Проблема сталого розвитку

Есе

на тему: « Яка проблема сталого розвитку турбує мене у нашій місцевості? Як я можу розв’язати цю проблему?»

Красногорівка 2019 р.

  Проблема сталого розвитку давно вже цікавить більшу половину прогресивного людства. Проте бити в сполох почали нещодавно, бо наша планета негайно потребує розумного ставлення до навколишнього середовища. Землю можна порівняти з банкою, в якій живуть рослини, тварини, людство. У ній же доводиться брати все необхідне для життя, і у ній залишати все, що утворилося протягом життя. Як зробити так, щоб не лише теперішнє, а й майбутнє покоління могло користуватися всіма земними благами? Над цим риторичним питанням замислюються науковці, дослідники та й просто свідомі люди.

   На жаль, хоч наша планета й велика, але постійно зростають потреби населення, а можливості Землі дедалі стають все обмеженішими. Вичерпуються ресурси, завдяки яким може існувати людство. Протягом життя людина повинна їсти, пити, вдягатися й мати житло. Щоб задовольнити потреби, частину цього видобувають, а частину - треба виробляти. Там, де потрібна певна територія для видобутку і яка експлуатується, науковці називають екологічним слідом. Проте наша задача – це отримати користь з некорисного.

   У природі немає ніякого сміття, проте воно є в людини, яка дуже часто втручається в її закони.  Більш розвинені держави вже знайшли спосіб, як боротися зі сміттям, проте в нашій країні, а значить і в нашій місцевості, існує безліч проблем, пов’язаних зі сталим розвитком.

   Що ж таке сталий розвиток і що ми можемо зробити для розв’язання цієї проблеми? Термін « сталий розвиток» на Конференції в Ріо-де-Жанейро у 1992 році визначався як розвиток, що задовольняє потреби теперішнього часу, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби. Говорячи про наші хвилювання, ми можемо сказати, що місцевість, де ми мешкаємо, знаходиться в стані ближчого до природного. Наш вогнетривкий завод майже не працює, газу немає, каналізаційні води  не очищаються, вони течуть зразу у водоймища. Так, не працює фільтрувальна станція, яка припинила своє існування ще років як 6 назад. І це ми вважаємо найбільшою недбалістю, недоробкою й жахливою проблемою нашого міста Красногорівка. Люди ще не досить похилого віку з сумом і жалем розповідають про буяючі колись рослини, про величезні зграї птахів і навіть про тварин, які водилися там, де зараз стоїть сморід та смердота. А що вже говорити про колодязі!  Вони обміліли, стали непридатними для пиття. Нас це лякає й непокоїть. До того ж ООН попереджає, що вже у 2025 році 2,7 мільярдам людей буде загроджувати значна нестача питної води. Який же свій екологічний слід залишимо ми?

   На жаль, людство не завжди уявляє і керується наслідками використання природних ресурсів. Екологи з сумом усвідомлюють, в якому стані знаходиться планета, і будемо чесні: у них немає достатньо влади, щоб вплинути на будь-що. А виробники і не поворухнуться, поки не побачать вигоду, або споживач наполегливо забажає змін.

   Так, в магазині не квапляться продавати екологічні миючі засоби, продукція дуже часто буває « одноразового використання», а до всього натурального не докупишся.

    Не менш важливою проблемою нашого міста є проблема сміття, яка є загрозою для довкілля й здоров’я людей. Зі 100 кілограмів відходів утворюється 15 кілограмів грунту. Ми вже здогадуємося, куди зникає решта 85кг.. Утворюються сміттєзвалища, під горами сміття вмирає земля, на якій можна було б вирощувати сади і хліб, а не забруднювати навколишнє середовище. Існують, так звані, стихійні звалища. Ми їх бачимо за містом, у дворах та в парковій зоні.

   Все це змушує нас змінити своє ставлення до відходів. Що ж ми можемо зробити, щоб створити місто зі сталим розвитком?

   На жаль, у нас немає можливості сортувати й утилізувати сміття для подальшої переробки і це дуже кепсько, бо такі речі, як , наприклад, звичайні підгузники, або пластик, розкладаються понад 400 років. Органіку треба компостувати й використовувати для добрива.

   Еко-звички необхідно виховувати й розвивати з дитинства: берегти воду, енергію, а ще робити все для того, щоб люди розуміли, що проблема існує і її треба позбутися.

   З негативними еко-звичками слід боротися. Так варто купувати речі тільки якщо вони  нам потрібні, віддавти перевагу товарам без зайвої упаковки, економити папір, брати книгу в бібліотеці,  садити дерева й захищати ліси й лісосмуги, тримати в порядку подвір’я, дарувати речам нове життя й багато всього іншого.

   Давайте залишимо після себе гідний екологічний слід!