Проект "Чисте довкілля навколо нас"

Про матеріал
Матеріал містить розробку екологічного проекту по прибиранню території школи ,а також план роботи у шкільнії теплиці.
Перегляд файлу

 

 


Зміст                                                          стор.

 

1.Вступ                                                                                                 3

2.Основна частина                                                                              10

3.Практичне застосування                                                                 13

   3.1Екологічний проект                                                                   

   3.2Робота в шкільній теплиці                                                         18

4.Витяг з положення про навчально-дослідну земельну

ділянку загальноосвітніх та позашкільних навчально-виховних  

закладів                                                                                                 21

5. Умови  вирощування рослин у закритому грунті                   24

  • Освітлення теплиці
  • Приготування грунту
  • Тепловий режим
  • Режим зволоження
  • Обладнання для роботи в закритому грунті
  • Організація роботи по попередженню захворюванню рослин
  • Шкідники і хвороби рослин у закритому грунті
  • Вирощування розсади овочевих культур

6.Найпоширеніші рослини що вирощуються в закритому

грунті та їх морфологічна і біологічна характеристика                           31

7.Зміст та організація роботи під час проведення дослідів                34

8.Висновки                                                                                             44

9.Література                                                                                          45

 

 

 

 

 

Вступ.

Слово екологія походить від грецьких "oikos" — оселя і "logos"— вчення.

Екологія — це наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її

взаємодію із цим середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя.

 

Впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і техніки, поява

нових технологій, енергоджерел і матеріалів призвели до революційних

змін у житті суспільства. Людство вступило в епоху науково-технічної

революції, що посилило антропогенний вплив на природу. Цей вплив має

суперечливий характер. У ньому переплітаються позитивні й негативні

явища. З одного боку, вдосконалення технологій і зростання виробництва

сприяють більш повному задоволенню потреб людей, раціональному

користуванню природними ресурсами, збільшенню виробництва продуктів

харчування і т.ін. З іншого — забруднюється природне середовище,

знищуються ліси, посилюється ерозія ґрунтів, випадають кислотні дощі,

зменшується озоновий шар землі, погіршується стан здоров'я людей тощо.

 

Зростаючі потреби суспільства і виробництва обумовлюють подальше

прискорення темпів науково-технічного прогресу. Цілком зрозуміло, що чим

вищий історичний етап розвитку суспільства, тим більшою мірою стан

природного середовища де термінується цілепокладаючою людською

діяльністю. Поглиблення і розширення масштабів такої діяльності можуть

призвести до глобальних суперечностей у розвитку цивілізації, які можна

подолати лише шляхом проведення докорінних змін у рамках розвитку самого суспільства.

Сучасна екологічна ситуація складалась стихійно в ході діяльності людей,

спрямованої на задоволення їхніх потреб. Людина досягла висот сучасної

цивілізації завдяки тому, що постійно змінювала природу у відповідності

зі своїми цілями. Люди досягали цілей, на які розраховували, але

одержували наслідки, яких не чекали.

 

Науково-технічна революція змінює стосунки людини з природою, створює

нові умови її існування, помітно впливає на спосіб її життя і праці.

Використовуючи сучасні засоби виробництва, людство впливає на природу в

планетарному масштабі. Різке збільшення масштабів такого впливу

загострило проблему передбачення наслідків людської діяльності.

Екологічне прогнозування стало необхідною умовою оптимізації процесу

взаємодії суспільства і природи. Тому важливо мати еколого-економічну

оцінку науково-технічного прогресу. Ця суперечливість пов'язана з

нерівномірністю розвитку різних галузей виробництва, науки і техніки.

Подальше вдосконалення техніки має здійснюватись із врахуванням її

негативного впливу на стан природного середовища. В умовах структурної

перебудови економіки України, заміни застарілої техніки і технології

новими відкриваються широкі можливості для помітного зменшення

негативного впливу виробничої діяльності на природу.

До кінця XX ст. забруднення навколишнього середовища відходами, викидами,стічними водами всіх видів промислового виробництва, сільського

господарства, комунального господарства міст набуло глобального характеру і поставило людство на грань екологічної катастрофи.

Втручання людини у природні процеси різко зростає і може спричиняти

зміну режиму ґрунтових і підземних вод у цілих регіонах, поверхневого

стоку, структури ґрунтів, інтенсифікацію ерозійних процесів, активізацію

геохімічних та хімічних процесів у атмосфері, гідросфері та літосфері,

зміни мікроклімату тощо. Сучасна діяльність, наприклад, будівництво

гідротехнічних споруд, шахт, рудників, доріг, свердловин, водойм, дамб,

деформація суші ядерними вибухами, будівництво гігантських міст,

обводнення і озеленення пустель, та інші повсякденні аспекти діяльності

людини, вже викликали значні видимі і приховані зміни довкілля. В історичному плані виділяють декілька етапів зміни біосфери людством,

які увінчались екологічними кризами та революціями, а саме:

 

·  вплив людства на біосферу як звичайного біологічного виду;

 

·  над інтенсивне полювання без змін екосистем у період становлення

людства;

 

· зміни екосистем внаслідок процесів, що відбуваються природнім шляхом:

випасання, посилення росту трав шляхом випалювання тощо;

 

· інтенсифікація впливу на природу шляхом розорювання ґрунтів та

вирубування лісів;

 

·  глобальні зміни всіх екологічних компонентів біосфери в цілому.

 

Вплив людини на біосферу зводиться до чотирьох головних форм:

 

1)     зміна структури земної поверхні (розорювання степів, вирубування

лісів, меліорація, створення штучних водойм та інші зміни режиму

поверхневих вод тощо),

 

2)     зміна складу біосфери, кругообігу і балансу тих речовин, які її

складають (добування корисних копалин, створення відвалів, викиди різних

речовин у атмосферу та водойми),

 

3)     зміна енергетичного, зокрема теплового, балансу окремих регіонів

земної кулі і всієї планети,

 

4)     зміни, які вносяться у біоту (сукупність живих організмів)

внаслідок знищення деяких видів, руйнування їх природних місць

існування, створення нових порід тварин та сортів рослин, переміщення їх

на нові місця існування тощо.

 

Під забрудненням навколишнього середовища розуміють надходження в

біосферу будь-яких твердих, рідких і газоподібних речовин або видів

енергії (теплоти, звуку, радіоактивності і т.п.) у кількостях, що

шкідливо впливають на людину, тварин і рослини як безпосередньо, так і

на людину, тварин і рослини як безпосередньо, так і

непрямим шляхом.

Безпосередньо об'єктами забруднення (акцепторами забруднених речовин) є

основні компоненти екотопу (місце існування біотичного угруповання):

·        атмосфера,

·        вода,

·        грунт.

Опосередкованими об'єктами забруднення (жертвами забруднення) є складові біогеоценозу:

·        рослини,

·        тварини,

·        гриби,

·        мікроорганізми.

Втручання людини в природні процеси в біосфері, котре викликає небажані

для екосистем антропогенні зміни, можна згрупувати за наступними видами

забруднень:

·  інгредієнтне забруднення — забруднення сукупністю речовин, кількісно

або якісно ворожих природним біогеоценозам (інгредієнт  складова частина

складної сполуки або суміші);

·  параметричне забруднення пов'язане зі зміною якісних параметрів

навколишнього середовища (параметр навколишнього середовища  одна з його властивостей, наприклад, рівень шуму, радіації, освітленості);

·  біоценотичне забруднення полягає у впливі на склад та структуру

популяції живих організмів;

· стадіально-деструкційне забруднення (станція— місце існування популяції,

деструкція  руйнування) викликає зміну ландшафтів та екологічних систем.

За даними Міністерства природних ресурсів і екології, у нашій країні

щороку утворюється майже 2 млрд. т різних відходів, 2/3 з яких розкривні,

шахтні та інші гірські породи. Тільки переробка сільськогосподарської

сировини дає щороку 450 мли т відходів. Зростання населення і масштабів

виробництва спричинило виникнення регіональних екологічних проблем.

Головними причинами екологічної напруги стали: широкомасштабна розробка надр і видобуток мінеральної сировини (Кривий Ріг, Донбас,

Львівсько-Волинський басейн, Прикарпаття); спорудження каскаду водосховищ на Дніпрі,що призвело до замулення його природної екосистеми;

катастрофа на Чорнобильській АЕС; необмежене нарощування в минулі

десятиріччя потужностей атомної енергетики; необґрунтоване осушення

заболочених і перезволожених територій на Поліссі; надмірна концентрація

виробництва у містах, особливо великих; відставання темпів

лісовідновлення від вирубки лісів па Поліссі і в Карпатах; масове

проведення зрошувальних меліорацій у Причорномор'ї, що призвело до

процесів засолення, зменшення родючості ґрунтів і виснаження водних

ресурсів.

Однією з найважливіших нині є проблема охорони повітряного басейну,

основними забруднювачами якого є транспорт, енергетичні й хімічні

підприємства. Почастішали випадки викидів в атмосферу оксиду вуглецю,

вуглекислого газу, діоксиду сірки, пилу, різних оксидів та

радіонуклідів. Особливо гостро стоїть питання охорони атмосфери в

промислових районах, центрах металургійної й хімічної промисловості.

Винятково важливою є охорона водних ресурсів. Джерелами забруднення

внутрішніх вод неочищеними стоками є передусім промислові та комунальні

підприємства, сільське господарство. Особливо забруднюються водойми

мінеральними добривами й пестицидами. Збільшення споживання води

 споживання води зумовлює її дефіцит. У зв'язку з цим проблема забезпечення населення чистою прісною водою є однією з найгостріших. До найважливіших природоохоронних об'єктів належать Дунай, Тиса, Дніпро, Дністер, Південний Буг, Чорне й Азовське море.

Складовою проблеми охорони навколишнього середовища є охорона земельних ресурсів. Для розвитку сільськогосподарського виробництва винятково велике значення має раціональне використання землі, відновлення її родючості, максимальне зменшення вилучення сільськогосподарських угідь для промислового, житлового й транспортного будівництва. Особливу роль у стабілізації земельного фонду сільського господарства відіграє

рекультивація відпрацьованих кар'єрів і золо відвалів.

Першочерговою є охорона рослинного світу, особливо лісів. Значення лісу

для життя і діяльності людини важко переоцінити, тому найважливішим

завданням є регулювання лісокористування, підтримання продуктивності

лісів. З цією метою здійснюються заходи лісовідновлення. Для збереження

видів унікальної природи створюються національні парки (Карпатський,

Шацький та ін.).

Проблема охорони тваринного світу зумовлена зниженням запасів цінних

видів риби, хутрових звірів, диких тварин, які не завдають шкоди людині.

В зв'язку з цим на відповідні органи покладено обов'язки контролю і

регулювання правил мисливства та рибальства. Ухвалено відповідні рішення

законодавчих органів.

Зростання масштабів видобутку мінеральних ресурсів висуває проблему

охорони надр. Слід передбачити раціональне використання надр і зменшення

втрат корисних компонентів при видобутку і переробці. Для цього потрібно

впроваджувати комплексне використання мінеральної сировини, широко

застосовувати сучасні ефективні технології видобутку і переробки бідних

руд, утилізацію відходів.

Загострення цих проблем робить необхідним розв'язання проблеми дальшого

співіснування людини й природи на основі раціонального використання

природних ресурсів. Під раціональним природокористуванням розуміють таку його форму, коли воно дозволяє передбачити результатні наслідки

функціонування системи «людина природа». Його рівень визначається

ефективністю використання природних ресурсів і станом навколишнього

середовища. Воно вимагає якнайміцнішого зв'язку між НТП і реалізацією

заходів, спрямованих на мінімізацію негативного антропогенного впливу на

навколишнє середовище і природоохоронної активізації виробничої

діяльності.

Основними джерелами забруднення природних вод є:

· Атмосферні води, які несуть значні кількості полютантів

(забруднювачів), що вимиваються з повітря і мають переважно промислове

походження. При стіканні по схилах, атмосферні та талі води додатково

захоплюють з собою значну кількість речовин. Особливо небезпечні стоки з

міських вулиць та промислових майданчиків, які несуть значну кількість

нафтопродуктів, сміття фенолів, різних кислот.

·   Міські стічні води, що включають переважно побутові стоки, які

містять фекалії, детергенти (поверхнево активні речовини),мікроорганізми, у тому числі патогенні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Чисте довкілля навколо нас»

 

Екологічний проект

 

 

                                         Природа нам-як рідний дім,

                                                 Вона усім як мати,

                                               Щоб лад завжди був в домі тім,

                                   Про це нам треба дбати.

 

 

 

 Изображение 331

 

 

 

IMG_2435

Берег Чорного моря в селі Рибаківка

 

 

 

Актуальність:

 

          Сьогодні ми все частіше чуємо слова “екологія”, “забруднення навколишнього середовища”, “забруднене довкілля”… Ми вже стали звикати до цих слів і продовжуємо свою бездіяльність. Нерозумні дії людей на планеті Земля у найближчий час можуть повернутися великими нещастями, бідами усього людства. В долі природи – наша доля, і ми повинні зробити все для того, щоб використати останній шанс і допомогти рідній природі, тим самим зможемо продовжити життя в наступних поколіннях. Що ж можемо ми, школярі, зробити для навколишнього середовища? З чого треба почати свої дії? Хто в цьому допоможе нам? Як організувати роботу, щоб зберегти надбання природи у нашому мікрорайоні? Задумуючись над екологічними проблемами світу, перш за все потрібно   дбати про чистоту тієї території , на якій ти проживаєш. Саме такі думки, які актуальні у наш час, і спонукали  розробити проект “Чисте довкілля навколо нас ”. У ньому  - детальне схематичне прибирання пришкільної території, створення бригад “зелених патрулів”,які слідкуватимуть за порядком на відведеній території, проведення загальношкільних екологічних заходів. 

 

                 Екологія – слово, що пройшло через розум і серце кожного, стало могутньою зброєю. Пристрасне слово пробуджує громадську думку, націлює увагу на найболючіші проблеми життя, які потрібно вирішувати терміново. Поняття «екологія» нині часто використовують у побуті, коли характеризують будь-яку взаємодію людини і природи, а ще частіше, коли йдеться про забруднення довкілля внаслідок господарської діяльності людини. Природа забруднюється, піддається руйнуванню, знищується. Чи багатьом з вас щастило бачити прозору річкову воду, чистий пісок, насолоджуватися тишею без реву моторів, дихати чистим повітрям, без домішок бензину, мазуту, пестицидів? Ми отримали в спадок невимовно прекрасний і багатообразний сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники, що не засвоїли найпростіших правил садівництва. Із зневагою ставлячись до цього саду, ми робимо це з благодушним самозадоволенням неповнолітнього ідіота, який шматує ножицями картину Рембрандта. Тільки людина може зупинити природні та техногенні катастрофи, які несуть за собою безліч людських смертей. Але навіть при цьому ми маємо пам'ятати, що Земля не належить нам. Це ми належимо Землі.  

Ми  всі  дуже добре знаємо, як поводитись, щоб не нанести збитку природі, і багато говоримо про її захист. Але треба кожному почати з себе, душею відчути єдність з природою: бути обережним в лісі, щоб не зламати гілку, бо дереву боляче, воно живе; не залишати після себе сміття, бо землі боляче переносити таку неповагу до себе (скло, пляшки не перегнивають і залишаються виразки на тілі землі); обережно поводитись з вогнем, бо він може знищити цілі лісові масиви, поля. Людина виділяється від природи своїм розумом, щирим серцем. Тож збережемо кожне гніздечко, не дозволяймо вбивати птахів і тварин, не винищуймо рибу. Станьмо розумними господарями на своїй землі, і давайте будемо пам'ятати, що екологічне забруднення, як ланцюгова реакція, може призвести до екологічної катастрофи.

 

Учасники проекту:

 

-        учні;

-         вчителі;

-        технічні працівники школи;

-        громадськість мікрорайону.

 

Мета проекту:

 

1.   Організувати громадськість мікрорайону, в якому знаходиться школа, до участі у впорядкуванні та благоустрої пришкільної території.

2.   Прищеплювати учням, громадськості усвідомлення відповідальності за утримання в належному стані місця проживання.

3.   Виховувати у дітей, молоді усвідомлену причетність до корисних справ.

4.   Формувати екологічну культуру в учнів; сприяти формуванню етичних взаємовідносин людини з довкіллям.

5.   Роз'яснення серед громадськості та учнів необхідності збереження природних скарбів.

 

Очікувані результати:

 

1.   Прибрана, впорядкована територія біля школи, вулиці мікрорайону.

2.   Посаджені кущі, засіяні газони.

3. Практичне застосування

 

План реалізації проекту

 

І.Організація роботи і результати:

Ø      створення активної групи організаторів з числа працівників школи, учнів, батьків;

100_1790

Працівники школи,учні, батьки зібралися у вихідний день висадити дерева та кущі

 

Ø      розробка активною групою плану дій;

Ø      призначення відповідальних за певну ділянку роботи;

Ø      оголошення конкурсу на кращий об’єкт виконаної роботи;

Ø      випуск агітаційних листівок;

Ø      перевірка результативності виконаної роботи;

Ø      відзначення переможців;

Ø      створення «Зелених патрулів» з числа учнів, батьків.

 

 

ІІ. Хід і терміни виконання робіт:

1.   Прибирання території біля школи.

(Садок,  ділянки,  тир, спортмайданчик,  стадіон, алеї біля школи,)

/2-й тиждень березня/ учні, вчителі, техперсонал/

2.   Посадка живоплоту вздовж школи.

/березень, 5 днів/ вчитель біології, учні 8 кл. та  класний керівник/

3.    Прибирання вулиці Поштова.

/3-йтиждень березня, учні 7-11 кл., кл. керівники, батьки, громадськість/

4.   Постійний моніторинг території «Зеленими патрулями»

/2 загони;  вчителі, учні, техперсонал/

5.   Загально шкільний екологічний захід «Ми – люди, поки є Природа!»

/вчитель біології/

6.   Лекторські хвилини на тему: «З любов'ю до природи»

/вчитель основ здоров’я, учні 7 кл./

7.   Підведення підсумків акції.

«Чисте довкілля навколо нас»

Прибирання території біля школи

І - й етап

Садок – 5 кл. (13чол.)

Алеї навколо школи – 8,7,6 кл.

Спортмайданчик – 9 кл.

Тир – 10, 11 кл.

Підведення підсумків. Лінійка. (Відзначення найвідповідальніших дітей)

ІІ - й етап

Ділянки – 5-7 кл.

Стадіон – 8-11кл.

Підведення підсумків.

 

Изображение 073

Учні 10-11 класів прибирають територію школи навколо тиру

 

 

Конкурс на кращий об’єкт виконаної роботи

 

 

Изображение 075

 

Активно працюють учні 6 класу

 

100_1804

Стараються учні 7 класу

 

Хочу ,щоб жили дерева… Весною в нашому саду висохла молода черешня, котру посадив дідусь. Страшно дивитися, як вмирає дерево. Квіточки опускають голівки, в’януть і висихають. Гілки чорніють… Може, черешню вбив Чорнобиль. Хоч вона суха ,я її люблю, і не дам зрізати. То пам'ять про дідуся. Хочу ,щоб черешня ожила. Не хочу, щоб дерева вмирали. Нехай квітнуть і зеленіють по всій землі.

 

df 081

Изображение 053

Ділянка учнів 8 класу

 

 

 

 

 

 

 

На території школи дуже зручно птахам , які гніздяться і виводять потомство.

 

 

 

 df 070

 

 

 

Робота в шкільній теплиці

Теоретичне вивчення основ науки без зв'язку з практикою не може забезпечити всебічного розвитку молодого покоління. Тому викладання біології в школі має пов'язуватися з працею учнів у сільському господарстві.

Навчальною базою для реалізації цього завдання є шкільна навчаль­но-дослідна ділянка, де учні в процесі практичної роботи засвоюють основи біологічної науки, набувають практичних умінь і навичок праці в сільському господарстві та на присадибних ділянках.

У 1995 р. наказом Міністерства освіти і науки України було затвер­джено «Положення про навчально-дослідну земельну ділянку загаль­ноосвітніх та позашкільних навчально-виховних закладів». Розгляне­мо його.

Основні положення. Навчально-дослідна земельна ділянка зак­ладу освіти є базою для проведення навчальних і практичних за­нять, передбачених програмами з природознавства, біології, трудового навчання, засвоєння знань, формування вмінь і навичок, організації позакласної юннатівської, дослідної, природоохоронної роботи, про­дуктивної праці учнів.

Навчально-дослідна земельна ділянка може існувати при всіх серед­ніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах різних типів і поза­шкільних навчально-виховних закладах відповідно до «Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад» (1993) та «Положення про позашкільний навчально-виховний заклад» (1994).

Навчально-дослідна земельна ділянка надається в порядку, встано­вленому Земельним кодексом України. На ці земельні ділянки поши­рюються пільги щодо плати за землю, визначені для закладів освіти згідно із законом України «Про плату за землю» (1992).

 

Рослини, що вирощуються в теплиці, можна використовувати при вивченні різних тем на уроках ботаніки. Так на бегонії, фіалці, сансев'єрі показують розмноження рослин вегетативним способом, на квітучій бегонії розглядають маточкові і тичинкові квіти. Вирощування в теплиці аспідисти дає змогу показати дітям кореневище та паралельне жилкування листків, а на бальзаміні, який має прозоре стебло демонструють підняття по стеблу підфарбованої води, на фуксії можна побачити супротивне жилкування, а на олеандрі - кільчасте листорозміщення. 

Пеларгонії - чудовий матеріал для демонстрування утворення крохмалю на світлі. Традесканція - надзвичайний об'єкт розмноження стебловими живцями. 

У зимово-весняний період частину теплиці з успіхом можна використовувати з метою забезпечення шкільної їдальні овочевими культурами. 

Проводячи з учнями в теплиці практичні роботи виховується бережливість, економія, ефективність використання землі в теплиці, виробляються практичні навички по вирощуванні сільськогосподарських рослин, максимально наближаються у своїх дослідженнях до виробничого процесу. 

Тематика дослідів підбирається так, щоб вони могли з'ясувати не лише загальнотеоретичні, наукові питання, але й високу врожайність ведучих овочевих культур, що вирощуються в закритому грунті. 

Шкільна теплиця дає можливість одержувати велику кількість трав'янистих декоративних культурних рослин у зимовий і ранньовесняний період. 

Застосовуючи ранню вигонку рослин, учні можуть краще зрозуміти значення відкладених поживних речовин для росту і розвитку багаторічних рослин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Витяг з

ПОЛОЖЕННЯ

про навчально-дослідну земельну ділянку загальноосвітніх

та позашкільних навчально-виховних закладів.

17. Закритий ґрунт (теплиця, парники, розсадники) створюються для проведення занять, дослідницької роботи, вирощування овочевих, квітково-декоративних рослин,  розсади.

28. Навчально-виховна, дослідницька робота у теплиці здійснюється за окремим планом, який є складовою загального плану на навчально-дослідній земельній ділянці. До плану роботи на навчально-дослідній земельній ділянці доцільно включити такі розділи:

- планування території навчально-дослідної земельної ділянки (розміщення відділків, полів сівозміни, розподіл території ділянки між класами, ланками, гуртками, групами продовженого дня); для ефективної роботи на навчально–дослідній земельній ділянці учні (юннати) організовуються  в гуртки, клуби, ланки та інші форми учнівських об'єднань;

- зміст і організація роботи (перелік рослин, що вирощуються на земельній ділянці, тварин; тематика спостережень та дослідів між класами, ланками, гуртками; список навчально-наочних посібників, що будуть виготовлятися; календарні строки і порядок виконання учнями робіт, розклад навчальних, гурткових занять, графік роботи учнів у процесі суспільно корисної праці, у тому числі в період літніх канікул);

- керівництво роботою учнів на земельній ділянці (закріплення вчителів, класних керівників, вихователів груп продовженого дня за відділками ділянки, графік їх роботи в період літніх канікул);

- матеріальне забезпечення роботи на земельній ділянці (визначення потреб в інвентарі, обладнанні, добривах, посівному і посадковому матеріалах, кормах для тварин та ін.)

- гуртками, групами продовженого дня); для ефективної роботи на навчально–дослідній земельній ділянці учні (юннати) організовуються  в гуртки, клуби, ланки та інші форми учнівських об'єднань;

- зміст і організація роботи (перелік рослин, що вирощуються на земельній ділянці, тварин; тематика спостережень та дослідів між класами, ланками, гуртками; список навчально-наочних посібників, що будуть виготовлятися; календарні строки і порядок виконання учнями робіт, розклад навчальних, гурткових занять, графік роботи учнів у процесі суспільно корисної праці, у тому числі в період літніх канікул);

- керівництво роботою учнів на земельній ділянці (закріплення вчителів, класних керівників, вихователів груп продовженого дня за відділками ділянки, графік їх роботи в період літніх канікул);

- матеріальне забезпечення роботи на земельній ділянці (визначення потреб в інвентарі, обладнанні, добривах, посівному і посадковому матеріалах, кормах для тварин та ін.)

35. Завідуючий навчально-дослідною земельною ділянкою:

а) відповідає за стан навчально-дослідної земельної ділянки, організацію роботи учнів на ній;

б) організовує змагання між класами, ланками, окремими учнями і юннатами на краще проведення дослідницької роботи і одержання високого врожаю сільськогосподарських культур, щороку, восени після збирання врожаю, підводить підсумки роботи учнів на навчально-дослідній земельній ділянці, проводить "Свято врожаю" та інші форми масових натуралістичних заходів, організовує виставку, на якій демонструються результати роботи всіх учнів гуртків юних натуралістів, частина матеріалів оформлюється як наочні посібники (натуральні експонати, гербарії, щоденники спостережень тощо),

в) координує роботу вчителів початкових класів, хімії, географії та трудового навчання на навчально-дослідній земельній ділянці, консультує вчителів, керівників гуртків юних натураліст та класоводів при складанні ними планів роботи в процесі проведення дослідів і спостережень на навчально-дослідній ділянці, складанні інструктивних карток та ін.;

г) складає. на початку навчального року річний план роботи та господарсько-фінансовий кошторис ділянки на підставі загального плану школи; .

д) інструктує вчителів, працівників позашкільних закладів, лаборантів, яких залучає під час літніх канікул до керівництва працею учнів на земельній ділянці, знайомить їх з планом роботи, методикою і технікою проведення робіт;

е) відповідає за створення на навчально-дослідній земельній ділянці умов, що відповідають правилам техніки безпеки і санітарно-гігієнічним вимогам;

є) разом з класним керівником, керівником гуртка контролює виконання кожним класом та гуртком плану робіт на земельній ділянці й забезпечує ведення, обліку дослідницької роботи;

ж) надсилає кращі експонати на районні, обласні та всеукраїнські виставки;

з) допомагає вчителям у виготовленні наочних посібників та роздаткового матеріалу;

и) подає пропозиції директорові закладу, педагогічній раді щодо використання коштів, які отримуються в результаті реалізації продукції, вирощеної на навчально-дослідній земельній ділянці, одержаного врожаю з ділянки, про відзначення кращих класів, ланок, гуртків, окремих учнів;

л) складає річний, звіт про навчальну і дослідницьку роботу на ділянці та подає його на розгляд педагогічної ради.

 

 

 

 

 

Умови  вирощування

рослин у закритому грунті

 

Освітлення теплиці

Рослини, які  вирощують у теплицях, вимагають різних умов щодо росту і розвитку.

Мало вимогливі до світла цибуля, петрушка, бо їх ріст відбувається в основному за рахунок поживних речовин, відкладених у підземних частинах, найбільш вимогливі – помідори, огірки.

З декоративних рослин великої кількості світла вимагають: пеларгонія, колеус. Менш вимогливі -  аспідистра, драцена, клівія, папороть, плющ, фуксія, хлорофітум, ципірус.

В осінньо-зимовий та ранньо-весняний період регулювання світла в теплицях має бути  спрямоване на підвищення використання природного освітлення з другого – шляхом застосування штучного освітлення.

Заходами щодо раціонального використання природного освітлення є побілення в середині теплиці крейдою, пофарбування дерев’яних і металевих внутрішніх частин білою олійною фарбою.

При  регулюванні освітлення в теплиці велике значення має  правильне застосування відповідних агрозаходів – густота та  порядок розміщення рослин за їх віком, строком та місцем вирощування, застосування змішаних посівів. У міру росту рослин збільшується їх затінення, тому відповідно  потрібно збільшувати площу живлення – пікіруванням, розтягуємо горщики з висадженою у них розсадою, видаляти зайві частини рослин, пасинкувати та прищеплювати їх.

Штучне  електричне освітлення теплиці необхідне як в короткі осінньо-зимові світлові дні для вирощування розсади, так і в дослідах з рослинами, які вимагають достатньої або підвищеної кількості світла. Якщо є можливість дуже добре використовувати люмінісцентні лампи, які  витрачають, порівнюючи, невелику кількість електроенергії (в три рази менше ніж звичайна лампочка).

 Приготування грунту

Для теплиці готуються спеціальні грунтосумішні маси – садову землю з високо родючого орного шару,  дернову землю, перегній, торф, компост, пісок, вапняк.

Цінною складовою частиною штучних грунтів є дернова земля природного задерніння. Заготовляємо її з верхнього задернілого шару грунту. Добре зволожену дернину зрізають на глибині 10-12 см. Складають у бурт до 7 м. Кожен шар поливається гноївкою для прискорення процесу розкладання та збагачення землі на поживні речовини.

Кислі поліські грунти потрібно нейтралізувати вапном. При РН 2,6 – 3,4 дається вапна у розрахунку  34 кг. на 100 м2  площі.

Пісок додається до складу грунтосуміші, щоб надати їй пористості. Кращим є середньо-зернистий річковий пісок.

Співвідношення матеріалів грунтосуміші:

а) дернової землі (40-50%) + перегній (40-50%) + пісок (10%) + вапняк;

б) дернова земля (50-60%) + компост (30-40%) + пісок (5-10%) + вапняк;

в) дернова земля (50-60%) + торфова (30-40%) + пісок (5-10%) + вапняк.

Змішувати частини штучного грунту потрібно на початку осені, щоб продукти дальшого бродіння органічних домішок були використані для збільшення її  пористості та поживності.

 

Тепловий режим

Велике значення в теплиці має температурний режим. В зимовий період підтримується температурний режим додержуючись економічної витрати тепла і доброї теплоізоляції. Теплиця повинна бути повністю під склом яке добре замазане відповідними замазками. Двері та кватирки щільно підганяються, повинні бути повністю усунуті всі щілини. Паралельно з усіма попередніми заходами потрібно постійно стежити щоб  обігрівальна система працювала без відхилень від норми. В теплиці можуть стояти додаткові обігрівальні пристрої (буржуйки, плити, тени) і, в разі необхідності (великі морози) додатково обігрівати її.

 

Режим зволоження

Забезпечення вологи – один з  важливих агротехнічних заходів при вирощуванні рослин у закритому грунті. Адже більшість рослин, що їх вирощують у закритому грунті є вологолюбні. Проте не всі рослини потребують щоденного поливання.  Ще полив залежить від складу грунту, ступеня зволоження повітря, розміру горщиків, біологічних особливостей рослин.

Весною та влітку рослини поливаються більше, ніж восени та зимою. Маленькі горщики з землею та горщики з піском поливаються частіше. Сукулента – кактуси, агави потрібно зволожувати рідше ніж традесканції

колеуси, бегонії та інші.

У період росту рослини поливаються частіше, перед цвітінням – менше, в період спокою землю лише злегка зволожують.

Відомо, що грунт різного складу, по – різному утримує в собі ввібрану ним воду. Піщаний грунт швидше висихає, ніж глинястий, а глинястий швидше ніж перегній або торф’яний.

При поливанні рослин слід добре промочувати землю. Якщо горщики з рослинами стоять на піддонниках, то при правильному поливанні у них  з’являється вода.

Температура води для поливання рослин, які вирощуються в теплиці повинна бути: взимку на 3-50 вища за оптимальну температуру, а влітку – на 3-4о нижча за неї. Поливання холодною водою, особливо  рослин, що вимагають багато тепла приводить до їх захворювання. Рослини потрібно поливати чистою прісною водою, яка витримується певний час у резервуарах (бочки, корита, діжки) в теплиці. Коли температура повітря у теплиці знижується рослини слід поливати теплою водою (30о ).

Для поливу в теплиці використовують – поливну гідравлічну систему або лійки з довгим носиком  (місткість від 4 до 10 літрів). У разі потреби на трубку лійки надівається ситечко, яке розбиває суміш води на дрібні краплі.

Найкращий час поливу влітку – ввечері, а восени, зимою та восени – вранці. Періодичне поливання застосовують тоді, коли рослина має 6-9 листків (до цвітіння). При цьому промивається коренева система рослин, а щоб рослини не  виснажувались, їх зразу після періодичного поливання підживлюють. Для обмивання рослин слід використовувати оприскувачі. Якщо на рослини падає яскраве світло,  обприскувати не можна, бо можуть бути опіки.

 

Обладнання для роботи в закритому грунті

Для виконання ряду практичних робіт по вирощуванню рослин у закритому грунті, для проведення дослідницької роботи з ними необхідно мати відповідне обладнання та  реманент.

Сюди належать садильні або розсадні ящики 40х25 см. та висотою 10х15 см., певний запас глиняних горщиків, плоскі глиняні блюдця, пікірувальні ящики 60х30х60 см., діжки для води, 4-8 лійок місткістю 4-10 літрів, оцинковані відра, совочки для садіння рослин, оприскувачі для миття рослин і знищення шкідників.

Із вимірних приладів в теплиці потрібні: термометр кімнатний, повітряний і водяний, лінійки дерев’яні, барометр, вологомір.

В теплиці є дрібний  реманент, який виготовили в шкільній майстерні: пікірувальні кілочки, дощечки для ущільнення грунту, сітка для просівання грунту, секатори і  ножі для щеплення.

Робота в закритому грунті вимагає і таких матеріалів: шпагат, вата, дріт, папір для етикеток, парафін.

Для дотримання правил гігієни в теплиці повинен бути мило, рушники, аптечка.

 

Організація роботи по попередженню

 захворювання  рослин

Вирощування рослин у закритому грунті в умовах високої вологості повітря, недостача правильної циркуляції повітря, часте використання теплиць під одну й ту ж культуру – все це певною мірою сприяє поширенню шкідників і хвороб рослин.

Щоб запобігти появі шкідників і хвороб рослин у закритому грунті, потрібно проводити знезаражування грунту, використовуючи для цього 1%-ний розчин формаліну (1 л.  – розчину на 1м2 ).

До основних заходів щодо вирощування здорових рослин у теплицях та в кутку живої природи також  належить проводити:

  1.     Видалення та знищення всіх рослинних решток після роботи з рослинами (сухі та обрізані листки, корені, згиби рослини), а також видалення використаного грунту.
  2.     Обробляти використані горщики окропом або гарячою водою з наступним обмиванням чистою водою чи розчином калій–перманганату.
  3.     Щотижня у визначений день, санітарна година, під час якої слід оглянути всі рослини: чи немає на них шкідників, чи чисті горщики та інший посуд, скло парникових рам, стеля та  верхні стінки теплиці.
  4.     Обливати раз на місяць всі рослин теплою мильною водою (50 г. мила на відро води). Після обробки мильною водою наступного дня  рослини обмивають чистою водою.
  5.     Ретельно оглядати усі рослини, які щойно приносяться в теплицю, та розміщати  їх  ізольовано на певний час.

 

Шкідники і хвороби рослин

 у закритому грунті

Найбільш поширеними шкідниками рослин, які вирощуються в теплиці, є павутинний кліщ, трипс, попелиця, щитівка, виноградний слимаки та гризуни.

Павутинний кліщ – пошкоджує гарбузові, перець, баклажани, троянди, пальми, фікуси, камелію. Виявити його можна тоді, коли на листках рослин з’являються білі павутинки. Кліщ висмоктує з листочків сік. Засоби боротьби – обприскування рослин водою (низ листків), тютюновим відваром (3-5г. на 1 л. води).

Трипс – пошкоджує гарбузові, баклажани, перець, бегонії, драцени, пальми. Заноситься в теплицю з кінським гноєм. Засоби боротьби такі ж, як і з  павутинним кліщем.

Попелиця – живуть колоніями. Верхівки молодих пагонів, листки вкриваються попелицею. Попелиця пошкоджує баклажани, перець помідори, вербену, гвоздику, камелію, пеларгонію, троянди, фуксію, цинерарію. Засоби боротьби – обкурювання тютюновим димом (2г. махорки на 1м3 повітря), а також обприскування 0,3%-ним розчином хлорофосу, настоєм попелу.

Щитівник – пошкоджує плющ, олеандр, пальми, хлорофітум висмоктуючи соки з листків. Засоби боротьби – обприскування рослин мильно-тютюновим відваром з додаванням до нього денатурованого спирту з повторною обробкою рослин через 6-7 днів цим же відваром.

Мучниста роса – грибкове захворювання рослин, при якому на поверхні листків, пагонів і квітів з’являються білі плями. Засоби боротьби – обприскування рослин до розпускання листків 3% розчином залізного купоросу  (0,5 кг. купоросу, 1 кг. господарчого мила на 100 л. води).

Прикоренева гниль – пошкоджує   підсім’ядольне  коліно молодих рослин при висаджені їх у вологий і холодний грунт. Засоби боротьби – прогрівання і  підсушування грунту.

Чорна ніжка – пошкоджує рослину у фазі перших листочків. Пошкоджує розсаду капусти, левкої, іберісу, люпину, тютюну запашного. Заходи боротьби – дезинфекція, зміна грунту, провітрювання теплиці, припинення поливу, посипання грунту деревним попелом).

 

Вирощування розсади овочевих культур

Насіння овочевих культур висівається в посівні ящики розміром 35х35х60см. норма висіву 2г на 1м2 посів можна проводити як  рядковим так і стрічково-гніздовим способами у борозенки, завглибшки 2 см. Після висівання борозенки загортаються дощечкою і ущільнюються землею. Дрібне насіння не загортається , а притрушується землею.

Рослини вимогливі до тепла, висівають при температурі 20-25о , а  рослини не вимогливі до тепла висівають при температурі 10-20о . Коли у молодих рослин з’являються перші справжні листочки, потрібно проводити пікірування. Молоді сіянці протягом 17-20 днів вимагають невеликої площі, а коли підростуть, їх потрібно розпікірувати на більшу площу. Після пікірування розсаду зразу ж поливаємо теплою водою. Полив водою проводиться через 2-4 дні. Поливати потрібно зранку, щоб можна пізніше провітрити теплицю. Якщо в повітрі є багато вологи, то розсада витягується, тому  навіть у холодну погоду треба проводити провітрювання.

Для вирощування розсади важливе значення має  підживлення рослин на початку розвитку справжніх листків. Так на 5 л. води треба  40 г.. відповідного міндобрива на 1 м2.

Перше підживлення розсади проводиться з розрахунку на 1 відро 3г. аміачної селітри, 30г. суперфосфату, 8г. хлористого калію. Наступні підживлення проводимо через 10 днів після першого, але двічі більшою дозою ніж перший раз.

З органічних добрив найкраще використовувати коров’як, розбавлений водою 1:6.

 

 

 

 

 

Найпоширеніші рослини що вирощуються в закритому грунті

та їх морфологічна і біологічна характеристика.

 

Помідори – належать до класу  Дводольні, родини Пасльонових. Це  однорічна рослина, яка має плід ягоду, перисті листки, стебло досягає висоти 5—70 см., галузиться, корінь стрижневий.

Помідори дуже вибагливі до тепла і світла. Поливання необхідне помірне. Потребують багато поживних речовин і тому рослини висаджують в грунт квадратно-гніздовим способом 50х50 см., або 60х25 см.

Помідори ціна овочева культура Батьківщина – Америка. Помідори мають високі смакові якості. Дозрілі плоди містять 35-60% цукру, яблучну і лимонну кислоту, мінеральні речовини, вітаміни В1, В2, С, Р і провітамін А (каротин). Особлива цінність помідорів у тому, що свіжу продукцію можна одержувати у відкритому і закритому грунті протягом 9-12 місяців. Вони дають врожайність 600-800 ц/га. Оцвітина складена п’ятьма зрослими чашолистиками і п’ятьма зрослими пелюстками,  тичинок – п’ять, вони зрощені з трубочкою, віночка, маточка одна. Квітки поодинокі або зібрані у суцвіття. Плід  ягода. Більшість видів запилюють комахи, однак є і самозапильні.

Капуста – цінна овочева культура. Використовується як  лікарська рослина і цінний продукт харчування. З неї готують різні страви в сирому, квашеному, маринованому і вареному вигляді. Вченими  виведено багато сортів капусти.

Крім овочевих сортів, для відгодовування тварин вирощують кормову капусту, яка є цінним кормом. Дає багато зеленого соковитого корму протягом тривалого періоду. Капуста багата на вуглеводи, білок, кальцій, фосфор, вітамін С, А.

Це дворічна рослина. Першого року життя з насіння розвивається рослина з стрижневою кореневою системою, коротким стеблом – качаном і великими  округлими листками, які утворюють головку. Між листками на стеблі містяться невеличкі пазушні бруньки й одна верхівкова. Зовнішні листки головки зелені.

Капуста належить до родини Хрестоцвітих, плід – стручок, корінь стрежневий, будова квітки Ч4  П4 Т4+2 М1, блідо-рожеві квітки капусти зібрані в суцвіття китицю.  

 

 Троянди – займають головне місце в декоративному садівництві.  Чайно-гібридні троянди використовуються як для різноманітного оформлення у відкритому грунті так і для зрізування.

Трояндове масло, що отримують із пелюсток троянд широко використовують в косметиці, медицині для приготування різних ліків і  мазей.  Пелюстки використовують в кулінарії: з них варять варення, готують лікер, вино, пунши.

 

Троянда належить до  родини розоцвітих. Вона являє собою багато стебловий кущ висотою від 15см до 2м, що має пагони покриті шипами.  Листки непарно перисті від 9-13. Крім кущових троянд є плетучі і карликові.

Квітка двостатева, суцвіття – кошик різних кольорів, розміщені поодиноко. Троянди тепло і світлолюбиві рослини. Найкраще ростуть на суглинкових грунтах, багатих на гумус.

 

Ехіноцея – багаторічна трав’яниста рослина. Першого року життя розвивається рослина з слабкою кореневою системою, висотою до 20 см. На другій рік рослина виростає висотою до метра з великими опущеними листками. Суцвіття – кошик, яскраво – червоного кольору. Цвіте все літо, у вересні достигають головки чорного кольору, де достигає чорне насіння. Головки колючі.

Це лікарська рослина яка за своїми властивостями прирівнюється до женьшеню. Має багато важливих амінокислот, вітамінні і дає можливість лікувати багато хвороб. Позитивно впливає на обмін речовин і енергії в організмі. Укріплює імунну систему людини.

 

Пеларгонія  (червень) – належить до родини геранієвих походить з Південної Африки. Найбільш поширена пеларгонія зональна з листками округлонирковидної форми  і пишним зонтиком червоних, рожевих або білих квіток на високому квітконосі. Рослина потребує щорічного пересаджування навесні, після чого її обрізують залишаючи стебла заввишки 10 см.  для утворення молодого компактного куща.

У кімнатах вирощують пеларгонію запашну, з глибоко розсіченими листками що  мають приємний лимонний запах. З пеларгоній у Закавказзі добувають ефірні олії.

Особливість догляду за  пеларгоніями полягає в тому, що вони потребують помірного поливу і не  потребують збризкування листків водою. Це красива декоративна рослина.

 

Фікус – належить до родини шовковицевих. Батьківщина – тропічна Індія. Невелике деревце з коричневим стовбурцем і великими шкірястими блискучими листками видовженоеліптичної форми. Він не витримує протягів і холодного повітря. Влітку потребує частого поливу  і збризкування. Два рази на тиждень листя протирають вологою ганчіркою. До 3 років щорічно навесні пересаджують.

 

Жоржина – багаторічна рослина  з родини складноцвітих. Походить з тропічної Америки. Надземна частина щороку відмирає зберігаються кореневі бульби і нижня частина стебла. Цвіте з другої половини літа до приморозків. Існує велика кількість сортів з найрізноманітнішими забарвленням квіток, крім блакитного і синього. Великі “квіти” – це суцвіття кошик з двома типами квіток: трубчастими і язичковими по краях. Розмножують переважно діленням кореневих бульб.

 

 

Зміст та організація роботи

під час проведення дослідів

 Дослід №1

Тема досліду. Вплив загартування насіння помідорів на ріст і розвиток розсади.

Площа ящиків: 35 х 35 х 6см.

Схема досліду:

І варіант – насіння намочується водою кімнатної температури, витримується поперемінно по 12год. при tо від 0о до 3о і при кімнатній температурі.

 ІІ варіант - насіння замочується у воді кімнатної температури і залишається періодично зволожуючи водою, як тільки починає проростати, ящики потрібно закопати в сніг на 1-2 дні. Перед висіванням насіння підігрівати 2год. при tо 30-35о С.

ІІІ варіант (контроль) – сівба незагартованим насінням.

 

І повторність 

І в.

ІІ в.

Контроль

І в.

ІІ в.

Контроль

 

 

 

 

 

 

ІІ повторність

І в.

ІІ в.

Контроль

І в.

ІІ в.

Контроль

 

 

 

 

 

 

 

 

План агротехнічних міроприємств

№ п/п

Зміст  роботи

Термін виконання

  1.      

Опрацювання літературу по вирощуванні помідорів,  ознайомлення з передовим досвідом вирощуванням, новинками науки.

Протягом зими

  1.      

Протягом зими перевірка стану зберігання насіння.

Протягом зими

  1.      

Ремонт посадкових ящиків.

Січень

  1.      

Набив ящиків ґрунтовою сумішшю, поверхня вирівнюється і утрамбовується.

Березень

  1.      

Перевірка насіння на схожість.

Лютий

  1.      

Підготовка насіння до висівання: І варіант, ІІ варіант.

Березень

  1.      

Посів насіння дослідних і контрольних варіантів у двох повторних в ящики.

Березень

  1.      

 

 

  1.      

Полив насіння і закриття ящиків склом і розміщення у теплому місці.

Березень

  1.  

Слідкування за вологістю грунту в ящиках.

Березень

  1.  

Догляд за розсадою, знищення бур’янів, поливання.

Квітень

  1.  

Пікірування.

Квітень

 

Щоденник  роботи

Дата

Зміст роботи

Хто проводить

Протягом зими

Опрацювання літературу по вирощуванню помідорів,  ознайомлення з передовим досвідом вирощування та  районованими сортами, новинками науки

Вчитель біології, учні

Зима

Перевірка стану зберігання насіння

Ланка

Січень

Ремонт ящиків

Учні

Лютий

Заповнення  ящиків ґрунтовою сумішшю

Учні

Лютий

Перевірка насіння на схожість (Схожість насіння 80%).

Ланка

15.03.

Підготовка насіння до висівання І варіант – насіння, намочується водою кімнатної температури і витримується поперемінно 12 год. При t0 від 00 до 30  і при кімнатній температурі.

ІІ варіант – насіння намочується у воді кімнатної температури і залишається періодично зволожуючи водою як тільки починає проростати ставиться на холод на 1-2 дні. Перед висіванням насіння підігрівається 2 год. При t0 30-350 С.

Ланка

17.03.

Посів насіння в ящики. На один ящик 10г. насіння. Полив посіяного насіння

Ланка

Березень – квітень

Спостереження  за станом вологості в ящиках і за сходами.

Ланка

–“–

Знищення бур’янів

Ланка

Квітень

Пікірування розсади помідорів (віддаль між рослинами 10 см.).

Ланка

27.03.

07.04

Підживлення розсади.

Ланка

 

 

 

        DSCN3095   

Вирощування розсади чорнобривців

DSCN3098

 

 

 

 

 

DSCN3105

 

 

 

Озеленення території школи розсадою чорнобривців

 

DSCN3158

D:\теплиця\IMG_20150427_113250.jpg

 

D:\теплиця\IMG_20150506_102128.jpg

D:\теплиця\IMG_20150506_102136.jpg

Дослід №2

Тема досліду. Дослідження кращих способів вегетативного розмноження різних ягідних кущів.

Мета досліду. Показати учням як проводиться вегетативне розмноження ягідних кущів.

 Схема досліду:

 І варіант – розмноження відсадками;

 ІІ варіант – розмноження здерев’янілими живцями;

 ІІІ варіант – розмноження зеленими живцями.

 

 

 

Дослід №3

Тема досліду. Вивчення розмноження пеларгонії.

Площа:  1 варіант – 50 см2

2 варіант – 50 см2  

3 варіант – 50 см2

 

Схема досліду

1 варіант – Висадження живців пеларгонії тільки зірваних з материнської рослини.

2  варіант – Висадження прив’ялених живців.

3  варіант – Живці в  банках з водою.

На всіх варіантах однакове підживлення, полив, рихлення грунту, знищення бур’янів.

Графічне зображення розміщення варіантів.

 

1 а

2 а

3 а

2 в

3 в

1 в

 

І  повторність (живці посаджені накриті склом)

ІІ повторність (живці  не накриті склом)

 

Агротехнічні заходи

№ п/п

Зміст роботи

Строки

 

Приготування грунту:

а) перекопування, внесення добрив;

б) полив.

Травень

  1.  

Приготування живців:

а) прив’яленні;

б) неприв’яленні. 

Травень

  1.     

Посадка живців:

а) прив’ялених;

б) неприв’ялених.

Травень

  1.     

Полив площі щовечора

Травень

  1.     

Накриття насаджених живців у І  повторенні  склом

Травень - Червень

  1.     

Підливання води в баночки

Травень - Червень

  1.     

Знищення бур’янів

Травень-Липень

  1.     

Підживлення рослин

Червень

 

 

 

D:\теплиця\IMG_20150220_144332.jpg

 

 

 

 

Висновок

 

 

Задумуючись над екологічними проблемами світу, перш за все потрібно   дбати про чистоту тієї території , на якій ти проживаєш. Саме такі думки, які актуальні у наш час, і спонукали  розробити проект “Чисте довкілля навколо нас ”. У ньому  - детальне схематичне прибирання пришкільної території, створення бригад “зелених патрулів”, які слідкуватимуть за порядком на відведеній території, проведення загальношкільних екологічних заходів.

Такі проекти виховувують в учнів дбайливе гуманне і духовне ставлення до природи, яке викликає яскраві і позитивні емоції, де кожний учень спроможний бачити і усвідомлювати себе частиною світу природи. Формувати процес накопичення естетичних вражень, отриманих від спілкування з природою, вчити берегти і примножувати її багатства. Вміти оцінювати негативне і бездумне ставлення до природи. Розвивають у дітей комунікативні, творчі здібності і вміння робити висновки, відстоювати свою думку, презентувати свої дослідження мультимедійними засобами.Всі етапи проекту в комплексі мають на меті забезпечити успішність роботи з екологічного виховання. Адже самостійно екологічна культура, мислення формуватись не може. Їх треба плекати, беручи все найкраще з світових технологій. Де є важливою не лише любов до природи, не тільки знання в галузі екології і природничих наук, але і знання з екологічної етики, розуміння гармонії всього живого, співчуття, повага і турбота про неї.

 

 

 

 

 

 

 

Література:
 

  1. Інформаційний збірник міністерства освіти України №14, липень, 1986р.
  2. Рекомендації по дослідницькій роботі з юннатами та виробничими бригадами. Рівненське науково-виробниче об’єднання „Еліта”. –  Ровно, 1987 р.
  3. Рекомендації по веденню сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення. Сарненська науково-дослідна станція по освоєнню боліт, лабораторія грунтів і рослин. Сарни, 1990 р.
  4. С.Журавель, Дослідницька робота в сільській школі, – К., 1967 р.
  5. М.Маманков, Методика проведення дослідів на шкільній ділянці, – К., „Радянська школа”, 1968р.
  6. Г.Манке, Методика проведения  факультативных занятий по биологии,–М.,«Просвещение»,1977р.
     

 

1

 

docx
Додано
12 квітня
Переглядів
265
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку