Проблемне навчання та фізичні проекти як засіб розвитку творчих здібностей учнів
Проблемне навчання та фізичні проекти як засіб розвитку творчих здібностей учнів
Світ, у якому ми живемо, постійно змінюється, розвивається, переходить з одного стану в інший. Сьогодні ні для кого не є дивиною побачити літак в небі, швидкісний автомобіль, персональний комп’ютер на робочому місці. Причиною такого розвитку є не все суспільство в цілому, а одиниці із нього, які мислили нестандартно, мислили творчо.
Філософи, соціологи свідчать про наявність тенденції до принципової зміни змісту і характеру праці сучасної людини в напрямку, насамперед, перетворення цієї праці в «самодіяльність», творчість. Інтелектуальний розвиток – найважливіша сторона підготовки підростаючого покоління.
Використання проблемного підходу під час виконання фізичного проекту робить навчання не лише цікавим, практично корисним, але й потребує осмислення процесу або явища, яке досліджується, розкриття його таємниць та властивостей.
Сучасна освіта має своє головне завдання – "озброєння" майбутніх фахівців методологією творчого перетворення світу. Процес творчості охоплює насамперед відкриття нового: нових об'єктів, знань, проблем і методів розв'язання цих проблем. У зв'язку із цим проблемне навчання як творчий процес є процесом розв'язання нестандартних науково-навчальних завдань нестандартними методами.
Мета дослідження полягає у розкритті можливостей учителя в реалізації проблемного підходу в навчанні засобами фізичного проекту.
До завдань, які необхідно розв’язати, увійшли:
- вивчення літератури із проблемного навчання та шкільного фізичного проекту;
- розробка методичних рекомендацій щодо застосування проблемних ситуацій у шкільному проекті.
На основі аналізу результатів вивчення літератури робимо висновки, що проблемне навчання – це така організація навчальних занять, що припускає створення під керівництвом учителя проблемних ситуацій й активну самостійну діяльність учнів із їх розв'язання, в результаті чого і відбувається творче оволодіння професійними знаннями, уміннями та навичками, а також розвиток розумових здібностей.
У методичній літературі пропонують наступні способи створення проблемних ситуацій.
|
№ |
Назва |
Зміст ситуації |
|
1 |
Ситуація несподіваності |
Створюється при ознайомленні учнів з явищами, висновками, фактами, які дивують, захоплюють своєю незвичайністю, вважаються парадоксальними. Основою для створення такої ситуації часто стають цікаві досліди», які можна підібрати до багатьох тем програми. |
|
2 |
Ситуація невідповідності |
Виникає в тих випадках, коли життєвий досвід, поняття та уявлення, які стихійно сформувались в учнів, уступають у протиріччя з науковими даними. |
|
3 |
Ситуація невизначеності |
Створюється тоді, коли учням пропонують завдання з недостатніми або зайвими даними для отримання однозначної відповіді. При цьому учень повинен визначити нестачу (надлишок) даних, потім увести додаткові умови (відкинути зайві), при яких рішення стане визначеним, або треба провести дослід і визначити межі, у яких може змінюватись невідоме. |
|
4 |
Ситуація конфлікту |
Використовується при вивченні фізичних теорій і фундаментальних дослідів. «Конфліктні ситуації» багаторазово виникали в історії розвитку фізики. Вони виникали кожного разу, коли нові факти, досліди, теоретичні висновки вступали у протиріччя з відомими і, здавалось би, твердо встановленими законами природи. |
|
5 |
Ситуація припущення |
Полягає у висуненні вчителем припущень про можливості існування будь – якої нової закономірності чи явища із зануренням учнів у дослідницький пошук. |
|
6 |
Ситуація заперечення |
Виникає у тих випадках, коли учням пропонується довести нездійсненність деякої ідеї, доказу, проекту, заперечити антинауковий висновок тощо. Наприклад, довести нездійсненність проекту, покладеного в основу роману Жуля Верна «З гармати на Місяць». |
Таблиця 1. Способи створення проблемних ситуацій
Слід пам’ятати, що не кожний навчальний експериментальний проект можна зробити проблемним, в деяких випадках це неможливо, а інколи і шкідливо. Проблемний підхід ми не застосовуємо у проектах, які є складними (учні не мають відповідного рівня знань для вирішення проблеми), та в тих проектах, які мають свою специфіку, про яку учні можуть не здогадатись при її виконанні.
Отже, проблемна інтелектуально-пізнавальна діяльність не тільки полегшує засвоєння навчального матеріалу, а й наближає учнів до реальних життєвих умов; готує їх до ініціативної, творчої праці; формує науковий світогляд; допомагає нам привчати учня сперечатися, висловлювати власну думку, відстоювати її.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку