Проєкт "Микола Томенко"

“БО ХТО ЗА ЩО, А МИ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. ОТОЖ НАМ ТАК І ВАЖКО ЧЕРЕЗ ТЕ”. (ЛІНА КОСТЕНКО)МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ ТОМЕНКОПідготувала учениця 11 класу Чорнобаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 – Прохоренко Інна. Керівник роботи: вчитель Чорнобаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 - Вичка Євгеній Олександрович

МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ ТОМЕНКО – відомий український державний і громадський діяч, науковець сучасності.

Народився в селі Малі Канівці Чорнобаївського району Черкаської області. Дитинство та юність майбутнього політика пройшли в рідному селі. Батьки: мати - Катерина Марківна , батько - Володимир Пилипович .

Після закінчення школи в 1982 р. у своєму рідному селі Микола Томенко вступив на історичний факультет Київського національного уніве-рситету ім. Т. Шевченко.

У 1982-1985 рр. служив у Афганістані. За словами Миколи Володимировича, після служби в Афгані та повернення до мирного життя, він навіть планував написати книгу про те, які зміни відбуваються в підсвідомості молодого солдата, який потрапив у 18 років на війну.

Одружилися через два роки після служби Миколи Володимировича в Афганістані. Пара розписалася в 1987 р. А ще через два роки у них народився син Павло (1989 р.н.) Живе сім'я в Києві, в Оболонському районі.

1989р. закінчив історичний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Під час навчання очолював  Студентське наукове товариство. Почав друкуватись у наукових часописах.  У 1988-89р.р. – секретар університетського комітету комсомолу. Дехто намагається й досі закидати М. Томенкові «комсомольське минуле». Але варто згадати, що він був першим і єдиним комсоргом, якого обрали самі студенти. А ще – першим  комсомольським ватажком, котрий розформував  комсомольську організацію і створив на цій базі та очолив Асоціацію молодіжних організацій  КДУ, що стала своєрідним прообразом  української багатопартійної системи. 

У 1989-95р.р. Микола Томенко заявив про себе як талановитий науковець і політолог. Стояв біля витоків української політології . За про-грамами Фонду «Українська перспектива»  провів сотні навча-льних занять із молодими політи-ками та політологами, кандида-тами  в депутати й депутатами місцевих рад. Очолював кафедру політології Національного універ-ситету «Києво-Могилянська акаде-мія». Створив  та очолив Інститут політики. За опитуваннями, що провела Українська Національна Інформаційна Агенція (УНІАН) Микола Томенко  визнаний найкращим політичним аналітиком 1998 та 1999 років. 

У 2000-2001р.р. М. Томенко -  начальник Головного управління преси та інформації Київської міської державної адміністрації. В березні 2001-го, у відповідь на заклик Президента Л. Кучми до опозиціонерів визначитися, де вони хочуть бути – з владою чи в опозиції – Томенко пішов з влади. Він був фактично єдиним чиновником, який відмовився від посади.

У 2002р. М. В. Томенко став народним депутатом України  (№62 за списком блоку «Наша Україна»). 

У Верховній Раді України М. Томенко очолив Комітет з питань свободи слова та інформації. В часи шаленого тиску на мас-медіа, переслідувань «непокірних» журналістів, викорінення  будь-якої  думки,  відмінної від владної , - позиція Голови профільного парламентського Комітету набувала, без перебільшення, величезного значення. Голова Комітету Микола Томенко свою позицію вивляв чітко і однозначно: активно боровся проти цензури, опонував представникам «правлячої» на той час СДПУ(о), які запроваджували «темники» у ЗМІ, Президента Л. Кучму називав своїм «інституційним опонентом».  

Ініціював парламентські слухання «Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова і цензура в Україні». Домігся ухвалення нової редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення»; змін до   Цивільного кодексу України; до законів «Про інформацію», «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів» та  інших законодавчих актів, які сприяли захистові журналістів і ЗМІ від тиску, посилювали відповідальність за неправомірну відмову в отриманні інформації, забороняли цензуру та втручання у професійну діяльність журналістів.

Під час президентської кампанії 2004р. Микола Томенко був довіреною особою Віктора Ющенка. Став одним із найпопулярніших облич Помаранчевого Майдану, його «голосом», перебуваючи на головній площі країни від першого до останнього дня революції. Входив до складу Комітету національного порятунку.

4 лютого 2005р. М. В. Томенко призначений віце-прем’єр-міністром з гуманітарних питань.  Працював над розробкою та впровадженням першої в Україні Державної програми виплат допомоги у грошовій формі при народженні дитини. Як голова наглядової ради Фонду соціальних інвестицій сприяв реалізації проектів  щодо ремонту шкіл, фельдшерсько-акушерських пунктів, будинків культури, водогонів у сільських районах. Під  керівництвом  віце прем’єра  Томенка було підготовлено проект фінансування історико-архітектурних пам’яток у рамках програми «Замки України» та будівництва Історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» на острові Хортиця у Запорізькій області.  

Опоненти часто пригадують йому  організацію «кабмінівських» катань на ковзанах, походів на концерти. Справді, ці походи були новим і креативним  елементом залучення владців і політиків до активного, здорового способу життя. Адже Микола Томен-ко належить до тих небага-тьох  політиків, які власним при-кладом  намагаються повернути моду на такий спосіб життя.  Тому заснував і вів популярну телепро-граму «Почни нове життя» на ICTV.

У 2005-2006р.р.– директор Інституту політики.

На парламентських виборах 2006р. обраний народним депутатом України  за списком Блоку Юлії Тимошенко (№3) та очолював список БЮТ на виборах Київради. Обійняв посаду Голови парламентського Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму. У лютому-червні 2007р. – заступник Голови Верховної Ради України.

Впродовж 2006-2007рр. підготував низку законопроектів, скерованих на зміцнення здоров’я нації, створення умов для розвитку фізкультури і спорту. Так, змінами до Закону Зкраїни «Про фізичну культуру і спорт» було заборонено закриття чи перепрофілювання закладів та об’єктів фізкультурного та спортивно-оздоровчого призна-чення. Рекомендаціями парламентських слухань «Про становище молоді в Україні (щодо підтримки молодої сім’ї, посилення соціального захисту дітей  та молоді у 2006-2007рр.)»  запропоновано збільшити бюджетне фінансування будівництва спортивних, оздоровчих, відпочин-кових закладів для дітей та молоді; щомісячної допомоги сім’ям, які всиновили дитину; для надання кре-дитів на отримання вищої освіти.

Під час політичної кризи  2007р. М. Томенко склав депутатські повноваження  разом з усіма представ-никами  фракції Блоку Юлії Тимошенко. Взяв участь у дострокових парламентських виборах 30 вересня за списком БЮТ (№3).  

2 вересня 2008р. обраний заступником Голови Верховної Ради України VI скликання.

Під час парламентської діяльності у 2007-2012р.р. підготував законопроекти, що набули гучного розголосу: ними заборонялася зовнішня реклама алкоголю та тютюну, рекламування пива відомими особами, споживання пива і слабоалкогольних напоїв у навчальних закладах, у закладах охорони здоров’я, громадських місцях.   Була ухвалена Постанова Верховної Ради України, якою вдвічі зменшено максимальний розмір заробітньої платні Президента, Прем’єр-міністра, народних депутатів, керівників секретаріатів Президента, Кабінету Міністрів, Апарату Верховної Ради та інших високопосадовців.   

У грудні 2012р. -листопаді 2014р. М. Томенко -  Голова Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації. Підготував 119 законопроектів, з яких 26 ухвалено. Враховано  - при голосуванні за альтернативний- проект закону М. Томенка  стосовно скасування пільг народних депутатів. Під час Революції Гідності Микола Томенко був одним із найактивніших її учасників.   

8 червня 2014р. призначений  радником  Президента України П. Порошенка з гуманітарних питань (поза штатом).

На позачергових виборах 26 жовтня 2014р. М. В. Томенко обраний народним депутатом України від Блоку Петра Порошенка «Солідарність» (№8 у виборчому списку). Очолив Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

У справжню боротьбу М. Томенка з «лісовою мафією»вилилися події навколо його законопроекту про мораторій на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді. Законопроектом  передбача-лося заборонити з 1 листопада 2015р. терміном на 10 років    вивезення за кордон лісу-кругляка, дуба, деревини цінних порід (крім сосни), а з 1 січня 2017р. – і сосни. Не зважаючи на те, що 9 квітня 2015р. закон був ухвалений, Президент зволікав із його підписанням, а Голова Верховної Ради – з оприлюдненням. Лише після звернення Томенка до Вищого адміністративного суду України Президент 7 липня таки підписав закон.

13 липня М. Томенко був звільнений з посади позаштатного радника Президента Укра-їни (відповідну заяву написав 30 червня). 25 грудня 2016р. М. В. Томенко написав заяву про вихід із фракції БПП через голосування представників владної коаліції разом з колишніми регіонала-ми  за антинародний бюджет та антисоціальні законопроекти, якими призупинено дію більшості соціальних і гуманітарних програм. 25 грудня 2016р. позбавлений  депутатсь-кого мандата під час таємного позачергового з’їзду партії «Блок Петра Порошенка».

 4 квітня 2016р. обраний головою політичної партії «Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна».

Завдяки діяльності організації на чолі з М. Томенком в 2018 році дитбудинкам Черкаської області була надана допомога; кілька навчальних закладів отримали інвентар та спортивну форму; в конкурсі з вивчення правил дорожнього руху, організованому для школярів, учасники були нагороджені світловідбиваючими флайтерами; в ряді бібліотек з'явилися нові книги для дітей українською мовою і т.д.

УКРАЇНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТЕБЕ!!!

СЛАВА УКРАЇНІ!!