентності; спрямувати форми, методи, види робіт з даної компетентності на виховання творчої людини, яка зможе приймати критичні рішення, знаходити свій шлях у новому оточенні, що швидко змінюється.

Школа повинна не лише дати учням певний обсяг знань і вмінь, але сформувати людину, здатну творчо мислити, приймати рішення, мати свою позицію, брати на себе відповідальність, здатну адаптуватися до умов життя, до мобільності, швидкої зміни соціальних ролей, тобто бути людиною компетентною.

Серед ключових компетентностей( соціальна, полікультурна, інформаційна, самоосвітня, мовленнєва) значна роль належить саме комунікативній компетентності тому що, комунікативна компетентність означає не лише вміння спілкуватися рідною та іноземними мовами, а ще й характеризується умінням взаємодіяти з людьми та подіями, навичками роботи в групі, умінням володіти різними соціальними ролями у колективі.

До питання важливості та значущості формування комунікативної компетентності зверталися А. Хуторський,К. Ушинський, Л. Ворзацька, М. Пентилюк, О. Пометун, Я. Коменський та інші, стверджуючи, що наскрізною компетентністю, якої вимагає сучасне життя, є комунікативна –здатність, пов′язана з ефективним спілкуванням. Вона визнаназагальнокультурною й може формуватися через будь-які шкільні предмети, оскільки виявляється в спілкуванні, толерантній поведінці, в умовах відмінностей між людьми, у збереженні традицій.rrrr

Серед типових завдань, спрямованих на розвиток комунікативних здібностей: підготовка усних розповідей на задану тему, словесне малювання; складання відгуку на роботу товариша, завдання зразка «закінчи речення…», «визнач помилки в твердженнях, міркуваннях»; завдання для роботи в парах, наприклад, завдання «склади кросворд, ребус, підготуй презентацію, повідомлення, напиши газету на певну тему, есе, вірша; використання трьох видів діалогу: діалог у великій групі «учитель-учень», діалог у невеликій групі «учень-учні», діалог у парі «учень- учень»; завдання, що супроводжується інструкцією: «Поясни…» « Доведи…» або «Обгрунтуй свою думку».rrrrr

Дані творчі завдання, формуючи предметні компетентності, потребують застосування комунікативних компетентностей, бо передбачають формування національно свідомої особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами мови. Тому вчителі суспільно-гуманітарного циклу свою роль в процесі навчанні бачать в тому, щоб бути не просто джерелом інформації, а капітаном, що вказує мету, що задає вірний курс в організації самостійної роботи учнів.

Одним із ефективних методів формування комунікативних компетентностей школярів на уроках предметів суспільно- гуманітарного циклу є метод постановки проблемних питань, які стимулюють учнів до пошуку знаходити потрібні для виконання завдання книги, конспектувати, цитувати. Результатом дослідницької діяльності учнів є написання рефератів, доповідей, створення мультимедійних презентацій. style.colorfillcolorfill.type

Найбільш складним моментом на уроках даного циклу є написання власних висловлювань, а враховуючи сучасні досягнення Інтернет- ресурсів, даний вид роботи взагалі почав втрачати свою актуальність. Тому вчителі на уроках української мови, літератури, німецької мови,історії добирають такі теми для творів, розкриття яких можливе тільки в результаті власного осмислення учнями змісту твору, історичного матеріалу. З метою удосконалення навичок роботи над письмовою роботою, разом з учнями складають картки-алгоритми «Як написати твір», «Як підготувати повідомлення» .

Допомагає підсилити комунікативну спрямованість на уроках з предметів суспільно-гуманітарного циклу використання вчителями життєвих ситуацій, які мають на меті не тільки говоріння, а й розуміння співрозмовника. Не менш важливим у цьому плані є постановка комунікативного завдання, яке ставить вчитель перед класом, коли прослуховується відповідь одного з учнів. Залежно від теми, по якій висловлюється учень, учитель дає наступні установки: Послухайте розповіді учнів і скажіть, чия краща(найцікавіша) і чому; доповніть розповідь; поставте запитання до доповідача для одержання додаткової інформації; скажіть, що нового ви довідалися; погодьтеся або не погодьтеся з думкою доповідача; висловіть своє судження. Такі завдання -установки розвивають в учнів бажання активно спілкуватися, ясно висловлювати і аргументувати свою точку зору, учні розуміють, що у оточуючих може бути інша точка зору і не збігатися з власною. Ці здібності учнів і є показниками сформованості в них комунікативної компетентності.

Розвитку комунікативних здібностей учнів сприяють інтерактивні методи навчання: « Мікрофон», « Мозковий штурм», «Діалогічна лекція», « Дерево рішень», « Експрес-лото», « Історія в обличчях» і інші, які використовують вчителі на уроках предметів суспільно-гуманітарного циклу. Вони формують у дітей уміння точно, повно, емоційно висловлювати судження про прочитане, робити висновки, підтримувають бажання читати і пізнавати нове, створюють умови для активної участі дітей у навчанні, розвивають читацькі інтереси, використовуючи такі види мовленнєвої діяльності, як слухання, говоріння, читання, письмо. style.colorfillcolorfill.typefill.on

Різні творчі завдання розвивають різні творчі здібності. Щоб допомогти старшокласникам краще зрозуміти свої думки з вивченої теми і щоб зрозуміти, що відбувається у класі на інтелектуальному рівні вчителі пропонують скласти есе( есе-роздум « Маятник людського життя», есе «Чому князя Ярослава назвали Мудрим», есе « Про давну минулу війну». Практикують «Перетворення» (завершити кілька речень на зразок: «Як би я був …., то…», «Чому я не хотів би бути ….»), учні виконують ролі "біографів", "літературознавців", "експертів", "дослідників", "художників", "генераторів ідей", "декламаторів", "читців", "бібліотекарів", "екскурсоводів«. Ці види творчих робіт розвивають комунікативні здібності школярів, а саме уміння аналізувати, пояснювати, обґрунтовувати, узагальнювати, самостійно будувати писемне висловлювання.

Комунікативна компетентність означає не лише вміння спілкуватися рідною та іноземною мовами, а ще й характеризується навичками роботи в групі. Працюючи в групі, здобувачі освіти не лише опановують знання, уміння і навички на рівні, що відповідають його індивідуальним особливостям розвитку. Дуже важливий тут ефект соціалізації, формування комунікативних умінь. Діти вчаться працювати, навчатися, творити, вчаться завжди бути готовим прийти на допомогу один одному.

Сприяють закріпленню навичок роботи в групі такі форми й методи, які використовують вчителі на уроках словесності: - відтворення змісту прослуханого або прочитаноготексту за питаннями, щоб потім переказати його в цілому; -переказ прочитаного з використанням ілюстрацій до тексту, що наочно вказують послідовність змісту; придумування ілюстрацій до опрацьованого тексту з наступним переказуванням його; переказ за поданим планом; розповіді учнів про побачене, пережите. При навчанні спілкування німецької мови вчитель постійно застосовує рольові ігри, об′єднуючи в пари сильних і слабких учнів. Щоб мова учнів була виразною, вчить їх вживати вступні слова, розмовні кліше, фразеологізми, вигуки. Учні вчаться задавати всі види питань.

Провідним показником рівня сформованості комунікативної компетентності є мова. Мова є результатом діяльності людини, відображенням її внутрішніх образів і результатів розумової діяльності. Вчителі словесності приділяють велику увагу розвитку усного і писемного мовлення. Цікавою формою роботи є складання віршів, допису в соцмережі про важливу подію зі шкільного життя. Діти люблять складати, а ще більше розігрувати у парі діалоги. Такі види творчої роботи розвивають культуру мислення, увагу, пам’ять, стимулюють учнів до розмірковування. Дитина, пишучи вірші, має бажання активно спілкуватися, а це є одним із показників сформованості в учня комунікативної компетентності. Залучають вчителі здобувачів освіти до участі і в районних, обласних творчих конкурсах. Наприклад, у конкурсі «Ми за свободу» у 2016-2017 н.р. взяла участь Петровчук Ольга, яка написала «Лист солдату».

Одне з важливих завдань мовника – навчити школярів правильно будувати речення різних типів. Виконуючи вправи, учні конструюють речення, різні за інтонацією (розповідні, спонукальні, питальні), за емоційним забарвленням (окличні, неокличні), а потім озвучують їх. Одночасно набувають умінь складати непоширені й поширені речення, перетворювати поширені на непоширені й навпаки, виправляють деформований текст, розкривши дужки і поставивши слова в потрібній формі. На уроках німецької мови школярі вчаться оволодівати чотирма основними видами мовленнєвої діяльності: аудіюванню, читанню, говорінню, письму. Розвиток умінь непідготовленого мовлення виробляється на діалогах( спонтанна розмова), а для навчання монологічного і діалогічного мовлення використовуються різні ситуації(інтерв'ю, бесіда, дискусія). У процесі навчання усного діалогічного мовлення на уроках словесності використовуються різні форми й методи роботи. Вибір їх визначається методичними етапами уроків, такими, як презентація мовного матеріалу та засобів оперування ним; пояснення вчителя; самостійна пошукова діяльність учнів; виконання тренувальних вправ; практичне застосування засвоєного, повторення. ppt_x

Серед типових завдань,спрямованих на розвиток комунікативних здібностей учня є складання ребусів, головоломок, тестових завдань, історичних задач, вікторин. Ці завдання практикуються, як на уроках мови і літератури, так і історії. Під час спілкування учні вчаться бути демократичними, критично мислити, приймати рішення. Саме формування цих здібностей і переслідує комунікативна компетентність, бо вони сприяють розвитку особистості, прагненню творчих досягнень.

Творчій самореалізації, розвитку комунікативних умінь( умінню сприймати писемне мовлення, відтворювати, самостійно будувати писемне висловлення) сприяє написання творів-роздумів, складання історичних портретів, казок, загадок, усного твору-характеристики літературного персонажа за поданим планом, основою для якого мають стати дитячі переживання та враження від прочитаного, а також написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом. Навички творчого мислення знадобляться учням і під час написання листів-відгуків чи листів-подяк авторові твору, побудові уявних діалогів з героями, написання міні-оповідань за аналогією до вивченого на уроці, складання інших варіантів кінцівок ( фанфіків) відомих творів. Дуже цікавий та сучасний фанфік вийшов у Дяк Дарини та Петровчук Ольги. Цілями такого виду діяльності є виховання людей, здатних бути самостійними в мисленні і діях, розвиток в них комунікативих та дослідницьких навичок, умінь працювати з інформацією, формувати проблеми і знаходити шляхи їх вирішення; умінь критичного мислення.

Багато уваги на уроках літератури, німецької мови вчителі приділяють виразному читанню, оскільки читання художнього твору вимагає особливої уваги до слова, фрази, ритму. Для того, щоб навчити дітей не тільки слухати й чути художнє слово, вчителі словесності використовують такі прийоми: виразне читання підготовлених учнів; коментоване читання прослуханого; постановка проблеми, що випливає з прочитаного; творчі завдання, що базуються на життєвих спостереженнях учнів.

З метою активізації творчої діяльності учнів на уроках предметів суспільно-гуманітарного циклу, вчителі практикують співавторство: напередодні школярі отримують завдання підготуватися до виступу на уроці перед однокласниками в ролі історика, мистецтвознавця, літературознавця. Це сприяє не тільки кращому засвоєнню історичних чи політичних особливостей певної епохи, літературознавчих відомостей, дослідженню взаємозв’язку та взаємовпливу літературного твору з творами інших видів мистецтва, а і є потужним мотиваційним засобом розвитку комунікативних та дослідницьких навичок. Кросворди, вікторини, тестові завдання, ребуси, головоломки, сенкани створені за мотивами літературних творів, історичних подій самими учнями теж є результатом творчої роботи, як удома, так і в класі.

Сприяє розвитку творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій і використання інформаційно-комунікативних технолоігй. Використання ІКТ допомагає посилити мотивацію навчання, активізувати навчальну діяльності учнів, створити сприятливий емоційний фон уроку, організувати колективну та індивідуальну дослідницьку роботу, робить можливим диференціювати роботу учнів у залежності від рівня підготовки, пізнавальних інтересів та ін., сприяє розвитку творчого потенціалу, його здібностей до комунікативних дій. Тому дуже часто вчителі пропонують передивитися за твором буктрейлер або короткий сюжет, навчальні, документальні, художні фільми. Здобувачі освіти з радістю готують повідомлення-презентації. В своїй педагогічній діяльності вчителі використовують уроки-презентації, авторами яких може стати кожен учень, що є своєрідним творчим звітом його дослідницької роботи над тим чи іншим твором.  fillcolorfill.typefill.on

Вчителі суспільно-гуманітарного циклу велику увагу приділяють позакласній роботі з предметів, яка підвищує інтерес до їх вивчення і дозволяє реалізувати комунікативну компетентність. У позакласній роботі віддають перевагу проведенню виставок малюнків до улюблених творів, літературним іграм, турнірам знавців літератури, історії, різноманітним усних журналам, конкурсам.

Щоб виховати свідомих громадян України, формувати особистість учня, розвивати його здібності та обдарування, науковий світогляд, комунікативну компетентність, тобто виховати людину з позитивним мисленням, оптиміста, добре підготовленого до життєвих ситуацій, випробувань, який упевнено дивиться вперед, учитель повинен володіти такими комунікативними якостями: Це: уважність урівноваженість почуття такту лагідність терплячість емоційність комунікабельність справедливість організованість оптимістичністьтолерантність інтерес до людини мобільність доброзичливість вимогливість до себе.

Творчі роботи з німецької мовиrrrr

З української літератури та мовиrrrr

з історії Україниrrrr

зарубіжна літератураrrrr