Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки

Полтавської обласної державної адміністрації

Полтавський професійний ліцей

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          

 

                                                                                                Підготувала вихователь

                                                                                                Петтер С.Є.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полтава 2019

 

Харчуймося правильно

 

Відомо, що без їжі можна прожити довше, ніж без води. Але чи правильно ми харчуємося? Хтось з'їдає вранці яєчню з шинкою та гарячий борщ надвечір — і може працювати цілий день. Комусь щохвилини подавай м'ясо. А є і такі, що їдять винятково холодні бутерброди і запивають їх кока-колою. Тим часом саме від якості харчування залежить, чи ми примножимо своє здоров'я або, навпаки, кількість хвороб.

 Учені підрахували, що людське здоров'я на 20% залежить від успадкованих вад, на 20% — від стану навколишнього середовища, відсотків на 10 — від рівня медичного обслуговування і 50% — від здорового способу життя. А серед цих 50 відсотків не менше 80% здоров'я залежить від того, чим ми харчуємося.

 За тими ж даними, повна ліквідація захворювань серцево-судинної системи збільшила б тривалість життя людини в середньому на 10—12 років; онкозахворювань — на 7—10 років, а надання усім адекватного харчування — на 50—70 років.

 Таким чином, харчування — провідний фактор у збереженні здоров'я людини, особливо коли йдеться про молодий організм. Сьогодні можна «втонути» в потоці різноманітної інформації про харчування: то рекомендують зменшити вживання їжі, то роздільне харчування, то сироїдіння, то макробіотичне харчування (переважно зерновими продуктами), різні види вегетаріанства, модні дієти за групами крові та багато інших. Безумовно, є в цих системах раціональне зерно, достатньо корисними можуть бути деякі рекомендації щодо способів харчування, але використовувати їх як панацею від усіляких хвороб, для всіх груп і категорій населення не можна. Бо в потоці інформації трапляються і недоліки, неточності, навіть грубі помилки.

 Від такого інформаційного хаосу в людей склалося чимало невірних, помилкових тверджень про те, як саме потрібно харчуватись. Ці «міфи» передаються з уст в уста, але дослуховуватися до таких порад досить шкідливо. Тому, в наш час достойної альтернативи науково обгрунтованому раціональному харчуванню немає, тим більше що в його основу покладено досягнення трьох наук: медицини, генетики і дієтології.

Прихильники фаст-фуду (швидкої їжі) часто розхвалюють свій товар, створюючи міф про те, що раціональне харчування — це дуже дорого. Це не зовсім вірно. Як правило, воно не дорожче, ніж звичайне. Головне знати, що раціонально харчуватися означає їсти вчасно, їсти те, що треба, і в необхідній кількості

 Науковою мовою, раціональне харчування — це доцільно організоване та своєчасне постачання в організм людини поживної та смачної їжі, яка містить оптимальну кількість харчових речовин, необхідних для підтримання життя, росту, розвитку та підвищення працездатності. Це означає, що поживні речовини повинні надходити в організм людини саме тоді, коли це потрібно (не раніше й не пізніше), в тій кількості, яка необхідна (не більше й не менше). Найважливішою вимогою щодо їжі є її хімічний склад. Так, раціональне харчування передбачає вживання 600 різноманітних харчових речовин, серед яких 66 — абсолютно незамінні, тобто ті, які не синтезуються організмом людини й повинні надходити тільки з продуктами харчування. Це - незамінні амінокислоти, які містяться в продуктах тваринного походження; поліненасичені жирні кислоти, яких так багато в олії, харчові волокна та вітаміни овочів і фруктів; мінеральні речовини тощо.

 Ми харчуємось нераціонально коли:

• енергетична цінність продуктів харчування не відповідає енерговитратам, що призводить до зниження ваги або ожиріння;
• не слідкуємо за тим, чи містить наша їжа необхідну кількість вітамінів та мінеральних речовин, а це призводить до їх дефіциту в організмі і сприяє виникненню різних захворювань;
• не дотримуємось режиму харчування — тобто приймаємо їжу нерегулярно і це викликає захворювання шлунково-кишкового тракту: гастрити, виразкову хворобу, закрепи, холецистити;
• підпадаємо під вплив реклами щодо вживання «надзвичайно корисних» продуктів (рафіновані продукти, різноманітні концентрати, солодкі газовані напої, напівфабрикати, продукти фритюрного способу виготовлення тощо), що теж нам суттєво шкодить;
• вживаємо тонізуючі напої, коли боремось із хронічною втомою — каву, колу, тоніки (не кажучи вже про алкогольні напої).

 Важливо знати, що корисне харчування необов'язково має бути несмачним. Навпаки, це не менш смачно, ніж дорога, але шкідлива для здоров'я їжа.

 Загальні правила раціонального харчування:

• приймайте їжу 3-4 рази на день, бажано в один і той же час. Це сприяє кращому її засвоєнню;
• їжа повинна бути добре провареною або прожареною (але не пережареною), приготовленою із свіжих продуктів;
• їжте свіжо приготовані страви (підігріті містять набагато менше корисних речовин);
• більшість раціону харчування повинні складати овочі і фрукти;
• вживайте якнайменше консервованих продуктів та продуктів тривалого зберігання;
• повільно і ретельно пережовуйте їжу, щоб змочити її слиною. Не поспішайте і не розмовляйте за їжею.

На жаль, ми далеко не завжди дотримуємося раціонального харчування. Відмовляємось від сніданку – ніколи, всухом’ятку харчуємось в обід (хот-дог, сухарики, чіпси, інколи – бутерброди), а “душу відводимо” за вечерею (тут і смажене і печене: чим жирніше – тим краще).  А потім і сон поганий, і шлунок болить, і зайві кілограми відкілясь беруться.

Ми пропонуємо тест, якій допоможе визначити, наскільки правильний ваш харчовий раціон. Необхідно вибрати те, що ви їсте протягом тижня і підрахувати бали.

 

 

Продукти	Щодня	Через день	Кожний третій день	Ніколи
Хліб, масло і варення або масло і мед	А	Б	В	Г
Яйця	А	Б	Г	В
Йогурт, молоко, свіжі фрукти	Г	Г	Б	А
Вечеря	А	Б	В	В
М’ясо, овочі і картопля	А	А	Г	В
Вироби з тіста, борошна	Г	Г	В	А
Салати	Г	Г	В	А
Торти, тістечка	А	А	В	В
Бутерброди, гамбургери, картопля фрі	А	А	В	Г
Консервовані страви	А	А	В	В
Шоколад	А	В	В	Г
Хліб із сиром або ковбасні вироби	Б	В	Г	А
Більше двох стаканів пива	Б	В	В	Г

А-8 балів; Б-6 балів; В-4 бали; Г-2 бали

 

Результат:

75 балів і більше. Ваш організм не отримує достатньої кількості корисних речовин. Ви багато їсте м’яса, ковбасних виробів, сиру, яєць. Бутерброди, торти, смажена картопля, хоч і смачні, але мало корисні і містять багато калорій. Спробуйте додати до свого раціону більше овочів і фруктів, м’ясо замінить рибою, вживайте більше квасолі, сої або вареної картоплі, які містять більше вітамінів.

 

 

 Від 50 до 74 балів. Таке харчування - правильне. Тим не менш треба пам’ятати, що сири, соуси, м’ясо, морозиво, шоколад та деякі йогурти містять так звані «скриті» жири. Солодкі напої, сік апельсинів, торти, варення – причина зайвих кілограмів та карієсу. Вживайте їх у обмеженій кількості.

 

 До 50 балів. Ваше харчування збалансовано. І надалі урізноманітнюйте вашу їжу, контролюйте кількість жирів, не захоплюйтесь приправами, пийте більше рідини. Так тримати!

 

 Продукти харчування — найбільш споживаний вид продукції. І через це, на їхню частку припадає величезна кількість фальсифікату — майже 50%. Вигідні в плані підробки й молочні продукти. Передусім ідеться про йогурти та вершкове масло, фальсифікат яких дорівнює близько 30 і 50% відповідно. Так звані йогурти, завезені в Україну з Німеччини й Росії, насправді йогуртами не є, оскільки не містять певні біологічні організми. А «вершкове масло» виробляється із великими добавками олії, що також не відповідає технології виготовлення цього продукту. Не обходять «увагою» фальсифікатори й інші популярні продукти харчування. Нижче ми наводимо відомості про підробку деяких розповсюджених видів товару для того, щоб допомогти вам зорієнтуватися у тому великому асортименті, який пропонує торгівля і не нанести шкоди своєму здоров’ю, скоштувавши неякісні продукти.

Чи всі йогурти однаково корисні?

Чим підкуповують «данони», «ермани», «фруттіси» з «фрутішками»? Смачні! В одних фрукти, яких має бути 15—20%, рівномірно розташовані у суміші (швейцарський рецепт), в інших, як у пломбірі, — зверху або внизу продукту. Густі: ложку встроми — стоятиме! Важко заперечити. Але є й рідинної консистенції. І всю оцю смакоту продукує двокомпонентна суміш культур бактерій: болгарської палички і термофільного стрептококу. Якщо у 1 мл продукту їх міститься 10⁷, тоді його спокійнісінько можна записувати до категорії «живих» і називати йогуртом, який і справді нормалізує роботу нашого шлунку, сприяє травленню. Тим більше, 90% населення потерпає від дисбактеріозу. Якщо ж йогурт, після всіх технологічних операцій, перед розфасуванням термізують при температурі 65—75 градусів, то обидві корисні бактерії гинуть, і з конвеєра сходить псевдойогурт. «Живий» йогурт зберігається 14—20 діб при температурі до 8 градусів, «мертвий» — за будь-якої температури аж три місяці. Не вдаючись до прихованої реклами, зазначимо: всі вітчизняні йогурти — «живі». Хочете споживати «не живі» йогурти — немає питань, але будьте проінформовані.

Наразі відомо, що розробляється стандарт на цей продукт, який передбачить інформування покупців про наявність у продукті «живих» йогуртових культур (саме цей продукт називатиметься йогурт), відрізнятиметься він і ціною. Росіяни в цьому питанні випередили нас: там існує чітка градація між «живими» і «мертвими» йогуртами, тому останні під виглядом «йогуртерів», «фруктовичів» заполонили й українські прилавки.

 

Кашу маслом... зіпсуєш?

 

У всьому світі вершковим маслом|мастилом,олією| називається продукт, виготовлений з|із| натуральних молочних вершків жирністю не менше 82,5% . Все інше - вже не вершкове масло|мастило,олія|. Враховуючи "наповнювачі" і "домішки|", вживані для заміни натуральної основи, подібні продукти потрібно називати справжнім|теперішнім,даним| ім'ям - ерзац-масло|мастило,олія|, маргарин тощо.

У всьому світі діє міжнародне зібрання|склепіння,звід| законів, яке називається Codex Alimentarius. Він свідчить, що для продуктів з|із| непростим складом в назві поряд і|поряд із|з словом, наприклад "вершки", повинна бути обов'язково присутня і назва немолочного компоненту. Якщо продукт виготовлений з|із| вершків без додавання|добавки| гидрованих| жирів, то це вершкове масло|мастило,олія|. Будь-яка кількість доданих|добавлених| гидрованих| рослинних або тваринних жирів вмить переводять|перекладають,переказують| масло|мастило,олію| в розряд маргаринів або спредов (від англ|. Spread - "намазування")|. Запам'ятайте: будь-яка кількість!

Далі, Codex Alimentarius вимагає: якщо в складних молочних продуктах більше 50% молока, то це "молочно-рослинний" продукт; якщо більше половини рослинного компоненту, означає|значить|, він повинен називатися "рослинно-молочним". Якого компоненту більше, той і ставиться в найменуванні продукту на перше місце. Тобто|цебто| називати продукт треба за "ім’ям та по батькові", а не за "кличкою", вигаданою|вигаданій| виробником. Згідно Codex Alimentarius, ні на етикетці, ні в торгових|торгівельних| документах, ні в рекламі не повинно бути слів, малюнків і інших позначень, які можуть ввести|запровадити| покупця в оману. А у|в,біля| нас практично на кожній упаковці з|із| маргарином красується мила корівка і, так чи інакше, присутні слова "молочні" або "вершки". За різними оцінками, половина вироблюваного в Україні нібито вершкового масла — фальсифікат.

Твердження ж деяких виробників, що в їх спредах| і легких маслах|мастилах,оліях| міститься|утримується| 15-25% масла|мастила,олії| вершкового, нічого, окрім|крім| співчутливої усмішки|посмішки|, викликати|спричинити| не можуть. Чого тільки|лише| не додають до сурогатів - консерванти, антиоксиданти, фарбники|барвники| і інші такі|настільки| ж "живильні|живлячі,поживні|" речовини, щоб в сумі одержати|отримати| 100% повновагі  і збути цей|сей| "продукт" довірливому покупцю, а самим здобути імідж мало не піклувальників про| його здоров'я! Доволі часто при виробництві псевдовершкового масла використовується пальмова та кокосова олії. Ці олії є «пустими» як продукти харчування (не містять практично ніяких поживних речовин) і до останнього часу галузью їх застосування було виробництво пластмас, будматеріалів, барвників. Ці олії визнані шкідливими для здоров’я людини в США і їх не дозволяють використовувати навіть при виробництві чіпсів. А ми – у масло!

Часто|частенько| вартість такого "продукту" вища за вартість справжнього|теперішнього,даного| вершкового масла|мастила,олії|. Ось|от| в цьому-то і криється розгадка старанності виробників: копійчаний за всіма своїми якостями сурогат необхідно збути, як мінімум, за ціною натурального продукту харчування|харчування|.

Про трансжири, які містяться у будь-якому маргарині, спреді, в кулінарному жирі| виробники і продавці вважають за краще умовчувати. Обітниця мовчання - зовсім не випадковість: понизити|знизити| в сурогаті вміст|вміст,утримання| холестерину просто, але|та| позбавитися трансжирів| без підвищення собівартості продукту неможливо.

Те, що трансжиры| надзвичайно токсичні, мають властивість накопичуватися в організмі і породжують тяжкі наслідки|результати| - стрес, атеросклероз, хвороби серця, рак, гормональні розлади (наприклад|приміром|, ожиріння) і т.д., стало відоме в далекому 1958 році, коли в США опублікували результати наукових досліджень. Проте,|однак| тоді виробникам вдалося "перекинути" проблему трансжиров| на холестерин, оголосивши головним ворогом здоров'я саме його, а як панацею мало не від всіх хвороб запропонувати "новий дієтичний продукт" - маргарин. Ті ж а|мериканці підрахували|підсумували|, якщо замінити всього лише 2% калорій, що поставляються гидрованими| жирами, на корисні поліненасичені| жири, ризик захворювань серця скоротитися на 53%! Якщо ж понизити|знизити| споживання|вжиток| маргарину всього лише на 3%, смертність від серцево-судинних захворювань тільки|лише| в США знизитися на 5000 випадків в рік, а число інфарктів - на 17000! Це не були скоростиглі|скороспілі| висновки|виведення|: результати багато разів перевірялися, і тому лише через 41 рік, з 1999 року, в США на упаковках приводитися|призводитися,наводитися| таблиця, де указується|вказується| і загальна|спільна| кількість трансжиров| в продукті, і скільки їх в кожній його порції.

Крім США, |із| повідомлення про кількість трансжирів| в продукті обов'язкова в чотирнадцяти країнах ЄС. Ймовірно|певно,мабуть|, коли-небудь і ми дізнаємося|упізнаємо,взнаємо,пізнаємо|, що насправді їмо під виглядом "полегшеного", або "дієтичного" масла|мастила,олії|. Правда, існує простий побутовий спосіб, що дозволяє відрізнити сурогат від натурального продукту: якщо посвітити люмінесцентною лампою на маргарин, ви побачите голубуватий відтінок, а якщо на вершкове масло|мастило,олію| - жовтий. Цей спосіб дозволяє одержати|отримати| правильну інформацію в 9 випадках з|із| 10.

До речі сказати, про харчову «корисність»| маргаринів чудово обізнані "брати наші менші" - маргарин може лежати поза|зовні| холодильником мало не роками, і це ніяк не зацікавить мух, гризунів і навіть (!) тарганів.

 

Якщо кетчуп, то - з томатів!

 

 Кетчупом у нас називають томатний соус, але у зручній, красивій тарі, в якій не соромно цей соус відразу на стіл поставити. Робиться кетчуп із томатної пасти. До того ж, для справжнього кетчупу не всяка паста підійде: лише із дозрілих, як кажуть технологи – сортових, помідорів, а не таких, що підгнили. Паста повинна бути густа (не менш 30%) і, чим вона густіша, тим якісніше кетчуп.  В пасту для надання смаку додаються натуральні компоненти: прянощі, приправи, іноді – овочеве пюре. У будь-якому кетчупі обов’язково присутні консерванти та стабілізатори – речовини, які знешкоджують бактерії та зупиняють хімічні реакції (в першу чергу – окислення). Без таких добавок продукт не зберігся б і тижня. 

 Якісна томатна паста та інші натуральні добавки до кетчупу – сировина доволі дорога. І, хоча в умовах клімату України томати дають не погані врожаї, але трапляються і недороди. Та чомусь це зовсім не впливає не кількість кетчупу та його ціну. А на якість?

 Гадаю, кожному з вас доводилось розчаровуватись, скоштувавши, такий привабливий ззовні, кетчуп. У чому ж причина розчарування?

 У гонитві за прибутком, виробники швидко знаходять замінники якісній томатній пасті, спрямовуючи зусилля на рекламу та привабливий дизайн упаковки.

 Серед кетчупів, які пропонує торгова мережа, крім доброякісних, можна виділити напівсурогати та сурогати. Напівсурогатами можна назвати такий різновид кетчупу, який виробляється з несортової, дешевої томатної пасти (з недозрілих, підгнилих помідор) або з пасти водянистої, з малим вмістом твердих речовин. Варто лише додати рослинний крохмаль та ароматизувати продукт – і кетчуп готовий. Такі види кетчупу на нашому ринку трапляється доволі часто. Сурогати готуються на ерзац-основі (не томатній), яка потім за допомогою барвників отримує потрібний колір, за допомогою ароматизаторів – віддалений томатний смак. Практично завжди таке маскування підсилюється надмірною кількістю оцту, цукру, сторонніх ароматичних добавок (часник, паприка тощо).

 У сурогатних кетчупах російського виробництва часто використовується яблучне пюре. Але не поспішайте радіти, це не те пюре, яке йде на повидла та джеми. У російському кліматі помідори можуть вистигати лише в окремих районах, от і використовується дешеве (інакше, який сенс у підробці) пюре з яблук, які годяться лише на переробку. До того ж, зберігаються зимові сорти яблук до 9 місяців, а сортові томати – 3 дні. Не рідкість в російських кетчупах і буряковий сурогат. Такі продукти не мають харчової цінності, не містять потрібного комплексу вітамінів, мінеральних речовин, органічних кислот.

 Окрема розмова – тара, в яку наливають кетчуп. Найбільш екологічно чистий матеріал, який здатен зберігати поживні властивості продукту – скляна пляшка. Але велика кількість кетчупу в торгівельній мережі пропонується у пластмасовій тарі. Це дозволяється, але за умови, що використовується пластмаса, спеціально призначена для харчових продуктів. Та виробники сурогатів часто підробляють не лише продукт, а замінюють дорогу харчову пластмасу нехарчовою (технічною). За зовнішнім виглядом вироби з харчової та нехарчової пластмаси мають однаковий червоний колір. Але, якщо покласти на стіл аркуш паперу та провести по ньому червоною пляшкою з кетчупом, нехарчова пластмаса залишить на аркуші червоний слід. Нічого подібного не відбувається із тарою з харчової пластмаси.

 До речі, у 2003 році майже усі засоби масової інформації України повідомили про випадок отруєння трьох робітників, які налили самогонку в червону пляшку з-під кетчупу і випили його через пару днів. Лікарям насилу вдалося врятувати їхнє життя. І, хоча за статистикою кожен третій потерпілий від отруєння жертва неякісного алкоголю, в даному випадку робітники отруїлися не самогоном, а стиролом, мономерами, формальдегідами, що входили до складу пластмаси і якими “збагатилася” самогонка. І, якби така хімічна реакція тривала не два дні, а хоча б тиждень, допомога лікарів цім робітникам вже б не знадобилася.

 Звісно, спирт кращий розчинник ніж кетчуп, але і в нього з подібних пляшок потрапляють хімічні речовини, які здатні лише зашкодити організму.

 Слід зазначити, що за кордоном виробники теж використовують пластмасову тару для окремих марок кетчупів і виробляють сурогати з використанням крохмалів. Але такий товар має відповідне маркування, ціну та напис на етикетці і призначений для незаможних споживачів.

 Декілька порад із розпізнавання підробок:

• якщо на етикетці у складі кетчупу вказані лише томати, спеції, вода і ніяких консервантів, стабілізаторів – це підробка. Кетчупу без цих домішок не буває;
• уважно подивіться на етикетці витрату сировини. Для виробництва 1 кг якісного кетчупу потрібно не менше 1,7 кг томатів, а елітних марок – до 2,5 кг. Менша кількість використаної сировини свідчить про сурогат;
• рідким буває лише сурогатний кетчуп, справжній можна витрусити  лише постукавши по донцю пляшки. Якщо ви обрали кетчуп у пластмасовій тарі – потрусить його. Він не повинен булькати;
• краще надавати перевагу кетчупу у скляній тарі (ви зможете оцінити колір та густину). Пам’ятайте, що пляшка з харчової пластмаси не залишає кольорового сліду на папері;
• справжній кетчуп не може бути занадто кислим або солодким. Провідну роль у його смаку повинен відігравати смак томатів.
• якщо смак придбаного кетчупу не задовольняє вас – шукайте продукт іншого виробника і не забувайте вищевикладених порад.

 

Соки та напої. Корисні? Здорові?

 

Хто ж з нас не любить прохолодні газовані напої, які ми за старою звичкою називаємо лимонадом?! Але, щиро кажучи, сучасні так звані “напої газовані безалкогольні” не мають практично ніякого відношення до справжніх лимонадів. Чим же сучасні напої відрізняються від традиційних? Як впливають на здоров’я людини? Про це мовчить реклама і споживач, розгубившись у розмаїтті товару, робить свій, не завжди свідомий вибір. І дарма. Орієнтуватися у технології та складі напоїв підчас життєва необхідність.

 Ззовні газовані напої майже однакові: на вигляд – красиві, на смак – солодкі, у стакані – шиплять. Розливають їх у пластикові пляшки 1-1,5 –2 літри. Вже не зустрінеш у продажу старий лимонад, скажемо “Буратіно” чи “Дюшес” у скляній пляшці. І ми сподіваємося, що у новій тарі міститься той же самий, улюблений з дитинства лимонад.

 Але, справжній лимонад – результат складного, багато етапного процесу приготування. У спеціальних апаратах готується цукровий сироп, із цукру готується колір, смаку додають концентровані соки, морси, екстракти фруктів та ягід, аромат утворюють есенції з лимонних або мандаринових олій та їх настої. Вода використовується лише м’яка, природна, артезіанська. І все це багато разів фільтрується, нагрівається, охолоджується, насичується вуглекислим газом. Технологічна схема виготовлення лимонаду складається приблизно з 58 операцій і потребує відповідного обладнання, робочих рук, грошей. Саме за такою технологією багато років працювали наші заводи з виробництва безалкогольних напоїв десь років до 90-х, до появи іноземних газованих напоїв та їх широкої реклами.

З того часу виробництво безалкогольних газованих напоїв стрімко зростає: з’явилась безліч нових марок та назв, зменшилась ціна. Випускати лимонади почали навіть ти виробники, які ніколи цим не займалися (м’ясокомбінати, масло – та молокозаводи, заводи з виробництва алкогольної продукції), з’явилося багато підпільних виробництв. Чим же пояснити такий злет виробництва? Тим, що наші улюблені напої цілком “хімізувалися”.

Цукор замінюється підсолоджувачем, колір надають за допомогою барвників, замість соків та настоїв – ароматизатори, на зміну скляним пляшкам прийшли пластикові. Виробничий цикл скоротився до примітивного: змішав, розлив у пляшку і все. Вигідно і дешево ( у 2-3 рази). Вигідно і для торгівлі тому, що смак традиційного лимонаду зберігається максимум 2 місяці (при правильному зберіганні), а  синтетичний напій (що йому станеться?) і півроку простоїть. І виробничі приміщення не потрібні- виготовляй хоч на власній кухні (що “підпільники” і роблять).

До речі, на Заході вже давно відмовилися від новаторських технологій і виробляють напої традиційним способом у скляній тарі.

Слід зазначити, що лимонад, навіть виготовлений за традиційною технологією, ніколи не був цінним продуктом харчування і його корисність не йде ні в яке порівняння з фруктовими соками.  І якщо медики рекомендують додавати у воду фруктові соки та пити відвари сухофруктів людям, які зайняті важкою працею у суху та спекотну погоду; альпіністам, під час сходжень на гору, радять пити воду із ягідними екстрактами. То, чи радив хтось додавати у воду етилацетат (ароматизатор груші), амилвалерианат (яблучний запах), продукти переробки харчових жирів або модифікованої целюлози (компоненти концентратів для напоїв “Тропік”, “Ківі”, “Ананас”, які поставляються Німеччиною?

Що мають на увазі виробники, коли пишуть на етикетці, що застосовані барвники – “ідентичні натуральним”? Скоріше за все, хімічну речовину тартразин, яка може надавати напою жовтуваті кольори, а у суміші із індигокарміном – синюваті та зеленуваті. До речі, тартразин є сильним алергеном і його використання у країнах ЕС – заборонено.

Заміна цукру підсолоджувачами – найвигідніша справа. Наприклад, кілограм аспартаму замінює два центнера цукру, а кілограм сахарину – півтони. Сьогодні ці небезпечні для здоров’я людини речовини часто замінюють цукор у напоях, цукерках, майонезі. Так, цукор не самий корисний для організму людини продукт і скорочувати його вживання варто, але замінювати його синтетиками без рекомендації лікаря не можна через те, що систематичне їх вживання несе загрозу здоров’ю.

І ще такий факт для порівняння. Натуральний лимонад відноситься до середньо- або слабо газованих напоїв, а переважна більшість напоїв у пластикових пляшках – сильногазовані. Чому? Налийте у стакан сильно газований напій, зачекайте, поки вийде газ, і спробуйте. Ви не отримаєте очікуваного смаку справжніх вишень, яблук, лимонів – хімікат їх смаку не замінить. Вуглекислота збуджує смакові рецептори, створюючи потрібне враження, особливо це помітно на напоях із цитрусовими смаками.

Тим, хто турбується про власне здоров’я лікарі радять пити більше фруктових та овочевих соків. Це смачно і корисно та й торгівля пропонує безліч різноманітних 100% соків. Та чи насправді вони стовідсоткові. Скоштувавши деякі із них починаєш в цьому сумніватися, особливо, коли йдеться про сік із бананів (лише чарівнику під силу зробити з них сік).

Заготовляючи вдома на зиму сік із якісних фруктів ви все одно змушені його кип’ятити, стерилізувати банки, щоб він не зіпсувався при зберіганні. Хоча всім відомо, що від кип’ятіння кількість вітамінів зменшується.

Що ж тоді казати про соки, вироблені із екзотичних фруктів, які виросли, наприклад, в Греції, Африці, Мексиці.  Такі соки виготовляють із фруктового концентрату (із соку відціджують або випаровують воду) і в такому вигляді експортують в інші країни. Виробник, отримавши таку сировину, розводить її водою. Скажімо, якщо концентрат уварили у п'ять разів, то й води додають у пропорції 1:5, а ще вітаміни, консерванти, в ролі яких може виступати і цукор. Все це розливають в герметичні пакети та реалізовують. Якщо розбавили точно за технологією, це і буде «100%-ий сік із концентрату», якщо води в кілька разів більше - вийде просто підсолоджене «питво», яке дуже часто можна зустріти у продажу. На жаль, у наш час зустрічається і дуже багато фальсифікованої продукції, адже чимало «умільців» чудово навчилися виготовляти сік без використання фруктів, їх вони заміняють різними харчовими добавками та хімічними речовинами.

Порівняйте натуральні та синтетичні напої за такими критеріями: зовнішній вигляд, сировина, смак, поживні якості, термін зберігання, ціна, вплив на здоров’я.

 Дайте відповіді на запитання:

• На які якості людей розраховують виробники “хімічних” напоїв?
• Яку інформацію про товар дають виробники? Що вони обіцяють?
• Чи відповідають ці обіцянки дійсності?

 

Як можна розпізнати сурогат? За зовнішнім виглядом розпізнається лише груба підробка. Доволі надійний, але й не стовідсотковій спосіб орієнтуватися за ціною. Але іноді сурогатні продукти продаються за ціною справжніх.

 Для того, щоб убезпечити себе від недоброякісних продуктів, пам’ятайте: покупець має право вимагати від продавця повну інформацію про товар. Етикетка товару повинна містити такі дані:

• найменування продукту;
• вид продукту;
• найменування, місце знаходження (адреса) виробника (пакувальника, імпортера, експортера);
• маса нетто або об’єм продукту;
• харчова цінність, вміст жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, барвників, харчових домішок тощо;
• термін придатності (або дата виготовлення чи граничного терміну реалізації);
• нормативний документ, за яким виготовлено  продукт (ГОСТ, ДСТУ, ТУ тощо);
• умови зберігання (при необхідності – інструкція з використання або приготування).

 

В останні роки спостерігається бурхливий зріст харчової індустрії, що виробляє їжу, корисну для здоров'я та ту, яка містить у собі набір вітамінів, мінералів і біологічно активних речовин. Нею користуються спортсмени, які заклопотані розвитком своїх м'язів, люди, які намагаються контролювати свою вагу та вживати в їжу продукти із зниженим вмістом жирів та вуглеводів.

Як свідчать матеріали зарубіжної преси, в майбутньому вагоме значення буде приділятися захисту продуктів харчування. Зокрема, захист продуктів харчування буде забезпечуватися скороченням часу на доставку продуктів від виробника до покупця.
Крім того, ведуться наукові дослідження, спрямовані на розроблення нових способів консервації продуктів, оскільки старі методи не завжди надійні. У числі нових технологій: асептичне упакування, яке продовжує терміни збереження різних продуктів харчування і не вимагає їх охолодження. Опромінення продуктів харчування, яке не є новою технологією, але знаходить останнім часом більш широке використання. Опромінення знищує патогенні речовини, що переносяться з їжею, такі як сальмонела, крім того опромінення продовжує термін збереження фруктів, що швидко псуються. Розпочато обробку продуктів надвисоким тиском, що забезпечує пастеризацію їжі. Впроваджуються також технологія пульсуючого світла, коли продукти піддаються обробці світлом, інтенсивність якого в багато разів перевищує інтенсивність сонячного. Ультрафіолетове випромінювання використовується для пастеризації соків, це в деяких випадках дозволяє не використовувати харчові консерванти. Також одержать розвиток технології упакування, що будуть сигналізувати споживачам про безпеку продукту: наприклад змінювати колір у випадку, коли продукт починає псуватися.