Проблемно-діяльнісна гра - Педагогічні технології в освітньому процесі

Проблемно-діяльнісна  гра

 

Тема: "Педагогічні технології в освітньому процесі"

 

Цілі гри:

• осмислення теоретичних основ поняття «педагогічна технологія» з погляду системного підходу;
• систематизація знань із педагогічних технологій, що використовуються в середній школі;
• визначення можливої взаємодії різних освітніх технологій, їхній зв'язок з результатами педагогічної діяльності.

Засоби:

• психологічні: комфортність обстановки, психологічна сумісність членів ігрової команди; мотивація на меті гри та змісті, заохочення дії, рефлексія.
• організаційні: регламент, підготовленість ігрового поля, розподіл і дотримання ролей, завершеність справ, адекватний можливостям гравців темп гри;
• дидактичні: компетентність ігропрактиків, наочність результатів колективної миследіяльності, конкретність, ємність приписів, схем, інтелектуальне тло граючих.

Обладнання:

• презентація «Освітні технології»
• аркуші формату А3, маркери, стікери
• роздатковий матеріал (картки з описами педагогічних технологій, тест)
• Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11 класи, - К.: „Перун”, 2005

 

План проведення проблемно-діяльнісної гри

 

Установка на проведення гри та її цілі	3 хв
Психологічна підготовка учасників	10 хв
Інформаційне повідомлення	5 хв
Мікродослідження «Вчителі про традиційне навчання»	5 хв
Колективний пошук: моделювання структури педагогічних технологій, алгоритму їх застосування на практиці	15 хв
Вправа  «Реклама - Найкраща технологія»	10 хв
Підбиття підсумків. Рефлексія.	7 хв
Вправа “Валіза-корзина-м’ясорубка”	5 хв

 

Хід проблемно-діяльнісної гри

 

I етап: Установка на проведення гри та її цілі

Мета: Повідомити тему, вид гри, правила, регламент.

Обладнання: слайди презентації

 

II етап: Психологічна підготовка учасників

Мета: введення учасників у ігровий режим роботи

Обладнання: слайди презентації

 

• У кожного з нас був свій шлях до вибору професії. Але всіх нас сьогодні об’єднує одне – ми вчителі географії. У когось більший досвід, хтось тільки розпочав свою педагогічну діяльність за даною спеціалізацією. Однак, я впевнена, що у кожного є свої уподобання в великому переліку навчальних тем, що викладається в географічному курсі школи.
• Давайте поділимося своїми секретами про улюблені розділи нашого навчального предмету.

 

Метод «ПРЕС»: Мій улюблений розділ в програмі …

   Тому, що …

   Якщо б його не було …

   Ось чому …

 

III етап: Інформаційне повідомлення

Мета: надати загальну інформацію про інноваційні технології, які впроваджують ЗНЗ області, ознайомити з термінологією за темою гри.

Обладнання: слайди презентації

 

• Іще Ян Амос Коменський намагався знайти такий загальний порядок навчання, при якому воно здійснювалося б за єдиними законами людської природи. Таке б навчання вимагало б тільки „вмілого розподілу часу, предметів і методів”.
• Із часів Коменського було зроблено чимало спроб зробити навчання схожим на добре налагоджену машину, однак і зараз, три століття потому, людство не наблизилося до ідеалу механічно налагодженого впорядкованого навчального процесу.
• Головною причиною необхідності модернізації освіти можна виділити масовий характер навчання в школах у ХХ ст. Навчальні заклади зіткнулися із таким протиріччям, як вимоги до якості масової підготовки учнів зростають, а навчання залишається усередненим. За таких умов активний пошук інструментів побудови ефективного навчального процесу для масового навчання, які б гарантовано забезпечували успіх в руках звичайного педагога є актуальною потребою часу.
• Як найти підходи, такі дидактичні засоби, які б могли перетворити навчання у свого роду технологічний процес із гарантованим результатом?
• В наш час у педагогічний лексикон міцно ввійшли терміни “освітня технологія”, “педагогічна технологія”, “технологія навчання”, проте єдиної думки у тлумаченні цих понять немає. Так тільки поняття “педагогічна технологія” нині має понад триста визначень, в залежності від того, як науковці представляють структуру і складові навчально-виховного процесу.

 

IV етап. Мікродослідження «Вчителі про традиційне навчання»

Мета: зіставлення думок досвідчених та малодосвідчених вчителів.

Обладнання: стікери, шаблон таблиці для мозкового штурму

Хід проведення: учасники записують свої думки на стікерах, озвучують та приклеюють стікери до відповідної колонки таблиці

 

• Дайте відповіді на запитання відобразивши такі напрями: здобуття знань, формування розуміння навколишнього світу, уміння застосовувати отримані знання, вирішувати проблеми, самостійно приймати рішення

 

«Мозковий штурм»:

Що мене влаштовує в традиційному навчанні?	Що мене не влаштовує в традиційному навчанні?

 

V етап: Колективний пошук (моделювання структури педагогічних технологій, алгоритму їх застосування на практиці)

Мета: створення моделей педагогічних технологій, алгоритму їхнього застосування; підготовка до вправи  «Реклама - Найкраща технологія».

Обладнання: текст з коротким описом однієї з технологій для кожної команди (Додаток 1); аркуші паперу; маркери

Попередня підготовка: учасники гри об’єднуються у пари (трійки)

 

Питання для роботи в групі:

• виразіть своє ставлення до педагогічних технологій і до того, як вони впроваджуються вами;
• змоделюйте (визначте, охарактеризуйте) структуру обраної педагогічної технології;
• складіть алгоритм застосування даної технології на практиці;
• дайте пораду «Які теми з курсу географії 9 класу доцільно розкривати даною технологією»
• емблема «Ось яка наша технологія»

 

Тематика роботи:

• Урок географії у технології особистісно зорієнтованого навчання
• Урок географії у технології інтерактивного навчання
• Урок географії у технології розвитку критичного мислення
• Проектна технологія на уроках географії
• Урок географії у технології модульного навчання

 

VI етап: Вправа  «Реклама - Найкраща технологія»

Мета: обмін досвідом вчителів географії з питань впровадження технологій, що презентуються.

Обладнання: слайди презентації, наробки команд

Хід вправи: кожна група презентує технологію відповідно до напрацювань за питаннями; члени інших команд, за бажанням, діляться власним освідом у використанні даної технології, домальовують емблему

 

VIІ етап: Підбиття підсумків. Рефлексія.

Мета: створення сприятливого мікроклімату серед вчителів, розвиток творчого бачення наукових термінів.

Обладнання: аркуші паперу і фломастери для кожного учасника

 

Вправа «Групова поема»

Хід вправи: Кожна команда пише короткий рядок, з якого починатиметься поема про технологію, яку вони презентували. Передають свій аркуш сусідній команді ліворуч, і та дописує свій рядок, що продовжує поему. Після того як кожна команда напише по одному рядку на всіх аркушах, закінчена поема повертається авторам першого рядка. Поеми зачитуються.

 

VІІ етап: Вправа “Валіза-корзина-м’ясорубка”

Мета: систематизувати інформацію, отриману учасниками, сприяти мотивації на співпрацю по запровадженню новацій них технологій в ЗНЗ. (10 хв.)

Обладнання: 3 великі аркуші паперу. На одному з них намальована велика валіза, на другому – корзина для сміття, на третьому – м’ясорубка. Стікери трьох кольорів.

 

Просимо кожного з учасників висловити свої враження від тренінгу на стікерах та приклеїти на великі аркуші паперу.

• На жовтому стікері написати той найважливіший момент, який кожен особисто виніс із нашого спілкування, який він бажає забрати із собою та використовувати у своїй діяльності. (Свою відповідь учасники розміщують на плакаті із зображенням „валізи»)
• Червоний стікер – це те, що виявилося цікавим, але поки що ви не готові застосовувати його у своїй роботі, тобто це те, що необхідно доопрацювати, домислити, „докрутити”. (Червоні стікери приклеюються до плакату, на якому зображено „м’ясорубку”)
• На синьому стікері – те, що було непотрібно, не цікавим, те, що ви не буде використовувати у роботі. (Синій стікер необхідно приклеїти до плаката із зображенням „корзини для сміття”)

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

Урок географії у технології особистісно зорієнтованого навчання (ОЗН)

Це освітня технологія, головною метою якої є взаємний та плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності в спілкуванні й партнерства в спільній діяльності.

Основне завдання - надання допомоги учневі у визначенні свого ставлення до самого себе, інших людей, навколишнього світу, своєї професійної діяльності.

Порівняння традиційного навчання з ОЗН за основними параметрами освітнього процесу:

Параметри	Традиційна технологія	Особистісно зорієнтоване навчання
Філософія освіти	Учень – об’єкт навчального процесу. Навчання – результат. Орієнтація на зовнішню мотивацію.	Учень – суб’єкт навчального процесу. Навчання – процес. Орієнтація на внутрішню мотивацію.
Мета	Увага акцентується на фактичних знаннях, уміннях і навичках.	Увага акцентується на ставленні до знань, умінь, навичок, які використовуватимуться в сучасному і майбутньому.
Зміст	Має сталий обсяг. Є кінцевою метою навчання. Визначається суто за предметами.	Характеризується гнучкістю. Є засобом досягнення мети. Визначається на внутрішньо предметному та між предметному рівнях.
Методика	Увага концентрується на відтворенні змісту.	Навчання здійснюється на основі творчих методів, зорієнтоване на колективну, індивідуальну діяльність у групах із метою формування комунікативних навичок.
Методологія оцінювання	Компонент оцінювання має формальний характер. Контроль здійснюється в конкретний термін. Оцінювання ґрунтується на врахуванні завченої інформації безвідносно до сучасного та майбутнього	Компонент оцінювання має форму рекомендацій. Перевага надається цінуванню успіху. Стимулює зусилля учнів до само оцінювання, саморегуляції та самоосвіти.

Технологія особистісно зорієнтованого уроку (за С.Подмазіним):

Орієнтація визначення мети проектуванняорганізаціяреалізація контроль  корекція  оцінка

 

Принципи функціонування особистісно зорієнтованого навчання:

1. Основний принцип особистісно зорієнтованого навчання - визнання, усвідомлення індивідуальності учня, його самоцінності, неповторності як людини, його розвитку не як колективного суб'єкта, але насамперед як індивіда з неповторним суб'єктним досвідом, сукупністю психічних, культурологічних рис. Особистісно зорієнтоване навчання повинно забезпечити розвиток та саморозвиток особистості, виходячи з виявлення її індивідуальних особливостей як суб'єкта пізнання та предметної діяльності.
2. Важливий принцип диференціації, може бути двох видів:

• предметна диференціація (здійснена в нашому ліцеї: розподіл учнів на різнорівні групи, враховуючи принцип природовідповідності на уроках іноземної мови та фаховими профілями);
• духовна диференціація з урахуванням особистісних відмінностей, пов'язаних із традиціями сім'ї, моральності.

3. Освітній процес особистісно зорієнтованого навчання надає кожному учню, спираючись на його здібності, інтереси, ціннісні орієнтації і суб'єктивний досвід, можливості реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, поведінці. Зміст освіти, її засоби і методи підбираються та організуються так, щоб учень міг виявити вибірковість предметного матеріалу.
4. Принцип варіативності - базовий, будує навчання на широкій різноманітності змісту та форм навчального процесу, вибір якого здійснює вчитель-предметник, враховуючи мету розвитку кожної окремої дитини.
5. Принцип проектування навчального предмету (ідея - навчальний процес - своєрідна проекція науки).
6. Принцип гуманізації змісту знань.
7. Принцип системності знань.
8. Принцип інтегративності знань.
9. Принцип узгодження наукових та навчальних знань.
10. Принцип забезпечення пізнання та психічного розвитку тощо.

 

Модель особистісно зорієнтованого навчання:

• учень - основний суб'єкт процесу навчання;
• мета навчання - розвиток індивідуальних здібностей учня;
• створення умов, що забезпечують реалізацію поставленої мети шляхом виявлення та структурування суб'єктивного досвіду учня, його спрямованого розвитку;
• зміст освіти має включати не тільки наукові знання, але й засоби та методи їх засвоєння, пізнання;
• розробка спеціальних форм взаємодії учасників навчального процесу: учень - учитель - батьки;
• особливі процедури спостереження за характером та напрямком розвитку учня;
• забезпечення сприятливих умов формування індивідуальності дитини, зміна сталих типових у нашій культурі уявлень про норми психічного розвитку дитини (порівняння не по горизонталі (з іншими), а по вертикалі (із собою).

 

Основні вимоги до розробки дидактичного забезпечення особистісно зорієнтованого процесу:

• навчальний матеріал повинен виявляти зміст суб'єктивного досвіду учня, враховувати досвід його попереднього навчання;
• виклад знань у підручнику (учителем) мусить бути спрямований не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення предметного матеріалу, але й на перетворення особистого досвіду кожного учня;
• потрібно постійне узгодження досвіду учня з науковим змістом знань, що задаються;
• активне стимулювання до самоцінної освітньої діяльності має забезпечувати учневі можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодіння знаннями;
• навчальний матеріал повинен бути організований таким чином, щоб учень мав можливість вибору при виконанні завдань, вирішенні задач;
• необхідно стимулювати учнів до самостійного вибору й використання найбільш значущих для них способів опрацювання навчального матеріалу;
• необхідно забезпечувати контроль й оцінку не тільки результату, але й, головним чином, процесу навчання, тобто тих трансформацій, що здійснює учень, засвоюючи новий матеріал.

 

Навчальне середовище особистісно зорієнтованої технології :

• використання навчального матеріалу різного змісту, виду та форми;
• надання учню свободи вибору засобів виконання навчального завдання (для зняття емоційного напруження, побоювання помилки);
• використання нетрадиційних форм групових та індивідуальних занять з метою активізації діяльності;
• створення умов для творчості в самостійній та колективній діяльності;
• постійний аналіз та оцінка з боку викладача індивідуальних способів навчальної роботи, що надає учневі можливість розповісти, як він організував свою роботу, яким методом користувався, що сподобалося, вдалося тощо;
• особлива підготовка вчителя до систематичного здійснення такої роботи на уроці, індивідуальному занятті;
• розробка та використання індивідуальних програм, що моделюють дослідницьке мислення;
• організація занять у малих групах на основі діалогу, імітаційно-рольових ігор, тренінгів, навчального спілкування, мозкового штурму, круглих столів, інсценування драматичних уривків, дискусій, творчих індивідуальних проектів й навчально-ознайомча практика.

 

Урок географії у технології інтерактивного навчання

Інтерактивне навчання, це навчання, „занурене” у спілкування.

Порівняльна характеристика пасивного і інтерактивного навчання:

Ознаки порівняння	Пасивне навчання	Інтерактивне навчання
Об’єм інформації	За короткий проміжок часу можна вивчити значний обсяг матеріалу	Незначний обсяг матеріалу вимагає значних витрат часу
Глибина засвоєння змісту	Орієнтоване на рівень засвоєння знань	Учні застосовують рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, синтез, аналіз)
Відсоток засвоєння інформації	Як правило, невисокий	Як правило, високий
Контроль над процесом навчання	Учитель добре контролює час і хід роботи учнів, глибину і обсяг засвоєння матеріалу	Учитель має незначний контроль
Джерело мотивації	Зовнішнє6 учитель, батьки, оцінка	Внутрішнє: інтерес самого учня
Роль особистості	Учитель – джерело знань	Учитель – організатор, лідер
Роль учнів	Пасивна	Активна

Методичні рекомендації щодо підготовки уроку за інтерактивними технологіями:

- до роботи залучайте усіх учнів;

- уважно поставтеся до учнів під час формування груп, продуктивною є робота в малих групах (кожен учень має бути почутий);

- підготуйте матеріали для роботи в групах заздалегідь;

- вчіть учнів дотримуватись регламенту, проявляти терпимість до думки інших, уважно вислуховувати всіх учасників, поважати їх;

- використовуйте на одному уроці не більш ніж 2 інтерактивних прийоми роботи.

 

Урок географії у технології розвитку критичного мислення

Критичне мислення проявляється в здатності людини самостійно аналізувати інформацію, умінні бачити помилки або логічні порушення у твердженнях, прагненні до пошуку оптимальних та аргументованих рішень.

Структура уроку, спрямованого на розвиток критичного мислення:

Етапи уроку	Способи реалізації
Актуалізація	Залучення пам’яті, інтелекту. Постановка питання. Висування пропозиції. Обговорення мети уроку
Усвідомлення	Читання тексту. Лекція. Перегляд відео. Досвід учнів. Дослідження
Рефлексія	Обговорення. Систематизація. Переоцінка. Переоформлення. Нове тлумачення отриманих знань.

 

Ключові елементи критичного мислення:

1.                Самостійне. Інформація – відправний, а не кінцевий пункт критичного мислення.
2. Починається з постановки питання  і подальшого визначення проблеми
3. Базується на переконливій аргументації
4. Володіння певними прийомами, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації
5. Ґрунтується на критеріях. Критерії – це положення, які бере до уваги критично мисляча людина, оцінюючи ідеї у процесі їх аналізу.
6. Критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії
7. Є мисленням, яке самовдосконалюється.

Особливості навчального процесу, побудованого на засадах критичного мислення:

• У навчання включаються завдання, розв’язання яких потребує мислення вищого рівня
• Навчальний процес обов’язково організований як дослідження учнями певної теми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії між ними.
• Результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а вироблення власних суджень через застосування до інформації певних прийомів мислення
• Критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування доказами та формулювання умовиводів. Сюди ж відноситься і здатність знаходити та інтерпретувати оригінальні документи та джерела інформації, аналізувати аргументи, обґрунтовувати висновки міцними доказами.
• Учні повинні бути вмотивовані до обговорення проблеми, а не намагатися уникнути її розв’язання. Вони мають працювати всі разом, щоб досягти спільного консенсусу. (Саме складне на уроці – мотивація, але це дуже важливо – пробудити інтерес до пізнання. Коли учень читає текст і ставить до нього запитання, у нього є внутрішній інтерес і він зверне гори у пошуку інформації).

 

Проектна технологія на уроках географії

Метод проектів не є принципово новим в світовій педагогіці. Метод проектів виник ще в 20–е роки нинішнього сторіччя в США. Його називали також методом проблем і зв'язувався він з ідеями гуманістичного напряму в філософії і освіті. Ідеї проектного навчання виникли в Росії практично паралельно з розробками американських педагогів під керівництвом російського педагога С.Т.Шацького в 1905 р.

Проект – сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту.

Основні вимоги до використання методу проектів.

1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, яка вимагає дослідницького пошуку для її розв’язування (наприклад, дослідження демографічної проблеми в різних регіонах світу; створення серії репортажів з різних кінців земної кулі з однакової проблеми; проблема ресурсозабезпеченості різних країн світу).
2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан даного регіону, про чинники, які впливають на цей стан, про тенденції, які простежуються в розвитку даної проблеми; спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій; охорона лісу в різних місцевостях, план заходів, рекомендації про впровадження та використання педагогічних програмних продуктів, ін.);
3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.
4. Визначення кінцевих цілей спільних/індивідуальних проектів.
5. Визначення базових знань з різних областей, необхідних для роботи над проектом.
6. Структурування змістовної частини проекту (з вказуванням поетапних результатів).
7. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, задач дослідження, які випливають із проблем висунення гіпотези їх розв’язування, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення підсумків, корегування, висновки (використання в ході спільного дослідження методу  "мозкової атаки",  "круглого стола", статистичних методів, творчих звітів, перегляду, ін.).
8. Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформлені деяким чином (відеофільм, щоденник мандрівника, комп'ютерна газета, презентація, Web–сторінка тощо.).

Робота над проектом проходить у 6 етапів:

Етапи роботи	Зміст роботи	Діяльність учнів	Діяльність учителя
Підготовка	Вивчення теми і завдань проекту	Обговорюють проект з учителем. Встановлюють мету.	Знайомить зі змістом конкретного проекту і мотивує учнів.
Планування	Визначення джерел інформації. Визначення способу аналізу інформації. Формування уявлень про бажані результати. Розподіл завдань.	Розробляють план дій. Формулюють завдання.	Пропонує ідеї, висловлює припущення.
Дослідження	Збір інформації, вирішення проміжних завдань.	Виконують дослідження, вирішуючи проміжні завдання.	Спостерігає, радить, побічно керує.
Результати	Аналіз інформації. Формулювання висновків.	Аналізують інформацію	Спостерігає, радить.
Оформлення звіту	Усний звіт, усний звіт з демонстрацією.	Звітують, обговорюють.	Ставить доцільні запитання. Виправляє.
Оцінка результатів		Шляхом самооцінки, обговорення.	Оцінює зусилля учнів.

 

Урок географії у технології модульного навчання

Модульна технологія є різновидом особистісно зорієнтованих технологій. Суть модульного навчання – учень самостійно працює за індивідуальною програмою, яка містить план дій, модуль (блок інформації), методичні рекомендації. Роль вчителя – консультування, координація, контроль діяльності учня.

Модуль – це науково обґрунтований і логічно завершений фрагмент (одиниця) навчального матеріалу (розділу, теми), який відповідає конкретній дидактичній меті.

Модульне навчання базується на загально дидактичних (науковості, системності, послідовності, доступності та ін.) і специфічних принципах в умовах модульної технології (модульності, індивідуалізації, диференціації, орієнтації на майбутню професію та ін.). Вибір методів навчання викладачі здійснюють залежно від змісту навчання, організаційної форми, конкретної мети заняття на основі дидактичних і методичних знань, власного досвіду тощо. Методи навчання спрямовані на активізацію пізнавальної діяльності учня, посилення мотивації в навчанні, стимулювання розумової праці на основі індивідуального підходу до кожного студента. В рамках модульної технології доцільно застосовувати поєднані методи (залежно від конкретної мети модуля), а саме: інформаційно-рецептивний, пояснювально-ілюстративний, метод проблемного навчання, дослідницький. Велике значення має комплекс використання різних засобів навчання. Доцільно використовувати сучасні технічні засоби (навчальні комп’ютерні програми, електронні видання та підручники тощо). Засоби навчання постійно вдосконалюються, адже вони полегшують можливість пізнання, формування знань і вмінь, емоційного ставлення до дійсності.

 Сутність модульної системи навчання полягає в тому, що той, хто навчається, більш самостійно працює над запропонованою навчальною програмою, яка включає цільовий план дій, банк інформації, навчально-методичне забезпечення поставлених дидактичних цілей При використанні модульної технології змінюються підходи щодо форм, засобів та методики викладання дисципліни. Важливим є те, що викладач має можливість:

• персоналізування технології навчання
• урахування індивідуальних здібностей учнів, виявлення та розвиток їхніх творчих здатностей і якостей
• урахування міжпредметної інтеграції у викладанні дисципліни
• використання різноманітних форм і методів активного навчання
• організації, планування та стимулювання самостійної роботи учнів
• співробітництва та співтворчості вчителів та учнів
• спрямування на формування мобільності знань, гнучкості та критичного мислення
• діагностування та оцінювання рівня якості підготовки учнів на певному етапі навчання

Контроль знань, умінь та навичок учнів – невід’ємна складова педагогічного процесу та форма зворотного зв’язку. Перевірка та оцінювання надає вчителеві інформацію про рівень знань учнів, дозволяє аналізувати наскільки ефективними є технології навчання, обрані форми, методи та засоби, які використовувалися у викладанні. Контроль дисциплінує учнів, сприяє формуванню відповідальності та самостійності у навчанні. Модульна технологія передбачає такі форми контролю: поточний контроль (у процесі навчання), періодичний контроль (після вивчення розділу, теми), підсумковий контроль (проводиться в кінці вивчення курсу)

При модульному навчанні використовується рейтингова система оцінювання. Вона дає можливість об’єктивно оцінити рівень підготовки кожного учня на певному етапі навчання. Також рейтингова система  організує і стимулює систематичну навчальну діяльність учнів, посилює мотиваційний компонент, формує самостійність оволодіння вибраною професією.