Проект "Математик із світовим ім'ям"

 

 

 

 

 

 

 

Проект

«Математик із світовим ім’ям»

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор пропонує проект «Математик із світовим ім’ям»

 

У проекті представлена продуктивна творча праця учнів, а також обмін досвідом між учнями і вчителями природничо-математичного циклу.

В даному проекті мова піде про діяльність  

М.В. Остроградського – видатну особу в історії математики.

Робота може бути корисною для вчителів середніх шкіл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Передмова

Слова Ш. Амонашвілі: «Нехай учитель поспішає до дітей, радіє кожній зустрічі з ними, тоді й діти поспішатимуть у школу і щиро радітимуть кожній зустрічі зі своїм учителем», - стали основною установкою гуманного педагогічного процесу в нашій школі.

На даний час надзвичайно актуальною є проблема формування творчої ініціативи. Життя висунуло практично соціальний запит на виховання творчої особистості, яка зможе творчо мислити, творчо підходити до справи, творчо генерувати ідеї, творчо приймати рішення і потім творчо їх виконувати.

Проект стартував на початку вересня і розрахований на 6 місяців. Метою проекту є обмін досвідом між учнями та вчителями природничо-математичного циклу Сухомаячківської загальноосвітньої школи. Проект складається з двох фаз. У першій фазі – відбувається обмін досвідом між учнями і вчителями.  У ході другої – заплановані заняття, що сприятимуть розширенню знань учнів з математики, фізики. Також учні, вчителі матимуть можливість отримати змістовну інформацію щодо діяльності М.В. Остроградського, історичні відомості про видатну особу в історії математики, готуватимуть власні дослідження з різних питань, відповідно до тематики проекту.

Саме у цьому напрямку проведемо науковий пошук учнів, який пройде шлях від вирішення учнівської проблеми «Всебічне розкриття творчого потенціалу та дослідження проблеми «Саморозвиток, самоактуалізація та самореалізація особистості учня» до розуміння учнівського процесу як засобу розвитку творчого потенціалу учня.

 

 

Проект

«Математик із світовим ім’ям»

Сьогодні метод проектів вважають одним з найперспективніших методів навчання, адже він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію до навчання, сприяє розвитку інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду розв’язання проблем майбутнього самостійного життя,  які вони проектують у навчанні. Одним із компонентів професійно-педагогічної культури є проектна культура вчителя, змістом якої є сама проектна діяльність. Участь у ній забезпечує самореалізацію педагога, розкриття інтелектуального потенціалу, здатність здійснювати творчий процес, запроваджувати новаторські ідеї в практику.   Діти тим талановитіші та розумніші, чим більше можливостей бути талановитими й розумними ми їм надамо.

О.Грединарова

 

Автор проекту: Трохименко Л.І.

Назва проекту: М.В. Остроградський – видатний математик, механік і педагог України

Тип проекту:  творчий

Навчальні предмети: математика, фізика

Учасники: дирекція школи, учні 11-го класу, вчителі природничо-математичного циклу

Кількість учнів: 18 учнів, 6 учителів

Тривалість: довготривалий

 

 

 

І. Актуальність проекту.

Проект -  це складно? – Так. Проект – це серйозно? – Так. Проект – це цікаво, захопливо, незвичайно?Так, так, так! Головне – навчитися працювати в команді, брати на себе відповідальність за прийняті рішення, нестандартно мислити й діяти, бачити кінцевий результат своєї діяльності, оцінити, кому і для чого необхідно те, що ти робиш, визначити, що дала тобі та іншим твоя робота в проекті.  

Метод проектів – це освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.

Метод проектів:

• стимулює учнів до розв’язання проблем, які потребують певної суми знань;
• розвиває критичне мислення;
• формує навички роботи з інформацією (учні добирають потрібну інформацію, аналізують її, систематизують) ;
• допомагає вирішувати пізнавальні й творчі завдання в співпраці, де учні виконують різні соціальні ролі.

Проектно–дослідницька технологія дає змогу вирішувати низку важливих виховних завдань:

• обирати теми проектів;
• визначати свою позицію;
• виробляти самостійний погляд у розв’язанні проблеми;
• розуміти роль і значення групової роботи.

Спільне визначення проблематики самостійної навчальної діяльності вихованців та розробка оптимальних шляхів розв’язання підвищує їхню пізнавальну активність.

Проектна діяльність відкриває в учнях здібності лідерів, які вміють організовувати роботу в своїх групах, азартних людей, які вміють доводити свою точку зору.

Розвивається вміння співпрацювати, почуватися членом команди, брати відповідальність на себе, аналізувати результати діяльності. Це відповідає соціальному запиту сучасності: надається перевага комунікативній компетентності

(навчитися жити разом)

 

ІІ. Мета і завдання проекту

• Активізувати пізнавальну діяльність учнів.
• Сприяти розвитку інтелектуальних і творчих здібностей.
• Розвивати навички мислення.
• Прищеплювати навички роботи з додатковими джерелами інформації, вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі.
• Формувати навички дослідницької діяльності на основі спільної праці учнів.
•  Розвивати в учнів уміння оцінювати та самооцінювати набуті знання.
• Формувати вміння генерувати ідеї, працювати в групі.
• Навчити учнів користуватися комп’ютерними мережами, сформувати вміння виступати перед аудиторією, використовувати мультимедійні засоби і можливості.
• Розширити знання учнів з математики та фізики.
• Формувати  в учнів навички роботи в команді, парах, малій групі.
• Формувати в учнів почуття особистої гідності, відповідальності.
• Обмін досвідом між учнями та вчителями природничо-математичного циклу.

ІІІ. Механізм реалізації проекту

• Постановка проблеми.
• Визначення теми та мети проекту.
• Ознайомлення учнів із суттю проекту та основними етапами його реалізації.
• Робота з інформаційними ресурсами.

ІV. Орієнтовні напрямки

Проект складається з двох фаз. У першій фазі – відбудеться обмін досвідом між учнями та вчителями природничо-математичного циклу. У ході другої -заплановані заняття, що сприятимуть розширенню знань учнів з математики, фізики.

Учні об’єднуються у групи з урахуванням бажань, здібностей, нахилів, способу мислення. Учителі створюють свою групу.

Завдання для групи «Наставники»

• Математик із світовим ім’ям.
• М.В. Остроградський – найвидатніший український математик.
• Задача високої ерудиції.
• З досвіду використання теореми Остроградського – Гаусса при вивченні фізики.
• Родинне дерево Остроградських.
• Нащадки М.В. Остроградського.
• М.В.Остроградський і Д.О. Граве.

        Завдання для групи «Геометри»

• Учні М.В. Остроградського.
• Гра «Щасливий випадок».
• Математичний вечір, присвячений М.В.Остроградському.
• Шкільний театр «М.В. Остроградський і Європа».
• Презентація творчих робіт учнів.

          Завдання для групи «Фізики»

• М.В Остроградський як педагог.
• Гра «Щасливий випадок».
• Математичний вечір, присвячений М.В.Остроградському.
• Шкільний театр «М.В. Остроградський і Європа».
• Презентація творчих робіт учнів.

V. Очікувані результати

• Учні навчаться планувати свій час та створювати продукт проекту згідно з критеріями, здобувати інформацію з різних джерел, аналізувати, систематизувати та представляти отриману інформацію.
• Навчаться проводити цільовий або ефективний пошук у мережі Інтернет.
• Отримають досвід публічного виступу під час захисту проекту.
• Навчаться переносити наукові методи пізнання (аналіз, синтез, оцінювання), відпрацьовані під час роботи над проектом, на навчальну та суспільну діяльність.
• Учні набудуть навички давати творчу оцінку результатам проектної діяльності та особистим навчальним досягненням.

 

 

VI. Оцінка та самооцінка проекту

(Опитування учнів, спостереження за їхньою роботою, ведення журналу оцінювання написаних учнями творів).

Оцінювання здійснюватимуть вчителі і інші учні.

Отримані кожною групою бали відмічатимемо на аркуші експертного оцінюванню.

Поміркуйте над тим, що вам вдалося найкраще. Критично оцініть свою роботу. Дайте відповіді на такі запитання.

• Чого ви разом з однокласниками навчилися?
• Яких умінь  і навичок набули, працюючи над проектом?
• У чому полягають переваги роботи у групі?
• Як ви можете вдосконалити свої навички й  уміння для кращого вирішення проблем?
• Чи справдилися ваші очікування?
• Які ваші побажання?
• Інтерактивна вправа «Клубочок» (учасники проекту передають один одному клубочок ниток і висловлюють взаємні побажання).

VII.  Представлення результатів

(Публікація, програмний продукт, реклама дисципліни, електронна фотогалерея, реферати, газета, усний журнал, творчі роботи учнів, слайдові презентація, гра, театралізована вистава, доповідь(індивідуальна з використанням наочності), математичний вечір).

• Реклама дисципліни.
• Реферати учнів.
• Газета «Нащадки М.В. Остроградського».
• Сценарій гри «Щасливий випадок».
• Усний журнал.
• Математичний вечір.
• Уривок сценарію шкільного театру.
• Презентація творчих робіт.

   VIIІ.  Сценарій проекту

Перед початком проекту учні переглядають  учительську презентацію «Математик із світовим ім’ям».

Керівник проекту повідомляє учням, що не буде зайвим їх знайомство з діяльністю М.В Остроградського, а їх самостійні спроби розв’язати задачі з «Посібника … » послугують позитивним кроком до подальшого розвитку особистості .

Для того, щоб ім’я  Остроградського стало вам більш відомим, як, наприклад, ім’я Піфагора, вам доведеться самостійно відшукати історичні відомості про видатну особу в історії математики. (Таке найпростіше завдання викликало в учнів неабияку цікавість).

Крім цього, керівник проекту запропонував розглянути вдома деякі доведення і задачі із праць Остроградського.

План проекту

І фаза

1.М.В. Остроградський – найвидатніший український математик.

2. Задача високої ерудиції.

3. З досвіду використання теореми Остроградського – Гаусса при вивченні фізики.

4.М.В.Остроградський і Д.О. Граве

5. Учні М.В. Остроградського

6.М.В. Остроградський як педагог.

7. Родинне дерево Остроградських.

 8.Нащадки М.В.Остроградського.

9. Гра «Щасливий випадок»

ІІ фаза

1.Математик із світовим ім’ям.

2. Фрагмент математичного вечора, присвяченого М.В.Остроградському.

3. Шкільний театр «М.В.Остроградський і Європа».

4. Будемо гідними мрій М.В. Остроградського.

5. Бути тобі Остроградським.

День 1

1. М.В. Остроградський – найвидатніший український математик.
2. Задача високої ерудиції.
3. З досвіду використання теореми Остроградського-Гаусса при вивченні фізики.
4. М.В Остроградський і Д.О. Граве

Вихід –реклама дисципліни, мультимедійна презентація.

День 2

1. М.В. Остроградський як педагог.
2. Учні М.В. Остроградського.
3. Родинне дерево Остроградських.

  Вихід –реферати учнів, конкурс презентацій.

День 3

             1. Нащадки М.В.Остроградського

             2. Гра «Щасливий випадок»

  Вихід – газета, сценарій гри

День 4

            1.Математик із  світовим ім’ям

            2. Фрагмент математичного вечора, присвяченого М.В.Остроградському

            3. Шкільний театр «М.В. Остроградський і Європа»

                Вихід – усний журнал, математичний вечір (сценарій) , уривок сценарію шкільного театру.

            День 5

             1.Будемо гідними мрій М.В. Остроградського

             2. Бути тобі Остроградським.

                  Вихід – позакласний захід сценарій

 

Керівник проекту:

Доброго дня,шановні гості, колеги, одинадцятикласники – всі, хто зібралися у цій залі! Доброго, неповторного дня! Сьогодні на занятті головною дійовою фігурою є ви, учні. Тому я намагатимусь зробити все, щоб панувала атмосфера творчості, пошуку нового, невідомого, але цікавого.

Ми отримали завдання познайомитися з діяльністю М.В. Остроградського і відшукати історичні відомості про видатну особу в історії математики.

(Учні зачитують по одному рядку):

До тебе звертаюсь, Боже!

Хай воля твоя допоможе

Нам мудрими й мужніми стати,

Землиці твій дар зберігати

Барвисте ошатне вбрання,

Не йти по землі навмання,

А бачити кожну стеблину,

Любити кожну людину,

У серці нести Україну!

 

Учитель мусить бути великим завжди

Інтерв’ю директора школи:

Наша держава повинна мати майбутнє. Її майбутнє – ви, одинадцятикласники.

Чи знаєте ви, що 2001 рік за рішенням ЮНЕСКО визначений роком Михайла Васильовича Остроградського, нашого видатного земляка, який був великим патріотом України, любив українську мову й пісню.

За свою майже 40-річну діяльність має 67 надрукованих наукових праць з різних галузей математики, математичного аналізу, аналітичної і небесної механіки, математичної фізики, балістики тощо.

У 1837 році Остроградський видав лекції, які він читав у Морському кадетському корпусі, під назвою «Лекції з алгебраїчного і трансцендентного аналізу». Це був один із перших і досконалих посібників для студентів вищих шкіл.

Тому ми пишаємося такою людиною, яка походить своїми родовими коренями із землі Полтавської. Педагог М.В.Остроградський є взірцем невичерпної енергії, наполегливості в досягненні поставленої мети, любові до науки та самовідданому служінню їй, любові до рідного народу і його культури, широким прогресивним матеріалістичним поглядом.

Ми вшановуємо талант, самовідданість, титанічну працю, захоплюємося і ставимо в приклад. Але, мабуть, найважливіше – це те, що ми беремо для себе із цієї спадщини, чи вміємо її розумно використати, заронити вдячність і надихнути на велике наших сучасників.

Керівник проекту:

Не випадково тема проекту «Математик із світовим ім’ям».

Про справжнє навчання ви, учні, можете довідатися більше від наставників, друзів, керівників – учителів. До них можна звернутися за конкретною порадою, обмінятися з ними досвідом і навичками.

Хто сказав, що усі таємниці розкриті

І що розум усе з’ясував і довів?

Меж науці немає!Принаймні, у математиці

Ще існує багато нових відкриттів.

Учениця:

Нині – досвідом обмін.

Час зусиль, повідомлень,

Хвилювання пора, професії вибір.

Що лишає позаду все сіре, буденне,

Відкриває шляхи до далеких зірок!

Учень:

 У проекті сьогодні постане

Розмаїття ідей, неосяжність шляхів.

Ті, хто мріють стати ученими

Презентують математику майбутнього всім.

Учениця:

Хто у працю виснажливу втілює думку,

До дітей несе її подих живий,

Той дає їм знання такого ґатунку,

Що відкриє дорогу до здійснення мрій!

Керівник проекту:

Сьогодні обмін досвідом між учнями і вчителями. Тому цікаві матеріали підготували учителі математики і фізики.

День 1.Семінар-конференція.

Учитель біології:

Михайло Васильович Остроградський (1801-1862)

                                                Математика – найвища філософська наука,

                                                наука справжніх поетів.               

                        М.В.Остроградський

Народився М.Остроградський 24 вересня 1801 р. в селі Пашенна (нині Пашенівка) на Полтавщині в сім’ї поміщика середньої руки. М.Остроградський навчався у Харківському університеті, спочатку на правах вільного слухача, а у вересні 1817 року був зарахований студентом фізико-математичного факультету. Однак навчався недовго, залишив його і переїхав у Париж.

У Парижі Остроградський старанно відвідував лекції в Сорбонні та Колеж де Франс  і своїм математичним хистом невдовзі привернув увагу відомих французьких математиків – Лапласа, Коші, Фур’є, Ампера, Пуассона, Нав’є та ін. Повернувся у Росію (1828 р.) вже не як початківець. У грудні 1828 р. Петербурзька академія наук обрала Остроградського ад’юнктом прикладної математики, у  1830 р. йому надали звання екстраординарного академіка, а через  рік ординарного.

Остроградський увійшов в історію не лише як видатний учений. Він був також і великий педагог, чия діяльність мала вирішальне значення для підвищення рівня і ролі науки, і в першу чергу, математики, механіки та інженерії, у тодішній Російській імперії. Учений був активним пропагандистом фізико-математичних досягнень, творцем багатьох підручників з математики й механіки, за якими вчилися покоління науковців та інженерів.

Наша рідна Україна дала світові великого науковця Михайла Васильовича Остроградського – першого вітчизняного вченого,який вийшов на рівень найвидатніших математиків ХІХ ст. і в епоху бурхливого розвитку науки разом зі славетною когортою європейських учених творив основи сучасної математики, механіки і фізики.

Вчитель математики:

М.В. Остроградський – найвидатніший український математик. Це був учений світової величини, визнаний у всьому світі. Його обрали академіком найвідоміших академій наук: в Римі, Нью-Йорку, Турині, членом-кориспондентом Паризької академії наук т.ін.

Остроградський працював професором відомого Колегіуму Генриха ІV у Франції. Проте значну частину свого часу, енергії та любові математик віддавав викладанню та спілкуванню у колі співвітчизників. Він був хорошим викладачем, цікавився питаннями методики і педагогіки, майже 27 років працював у Головному педагогічному інституті, підготував багатьох талановитих учителів математики, методистів, авторів підручників і навчальних посібників. Він також обіймав посаду головного наглядача за викладанням математики у військових навчальних закладах Росії.

Більша частина праць М.В.Остроградського, майже 35, відносяться до чистої математики, 30 –до прикладної. Серед праць з чистої математики одна відноситься до теорії чисел, три – до вищої алгебри,  дві – до диференціального числення, п’ять – до інтегрування функцій, ще п’ять – до теорії визначеного інтеграла, по одній – до кожної з теорій показникових, сферичних і еліптичних функцій, три – до варіаційного числення,  одна – до теорії кінцевих різниць, три – до теорії ймовірності, одна – до елементарної геометрії, дві – до тригонометрії, одна – до нарисової геометрії та одна – до теорії поверхонь. Таким чином, учений у своїх працях охопив усі найважливіші розділи вищої математики, тому цілком упевнено можна назвати Остроградського високоосвіченою людиною з великим творчим потенціалом.

Про нашого земляка М.В.Остроградського ми сміливо можемо говорити не лише як про видатного вченого, а й як про методиста і викладача зі світовим ім’ям, здобутки якого ми використовуємо і сьогодні.

Остроградський і В.Я.Буняковський належну увагу приділили структурі навчального курсу геометрії. Вони запропонували весь курс поділити на дві частини: геометрію на площині та геометрію в просторі. Вивчення геометричних образів розміщено за рівнем складності.

В посібниках того часу здебільшого переважав практичний підхід.

Остроградський приділяв особливу увагу розвиткові в учнів навичок розв’язування геометричних та прикладних задач.

Розглянемо, наприклад, доведення Остроградським теореми про рівність сторони правильного шестикутника радіусу.

Нехай у коло вписано правильний n-кутник зі стороною аn.

Якщо сполучити дві послідовні вершини цього многокутника з центром, то одержимо рівнобедрений трикутник з кутом при центрі, рівним 4d:n. Для того, щоб сторона  аn  дорівнювала радіусу, необхідно, щоб .

Звідси n=6, тобто аn=R.

Не можна сказати, що це доведення простіше від звичайного. Воно вказує на спрямованість Остроградського на аналітичне доведення.

Задача високої ерудиції

Учениця:

У геометрії існують задачі, які вимагають неабиякої ерудиції від учня. Для розв’язання таких задач потрібно, крім шкільної програми, володіти й деякими нетривіальними геометричними знаннями. Звичайно, мова йде про задачі цікаві, важливі, емоційні, красиві!

Дозвольте запропонувати Вашій увазі, шановні учні, одну з таких задач – фортець, задачу високої ерудиції.

Задача.

Дано гострокутний трикутний АВС. R і r – відповідно радіуси описаного навколо нього та вписаного в цей трикутник кіл. Відомо, що точки О;І;Н;А в трикутнику АВС  належать одному колу (О-центр описаного кола, І – інцентр, центр вписаного кола, Н –ортоцентр, точка перетину висот). Знайдіть площу трикутника АВС.

Розв’язання

Лема 1. Бісектриса кута  А в є також бісектрисою кута ОАН.

Згідно з лемою, <1=<2. ТожОІ= і хорди,які їх стягують, також рівні: ОІ=ІН. Інцентр І знаходиться всередині одного з трикутників: АОН; ВОН; СОН. Нехай, скажімо , точка І -  всередині . ВІ – також бісектриса <ОВН (лема1) і <3=<4.

Лема 2. Два трикутники мають по дві рівні сторони та по рівному куту проти однієї з них. Тоді кути, які лежать проти другої пари рівних сторін, або є рівними, або складають у сумі 180.

Для трикутників ВОІ та ВНІ маємо саме такий випадок. Але кути ІОВ і ІНВ у сумі не можуть дорівнювати 180 (вони є частинами двох кутів у ). Отже, ІОВ=<ІНВ. Після цього стає очевидним, що

і ВН=ВО=R.

Лема 3. Для вершин  і його ортоцентра Н справедливі наступні формули:

За лемою 3 маємо: звідки: b=R. За теоремою синусів знаходимо кут В у трикутнику АВС:

    sin B=

Отже, В=60°. Проведемо перпендикуляр ІК=r до сторони ВС. Оскільки , то ВК=r ctg30°=r

Лема 4. Якщо в вписане коло, то відрізки від вершин А,В, С до точок дотику дорівнюють відповідно: р-а; р-в; р-с, де р-півпериметр .

Таким чином,  за лемою 4, ВК=r  Знаходимо півпериметр р:

р-b+b=p=r тобто р=(R+r). І врешті-решт можемо дістати площу за формулою:

 

 

 

 

 

Учитель фізики:

На сучасному етапі розвитку освіти в Україні праці Остроградського набувають особливого значення.

Математика – могутня зброя в руках фізика. Адже багато фізичних фактів можна одержати математично, використовуючи перевірені досвідом формули.

При викладанні фізики є можливість використати теорему Остроградського-Гаусса, вивчаючи тему «Напруженість електростатичного поля», при вивченні  розділу «Електростатистика».

Пропоную вам теорему Остроградського-Гаусса  (формулювання, доведення),  а також використання теореми при визначенні вектора напруженості: рівномірно зарядженої сфери, нескінченої рівномірно зарядженої площини, двох нескінченних заряджених паралельних пластин, рівномірно зарядженої тонкої металевої нитки.

 

 

М.В. Остроградський і Д.О.Граве

 

День 2.  Захист творчих робіт(конкурс презентацій)

Група «Фізики»

М.В.Остроградський як педагог

М.В. Остроградський відомий не лише своїми науковими працями, а й педагогічною діяльністю. Її успішність підтверджується досягненнями учнів Михайла Васильовича.

Лекції М.В.Остроградський читав майстерно. Один його учень згодом згадував: «Остроградський читав так, що захоплював усіх; найскладніші речі він викладав з такою простотою та ясністю, що не зрозуміти було неможливо. Але помітивши, що й тут ще деякі ніби плуталися, він жваво стирав написане і наводив інший спосіб доказу, анітрохи не замислюючись».

Група «Геометри»

Учні М.В.Остроградського

Остроградський зробив велику послугу науці тим, що виховав цілу плеяду талановитих учнів, які стали внаслідок цього видатними представниками технічної думки. Як ми вже відзначили, Остроградський у процесі викладання виявляв і підтримував талановитих слухачів. Із усіх сил він намагався залучити їх по закінченню  університету до вчителювання. З цих молодих людей він організовував гуртки і керував їх науковою діяльністю.

Якщо уважно проаналізувати діяльність численних учнів Остроградського, то можна помітити багато спільних рис, що притаманні всім їм. Насамперед, вплив Остроградського позначився на тематиці наукової творчості цих вчених. Відомо, що дослідження Михайла Васильовича відносяться до різних областей математики і механіки, математичного аналізу, математичної фізики, аналітичної і небесної механіки, гідромеханіки, теорії ймовірностей, варіаційного числення, гідромеханіки, балістики, вищої механіки, теорії чисел – таким було коло його наукових інтересів.

Група «Наставники»

Родинне дерево Остроградських

Вчитель математики: Першим серед Остроградських згадується бунчуковий товариш Іван, що жив у ХVІІІ ст. Син його, Матвій Іванович, залишив документно-послужний список. З нього ми дізнаємося, що військова служба Матвія Івановича почалася під час другого Чигиринського походу 1678 р., і був він рядовим козаком Миргородського полку, брав участь у здобутті Чигирина. Після цього полк охороняв Кременчук від нападу татарських орд. Під час Кримських походів він – отаман. У 1691 р., за свою ретельну службу, Матвій Іванович Остроградський «вшанований у сотню Готвянську дійсним сотником».

У 1694 р. Матвій Іванович бере участь у 2 походах козацького війська: на татарський Буджак, та проти головної та найбільш укріпленої турецької фортеці низини Дніпра – Кизикермання.

Матвій Іванович протягом більш ніж 50 років не пропустив жодного бою, як сказали його сини: «Служив вірно і бездоганно, не шкодував здоров’я та життя свого».

У 1734 р. «за старістю, хворобою та глухотою» Матвія Івановича звільнено було від усіх служб.

Троє його синів, як і батько, служили в козацькому війську. Старший син, Іван, через якийсь час, внаслідок кульгавості був звільнений від козацької служби в чині бунчукового товариша. Іван Матвійович мав двох синів (старший, теж Іван, мав дванадцятеро дітей).

Вчитель фізики:Батько М.В.Остроградського був шостою дитиною. Замолоду Василь Іванович служив у Александро-польському гусарському полку, а звільнившись, працював чиновником. Сорокарічним вийшов у відставку в чині колезького асесора.

Заслуговує уваги і молодший брат Івана Матвійовича Федір, середульший син Матвія Івановича. Він почав свою службу під час Прутського походу 1711р. і дослужився до чина Миргородського полковника (1752-1768рр.).

Більшість Остроградських, наслідуючи сімейну традицію, віддавала перевагу військовій кар’єрі.

Вчитель біології: Дитинство Михайла Васильовича Остроградського минало в умовах всенародного піднесення патріотичних почуттів після Вітчизняної війни 1812 р. Серед Остроградських були також і герої цієї війни. Це, наприклад, правнук Федора Матвійовича, теж Матвій Іванович, учасник бойових дій під Полоцьком, Смоленськом, Лейпцігом, Бауценом, Бар-Сюр-Обом, Труа  т. ін. Серед багатьох нагород він одержав золоту шаблю «За хоробрість». Усе це, безумовно, позначилося на характері та світосприйнятті М.В. Остроградського. В дитинстві він мріяв стати військовим. Талант переміг: він став ученим, зберігши темперамент борця і палку натуру українського козака.

Мати Михайла Васильовича, Ірина Андріївна, з роду, що веде свій початок від Устима Сахненка. Відомості про цю непересічну людину пов’язані з Чигиринською битвою 1678 р., під час якої батька Устима було вбито, а сам він потрапив у турецький полон. Звідти повернувся на батьківщину лише через кілька років, очевидно після Бахчисарайського миру.

Вчитель хімії: 1691 р. він, мешканець Власовки, одружується з Євдокією Скоробагатою з містечка Крилова (Власовка – містечко на лівому березі Дніпра, поблизу Кременчука, Крилов-містечко у гирлі річки Тисьмин, нині не існує), служить у війську. Устим мав чотирьох синів та двох дочок. В 1705 році Устим одержує універсам,в якому Миргородський полковник Данило Апостол наділяє його землею в районі Крилова вздовж річки Тисьмин, звільняє від податку за утримання бджіл («бджолиної десятини»). В Устима було два захоплення: бджоли і коні; його успадкували його сини. Двоє з них відбирали коней до козацького війська.

Десь на початку ХVІІІ ст. в житті Устима стався різкий переворот: він став ченцем, прийнявши ім’я Іларіон, та відіграв помітну роль у відбудові Мотронинського монастиря після його зруйнування під час Чигиринської битви.

За архівними документами Мотронинського монастиря, чернець Іларіон, прийнявши схиму, дістав нове ім’я – Ігнатій і жив у монастирі аж до 1753 р. Він був людина впливова, шановна, відрізнявся сильною вдачею, мудрістю і непередбачливістю.

Владний та рішучий характер старця Іларіона знайшов своє відображення у характері Михайла Васильовича.

День 3 Гра

Група «Геометри» і «Фізики»

Гра «Щасливий випадок» (фрагмент)

(присвячена життєвій і творчій діяльності М.В.Остроградського)

Учень:  Сьогодні ми не ставимо за мету досліджувати наукову діяльність цієї людини, для цього в нас просто немає належної підготовки, але познайомитися з нею, створити образ цього вченого, пройшовши з ним деякими стежками його шляху до науки, ми спробуємо і,можливо, зробимо для себе якість висновки.

Учениця: Допоможуть нам у цьому команди учнів 11-А і 11-Б класів, які вже декілька місяців займаються  вивченням і аналізом життєвої, наукової і творчої діяльності Михайла Васильовича Остроградського.

Учень: Щоб вам цікавіше було слухати і поринати в світ життя і математичної діяльності М.В. Остроградського, нашу зустріч ми організували у вигляді інтелектуальної гри-змагання «Щасливий випадок» між знавцями 11-А і 11-Б класів.

Учениця: Цей тиждень у школі  - тиждень математики. І сьогодні день повністю присвячений вивченню життєвого і творчого шляху нашого земляка

М.В. Остроградського, якому 24 вересня 2001 року виповнилось 200 років від дня народження.

       Учень:Уже при виході в школу, розглядаючи стенди, ви могли познайомитися коротко з його біографією, думками вчених про нього та його учнів, його педагогічними ідеями, які і зараз є дуже актуальними.

Учениця: Питання, на які відповідатимуть учасники гри, пов’язані не тільки конкретно з життям Остроградського, а й з розділами математики, які він вивчав і де залишив велику наукову спадщину.

Учень: Гра складається з п’яти геймів. Слово «гейм» у перекладі з англійської означає «гра». Так називають у деяких спортивних іграх окремі частини гри.

Учениця: (Музика) Запрошуємо на сцену команду знавців 11-А класу і команду знавців 11-Б класу. Проводитиме гейми вчитель математики Трохименко Л.І.  Рахуватиме бали вчитель математики Пуха С.Г.  Почесні гості сьогоднішньої гри: дирекція школи та вчителі природничо-математичного циклу, учні інших класів.

І гейм. Розминка «Хто більше»

Учень: Час на даний гейм – 3 хв. Кожна команда отримає 1 бал за правильну відповідь на одне запитання. У мене є 2 конверти із запитаннями (червоний і синій). У кожному конверті по 17 запитань. Вони у двох папках. Капітани команд обирають папку, а відповідно і конверт із запитаннями для своєї команди. Не знаєте відповіді, то говорите «далі».

Завдання з синього конверту

1.В якому селі народився М.В. Остроградський? 

(Пашенне (тепер Пашенівка))

2.Ім’я і по батькові батька М.В. Остроградського?

(Василь Іванович).

3.Від кого ведуть свій родовід Остроградські?

(Від запорізьких козаків).

          4.Рік народження Остроградського?

 (1801р.)

5.Чим найбільше захоплювався маленький Михайло в дитинстві?

(Вимірюванням).

6.У якому році Михайла  віддають до Полтавської гімназії?

(1810р.)

7.Які були здібності Остроградського в гімназії?

(Посередні)

8.Який предмет найбільше не хотів вивчати Остроградський в гімназії?

(Латинь)

9.Прізвище викладача математики, який пробудив у Остроградського під час навчання в Харківському університеті свідомий інтерес до математики  як  науки?

(Павловський Андрій Федорович).

10.У 1817 році Остроградський здав іспити за трирічний курс університету, провчившись при ньому скільки років?

(1,5 роки)

11.Через який предмет Остроградському, при успішній здачі всіх необхідних екзаменів, не видали диплом кандидата наук?

(Філософія та богопізнання).

12.Куди їде Остроградський продовжувати освіту?

(До Парижу).

13.Які три видатні математики зацікавилися Остроградським як учнем у Парижі?

(Лаплас, Коші, Пуассон).

14.У якому році Остроградський повертається з Парижу?

(1828р.)

15. Живучи в Петербурзі, куди завжди приїжджав Остроградський на літо?

(До батьківської оселі, в Україну).

16.З ким із українських поетів Остроградський має щиру дружбу?

(З Т.Г.Шевченком).

День 4 Конкурс творчих звітів

Група «Наставники» (фрагмент)

Математик із світовим ім’ям

(усний журнал, присвячений М.В.Остроградському)

…учням ми будемо говорити:

знайте небагато, якщо ви

не маєте сили знати більше,

але добре знайте те, що вивчили.

                                 М.В.Остроградський

Зміст

1.Сторінка перша «Дитинство».

2.Сторінка друга «Навчання в Полтаві й Харкові».

3.Сторінка третя «Навчання у Франції».

4.Сторінка шоста «Дружба з Т.Г.Шевченком».

5.Сторінка сьома «Педагогічна спадщина М.В.Остроградського».

 

 

СТОРІНКА ПЕРША «Дитинство»

На сцену виходить учень, відкриває І сторінку усного журналу словами:

Талантами багата Україна.

Хай навіть – відбиваючись від орд

Долаючи неволю і руїни,

Вже ж геніїв народжує народ.

Один із них – Михайло Остроградський

Великий тілом, духом і умом

Найперший вчений у Краю Козацькім,

Властитель теорем і аксіом.

(Виходять двоє ведучих)

І ведучий. То ж побуваємо в селі Пашенівка Кобеляцького повіту на Полтавщині, де народився Михайло Васильович Остроградський.

ІІ ведучий. Хутір Пашенне Кобеляцького повіту на Полтавщині – глушина глушиною. Десяток – другий хатин ніби загубився в довколишніх степах, правічних дібровах та широких лугах, посеред яких звивається Псел.

І ведучий. Власник хутора – Василь Іванович Остроградський – нащадок відомого українського козацько-старшинського роду, його дружина – Ірина Андріївна.

ІІ ведучий.24 вересня 1801 року в їх сім’ї народився син, якого назвали Михайлом. Він був четвертим сином серед п’ятьох дітей. Батько й мати раділи щасливому поповненню вже п’ятого покоління Остроградських, і гадки не мали, що історія позначить своєю увагою саме цей вересневий день.

(Ведуча читає за сценою текст, який супроводжується сценкою:

Група дітей, одягнених по-простому. Серед них один хлопчик веде себе якось по-особливому (малий Михайло Остроградський). Діти бігають, граються в різні ігри)

Ведуча. Діти ростуть, як із води.

Цілісінькими днями гасають з хутірською дітворою по пагорбах, граються в хованки, тягають корзинами карасів з болотяних ковдобин. Михайло теж із хутірськими.

І ведучим (після сценки).

Одного разу Михайло пішов за сім верств від хутора до села Хорішок, щоб виміряти у млина крила, які так легко крутять велетенські жорна. Ця історія мало не закінчилась трагічно: крило млина підхопило малого, підняло над землею й кинуло на стерню. Хлопчик лежав без жодного поруху, обличчя в крові, а в руках – довга вірьовка, якою він вимірював крила млина.

Сценка. (Виходять мати і батько. Мати говорить батькові):

Мати. Боюсь я за нього. Якісь незвичайні в нього ігри, чимось не таким, як усі, цікавиться. Може, хто пристрітив?

Батько. Пусте (махає рукою). Дитячі забави.

Мати. Як собі знаєш, а до Михайлика я покличу знахарку. Лихий у ньому живе. Хворий він.

Батько. Яка там у біса хворість. Йому вчитись пора. Годі йому лазити по клунях та вітряках, ніколи буде. Гни дерево, поки мале.

Група «Геометри» і «Фізика»

Фрагмент математичного вечора, присвяченому М.В.Остроградському

ВЧИТЕЛЬ. Є в історії математичних наук ім’я, яке займає одне з найпочесніших місць. Це – Михайло Васильович Остроградський, математик, механік, педагог, своєрідна непересічна особистість. Увесь світ відзначив 210-річницю з дня народження у 2011 році. Сьогодні ми поведемо з вами спокійну родинну розмову про цю славетну людину, як говорять у сім’ї про найдорожчу людину, брата, земляка, родича. Бо народила його українська жінка, бо виріс він на землі Полтавській, бо глибоко пустило коріння в цю славетну землю його прадавнє родинне дерево.

(Входять учні, стиха співають):

Тихо над річкою, ніченька темная,

Спить зачарований ліс.

Сумно шепоче він казку таємную,

Тихо зітха верболіз.

УЧЕНЬ. Типовий маєток дрібного старосвітського поміщика ХІХ ст., куди новини з Петербурга доходили хіба що два тижні. У власника хутора Василя Івановича Остроградського і його дружини Ірини Андріївни 24 вересня 1801 року народилося четверте дитя. Немовля назвали Михайлом.

УЧЕНЬ. У дитячі роки Мишко в усьому був схожий на своїх товаришів, хутірських хлопчиків. Мов реп’яхів, набирався  він кріпацьких слів та звичок. Не раз помічала Ірина Андріївна, що в коморі та погребі не вистачало сала, квашених яблук. Та це  ще півбіди. Насторожувала інша синова пристрасть: Михайлові кишені були завжди набиті якимось мотузяччям. Лазить він з тими мотузками по хатах та клунях, щось вимірює, над чимось міркує. Потім усе переводить в аршини, лікті, п’яді. Буваючи з батьком у Хорішках – сусідньому селі, може годинами спостерігати за вітряком. А вночі схоплюється, не може заснути.

(Дівчата співають пісню: «За світ встали козаченьки…».)

ВЧИТЕЛЬ. І недарма звучить журлива козацька пісня. Батько Остроградського був поміщиком, який походив з українського козацько-старшинного роду. Прапрадід пройшов шлях від рядового козака до Миргородського полкового  судді. Більшість з роду Остроградських обирали військову кар’єру і мали родинні зв’язки з представниками козацької старшини, що були носіями українських культурних традицій: Лисенками, Апостолами, Ланиковськими. У Михайлика була мрія теж стати військовим.

УЧЕНЬ. У Полтавському педагогічному університеті, розташованому на вулиці М.В.Остроградського, відкрито перший у країні народний музей вченого, а в Хорівшківській середній школі, що поблизу села Пашеннівка Козельщинського району обладнана кімната-музей.

УЧИТЕЛЬ. Вся наша країна, увесь учений світ 24 вересня 2011 року відзначав 210-річницю з дня народження Остроградського. Тому нашу зустріч я хочу завершити такими рядками вірша:

Михайло Остроградський – це великий вчений,

Він народився у селі Пашенне,

В губернії Полтави, Кобеляцького повіту

і за життя відомим став усьому світу.

Гігант мислитель і гігант фізично,

Він з діда-прадіда вкраїнець корінний.

Як не крути, а факт це – історичний:

Родився,вчився і помер – і все на ній,

На Україні,де Шевченка слово

За душу не його лише взяло,

В країні, де ненавидять окови,

Де має геніїв найменшеє село.

Він від Пашенного до Парижу проклав дорогу

І всім довести зміг,

Що з хутірця незнаного й малого

Думки і визнання  вирвуться у світ.

З країн далеких серцем рвавсь в країну,

Де дух козацький прадідів літав.

Він так любив домівку, Україну,

Що з всіх доріг сюди лиш повертав.

Своїм талантом в математиці – науці

Він світ учений приголомшив враз,

І перед ним схилили голови учені –

Фур’є,  Пуассон, Коші і Лаплас.

Він теореми недоведені доводив,

І неможливе прагнув досягти,

Й до всього своїм розумом доходив,

І не згубив при цьому доброти.

І до останньої хвилини був фанатом

Науки із гармонії й краси.

Він синові сказав: «Про це – життя я думав,

Бери скоріше олівець… пиши…пиши…  .»

Й закрив вуста, заплющив мудрі очі,

Навік забрав з собою відкриття:

Можливо, вічний як двигун зробити,

А чи продовжити людське життя.

Він таїну забрав у вічність із собою,

А нам залишив спадщину навік.

Михайло Остроградський!

Горді ми тобою!

Ти мудрий вчений наш!

Ти – український чоловік!

Група «Геометри» і «Фізики»

Шкільний театр «М.В.Остроградський і Європа»

(Уривок сценарію)

Діти і шановні гості!

Сьогоднішній захід ми проводимо, щоб ще раз пригадати Золоті сторінки розвитку математики.

У цій залі зібралися ті, хто хоче знати не тільки саму науку, а й про тих, хто її творив.

Сила точної науки,

Що створив наш геній,

Дала зброю людям в руку

В праці їх щоденній.

Найдавніша на планеті,

Між наук цариця,

Математико, ти - наша

Вірна помічниця.

Чи будинок зводиш, друже,

Чи пливеш морями –

Скрізь вона тобі послужить,

Всюди вона з нами.

 На заводі і в друкарні,

 В відкритті галактик,

Навіть лікар у лікарні

Мусить її знати.

Любі числа, теореми,

Формули чудові,

Ви професій незліченних

Друзі і основа.

Математика людству дуже потрібна, значення її надзвичайно велике.

Видатних математиків, які розвивають цю науку, відомо багато. Почесне місце у розвитку світової математики належить українським ученим.

( Клас, урок математики)

УЧИТЕЛЬ. Діти! Сьогодні ми будемо робити перші кроки в світ диференціалього числення. Познайомимось із цікавим і важливим матеріалом. В умовах школи ми тільки попередньо починаємо розглядати це питання,а глибоко проблему будуть пізнавати ті, хто вчитиметься у вузах, перш за все на фізико-математичних факультетах, чи з технічних спеціальностей.

А зробив великий внесок у розвиток диференціального числення видатний математик першої половини ХІХ століття, наш земляк – Михайло Васильович Остроградський.

(Дзвенить дзвоник. Учитель звертає увагу на учня, який крутиться за партою, не слухає й розмовляє).

УЧИТЕЛЬ. Мишко! Сядь рівно. Хоч з тебе, відверто кажучи, другого Остроградського не виросте, та хоча б не заважай працювати іншим успішно!

МИШКО. А чому Ви, Маріє Пилипівно, впевнені, що з мене нічого не вийде! Та я, може, поетом, а то й математиком ще більш знаменитим стану.

От що я скажу вам, шановна Маріє Пилипівно! (запально).

УЧИТЕЛЬ. Не бачу я в тобі нічого, крім незібраності та нестаранності. А ще на витівки, які забирають час у мене та твоїх однокласників, тільки й здібний. Ось і зараз дискусію мені нав’язуєш. Краще вийди з класу та подумай про свою поведінку.

(Мишко швидко збирається і йде геть.)

УЧИТЕЛЬ. Продовжуємо  урок.

Мишко виходить у коридор школи і проходить повз галереї видатних математиків. Зупиняється біля портрета М.В.Остроградського, довго вдивляється в нього. Потім підходить до дзеркала, бере гребінець, знову дивиться на портрет та розчісує волосся «під Остроградського» і зав’язує відповідно комірець, краватку, сам собі подобається, радісно підкидає ранець і йде до бібліотеки.

(Бібліотека: стіл, бібліотекар, полиці з книгами)

Мишко підходить до полиць, бере книжку про М.В.Остроградського і сідає за стіл читати. Лунає дзвоник. До бібліотеки, весело розмовляючи і легенько штовхаючись, заходять 2-3 хлопці.

УЧЕНЬ 1-й. Мишко! Привіт знаменитостям!

МИШКО. А знаєте, цей Остроградський, виявляється, особистість! І головне, у свій час як учень і студент теж був не на кращому рахунку. Тільки потім, захопившись математикою, по-справжньому зробив серйозні відкриття в галузі вищої математики, теорії ймовірності, в області фізики, особливо механіки, теорії теплоти, вніс вклад до військової справи, вивів формулу, яка перетворює інтеграл по об’єму в інтеграл по поверхні, що і на сьогоднішній день носить назву знаменитої «формули Остроградського» .

УЧЕНЬ 2-й. О, так ти вже встиг ґрунтовно вивчити його біографію.

МИШКО. Солідний, може, навіть геніальний математик був наш земляк. І не боявся помилитися, але коли у що вірив, то був наполегливим, впертим, все робив до кінця.

Мені це, хлопці, імпонує. Я теж хочу багато чого, відчуваю, що зможу досягти. Розумієте? А що Марія Пилипівна постійно виховує, то це свідчить лише про те, що я помітний              або нестандартний учень, чи що! Кажуть з таких Люди бувають з великої літери!

А на Пилипівну я не ображаюсь. А про те, що на щось здібний, хочу їй довести.

А ви, як друзі, мені допоможете?

День 5 Підсумкове заняття

Група «Наставники»

Будемо гідними мрій М.В. Остроградського

Вчитель математики: Ми дізналися, наскільки наш земляк М.В.Остроградський відомий серед спеціалістів у галузі математичної освіти і якоюсь мірою знайшли напрямок входження України у світовий математично-освітній простір.

У наші дні, коли українська національна школа перебудовується, педагогічна спадщина М.В.Остроградського викликає особливий інтерес, бо в ній містяться важливі ідеї реформування національної школи.

М.В.Остроградський мріяв про ті часи, коли люди науки «… з натхненням будуть займатися життєво важливими питаннями викладання наук. Усе спроститься тоді в житті нації, і наука стане діяльнісним, наполегливим помічником, співучасником усіх моральних і матеріальних досягнень».

Директор школи: Повноцінний і вчасний розвиток математичних здібностей дітей, навіть якщо вони не стануть професійними математиками чи викладачами математики, є одним із найважливіших чинників формування високоосвідченої молоді.

Група «Геометри» і «Фізики»

Бути тобі Остроградським!

(Сценарій позакласного заходу)

Оформлення приміщення: портрети  Остроградського на різних етапах його життя, фотографії та копії фотографій садиби Василя Остроградського, будинку, в якому помер великий математик, т.ін. матеріали. Виставка учнівських робіт: реферати, малюнки, біографічні нариси.

Учні одягнені в костюми, що відповідають часу життя М.В.Остроградського.

Автор. Жив у Кобеляках поміщик Василь Остроградський.

Служив канцеляристом поштамту. У них з дружиною Іриною був синочок Михайлик, котрий, зростаючи між поросятами і качками, мав нахили, що зовсім не відповідали його віку.

Михайлик (у дитинстві). Вчили мене в Полтаві – спочатку в пансіоні, а потім у гімназії. Але я був таким ледарем – яких мало! Вчитель з задоволенням розповідає про Піфагора, а я в цей час шнурком лавку під собою вимірюю.

Матуся. Ну що ти будеш робити? Чи ж ми  його не пестили? Чи ж не ми вершків та вишкварок на нього не шкодували? А такий олух росте – соромно людям показувати.

Батько. Пряма йому дорога в кавалерію.

Автор. У 1816 році, забравши синочка з гімназії, батько повіз його до Петербурга. Але по дорозі зустріли Устимовича.

Устимович. Зараз час, коли люди мусять бути освіченими, - воркотів він – зараз не з гармат треба стріляти, а думати власною головою. Навіщо Михайлу гусарство? На саме лиш вино скільки грошей розтринькав! А зараз у Харкові університет відкрили, туди його і віддай.

Автор. Хлопцеві надав притулок ад’юнкт математичних наук Андрій Павловський, котрого студенти за справедливість прозвали Артистидом. І почали вони разом займатися наукою. Очевидно,Павловський був чудовим педагогом, бо Остроградський з величезним бажанням почав опановувати різноманітні науки.

Павловський з Михайликом (трохи старше). Мішель, прийми за істину те, що я зараз скажу. Я, дорогий мій, важкою працею відшукую істину, а ти… ти, брате, твориш.

-То хто ж я? – дивувався Остроградський.

-Ти? Ти, брате геній!

Автор.Виріс дитятко до стелі, ревів басом, перераховуючи славні паризькі імена: Фур’є, Лаплас, Ампер, Пуассон, Коші… І, не закінчивши Харківський університет, зажадав слухати їхні лекції в Сорбонні.

Через 3 роки сам Огюстен Коші, перераховуючи провідних математиків Парижа, сказав: Юнак з Кобеляк досить добре освічений у обчисленні безмежно малих величин, він дав нові доведення формул, над якими без успіху працювали математики Парижа.

Автор. У цей час Сорбонна видала його наукову роботу «Мемуар о распространении волн в цилиндрическом бассейне». В 1828 році Михайло Васильович прибув до Петербургу. Незабаром він став ординарним академіком (у віці 29 років).

Лікар. Тут і трапилося лихо. Запалив мій пацієнт Остроградський сірники – і випалив праве око. Як я його не лікував, але око осліпло і все життя сльозилося.

Марія Василівна Фон-Людау. Я згодна стати вашою дружиною, якщо ви не набридатимете мені розмовами про цю неприємну математику…, бо я пишу ліричні вірші, граю на фортеп’яно та співаю романси.

М.В.Остроградський (35-36 років). Ну й не треба! Не для того люди одружуються, щоб разом формули розв’язувати, а зовсім для інших справ, більш серйозних.

Автор. У шлюбі «щирий хохол» був щасливий: мав сина Віктора та доньок Марію і Ольгу. Викладав він у військових академіях і училищах. Офіцери брали його пальто, вставляючи по дві руки в один рукав. Почерк мав жахливий, на що сам казав: «Усі маленькі люди погано пишуть – це дурниця! Ну декарти, ну піфагори, ну лейбниці… ну козаки».

М.В.Остроградський. Написав я 67 праць, мене визнав весь світ, я став академіком Туринської, Римської, потрапив до числа «безсмертних Паризької академії». Моя слава була така велика, що вступникам  до університету бажали: «Бути тобі Остроградським!»

Автор. Влітку 1862 року, як завжди, Остроградський поїхав на Полтавщину, де забагато купався і не хотів помічати, що на спині визрів небезпечний нарив. 11 листопада Остроградський приїхав до Полтави на лікування, зупинився він на Колонівській вулиці в будинку В.Н.Старицької. Почав було видужувати, але 7 грудня справи погіршилися, нарив перетворився на рану.

Слуга Остроградського. 20 грудня, ближче до півночі, мене покликав Михайло Васильович думку записати. Я підбіг, але не встиг, - уже помер!

Труну його поклали на сани і відвезли в село Пашенне, до склепу дворян Остроградських…

Автор. За життя Остроградський дружив з Т.Г. Шевченком. Саме Остроградському Тарас Шевченко присвятив ці рядки:

«Лиш думки світло,

Не сковане числом,

Освітить тайни і

Досягне правди.»

       

 

   Керівник проекту:

Одинадцятикласники! Свій досвід

примноживши нині,

Ви обмежень у праці стираєте грань.

Несете свій доробок усій Україні,

Як скарбницю науки і творчих надбань!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1.О.Я.Біляніна, Г.І.Білянін, В.О.Швець. Геометрія, 10 клас, підручник, К. «Генеза», 2010 р., с.211-212.

2.Г. Філіпповський.Задача високої ерудиції // Математика в школах України. -2009 . №3(231). – с.20.

3.Боголюбов О.М., Пустовойтов М.О. М.В. Остроградський і Д.О.Граве: До інваріантів розвитку математики// ПМ, №4(14), 1996. – с.57

4.Метод проектів як освітня технологія// Завуч.-2007. -№4(298).-с.2

5.Швиденко С. Учні М.В.Остроградського // Імідж сучасного педагога.- 2001. -№5(16). –с.27-28.

6.Гайтан О.М.В.Остроградський як педагог. 2001.-№5(16).-с.28-29

7.Глушко Н.,Мосієнко Г. Фрагмент математичного вечора, присвяченого М.В.Остроградському// Імідж сучасного педагога.-2001.-№5(16). –с.32-35.

8.Гарківець В. Шкільний театр «М.В.Остроградський і Європа» // Імідж сучасного педагога.-2001.-№5(16).-с.35-38.

9.Авторська середня школа  №37 м.Полтава. Математик із світовим ім’ям// Імідж сучасного педагога.-2001.-№5(16).-с.38-44.

10. Микитась Л.М. Бути тобі Остроградським! // Імідж сучасного педагога. – 2001.-№5(16).-с.44-46.

11.Барабаш О. Родинне дерево Остроградських // Імідж сучасного педагога. 2001.-№5(16) .- с.46-47.

12.Матеріали газети «Зоря Полтавщини». Нащадки М.В. Остроградського // Імідж сучасного педагога.-2001.-№5(16).-с.47.

13. Погоріла Л. Гра «Щасливий випадок» // Імідж сучасного педагога.-2001 .-№5(16).-с.48-50.