Проект "Конвалія звичайна" 3 клас

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України  Відділ освіти Лохвицької РДА                  Районний методичний кабінет

Пізнавально-навчальний проект «Весняні квіти. Конвалія»

Кулага Алла Григорівна вчитель початкових класів Лохвицької загальноосвітньої   школи І-ІІІ ступенів №3 Лохвицької районної ради Полтавської області вчитель вищої категорії

Лохвиця 2014

 

 

 

 

 

Довідкове видання

Лохвиця районний методичний кабінет 2012 р ст.24

 

 

Укладач: Кулага Алла Григорівна

учитель початкових класів Лохвицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №3

 

 

Навчально-пізнавальний проект

«Весняні квіти. Конвалія»

 

 

 

Рецензент:

     Савинська Тетяна Іванівна, завідувачка районним  методичним кабінетом відділу освіти Лохвицької РДА Полтавської області.

    Олефіренко Софія Яківна, методист районного

 методичного кабінету відділу освіти Лохвицької РДА

 Полтавської області.

 

 

 

     Матеріали  Навчально-пізнавальний проект

«Весняні квіти. Конвалія» складені відповідно до програми, затвердженої Міністерством освіти і науки України.

    Апробовані у Лохвицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №3.

    Рекомендовано для використання вчителям початкових класів.

 Проектування в початковій школі має свою специфіку. Слід урахувати вікові та психологічні особливості, адже бачити, як роблять інші, й робити самому – речі абсолютно різні.

   Традиційна освіта розглядається як засвоєння учнями певної суми знань, умінь і навичок, що обумовлюються Державним стандартом та програмами з того чи іншого предмета. Але, щоб бути успішною людиною в сучасному світі, цього недостатньо. Важливо, щоб дитина, яка йде у доросле життя, не була пасивним об’єктом впливу, а могла самостійно знайти певну інформацію, була здатна критично мислити, розв’язувати складні проблеми шляхом аналізу обставин і інформації, враховувати альтернативні думки, приймати важливі рішення, дискутувати, спілкуватися.

   Використання методу проектів у початковій школі має на меті:

• Створення умов для залучення всіх учнів класу до процесу пізнання;
• Формування у школярів як спеціальних, так і загально навчальних, розвивальних умінь і навичок;
• Надання кожному учню (навіть не дуже успішному в навчанні) можливості розмірковувати з приводу того, що він знає і думає;
• Вироблення життєвих цінностей;
• Створення атмосфери співробітництва, взаємодії;
• Розвиток комунікативних якостей;
• Створення комфортних умов навчання, які б давали кожному учневі відчуття своєї успішності, інтелектуальної спроможності, захищеності, значимості.

   Тому метод проектів дає кожному учневі можливість усвідомити свою замученість у спільну роботу; сприяє розвитку особистісної рефлексії, становленню активної, суб’єктивної позиції у навчальній та інших видах діяльності.

   Мета проекту: розширювати уявлення про різноманітність рослинного світу, зокрема весняних квітів; вчити розрізняти їх, виробляти вміння цілеспрямовано сприймати ознаки об’єктів природи, встановлювати зв’язки, розвивати творці здібності, фантазію, уміння спостерігати; прищеплювати бережливе ставлення до природи.

   Тип проекту: навчально-пізнавальний, короткотривалий.

Етапи роботи над проектом

І етап. Стратегія проекту. Тема, мета, навчальні предмети.

ІІ етап. Планування проекту.

Формування груп:

«Всезнайки» мають знайти цікаву інформацію про конвалію.

«Творці» зайти про рослину у творах письменників.

«Народознавці» дізнатися про практичне використання конвалії, зайти загадки.

«Художники» створити власні малюнки, композиції

ІІІ етап. Виготовлення освітнього продукту

ІVетап. Підсумок проекту. Оформлення результатів досліджень. Оцінювання. Висновки.

 

 

 

 

 

 

 

 

Конвалій звичайна(Соnvallaria majalis L)

    Трав'яниста багаторічна рослина (10-35 cm заввишки) з довгим розгалуженим, повзучим кореневищем ї пучками коренів. Квітконосне стебло голе, прямостояче, безлисте, оточене при основі трьома-шістьма бурими піхвами. Листки прикореневі, звичайно їх два, зрідка один або три, довгасто-овальні або еліптичні, великі (10-16 см завдовжки, 4-6 см завширшки). Основа листка клиноподібна, у зовнішнього листка вона переходить у довгу піхву, яка обволікає стебло і черешок внутрішнього листка. Квітки зібрані на верхівці стебло в однобічну 6-10-квіткову китицю. Квітконіжки при основі з коротким плівчастим приквітком. Квітки правильні, з простою округло-дзвоникоподібною» білою, шестизубчастою оцвітиною (до 10 мм у діаметрі). Тичинок шість, маточка одна, стовпчик один, зав'язь верхня. Плід - мало насінна червона ягода Росте конвалія в мішаних і листяних лісах. Тіньовитривала рослина. Цвіте в травні. Поширена майже по всій Україні, крім півдня степу і високогір'я Карпат. Заготівля можлива у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Закарпатській, Полтавській, Вінницькій, Кіровоградській, Черкаській, Чернівецькій, Житомирській, Київській, Сумській, на півночі Харківської та в інших областях. Часто утворює куртини ї зарості. Запаси сировини значні, проте у зв'язку а хижацькою заготівлею на букети потребує охорони.

Практичне використання

  Лікарська, ефіроолійна, отруйна і декоративна рослина. У науковій медицині використовують квітки, листка і надземну частину конвалії - Flores, Folia, Herba Convallariae. Лікарські препарати з конвалії рекомендуються при серцевій недостатності, кардіосклерозі, неврозах серця, при аритміях, ураженнях серця у дітей і хворих на інші тяжкі недуги (водянка, астма тощо). Рослина містить глюкозиди, що регулюють серцеву діяльність (є вказівки, що вони не мають рівноцінних синтетичних замінників), біологічно активні речовини капілярозмцнюючої, протизапальної, спазмолітичної, судиннорозтирюючої дії, а також цукор, яблучну й лимонну кислоти. У народній медицині конвалію застосовують при водянці, хворобах серця, епілепсії, хворобах очей, від пропасниці, головного болю, паралічу, як заспокійливий, сечогінний засіб, при безсонні. У гомеопатії й ветеринарії використовують конвалію у свіжому вигляді. Квітки конвалії містять ефірну олію (до 0,9 %), яка дуже ціниться в парфумерії, з квіток готують есенцію, що входить до складу найвищих сортів духів. Вся рослина конвалії отруйна. Рослина дуже декоративна, придатна для декорування затінених вологих місць у садах і лісопарках.

 

 

Легенда

  За давніми легендами тендітні квіточки конвалії - це сльози дівчини, яка чекає нареченого з далекого походу» це й мініатюрні ліхтарики лісових гномів, це й перлини сріблястого щасливого сміху Мавки. Багато народів шанують цю рослину як символ весни, А в Англії із покоління в покоління передавалась легенда про те, що конвалія росте в лісі в тому місці, де казковий Леонард переміг дракона. їх чисті дзвіночки видзвонюють переможний гімн. Ще одна легенда розповідає проте, що конвалії виросли із сліз водяної царівни Волхови, яка палко покохала відважного Садко. Довідавшись про його зраду, про гаряче кохання Садко до Любави, вийшла Волхова на берег, щоб в останній раз послухати чудової пісні свого коханого. Але дарма вона його шукала на березі; довго блукала Волхова по луках, болотах і лісах, прислухаючись до звуків ночі. І ось серед струнких беріз вона помітила два силуети в місячному сяйві. Він! А поруч з ним Любава. Стримала горда красуня душевний крик, відвернулася і прибита горем пішла, щоб навіки заховатися в своєму холодному царстві. І лише місяць бачив, як сльози градом котилися з її чарівних синіх очей і перламутрами падали в шовкову траву, перетворюючись в білі конвалії - красу кохання і біль чистого, ніжного, гарячого дівочого серця. Влітку у конвалії з'являються гіркі на смак, яскраво-червоні плоди ще за однією легендою конвалія так гірко оплакувала швидко минулу весну, що кров виступила із "серця" і підфарбувала зелені сльози в червоний колір. Та, певне, в найбільшій повазі конвалій у Франції. Перша неділя травня щорічно відзначається французами як свято конвалії. Конваліями прикрашають житло і одяг. Якщо під час танцю молоді люди обмінюються букетами конвалії, вважалося - з цього моменту вони заручені. Відмовитися від букету означало відновитися від дружби, кинути конвалію під ноги означало виразити зневагу. Конвалія була улюбленою квіткою багатьох визначних людей: Софії Ковалевської і Купріна, Лесі Українки і Брюллова, Менделєєва і Чайковського. Соком конвалії дівчата натирають собі щоки, щоб були рум'яні. З допомогою кореневища конвалії, відомого під назвою "Соломонова печатка" в середньовіччя намагалися знайти зариті скарби. В середині XVI століття конвалію ввели в культуру. Відомі сорти конвалії з рожевими махровими квітами, з також із строкатими листками. Багатьом, напевне, приходилось спостерігати, що в густих заростях конвалії інколи небагато квітів. Це пояснюється тим, що квітконоси з'являються з перервами в 2-3 роки, з перше зацвітання не раніше 7-го року життя. Ягоди конвалії, як і вся рослина, отруйні, проте птахи охоче їх клюють, а в плямистих оленів це улюблений корм.

Казка про конвалії

Коли ще звірі говорили,

Коли пісні співали квіти,

Коли каміння в ліс ходило,

І коли місяць правив світом,

Історія такая сталась

З гуртком сніжиночок відважних.

Чомусь вона мені згадалась,

Тож прошу: слухайте уважно.

 Легкий осінній вітерець із хмаркою пухкою грався, то гнав її він навпростець, то мишкою у ній ховався. А в хмарці подружки сиділи - веселі краплі дощові, про літо жваво говорили, про те, як у м'якій траві криштальною росою стануть... Або з струмком мандрівниками увесь свій пишний край оглянуть і познайомляться з світами.

Та не так сталось, як гадалось,бо вітер хмарку розділив.

Один шматок поніс до лісу і у струмку дощем втопив.

 А другий морозець щипучий в сніжиночки перетворив, біленькі, ніжні та блискучі. Найкрасивіші-диво з див! Але все ж подружки-краплинки сказали твердо одна одній, що і струмочок і сніжинки зустрітися весною згодні. Струмочок з першим променем розтанув, І понеслись краплиночки до лісу, туди, де крижані сніжинки тануть, на сонячну галявину, узлісся. Сніжинки ж протриматись обіцяли до того, як зустрінуться з струмочком, не танути… Та, бідненькі не знали, що не закриті від проміння у гайочку. А ось струмок у затінку сховався, куди промінчик сонця не дістав, і так за зиму довго розіспався, що навесні він вчасно не розтав. А сонце на сніжинки припікало, на ліс кидало вогняну косинку, і вогняними шпичками стріляло. Але все ж не здавалися сніжинки! Вони чіплялись за траву зелену, її, мов намистинки обсідали,  на траві, як дзвоники біленькі вони товаришок з струмка чекали. Пройшли роки. Так і залишились сніжинки на пелюстках трави тої висіти, ну а тепер конвалії - сльозинки - найкрасивіші пралісові квіти.

 

Загадки

Із зеленої сорочки,

Що зіткав весною гай,

Білі дивляться дзвіночки,

А як зовуть їх відгадай. (Конвалія)

***

Коли це буває і як вона зветься:

Хмаринка плаче, а поле сміється ? (Дощ навесні)

***

 

День прибуває — коли це буває? (Навесні)

** *

Де вона проходить

-Там травиця сходить,

Квіти розцвітають,

Солов'ї співають.

(Весна)

* * *

Тільки вчора теплий вітер

Вість приніс нам від весни,

А сьогодні дивні квіти

Крізь замети проросли. (Підсніжники)

***

Я найперша зацвітаю

 Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку. (Пролісок)

* * *

Я пробуджую поля ї заквітчую гаї.

Прокидається земля, і співають солов'ї.

 Всяк на світі мене зна: я -... (Весна)

 

 

** *

Клюк!

Клюк!

Співа струмок,

Біжить з-під шапки снігу.

Ріка ламає кригу.

То йде ясна

До нас...(Весна)

* * *

З-під снігу з’явився,

Прокинувсь од сну,

Усіх запросив

Зустрічати весну. (Підсніжник)

* * *

У лісах струмки пустила,

Землю травами встелила.

Перші квіти принесла.

Чарівна моя...(Весна)

* * *

Зацвітають навесні

Білі квіти лісові.

їх не варто, друже, рвати.

Слід ці квітки охороняти.  (Підсніжники)

 

Вірші

ВЕСНА

Чути перший гуркіт грому,

 Лине ластівка додому.

Ручаї туркочуть сині,

 Абрикос цвіте в долині.

Перша бджілка вилітає,

Красне сонце прославляє

Сонце тепле, як яєчко

У пташиному гніздечку.

ВЕСНА

Ще тиждень тому завірюха

Ночами синіми мела.

Хапав мороз дітей за вуха,

А зараз глянь — весна прийшла!

В річках тепло ламає кригу

Та підтопляє береги.

На пагорбах уже відлига

І все радіє навкруги!

Весна святкує перемогу —

Раніше сонечко встає!

Струмок знайшов собі дорогу

Цілющу воду всім дає!

Всю землю красно заквітчала

Природі стало не до сну!

Там, де нога її ступала, —

 Вітали дівчину-весну!

 О, весно, весно незбагненна!

Осанну все тобі співа!

Знаю точно, що для мене

Не закінчилися дива!

ВЕСНЯНІ КВІТИ

Хмара дощиком скотилась,

Землю стала напувать,

і малятам захотілось

В полі квітів назбирать.

 Сміючись, веселі діти

Свій таночок завели,

Запашні яскраві квіти

У віночки заплели.

Ой ти, веснонько чудова,

Бавить сонце небокрай.

Пісню слухає діброва

І чарує зелен-гай.

ЧАРІВНА ПОРА

Чуєш? Жебонять струмки!

Чуєш? Цвірінчать пташки!

Глянь! Бруньки он на гіллі..

В синім небі — журавлі...

Перші проліски цвітуть.

Перші джмеликі гудуть

Це прекрасна й чарівна

В гості йде до нас весна!

Скоро прилетять в гаї

Голосисті солов'ї.

Будуть радо щебетать,

Будуть весноньку вітать.

ПІСНЯ ПРО ВЕСНУ

Крап-крап-крапі —дрібні краплинки

Дзвінко падають з дахів.

Крап-крап-крап! — скляні перлинки

Нам дарують ніжний спів:

 «Це весна, весна, весна.

Радість всім несе вона!

Ніжна, добра, чарівна,

Свято нам несе весна!»

Я почула спів краплинок —

Мелодійний передзвін.

Я спитала у перлинок,

Що за свято прийде в дім?!

«Це весна, весна, весна.

Радість всім несе вона!

Ніжна, добра, чарівна,

Свято нам несе весна!»

Всім жінкам весна дарує

Свято квітів і тепла,

Радо всім вона готує

Море радості й добра.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВЕСНА

Я дивлюся у віконце,

А мене лоскоче сонце:

 «Мамо, глянь, іде сніжок,

Де мій теплий кожушок?»

«Так, мій любий, не буває,

Сніг у травні не літає,

То вишневий білий цвіт

Облітає тихо з віт.

Бачиш, сонце землю гріє,

 Все довкола зеленіє.

 Чуєш, пташечки співають

і веснянку викликають».

Ой який чудовий ранок!

Вийду з мамою на ґанок,

У струмочку біля хати

Буду човники пускати.

 

ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНІЄ...

 Все навколо зеленіє,

 Річка ллється і шумить.

 Тихо, тихо вітер віє

І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,

Коли все живе, цвіте,

Скрізь дзвенять пташки крилаті.

 Сяє сонце золоте...

 «Швидше, мамо, черевички!

Глянь, як весело в саду!

Ти не бійся — до кринички

Я і сам не підійду».

ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА

Знов починається весна !...

 Знов починаються дива...

 То серед двору із-під снігу

Раптово визирне трава,

То раптом лагідні веснянки

Засіють щоки та носи,

Чи розщебечуться —

Ще зранку! —

Птахи на різні голоси!

А вчора...

Вчора...

Що й казати!

Всі веселилися

До сліз:

Славко —

Дражнило й задирака —

Наталці проліски приніс!...

І зовсім це не дивина:

Так починається весна!

ВЕСНЯНІ ДЗВОНИ

Дзвенить на вулицях сріблінь,

Неначе дзвоники: тінь-тінь.

Спинись, прислухайся на мить,—

На річці крига аж дзвенить.

Бурульки краплями дзвенять

І мов проміння, мерехтять.

І дзвінко десь виводить птах,

І дзвонить вітер у гілках.

Весна-красна до нас іде

І за собою дзвін веде.

А березень спиняється

І з усіма вітається.

Біжать до нього діти

І просять ще дзвонити.

КОНВАЛІЇ

Із зеленої сорочки,

Що зіткав весною гай,

Білі дивляться дзвіночки.

Як зовуть їх — угадай.

На галявині цвітуть.

І ніде, ніде немає

Кращих квіточок, мабуть.

В них так пахощів багато,

Цвіту свіжого, роси.

Хай ростуть, не буду рвати, —

Шкода їхньої краси!

ВЕСНЯНІ КВІТИ

Весна-чарівниця,

 Неначе цариця,

Наказ свій послала,

Щоб краса вставала.

І проліски, і травка,

Й зелена муравка,

і кульбаба рясна,

Й фіалочка ясна —

Всі квіти весняні,

Веселі, кохані,

З-під листя виходять

Од сну зимового

До сонця ясного!

Ті квіти дрібненькі,

 Мов дітки маленькі,

Розбіглись у гаю,

Я їх позбираю

В пучечок до купки —

Для мами-голубки!

ЖУРАВЛІ

Прилетіли журавлі.

 Сіли в полі на ріллі,

То пасуться, то курличуть —

 Мабуть, це Весну вже кличуть.

 Ходять довгі журавлі,

Щось вишукують в землі,

Щось воркують, щось віщують,

 Вже Весну, здається, чують.

А здаля вже крався лис...

 Шиї витягли, знялись,

Закурликали з-під хмари

 І злетіли на мочари.

У квітках летить Весна,

Журавлів шука й не зна,

Що вони їй вістунами

Відчиняють всюди брами.

Линуть в небі журавлі,

А курличуть до землі...

Линуть сірими ключами,

Відмикають білі брами.

ВЕСНА

 Ось іде весна ланами,

Перелогами, лісами.

Де не ступить — з-під землі

 Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю —

Зеленіє скрізь травиця.

Як лівицю підведе —

Всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька —

У сережках вся берізка,

До верби підійде — ба! —

В білих котиках верба.

А як здійме руку вгору

До блакитного простору —

З кожним помахом руки

Линуть з вирію пташки.

 Розквітають в луках квіти,

Зеленіють в лісі віти.

Все зелене, молоде...

За весною літо йде!

ПІСНЯ ВЕСНЯНИХ ХВИЛИН

Що не днина,

По хвилині

Довша день,

Коротша ніч.

Потихеньку,

Помаленьку

 Проганяєм зиму

 Пріч!

 

Прислів’я і приказки

• А весняночка на весну каже: «Кидай сани, бери віз та поїдем по рогіз».
• Весна багата водою.
• Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.
• Весна днем красна.
• Весна — наші отець і мата: хто не посіє, не буде жати.
• Проспиш весною — заплачеш зимою.
• Весна красна квітками, а осінь пирогами.
• Весна кличе в поле.
• Весна - наша отець і мати: хто не посіє, не буде збирати.
• У весняну погоду ї смутний веселим буває.
• У поле вирушай, козаче, вже весна соком плаче.
• У березні вже щука-риба може хвостом лід розбити.

• Березень березовим віником зиму вимітає, а весну в гості запрошує.
• Березень у зими кожуха купив, а на третій день продав.
• Март усіх місяців варт.
• У березні не байдикуватимеш - восени і на зиму до столу матимеш.
• У березні сім погод на дворі: сіє, віє, крутить, зверху ллє, знизу мете.
• Від березневих дощів земля квітне.
• Березень невірний: то сміється, то плаче.
• Мерцеві хвилі — сім змін на день.
• Що марець не випече, то цвітень висіче.
• Квітневий день рік годує.
• Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби.
• У квітні ластівка день починає, а соловей — кінчає.
• У березні поскавчи, а в квітні пограй, то не їстимеш коровай.
• Березневий дощ тішить квітень, а квітневий — людей.
• Квітень — переллітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа.
• Квітень - з водою, а травень - з травою.
• Травень ліси одягає - літа в гості чекає.
• Май-розмай дощами нагадай.
• Травневий дощ, як з грибами борщ.
• У травні пня вбери, то красним буде.
• Коли теплий і мокрий май, то росте жито, наче гай.
• Травнева роса краще вівса.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

1. Метод проектів у початковій школі К.Шкільний світ 2007
2. Т.М.Байбара. Н.М.Бібік Я і Україна, 3 клас Київ, форум 2003
3. Інтернет
4. Скуратівський В.А. Місяцелік Український народний календар

Київ Мистецтво 1993 р.

5. Жива природа дитяча енциклопедія Київ Перо 2011 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

1. Вступ…………………………………………………………………………..3
2. Навчально-пізнавальний проект «Весняні квіти. Конвалія»…………………………………………………………………..5
3. Використана література………………………………………21

 

 

 

 

 

 

 

Кулага Алла Григорівна

 

 

 

 

Навчально-пізнавальний проект

«Весняні квіти. Конвалія»

 

 

 

 

 

 

Комп’ютерна верстка

А.І.Панченко

 

 

 

 

Районний методичний кабінет

Відділу освіти Лохвицької РДА

Полтавської області