Проблеми формування мотивації освітньої діяльності здобувачів освітиза сучасних умов

Проблеми формування мотивації освітньої діяльності учнів за сучасних умов Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту Підготувала: методист Наталія Корж Чернігів, 2021

«Усі наші задуми, усі пошуки і побудови перетворюються на порох, якщо немає в учнів бажання вчитися» В.Сухомлинський

«Найтонші джерельця, з яких наповнюється ріка єдності навчання й виховання — це бажання дитини вчитися. Але як же відкривати оті джерельця, як зробити, щоб вони не замулилися? Чим попередити тривожне явище, з яким, на жаль, часто доводиться стикатися нам, педагогам: скажімо, дитина несла до навчального закладу вогник жаги до знань, але він хутко погас, нато­мість народився найстрашніший, найлютіший ворог навчання — байдужість?» В.Сухомлинський

Мотивація- це інтереси, потреби, прагнення, емоції, переконання, ідеали,установки, які спонукають учня до діяльності. Мотивація сприяє появі в учня навчальної ініціативи й любові до навчання, спонукає його діяти з максимальною енергією в різних навчальних ситуаціях.

Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності —  це перша заповідь виховання. У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони  ні на що не здібні. Успіх у навчанні — єдине джерело  внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися (В. О. Сухомлинський)

Три кити навчальної мотивації: - відчуття самостійності в процесі пошуку знань; - відчуття свободи вибору - відчуття успішності (компетентності)

Відчуття самостійності в процесі пошуку знань «Ми це зрозуміли, пізнали, придумали самі!» (головним джерелом навчальної мотивації є сприйняття себе активним суб’єктом навчального процесу, від якого в першу чергу залежить результат. Цьому сприяє мозковий штурм, проблемне викладення матеріалу, дослідницька діяльність. Учні мають можливість брати участь у процесі «добування» знань, а не бути пасивним спостерігачем)

Відчуття свободи вибору «Ми можемо вибирати» (Учитель повинен вибрати теми, в яких він може дати учням свободу вибору: підготувати презентацію на вибір, вивчити вірш на вибір, написати твір на вибір і т.п. – де учень зможе найкраще себе реалізувати.

Відчуття компетентності «У мене це виходить, я вмію!» (дитина хоче щось робити, коли вірить, що вона вміє це робити). У формуванні мотивів навчання важливу роль відіграє і оцінка.

Просто передати знання «людині неможливо. Оволодіти ними людина може лише шляхом власної діяльності, «наповнити» розум не можна, він сам повинен усе засвоїти»

Кілька порад для стимулювання навчання :  1. Спирайтесь на бажання дитини. Завдання педагога — змінити напрямок його прагнень, якщо вони не збігаються з педагогічними цілями.  2. Використовуйте ідентифікацію. Примушуйте своїх учнів чогось палко забажати. Головне — «щоб бажання виникли», а ви змогли б їх використати.  3. Враховуйте інтереси й нахили. Говоріть про те, що цікавить ваших учнів, точніше, з цього починайте, Намагайтесь обернути «побічні» інтереси дитини на свою користь. У важких випадках ідіть від яскравої форми до змісту, від емоцій до логіки.  4. Використовуйте наміри. Пам'ятайте: намір виникає на основі потреби. Знаходьте можливість допомогти учням у здійсненні їх намірів.  5. Заохочуйте бажання досягти визнання. Багато дітей вчиться не тільки заради знань, а й заради престижу. Не слід нехтувати цим бажанням. 

6. Шукайте чесноти, схвалюйте успіхи, давайте дитині шанси. Пам'ятайте, що завжди краще хвалити, ніж критикувати. Авансуйте найменші позитивні зрушення. Безпрограшний стимул — «Я вірю, що ти зможеш!»  7. Зробіть діяльність привабливою. Використовуйте зовнішньо привабливі й цікаві форми роботи, оформлення результатів, кінцевої оцінки діяльності.  8. Іноді просто говоріть «Треба!». Але цьому заклику завжди надавайте особистісної спрямованості — «Це потрібно зробити! Ти ж вольова людина!».